Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Основні правила пунктуації
|
|
Крапка
| Ставиться | Не ставиться |
| 1. У кінці розповідного чи спонукального речення, якщо воно вимовлене без окличної інтонації: Надійшов теплий тихий рожевий пітній вечір. (М. Вовчок). | 1. В абревіатурах між складовими частинами: військкомат, вуз, СНД, ЧДГТУ. |
| 2. У кінці неповних речень: Сідають. Залазять у вулик. Щось кажуть тим, які вулик стерегли. (М. Слабошпицький). | 2. У скороченнях назв метричних мір: кг (кілограм), мм (міліметр), м (метр). |
| 3. Як знак незакінченості слова на письмі: тов. (товариш), доц, (доцент), проф. (професор), гр. (громадянин). | 3. У кінці заголовків, на вивісках, штампах. |
Знак питання
| Правила | Приклади |
| Знак питання ставиться: 1. У кінці питального речення. | Гусоньки та лебідоньки, Де ж ви забарилися? (Р. Купчинський). |
| 2. У кінці риторичного питального речення. | Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? (В. Симонєнко). |
| 3. У складнопідрядному реченні, якщо питання є у головному і підрядному реченнях. | Чи ви знаєте, куди ми йдемо? |
| 4. Якщо в підрядному реченні питання немає, а в головному є. | Хто очолить групу дітей, які зібралися на подвір'ї? |
| 5. Якщо питання в головному реченні немає, а в підрядному є, то знак питання не ставиться. | Не розумію, хто написав таку рецензію. |
Знак оклику
| Правила | Приклади |
| Знак оклику ставиться: 1. У кінці речень, що вимовляються з окличною інтонацією. | Справді, гляньте: степ широкий Буйним сизим морем став! (Ол. Олесь). |
| 2. У кінці речень, які мають у своєму складі слова як, який, що то за, скільки, слава, хвала та ін. | Небо незміряне всипане зорями, ~ Що то за Божа краса! (М. Старицький). |
| 3. У кінці окличного називного речення. | Рідний край! На світі немає нічого дорожчого за нього, за землю, яка породила тебе й виростила (І. Цюпа). |
| 4. Після однослівних і поширених звертань, що вимовляються з виразною окличною інтонацією. | Ой, мамочко! Глянь, яка пелюсточка гарна! (І. Сенченко). |
| 5. Після вигуків, а також після слівтак і ні, коли вони стоять на початку речення й вимовляються з виразною окличною інтонацією. | Ой! Річка розлилась! Ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке крякуха?! (О. Вишня). Так! я буду крізь сльози сміятись... (Л. Українка). |
Розділові знаки при однорідних членах речення
| Правила | Приклади |
| Між однорідними членами речення ставиться кома: 1)якщо вони не з'єднані сполучниками; 2) якщо вони з'єднані двома або більше однаковими сполучниками і...і (й...й), ні...ні (ані...ані), то...то (не то...не то), чи...чи (чи то...чи то), або...або; 3) якщо частина однорідних членів з'єднана безсполучникове, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (-і), кома ставиться між усіма однорідними членами; 4) якщо вони з'єднані сполучникамиі (й) та (і) в пари, то кома ставиться між парами; 5) якщо вони з'єднані протиставними сполучниками а, але, однак, проте, зате, та (= але), так, хоч (хоча); 6) перед сполучникамиі, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які приєднують до попередніх членів речення ще один елемент; 7) перед другим з парних сполучників не тільки...а й, як...так і, не так..., як, хоч..., але (та), не стільки..., скільки; | Знову потекли теплі, лагідні, задумливі дні (В. Козаченко). В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко). Він не боявся ані реву бурі, ані гуркоту громів (І. Франко). Я пам'ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. (В. Сосюра). Голубі і сині, фіолетові і рожеві пасма снувались над горами (І. Цюпа). Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне (І. Франко). Зазеленіли луги, ще й дібровонька (Народна творчість). Не тільки дорослі, а й діти розуміли небезпеку. |
| Кома не ставиться: 1) якщо сполучники і (й), та (= і), або, чи не повторюються; 2) коли два слова, перед кожним з яких стоїть сполучник і або ністановлять єдиний усталений вислів; 3) коли означення характеризують предмет у різних планах; 4) між двома дієсловами, що означають дію та мету її; 5) між двома близькими за значенням словами, одне з яких вживається з запереченням не, якщо така сполука становить собою єдине ціле. | Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (П. Мирний). / вдень і вночі, і так і сяк, ні пуху ні пера, ні риба ні м'ясо, ні се ні те, ні туди ні сюди Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими хвилями (І. Нечуй-Левицький). Сядьмо поміркуймо, як нам далі жити. Дивиться вона не надивиться на тії карі оченята та чорни бровенята (Народна творчість) |
| Крапка з комою ставиться дуже рідко між значно поширеними або далекими за змістом однорідними членами. | Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться на світ божий; тяжко зажурився (Т. Шевченко). |
| Між повторюваними словами, що служать для вираження тривалості дії, великої кількості осіб, предметів, явищ, а також великої міри якості, ста- виться кома |
Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
| Правила | Приклади |
| 1. Після узагальнюючого слова ставиться двокрапка, якщо після нього йдуть однорідні члени речення. | Ніби поменшало і звузилось все: І дорога, і городи, і стежка в березі, і круча над Россю (І. Нечуй-Левицький). |
| 2. Якщо однорідні члени стоять в середині речення, після узагальнюючого слова, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире. | Ранок зачинався тихий та лагідний, все наокіл: і трава, і дерева, і кущі — наче замерло (Ю. Смолич). |
| 3. Якщо узагальнююче слово йде за однорідними членами, то перед ним ставиться тире. | Луки, гори, пишні сади — есе зелене і принишкле (О. Гончар). |
| 4. Перед словами а саме, як-от, наприклад ставиться кома, після них — двокрапка. | Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві (О. Довженко). |
| 5. Іноді однорідні члени можуть виділятись з обох боківтире, коли вимовляються з підвищеною інтонацією. | Справді, вся творчість Довженка — / проза, і драматургія, і кінодраматургія, і навіть публіцистика — надзвичайно поетична (Ю. Смолич). |
| 6. Іноді, найчастіше в діловому та науковому стилях, перед однорідними членами ставиться двокрапка, навіть тоді, коли в реченні немає узагальнюючого слова. Але це не обов'язково. | У скелеті передньої кінцівки розрізняють: плечову кістку, кістки передпліччя та кістки кисті (3 підручника). |
Звертання
| Правила | Приклади |
| 1. Звертання найчастіше виділяється комами: а) якщо воно непоширене; б) якщо поширене, то виділяється разом із залежними словами; в) вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою не відділяються; г) інші вигуки відділяються комами від звертання, іноді зі словами ви, ти. | Пошлемо, сину, восени старостів до Варки (І. Нечуй-Левицький). Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми, щоб бачили ми твої хвилі ревучі (А. Малишко). Лети ж, о ніч, щоб день тобі на зміну прийшов новий (В. Сосюра). Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить! (В. Сосюра). |
| 2. Якщо звертання вимовляється з особливою силою, то виділяється знаком оклику. | Учитель мій! Як ми тебе любили... {В. Сосюра). |
|
|