Вибір розрахункового матеріалу

2.7.1 За розрахунковий матеріал приймається матеріал, який найшвидше сохне за даною специфікою (тобто має найменше значення).

2.7.1.1. Порода: ______________________________________

2.7.1.2. Розміри: товщина ____, ширина____, довжина____;

2.7.1.3. Рижими сушіння: Н

2.7.1.4. Тривалість сушіння, діб, суш =____

2.7.1.5 Визначення параметрів агента сушіння при вході в штабель.

2.7.1.6 Значення параметрів агента сушіння на вході в штабель заносяться в

таблицю 2.6.

Таблиця 2.6

2.7.2 Розрахунок кількості випаровуваної вологи.

2.7.2.1 Маса вологи, що випаровується з одного метра кубічного деревини (М1м³) в кг/м³ визначається за формулою

де ρ б – базисна густина деревини, кг/м³ б = 500 (таблиця Б10 додатку);

Wп – початкова вологість деревини, %;

Wк - кінцева вологість деревини, %;

М₁м³ =

2.7.2.2 Розрахункова кількість вологи, яка випаровується з деревини в секунду (Мр) в кг/с визначається за формулою

де Г – габаритний об’єм всіх штабелів в камері, м³;

β ф – об’ємний коефіцієнт заповнення штабеля фактичним матеріалом;

Ак – коефіцієнт, який враховує якість сушіння;

Х – коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння, визначається по рис.1 (в додатоку);

tсуш – загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу, год.

Мр =

2.7.3 Визначення об’єму циркулюючого агента сушіння і його параметрів на виході із штабеля

2.7.3.1. Об’єм циркулюючого по матеріалу агента сушіння (Vшт), м³/с визначається за формулою

Vшт = n ∙ Vмат ∙ Sж.п.шт, (2.17)

де n – кількість штабелів в площині, перпендикулярній потоку повітря, шт.;

Vмат – швидкість циркуляції повітря по матеріалу, м/с;

Sж.с.шт – площа живого перерізу штабеля для лісосушильних камер (вільна для проходу агента сушіння), м², визначається за формулою

Sж.п.шт = L ∙ Н (І – β д ∙ β l) (2.18)

де L, H – довжина і висота штабеля, м;

β д, β в – коефіцієнти заповнення штабеля по довжині і висоті.

Sж.п.шт =

Vшт =

2.7.3.2. Вологовміст агента сушіння на виході із штабеля (d₂), г/кг визначається за формулою

де d₁ – вологовміст агента сушіння на виході зі штабель, г/кг;

М_р – кількість вологи, яка випаровується із деревини в секунду, кг/с;

V₁ – питомий об’єм агента сушіння, м3/кг (діаграма);

V_шт. – об’єм циркулюючого агента сушіння, м3/с.;

d2 =

2.7.3.3 Інші параметри агента сушіння на виході із штабеля визначаються по І_д– діаграмі

рис. 1. Схема розміщення ліній процесу сушіння на Ід – діаграмі

2.7.3.4Параметри агента сушіння на виході із штабеля заносяться в

таблицю 2.7

Таблиця 2.7

2.7.4 Розрахунок витрати тепла на сушіння.

2.7.4.1 Витрата тепла на прогрів 1м³ деревини (qпр.Ім³), кДж/м³ для зимових умов визначається за формулою

qпр.Ім³зим = qпр.1кг.зим • ρ Wn, (2.20)

де qпр.1кг.зим – витрата тепла на прогрів 1кг вологої деревини в зимових умовах, кДж/м³;

ρ Wn – густина деревини розрахункового матеріалу при заданій початковій вологості, кг/м³;

qпр.1кг.зим =

qпр. 1кг сер =

qпр.Ім³зим =

qпр.Ім³сер =

2.7.4.2. Витрата тепла на прогрів деревини в камері (Qпр. зим), кВт для зимових умов визначається за формулою

де Гпр – габаритний об’єм прогріваючих штабелів, м³. В камерах періодичної дії Г_пр=Г (дивитись форм. 12);

Β ф – об’ємний коефіцієнт заповнення штабеля фактичним матеріалом;

τ пр – тривалість початкового прогріву деревини, год;

Qпр. зим =

2.7.4.3 Витрата тепла на прогрів деревини в секунду для середньорічних умов (Qпр.ср.год.), кВт визначається за формулою

Qпр.сер.год =

2.7.4.4Питомі витрати тепла на початковий прогрів деревини в зимових умовах qпр.зим, кДж/м³ визначається за формулою

qпр.зим =

2.7.4.5Питома витрати тепла на початковий прогрів деревини в середньорічних умовах (qпр.ср), кДж/кг визначається за формулою

qпр.ср =

2.7.4.6. Питома витрата тепла на випаровування 1кг вологи визначається для зимових і середньорічних умов (qвип.), кДж/кг за формулою

де І₂ d₂ – тепло і вологість свіжого повітря, що поступає в камеру, кДж/кг г/кг.

(приймається І₀ = 46, d₀ = 10);

Св – питома теплоємність води, кДж/кг, Св = 4, 19кДж/(кг•град).

qвип =

2.7.4.7. Витрата тепла в камері на випаровування вологи в секунду для зимових і середньорічних умов (Qвип.), кВт визначається за формулою

Qвип = qвип. ∙ Мр, (2.26)

де Мр – розрахункова кількість випарованої вологи, кг/с;

Qвип =

2.7.4.8. Розрахунок витрати тепла через огородження камери в секунду для кожного огородження, для зимових і середньорічних умов (Qогр.зим), кВт визначається за формулою

Qогр.зим = S∙ К(tком-tроз)∙ с∙ 10^-³, (2.27)

же S – площа поверхні огородження, м³;

К – коефіцієнт теплопередачі даного огородження, Вт (м², град);

tкам – температура агента сушіння в камері визначається як середнє значення температур на вході і виході з штабелів, ˚ С;

t_розр – розрахункова температура поза камерою для зимових середньорічних умов, ˚ С;

С – коефіцієнт збільшення тепловитрат;

tкам =

Qогр.зим =

2.7.4.9 Результати інших розрахунків витрати тепла через огородження заносяться в таблицю 2.8

Таблиця 2.8

2.7.4.10. Питома витрата тепла на втрату через огородження для зимових умов (qогр. зим) в кілоджоулях на кілограм визначається за формулою

qогр. зим =

2.7.4.11 Питома витрата тепла на витрату через огородження для середньорічних умов (qогр.сер) в кДж/кг визначається за формулою

qогр.cp =

2.7.4.12 Сумарні питомі витрати тепла на сушіння для зимових умов (qзим) в кДж/кг визначається за формулою

q_зим = q_{пр зим} + q_{вип зим} + q_{огр зим}, (2.30)

q_зим =

2.7.4.13 Сумарні питомі витрати тепла на сушіння для середньорічних умов(qср) в кілоджоулях на кілограм визначається за формулою

Q_cp = q_{пр cp} + q_{вип cp} + q_{огр cp}, (2.31)

Q_cp =