ІІ. Порядок заповнення

На лицьовому боці картки медичного сортування виділяють основну частину (1) та відривні частини (2, 3), як наведено на схемі:

1. У лівому верхньому куті картки медичного сортування вписується найменування закладу охорони здоров’я, працівники якого проводять медичне сортування.

2. Праворуч, під написом «Картка медичного сортування», вписують серію картки медичного сортування відповідно до адміністративно-територіального устрою за такою схемою:

Номер картки медичного сортування є порядковим номером, що проставляється під час виготовлення.

3. На лицьовому боці картки медичного сортування у лівому верхньому куті зазначають дату та час огляду постраждалого.

4. У блоці «Дані огляду» у лівому верхньому куті зазначаються стать та вік постраждалого. У випадку, коли вік постраждалого – до 8 років, медичний працівник, який проводить медичне сортування, ставить відмітку у квадраті навпроти напису «Дитина».

5. Нижче зображені схематичні обриси людини, між ними міститься таблиця з переліком ушкоджень: рана, проникаюче поранення, тупа травма, опік, перелом закритий, відкритий, ампутація, забій. При заповненні цієї ділянки медичний працівник, який проводить медичне сортування, зазначає тип пошкодження із запропонованого в таблиці переліку та стрілкою вказує на схематичних обрисах людини місце його локалізації. Під схематичним зображенням людини розміщений напис «Інше». У цій графі вказуються наявні пошкодження, симптоми чи прояви хвороби, наявні у постраждалого, а також дані, що можуть вплинути на обсяг надання медичної допомоги, наприклад, вагітна, алергія та інше, як показано на схемі:

6. Праворуч від схематичного зображення людини та нижче напису «Дитина» розміщені кольорові позначки, які відповідають забруднювальним агентам радіаційного, бактеріологічного, хімічного характеру, та напис «невідомо». Нижче кожного знака та напису «невідомо» розміщені квадрати, куди після проведення деконтамінації постраждалого медичний працівник, який проводить медичне сортування, ставить відповідну позначку:

7. З лівого боку картки медичного сортування по всій її довжині наявна відривна частина, розділена на дві рівні за розміром частини. На червоному тлі великими літерами вертикально відносно всієї картки медичного сортування містяться напис «КОНТАМІНОВАНИЙ» та серія і номер картки медичного сортування.

У випадку, коли контамінації постраждалих не було, ця частина картки медичного сортування відривається повністю.

Якщо фахівцями спеціальних підрозділів, які встановлюють факт наявності біологічних патогенних агентів, небезпечних хімічних і радіоактивних речовин, підтверджено їх наявність і проведено деконтамінацію (санітарну обробку) постраждалого, медичний працівник, який проводить медичне сортування, відриває нижню частину, яка залишається на сортувальному майданчику, верхня частина залишається прикріпленою до картки медичного сортування.

8. Під блоком «Дані огляду» розміщена таблиця, в якій зазначають життєві показники постраждалого: дихання, капілярний пульс, стан свідомості.

Залежно від показників медичний працівник, який проводить медичне сортування, ставить відмітку у відповідному квадраті, що визначає категорію постраждалого за сортувальною групою (І, ІІ, ІІІ, IV). Життєві показники на синьому тлі стосуються постраждалих дітей віком до 8 років.

9. Після визначення сортувальної групи, до якої належить постраждалий, медичний працівник, який проводить медичне сортування, зазначає серію та номер картки медичного сортування на її відповідному відривному елементі.

Відривна частина нижнього поля означає сортувальну категорію, до якої віднесено постраждалого. При цьому відривні елементи з правого боку, які відповідають сортувальній категорії постраждалого, залишаються у медичного працівника, який проводить медичне сортування, а відривні елементи з лівого боку залишаються на картці медичного сортування.

Нижнє поле відривної частини повинно відповідати інформації основної частини картки медичного сортування, де визначається сортувальна категорія постраждалого залежно від стану його здоров’я та даних огляду медичними працівниками.

