Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Одеса – 2016






Методичні рекомендації

Для лікарів – інтернів за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина

“Лікування артеріальної гіпертензії,

гіпертонічних кризів ”

 

 

Затверджено

на методичній нараді кафедри

_____________________2016 р.

Протокол №.

Зав. кафедрою,

проф.________ О.Б.Волошина

 

Одеса – 2016

 

 

І. Тема заняття: “Диференційний діагноз та лікування АГ” – 2 години

ІІ. Актуальність теми:

АГ – це одне з найбільш поширених захворювань в Україні та у світі. По висновкам епідеміологічних досліджень АГ в Україні страждають біль 13 млн. людей. У лиць з високим АТ в 3-4 раза частіше розвивається ІХС та в 7 р. частіше – порушення мозкового кровообігу. Економічні втрати, які обгрунтовані тимчасовою непрацездатністю, інвалідізацією та передчасною смертю від АГ, ІХС та церебро-васкулярних хвороб перевершали в 200+0 р. 2 міліарда гривень. Більшість країн світу мають національні програми боротьби з АГ. Метою національної програми профілактики та лікування АГ в Україні, яка була розроблена українськими НДУ кардіології ім. А.Д. Стражеско по запросу МЗ України є зниження захворювань населення АГ, смертності від її ускладнень, звищення якості життя хворих серцево-

судинними захворюваннями. Одним з найбільш важливим завданням досягнення цієї мети є рання та адекватна діагностика АГ, забезпечення ефективної лікувальної та реабілітаціонної допомоги хворим АГ та її ускладнень.

За останні 5 років були радікально переглянені термінологичні категорії, критерії рівней та стадій АГ, показання до призначення медикаментозного

та немендикаментозного лікування, введені нові розуміння, наприклад, стратифікація ризику розвитку ускладнень АГ.

Усе це вимагає глибокого та детального вивчення даної теми.

ІІІ. Цілі заняття.

3.1. Загальні цілі: навчитися методиці проведення диференційного діагнозу по провідному синдрому АГ, принципам та методам диференційної терапії хворих з АГ.

3.2. Виховні цілі: сформулювати уявлення о приоритеті вітчизняної медицинської школи у розробці проблем етіопатогенезу (Ланг Г.Ф., Мясников А.С., Постнов В.Ф.), класифікації та лікування АГ; розвити уявлення о впливі єкологічних та соціальних факторів, устрою життя на формування патологічної гіпертензивної доминанти; сформулювати деонтологічні правила при роботі з хворими АГ та основи психотерапевтичного підходу до хворих та їх родичів; на матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій при роботі з хворими АГ.

3.3. Конкретні цілі:

Знати:

3.3.1. Сучасне визначення синдрому АГ, гіпертонічної хвороби (есенціальної гіпертензії) (ВОЗ/МОГ, 1999, ІNC vі.1997 р.), симптоматичних АГ;

3.3.2. Градацію рівней АД (ступені АГ), стадії ГХ. Фактори ризику виникнення та прогресування АГ та її ускладнень.

3.3.3. Класифікація ГХ та САГ (рекомендації укр. суспільства кардіологів, 2000 р.).

3.3.4. Критерії, які дозволяють віднести АТ до симптоматичних варіантів (рекомендації ВОЗ, 1996).

3.3.5. Виявлення лиць з високим АТ та принципи їх ведення.

3.3.6. Сучасні методи обстеження хворих з АГ.

3.3.7. Етапи проведення диференційного діагнозу по провідному синдрому АГ.

3.3.8. Особливості АГ: вікові, у вагітних, представників різних рас.

3.3.9. Принципи первинної та вторинної профілактики АГ (рекомендації Укр. суспільства кардіологів, 2000).

3.3.10. Принципи немедикаментозного та медикаментозного лікування хворих з АГ, заснованих на стратифікації ризику (ІNC, VI, 1999 р.).

3.4. На основі теоретичних знань по темі:

- оволодіти методиками (вміти):

3.4.1. виявити синдром АГ на основі опитування, огляду, об’єктивного обстеження хворого

3.4.2. деталізувати синдром АГ по рівню АТ, стану органів-мішеней, наявності факторів ризику прогресування АГ та її ускладнень

3.4.3. призначити план обстежувань, необхідних для проведення диференційного діагнозу по синдрому АГ у конкретного хворого

3.4.4. скласти програму диференційного діагнозу та провести її у конкретного хворого

3.4.5. сформулювати клінічний діагноз для конкретного хворого з АГ, вказати особливості перебігу АГ

3.4.6. Призначення лікування хворому з АГ, визначити прогноз та дати рекомендації по модифікації стилю життя.

 

IV. Зміст заняття

1. Обстеження хворих (опитування, огляд, об’єктивне обстеження для виявлення синдрому АГ.

2. Характеристики синдрому АГ у куріруємого хворого:

- по рівню АТ (особливо систолічне, діастолічне, систоло-діастолічне)

- стійке звищення АТ (на фоні модифікації стилю життя, медикаментозного лікуваня; кризи або постійне звищення АТ з мінімальною клінічною симптоматикою, синдром злоякісної АГ).

- наявність ознак, дозволяючих віднести синдром АГ до симптоматичного звищення АТ (вік < 20 та > 55 перших симптомів звищення АТ); дані анамнеза:

· наявність захворювань, які викликають симптоматичне звищення АТ (нефрогенні, ендокринні, захворювання серця та судин, головного мозоку та церебральних судин)

· захворюваня повинні бути попередніми до розвитку синдрому АГ або проявлятися одночасно з початком звищення АТ

· негативний у відношенні до гіпертензії родинний (наслідуючий) анамнез

· приймання ліків, які здібні визвати звищення АТ (нестероїдні та протизапальні препарати, стероїди, антидепресанти, симпатомиметики), кокаїн та ін.

· гіпоглікемія, виявлена до началу захворювання на АГ.

3. Призначення плану обстеження, яку уточнює етіологію звищення АТ у куріруємого хворого та уточнювання важкість перебігу АГ (динаміки АТ, стану органів – мішеней).

4. По данім історії хвороби сформулювати лабораторно-інструментальні синдроми (або додати даніми лабораторного та інструментального обстеження, які мають клінічні синдроми у куріруємого хворого).

5. Скласти програму диф. діагностики для куріруємого хворого з синдромо-схожими нозологіями по провідному синдрому АГ.

6. Сформулювати клінічний діагноз згідно международної класифікації хвороб (МКХ) 10 перегляду.

Приклади формулювання діагнозу: ГХ

· Гіпертонічна хвороба І ст. (код МКХ: І 10)

· ГХ ІІ ст. Гіпертонічне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). Серцева недостатність І ст. (І 11.9)

· ГХ ІІІ ст. ІХС: постінфарктний кардіосклероз (1999). ХСН І ст. (І.10)

· ГХ ІІІ ст. дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. з розсіяною мікроорганічною симптоматикою, правосторонньою пірамідною недостатністю (І 10)

· ГХ ІІІ ст. злоякісний перебіг: гіпертензивна ретінопатія (набряк диска зоряного нерву, кровозлив у сітківку) (І 10)

· ГХ ІІІ ст. Первинний нефросклероз. ХНН І ст. (І 120)






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.