Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Уживання апострофа
Стр 1 из 19Следующая ⇒
|
|
Український алфавіт
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее
Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй
Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр
Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч
Шш Щщ Ьь Юю Яя
Слова з літерою ґ
аґрус ґеґати ґрасувати
ґава ґедзь ґрати (іменник)
ґазда ґелґотати Ґренландія (і Гренландія)
Ґалаґан (прізвище) ґерґотати ґречний
Ґандж ґирлиґа ґринджоли
Ґанок ґеґнути ґрунт
Ґатунок Ґібралтар (і Гібралтар) ґудзик
Ґвалт ґлей ґуля
ґвалтувати ґніт (у лампі) дзиґа
Ґданськ (і Гданськ) ґоґель-моґель зиґзаґ
тощо та похідні від них.
Розділ I
Правопис основи слова
| Правила | Приклади |
| Ненаголошений о 1. У складах із ненаголошеним о пишеться та сама літера (буква), що й під наголосом. 2. У деяких словах на місці о перед постійно наголошеним а(я)маємо у вимові й на письмі а, а пишеться також у деяких похідних словах з іншим наголосом: | к о сити - к о сить, р о зумний - р о зум, х о дити – х о дить б а гатий, б а гато, б а гатство, б а гаття, б а гач, г а рячий, г а рячка, г а разд, к а чан, х а зяїн б а гатир (багач), г а ряче але: б о гатир (силач), г о нчар, л о пата, п о ганий, р о па, с о лдат, т о вар та ін. |
| Ненаголошені е, и 1. У складах із ненаголошеним е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом. 2. Пишеться е: а) у групах -ере-, -еле-; б) у суфіксах -еня-, -єн-, -енк-, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель; в) коли е при зміні слова випадає або чергується з і. 3. Пишеться и: а) у групах -ри-, -ли-; б) інколи ненаголошений и в групах-ри-, -ли- перевіряється наголосом. В ряді слів не під наголосом пишеться -рі-, -лі-; в) коли сумнівний голосний, треба співстав-ляти з російськими словами: - російська літера и відповідає українській и; - російські літери о або е відповідають українськійі. | в е ликий - в е лич, с е ло - с е ла, кл е котіти - кл е кіт, в и -сокий - в и соко, м и рити - м и рний, кр и ве – кр и во в ере тено, д ере в'яний, ож еле дь, п еле на, щ еле па вовч еня, принес ен ий, Лйс ен ко, бат еньк о, сем еро, гарн есеньк ий, стеж ечк а, ціли тель жовт е нь - жов тня, віт е р - ві тру, кор і нь - кор е ня, ос і нь - ос е ні г ри мати, д ри жати, б ли мати к ри шити (к ри хта), т ри мати (ст ри мувати), б ли щати (б ли скавка) д рі мати, т рі щати, з лі тати к и пяток - к и п'яток, ч и стота – ч и стота м е тла - м і тла, сн о п - сн і т |
Правопис ненаголошених голосних
Уживання апострофа
| Правила | Приклади |
| Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї 1. В українських словах: а) після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших приголос-них (крім р), які належали б до кореня; б) після р; в) після б, п, в, м, ф, р, к у власних на-звах; г) після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний. 2. В іншомовних словах: а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р та після префіксів, які закінчу-ються на приголосний; б) після скороченої частки де, а також після частки о в таких прізвищах: | 6, 'ю, голу б 'ятко, п 'ять, ка в' ярня, соло в' ї', полу м 'яний, сі м 'єю, м 'ясо, вер ф 'ю бу р 'ян, ку р 'єр, на подві р 'ї, маті р 'ю При п' ять, В 'ячеслав, Сте ф 'юк, Лу к 'я ві д' їхати, о б' єм, з 'єднання, пі в' яблука, ди т' ясла, па н 'європейський, ро з 'юшити, але: з власними назвами через дефіс: пів-Європи п 'єдестал, Інтер в 'ю, ба р 'єр, ми ш' як, Монтес к 'є, і н 'экція, ко н' юнктура д' Акоста, д 'Аламбер, О' Генрі, О' Коннор |
| Апостроф не пишеться 1. Перед я, ю, є в українських та іншомов-них словах: а) після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоять інші букви на позначення при-голосних, які належать до кореня (крім р); б) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р, що позначають м'які приголосні. 2. Перед йо. | с в ято, ц в ях, дух м яний, мав п ячий, але: чер в 'як, ве р б'я, пер м' як б ю летень, п ю ре, к ю ре, деб ю т, грав ю ра, ман ік юр, Г ю го, М ю нхгаузен, бур я, р я ска, р я дно Воро бйо в, се рйо зний, ку рйо з, міль йо н |
| Правила | Приклади |
| 1. Звуки е, о (у відкритих складах) часто чергуються зі(у закритих складах): а) при словозміні; б при утворенні нових слів. 2. О, е не чергуються з і: а) коли ці звуки вставні або випадні; б) у групах-ор-, -ер-, -ов- між приголосними; в) у групах із повноголоссям –оро-, -оло-, -єре-, -еле-; г) у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -ення; д) в абревіатурах, складноскорочених словах і в похідних утвореннях; е) у словах іншомовного походження | п е чі - п і ч, Ки ї в - Ки є ва, х о дити - х і д, н о чі - н і ч, вис е лок вис і лка; батьків - батьков о го, вів - в е ла буд о ва - буд і вник, вес е лий - вес і лля, в о ля – в і льний каз к а - ка зо к; віт е р - ві тр у, д е нь - дн я торг - торгу, смерть - смерті, шовк - шовку виняток: погірдний (погорда) п оро х, в оро н; в оло сся; ш ере х; п еле на, але: моріг, оберіг, поріг, сморід, просторінь положень (полож ення), тлумачень (тлумач ення), значень (знач ення) колг о сп, торгпр е д дир е ктор, агрон о м, студ е нт |
Чергування голосних о, е з і
|
|