Зразок заповненої картки медичного сортування (лицьовий бік):

10. На зворотному боці картки медичного сортування під наскрізним отвором розміщується таблиця «Параметри життєдіяльності», що складається з шести стовпчиків. У таблиці зазначаються: час, свідомість (шкала ком ГЛАЗГО), частота дихання за 1 хвилину, пульс за 1 хвилину, артеріальний тиск, капілярний пульс. Ця таблиця заповнюється медичними працівниками (лікарі, фельдшери, медичні сестри), які проводять другий етап медичного сортування на сортувальних майданчиках та під час евакуації постраждалого до закладу охорони здоров'я. Необхідно проводити обстеження постраждалого одразу після надходження на сортувальний майданчик та не рідше одного разу кожні 30 хвилин.

Нижче таблиці розміщена шкала ком ГЛАЗГО та інтерпретація її даних.

11. Під даними, що стосуються шкали ком ГЛАЗГО, розміщена таблиця «Проведене лікування, маніпуляції», яка складається з п’яти вертикальних та шести горизонтальних стовпчиків. У таблиці зазначаються такі дані: номер за порядком, час проведення маніпуляції чи введення лікарських засобів, препарат/маніпуляція, доза (вказуються доза та об’єм лікарського засобу), місце введення (вказуються, де саме була виконана маніпуляція та введений лікарський засіб, наприклад, «сортувальний майданчик», «швидка медична допомога»).

12. Нижче розміщена таблиця «Зміна сортувальної категорії», розподілена на п’ять частин, у яких позначені сортувальні категорії: «СК І», «СК ІІ», «СК ІІІ», «СК IV». У випадку, коли під час проведення другого етапу медичного сортування або на етапі евакуації відбулось погіршення чи покращення стану здоров’я постраждалого, медичний працівник робить відмітку в стовпчику відповідно до стану здоров’я, що визначений попередньо, та змінює кольоровий браслет.

13. Під таблицею зазначають дані про бригаду швидкої медичної допомоги або територіального центру екстреної медицини та медицини катастроф, що проводить медичне сортування або евакуацію.

14. Блок «Особисті дані постраждалого» заповнюють такими даними: прізвище, ім’я, по батькові постраждалого; місцезнаходження, телефон. У випадку, коли постраждалий невідомий, інформація про це зазначається у графі «П.І.Б.».

15. Зворотний бік нижньої відривної частини містить кольорові поля, які розміщуються аналогічно до лицьової частини та складаються з двох однакових частин. На відривному елементі чорного кольору розміщений напис «час смерті, год. хв.», де записується час констатації біологічної смерті постраждалого. На інших кольорових відривних елементах розміщені написи, що позначають сортувальні категорії: «СК І», «СК ІІ», «СК ІІІ».

Додаток № 3

Положення про медичну етику в умовах надзвичайних ситуацій

Прийнято 46-ю Генеральної асамблеєю Всесвітньої Медичної Асоціації 1вересня 1994 року в м. Стокгольм (Швеція) і переглянуто 58-ю Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації 14 жовтня 2006 року в м. Піланесберг (Південно-Африканська республіка).

1. Визначення надзвичайної ситуації для цілей даного документа сфокусовано головним чином на медичних аспектах.

Надзвичайною ситуацією є несподіване виникнення згубної, зазвичай насильницької події, що призводить до істотних матеріальних збитків, численної міграції людей, великої кількості жертв і / або значних соціальних потрясінь. Це визначення виключає ситуації, що виникають в результаті конфліктів і воєн, будь то міжнародних або внутрішніх, які призводять до інших проблем в доповнення до розглянутих в даному документі. З медичної точки зору надзвичайні ситуації характеризуються гострою і непередбаченою невідповідністю між наявними ресурсами закладів охорони здоров’я і їх можливостями та потребами в організації і наданні медичної допомоги в рамках обмеженого часу, контингенту постраждалих (хворих) життя та стан здоров'я якого знаходиться під загрозою.

2. Надзвичайні ситуації, незалежно від причини, мають ряд загальних особливостей:

а) їх раптове і непередбачене виникнення, що вимагає негайних дій;

б) матеріальні чи природні руйнації, які роблять доступ до постраждалих важким і / або небезпечним;

в) побічні ефекти для здоров'я у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища, ризику епідемій, емоційних і психологічних факторів;

г) проблеми безпеки, що потребують заходів МВС та МЗС України для підтримки порядку;

д) необхідність висвітлення засобами масової інформації.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій вимагає комплексу заходів та безліч різних видів допомоги, від транспортування та поставок харчування до медичної допомоги. Лікарі можуть бути залучені до скоординованих операцій спільно із співробітниками органів правопорядку. Ці операції вимагають ефективного і централізованого керівництва та адекватної координації зусиль окремих підрозділів і виконавців. Під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій рятувальники і лікарі стикаються з такими ситуаціями, при яких їх повсякденна професійна етика повинна бути приведена у стан впевненості в своїх силах та наслідках діяльності. Домінантними повинні бути адекватні відношення до постраждалих (хворих) що вижили у катастрофі, органічно поєднані з основними етичними принципами не залежними від інших мотивацій. Етичні правила, визначені і засвоєні раніше, повинні доповнювати особисту етику лікарів.

