Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Симптоматичні гіпертензії






· Первинно-хронічний гломерулонефрит, січовий синдром, гіпертензивна стадія (АГ ІІ ст.). ХНН 0.

· Феохромоцитома правого наднирника: АГ ІІ ст., пароксизмальна форма.

· Вторинно-хронічний пієлонефрит: ускладнення, гіпертензивна форма: АГ ІІ ст. ХНН І ст.

· Цукровий діабет, ІІ тип, тяжкий перебіг. Діабетична нефропатія, вторинна АГ ІІІ ст. ХНН ІІ ст.

· Атеросклероз з переважним враженням дуги аорти, АГ, систолічна, ІІ ст. ХСН І ст.

7. Визначити план лікування куріруємого хворого, використовуючи алгоритм лікування АГ (ВОЗ/МОГ, 1999), рекомендації ВОЗ/МОГ, 1999 по вибору антигіпертензивних препаратів.

Оформити лист призначень куріруємому хворому з синдромом АГ.

V. Матеріали методичного забезпечення заняття

5.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь.

Задачі (одна правильна відповідь)

* У хворого 72 р. вперша виявлена АГ 180/70 мм рт.ст. При обстеженні виявлено розширення судинного пучку до 12 см, зміщення лівої границі серця вліво на 2 см, систолічний шум та акцент ІІ тону над аортою. Поверхні артерії плотні, ізвиті.

1. О якої етіології АГ можна думати?

А. Неспецифічний аорто-артерит

В. Коарктація аорти

С. Атеросклероз аорти

Д. Недостатність клапанів аорти

Е. Есенціальна гіпертензія

 

2. Якими досліджуваннями можна підтвердити діагноз?

А. ЕКГ

В. Липидограма

С. Коагулограма

Д. ЕхоКС, ФГОКГ

У. Рентген черепа

 

** Хворий 28 р. скаржиться на відчуття пульсації усього тіла, болі у суглобах, субфебрилітет 37, 5о. 10 років тому переніс атаку ревматизма. Об’єктивно: пульсація соних артерій, зрачків. Верхівний товчок зміщен вліво та вниз, розлітий, посилений. У другому межріббі справа та в т. Ерба – діастолічний шум. АТ 180/40 мм рт. ст.

3. Вкажіть причину гіпертензії?

А. Захворювання нирок (нефрит)

В. Враження серця (недостатність аортального клапану)

С. Захворювання головного мозку (енцефаліт)

Д. Ендокрінне захворювання (тиреотоксикоз)

Е. Враження судин (неспецифічний аорто-артерит)

 

4. Яким дослідженням підтвердити діагноз?

А. Ревмопроби

В. КТ головного мозку

С. ЕхоКС

Д. УКГ

Е. Добове моніторювання АТ

 

5. Яка тактика лікування хворого?

А. Призначення антигіпертензивних препаратів

В. Рекомендації по немедикаментозному лікуванню (модифікація стилю життя)

С. Седативна терапія

Д. Консультація кардіохірурга

Е. Лікування ревматизму та консультація кардіохірурга

 

*** Хвора 36 р. скаржиться на головні болі, бистру втому, повищення tо до 37, 5о, періодично до 39оС, озноби, болі у поясничній області справа. Об’єктивно: блідість та одутловатість лиця, АТ 170/130 мм рт.ст. Зміщення лівої границі вліво на 2 см. Симптом Пастернацького позитивний справа.

6. О якої природі звищення АТ треба думати у першу чергу?

А. Ендокрінної

В. Рено-васкулярної

С. Рено-парензіматозної

Д. Кардіо-васкулярної

Е. Есенціальної

 

7. Виберіть найбільш інформативний метод дослідження, який уточнює природу захворювання у хворої?

А. ЕхоКС

В. УЗД нирок, сечового міхура

С. Рівень катехоламіну

Д. Глюкоземічний профіль

Е. Дослідження азотвиводящої функції нирок

 

8. Виберіть варіант лікування для даної хворої

А. Стіл №10, верошпирон

В. Стіл №9, курантіл, інгібітори АПФ

С. Модифікація стилю життя

Д. Стіл №7, антибіотики, курантіл, інгібітори АПФ

Е. Стіл №10, α -адреноблокатори, сечогінні.

