Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття і складові міжнародної логістики.






Міжнародна логістика вивчає рух товарів через національні границі. Останнім часом виник новий тип зовнішньоекономічних організацій — фірми, які дислокуються практично у всіх країнах і здійснюють торгівельну діяльність між будь-якими країнами світу. Логістичні проблеми, які виникають у діяльності фірм саме цього типу, вивчаються міжнародною логістикою, частиною глобальної логістики, що зараз знаходиться на етапі становлення.

Складові міжнародної логістики. Поняттям міжнародне постачання позначають процес придбання сировини і комплектуючих за межами країни. Основою для нього являється раціональний міжнародний товарообмін.

Термін “раціоналізований обмін” використовують, щоб описати стратегію завоювання позицій на ринках менш розвитих країн шляхом розміщення продуктивних сил там, де продається готова продукція. Взаємодоповнююча міжнародна виробнича система такого типу дозволяє багатонаціональним компаніям послабити руйнівну дію протекціонізму у формі різних вимог, прийнятих країною: тарифних бар'єрів, імпортних квот, податків і законів про приватну власність.

Основою для раціоналізації міжнародного товарообміну є міжнародний маркетинг.

При дослідженні закордонних ринків прибігають до звичайного маркетингового аналізу, який доповнюють аналізом широкого діапазону специфічних особливостей конкретної країни. У міжнародному розподілі системи виштовхування матеріальних запасів зустрічаються рідко, тому що міжнародні кредитні системи не так добре розвиті, як у США чи в інших індустріальних регіонах світу.

Міжнародні маркетингові канали. У рамках визначення маркетингового каналу, розглядаються різні види організації покупців і продавців в окремі, але взаємозалежні канали, у яких учасники логістичного ланцюга виконують певні функції. От ці канали: канал приналежності, канал переговорів, канал фінансування, канал просування і логістичний канал. У міжнародних транзакціях з'являється шостий канал — канал документообігу. Поява такого каналу обумовлене тим, що документація, що супроводжує міжнародне переміщення вантажів, має значні обсяги.

Умови постачань. Важливим питанням у міжнародній торгівлі є вибір умов постачань, що здійснюється сторонами в рамках каналу переговорів. У самому загальному виді об'єктами переговорів між покупцем і продавцем, що визначають умови постачань, є наступні.

1. Фізичні предмети (логістичний канал).

2. Плата за товари, оплата перевезення вантажу і страхування товарів на шляху (канал фінансування).

3. Законне право розпоряджатися товарами (канал приналежності).

4. Необхідна документація (канал документообігу).

5. Відповідальність за стан товару чи нагляд за ним у дорозі, якщо товаром виявиться, наприклад, велика рогата худоба (логістичний канал).

Ці п'ять об'єктів конкретизуються в контрактіна постачання за допомогою складання календарного графіка доставки товару, визначення географічного місця розташування пункту доставки, а також інших умов, пов'язаних з термінами і місцем постачання. Повне тлумачення їх приведено в збірнику ІНКОТЕРМС — міжнародні комерційні терміни (1NCOTERMS).

Інкоте́ рмс (англ. Incoterms, Internationalcommerceterms)—міжнародні правила у форматі словника, що забезпечують однозначні тлумачення найбільше широко використовуваних торговельних термінів в області зовнішньої торгівлі, насамперед, відносно франко — місця переходу відповідальності від продавця до покупця. Міжнародні торговельні терміни являють собою стандартні умови договорів міжнародної купівлі-продажу, які визначені заздалегідь у міжнародному визнаному документі.

Правила вперше опубліковані в 1936 году Міжнародною торговою палатою, перша редакція відома як «Інкотермс-1936». Виправлення й доповнення були пізніше зроблені в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000, 2010 роках. Основні принципи, регульовані в термінах Інкотермс:

· розподіл між продавцем і покупцем транспортних видатків по доставці товару, тобто визначення, які видатки й доки несе продавець, і які, починаючи з якого моменту, — покупець.

· момент переходу із продавця на покупця ризиків ушкодження, втрати або випадкової загибелі вантажу.

· дату поставки товару, тобто визначення моменту фактичної передачі продавцем товару в розпорядження покупця або його представника — наприклад, транспортної організації — і, отже, виконання або невиконання першим своїх зобов'язань по строках поставки.

За рамками Інкотермс залишаються правила переходу права власності із продавця на покупця, а також наслідку невиконання сторонами зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів, включаючи підстави звільнення сторін від відповідальності, що регламентується нормами застосовного права або Віденською конвенцією.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.