Неадекватні і / або знищені медичні ресурси та велика кількість людей, постраждалих протягом короткого періоду часу, становлять особливу етичну проблему. Тому Всесвітня медична асоціація (ВМА) рекомендує наступні етичні принципи і установки пов'язані з роллю лікаря в надзвичайних ситуаціях.

3. Сортування

1. Сортування – це медичний захід, що визначає пріоритетність лікування та управління, заснованих на швидкому діагнозі і прогнозі для кожного пацієнта. Сортування повинно проводитися систематично, з урахуванням потреби в наданні медичної допомоги та відповідності цим потребам наявних сил і засобів і їх можливостей. Життєво важливі реанімаційні заходи повинні проводитися одночасно з сортуванням. Сортування може являти собою етичну проблему, що випливає з обмеженості в негайно необхідних лікувальних ресурсах, необхідних для надання медичної допомоги великій кількості постраждалих з різним станом здоров’я і в обмежений час.

2. В ідеалі, сортування повинно бути довірено найбільш кваліфікованому, досвідченому лікарю, чи бригаді лікарів, за сприяння компетентного допоміжного персоналу.

Лікар повинен розподіляти пацієнтів по нижчеперелічених категоріях, а згодом лікувати їх у порядку, який відповідає вимогам національних нормативно-правових документів:

а) пацієнти, які можуть бути врятовані, але їх життя знаходяться в безпосередній небезпеці, потребують надання допомоги негайно або ж в переважному порядку протягом найближчих декількох годин;

пацієнти, чиє життя не перебуває у безпосередній небезпеці, і які потребують термінової, але не в невідкладної медичної допомоги, отримають лікування слідом за попередньої категорією;

в) поранені особи, які потребують тільки незначної допомоги, яку можна надати пізніше або яку може надати допоміжний персонал;

г) психологічно травмовані особи, які не потребують лікування тілесних ушкоджень, але яким може знадобитися спокій або заспокійливі препарати у випадку розвитку гострої стадії;

д) пацієнти, стан яких перевищує можливості доступних лікувальних ресурсів, які страждають від украй важких ушкоджень, таких як опромінення чи опіки такої міри тяжкості і поширеності, що вони не можуть бути врятовані в конкретних обставинах часу і місця, або які представлять собою комбіновані хірургічні випадки, що вимагають особливо складної операції, яка займе занадто багато часу, яка зобов'язує, таким чином, лікаря вибирати між ними та іншими пацієнтами. Всі такі потерпілі можуть бути класифіковані як випадки " поза невідкладної допомоги»;

е) оскільки випадки можуть еволюціонувати і переходити в іншу категорію, важливо, щоб ситуація регулярно переглядалася відповідальними за проведення сортування особами;

4. Щодо лікування поза невідкладної допомоги застосовуються наступні твердження:

а) для лікаря є етичним не продовжувати лікування за будь-яку ціну осіб «поза межами невідкладної допомоги», розтрачуючи, таким чином, без користі дефіцитні ресурси, необхідні в іншому місці. Рішення не лікувати постраждала особа, якщо воно виходить з пріоритетів продиктованими надзвичайною ситуацією, не може розглядатися як відмова у наданні медичної допомоги особі яка перебуває в смертельній небезпеці. Це рішення виправдане, якщо воно спрямоване на порятунок максимальної кількості осіб. Проте лікар повинен проявляти співчуття і повагу до гідності особистому житті своїх пацієнтів, наприклад, відокремивши їх від інших і призначивши відповідні болезаспокійливі і заспокійливі засоби;

б) лікар повинен діяти відповідно до потреб пацієнтів і з урахуванням доступних засобів. Він / вона повинен намагатися встановити такий порядок пріоритетів лікування, який врятував би максимальне число життів і звів би до мінімуму захворюваність.