 

**** Хворий 30 р. скаржиться на різку слабкість, нудоту, звищення АТ до 240/125 мм рт.ст. У минулому часто хворів ангінами. АТ звищено протягом 7 років. Об’єктивно: стан тяжкий. Виражена блідість шкіряних покровів. АТ 250/140 мм рт. ст. Набряковість лиця. Сечовина крові 32 ммоль/л, креатинин 0, 392 ммоль/л. Протеїнурія 1, 65 г/л, циліндурія, еритроцитурія.

9. Поставте діагноз:

А. Хронічний пієлонефрит, гіпертензивна форма. ХНН ІІІ ст.

В. Есенціальна гіпертензія, злоякісний перебіг.

С. Системна склеродермія, істина склеродермична нирка.

Д. Первинно-хронічний гломерулонефрит, гіпертензивна стадія. ХНН ІІІ ст.

Е. Ревматизм, недостатність аортального клапану.

 

***** Хворий 30 р. скаржиться на різку м’язову слабкість, судороги у м’язах рук та ніг, спрагу, поліурію, ніктурію. Об’єктивно: АТ 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ ознаки гіпокаліємії. УЗД: аденома правого наднирника.

10. Попередній діагноз:

А. Феохромоцитома

В. Первинний гіперальдостеронізм

С. Хвороба Іценко-Кушинга

Д. Гіпотиреоз

Е. Тиреотоксикоз

 

11. Для підтвердження діагнозу необхідно:

А. ЕхоКС

В. КТ наднирників, рівень калія плазми

С. глюкоземічний профіль

Д. рівень ванилин-міндальної кислоти у сечі

Е. Добове моніторирування АТ

 

12. Виберіть тактику лікування:

А. Призначить α -адреноблокатори

В. Призначить салуретики

С. Призначить L-тироксин

Д. Верошпирон

Е. Оперативне лікування

 

****** Хворий 29 р. скаржиться на головні болі, зябкість та відчування холоду у нижних кінцівках. 10 р. безуспішно лікувався з приводу ГХ. АТ 170/105 – 180/110 мм рт. ст. Об’єктивно: добре розвинені м’язи торсу, таз вузький, ноги тонкі, наощуп стопи, гомілки – холодні. Видима пульсація підключічних артерій.

13. Поставте діагноз:

А. Неспецифічний аорто-артериїт

В. Вазоренальна гіпертензія

С. Феохромоцитома

Д. Коарктація аорти

Е. Тиреотоксикоз.

 

14. При інструментальному обстеженні можуть бути знайдені:

А. Патологія клапаного апарату серця

В. Деформація чашечно-лоханочної системи.

С. Рентгенологічно: розширення висхідної частини аорти, узурація нижнього краю ребер

Д. Гіперплазія наднирників

Е. Застійні диски зірних нервів

 

15. Виберіть тактику лікування:

А. α -адреноблокатори

В. Сечогінні

С. Інгібітори АПФ

Д. Оперативне лікування

Е. Антагоністи кальцію.

 

Еталони відповідей: 1С, 2Д, 3В, 4С, 5Е, 6С, 7В, 8В, 9Д, 10В, 11В, 12Е, 13Д, 14С, 15Д.

 

5.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайте у підручниках:

- Загальна:

1. А.Н. Окороков. Диагностика болезней внутренних органов: Практ. руков. в 3 т. – Т.3 – МН: Виш. шк. Белмедкнига 1996.

2. А.Н. Окороков. Лечение болезней внутренних органов. Практ. руков. Т.3 – МН: Виш. шк. Белмедкнига. 1996.

3. В.З. Нетяженко. Класифікація внутрішніх хвороб. Діагностичні заходи та алгоритми лікування. Ч-1. Кардіологія, ревматологія. – Київ. – 2001. С. 10-44.

- Додаткова:

1. Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко. Артериальная гипертензия. Практ. рук-во. – К.: Морион, 2001. – С. 96-154.

2. Сиренко Ю.М. Артериальная гипертензия. – К.: Морион, 2001. – С. 5-10, 12-17, 58-70.

3. Внутренние болезни. В 10 кн. Книга 5: Пер. с англ./Под ред. Е. Браунвальда, М.: Медицина. – 1995. – С.

4. Укр. кардиолог. журнал. - №1-2. – 2000.

 

VI. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання до самоконтролю.

1. Назвіть основні нейрогуморальні механізми, опреділяючі рівень АТ у нормі.

2. Захворювання яких органів та систем можуть привести к розвитку АТ?

3. Які основні механізми визначають звищення АТ при захворюванні нирок?

4. Які основні механізми звищення АТ при враженні наднирників?

5. Опішить механізми звищення АТ при недостатності клапану аорти, атеросклерозі аорти, неспецифічному аорто-артеріїті, повній атриовентрикулярної блокаді, коарктації аорти.

6. У чому різниця між есенціальною та симптоматичною АГ?

7. Дайте своєчасне визначення есенціальної АГ?

8. Приведіть сучасну градацію рівней АТ (ВОЗ/МОГ, 1999).

9. Що таке стратифікація пацієнтів по ступеню ризику при АГ (ВОЗ/МОГ, 1999).

10. Що розуміють під оптимальним режимом лікування АГ (ВОЗ/МОГ, 1999).

11. Які класи антигіпертензивних препаратів рекомендовані у теперішній час як препарати першого вибору для лікування АГ?

 

Б. Тести для самоконтролю.

1. Серед САГ найбільше поширення мають:

А. Кадріоваскулярні

В. Медикаментозні

С. Ниркові

Д. Нейрогенні

Е. Ендокринні

 

2. Основними антигіпертензивними препаратами першого вибору є усі, крім:

А. Препарати групи раувольфії

В. Діуретики

С. β -блокатори

Д. Інгібітори АПФ

Е. Антагоністи СА пролонгованої дії.

 

3. Виберіть найбільш вірну тактику ведення хворих з АГ:

А. Призначення антигіпертензивних препаратів тільки у момент звищення АТ

В. Призначення антигіпертензивних препаратів короткими курсами

С. Модифікація стилю життя з курсовим призначенням препаратів.

Д. Модифікація стилю життя з постійним прийманням одного препарату або комбінації

Е. Тільки корекція факторів ризику та купірування гіпертонічних кризів.

 

4. Визначають слідуючи групи ризику у хворих з АГ, окрім:

А. Група низького ризику

В. Група середнього ризику

С. Група дуже низького ризику

Д. Група високого ризику

Е. Група дуже високого ризику

 

5. До мінімального об’єму рутиного обстеження хворого з АГ відносять усі, крім:

А. Добове моніторювання АТ

В. Анамнез хвороби та життя

С. Повне фізикальне обстеження

Д. Лабораторне обстеження (холестерин, креатинин, загальний білок, глюкози, мікроскопії сечі).

Е. ЕКГ, ЕхоКГ.

 

Еталони відповідей: 1С, 2А, 3Д, 4С, 5А.

 

В. Задачі для самоконтролю.

VII. Матеріали для аудиторної самопідготовки.

8.1. Перелік учбових практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного заняття:

1. Опитати куріруємого хворого з метою виявлення скарг, даних анамнезу для виявлення синдрому АГ та оцінки його особливостей (вік першого проявлення АГ; перебігу захворювання; спадкового анамнезу; захворювань, які сприяють появленню та становленню АГ; вживання препаратів, викликаючих звищення АТ; фактори ризику прогресування АГ та її ускладнень).

2. Обстежити куріруємого хворого з обов’язковими прийомами: огляд, перкусія (границі серця, ширина судинного пучку); пальпація (верхівний, серцевий товчок, характер пульсу, міжреберна пульсація); вимірювання АТ на обох руках, ногах, стоячи, сидячи; огляд усіх систем для виявлення захворювань, обгрунтуючих звищення АТ.

3. Відокремити клінічні синдроми у куріруємого хворого, визначити провідний, сформулювати попередній діагноз (нозологічний та/або синдромальний).

4. Скласти диф.-діагностичну програму для куріруємого хворого, враховуючи особливсті перебігу АГ, дані анамнезу та об’єктивного обстеження.

5. Скласти план обстеження для куріруємого хворого, розбив його на слідуючі складні частини:

А) обстеження, які підтверджують наявність синдрому АГ, його важкості та ускладнень

В) обстеження, необхідне для диф. діагнозу з синдромозхідними нозологіями.

6. Ознайомитись з результатами обстеження хворого по данім стаціонарної історії хвороби, інтерпретувати дані обстеження, відокремити лабораторні, інструментальні, лабораторно-інструментальні синдроми.

7. Оцінити особливості перебігу АГ у куріруємого хворого, стратифіцирувати ризок ускладнень.

8. Сформулювати повний клінічний діагноз у пацієнта.

9. Назначити план лікування та профілактики. Скласти попередній лист призначень.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.