Чим розрізняються синтаксичні та фразеологічні словосполучення

1. Синтаксичні словосполучення утво­рюються поєднанням двох і більше пов­нозначних слів: осінній дощ, багатий врожай.

1. Фразеологізми можуть бути утворені сполученням службо-вого і повнозначного слова: як по маслу, зі скрипом, з-під носа, з руки, під боком, ні на йоту.

2. У синтаксичному словоспо-лученні гра­матичний і семан-тичний центри збігаю­ться в одному слові: фарбувати дах, красиво співати, яблуневий цвіт, малю­вати картину.

2.У фразеологізмах граматичним і се­мантичним центром можуть виступати різні лексичні компо-ненти: напускати туману, дра-ти втридорога, мамина доч­ка, мати зуб.

3. Стрижневим компонентом синтаксич­ної групи є головне слово синтаксичного (підряд-ного) словосполучення, його семантико-граматичний центр: «новий багатоповерховий буди-нок», «прекрасний солов'їний спів».

3.Фразеологізми як цілісне утворення можуть виконувати у реченні функцію стрижневого компонента синтаксичної групи: «ручатися головою за товари-ша», «ламати голову над зада-чею».

4.Синтаксичне словосполучення характе­ризується вільною сполучуваністю слів-компонентів: пекти картоплю (пироги, торт, хліб); високий чоловік (будинок, стовп, стіл, чин); піймати пта-4.Фразеологічне словосполучення відрізняється невільною сполучуваністю своїх компонентів: пекти раки, морочити (су­шити) голову, ні пари з уст, піймати облизня.

ха (теля, зайця, злодія, м'яча і т. ін.).

5. Кожне повнозначне слово у

синтак­сичному словосполученні

виконує у ре­ченні самостійну

5. Компоненти фразеологізму самостійної синтаксичної ролі

не виконують; членом речення

синтаксичну функцію: «Я славлю спільність мов і славлю їх одмінність, основу всіх основ — правіч­ну їх родинність» (І. Муратов).

виступає фразеологізм у цілому: «Відповідь хоч і сподобалась Мотрі, та все одно вона засумні-валася, чи ста­рий, як це він уміє, не передав куті меду»

(М. Стельмах).

6.Синтаксичне словосполучення є носі­єм смислового змісту слів-компонентів: високі гори, духмяне сіно, стрімкий по­тік.

6.Фразеологізм виражає цілісне фразео­логічне значення, яке не дорівнює сумі лексичних зна-чень компонентів: носити воду решетом — безрезультатно працю­вати, з відкритою душею — відверто, чистосердечно, вмити руки — уникнути відпо-відальності.

7.Синтаксичні словосполучення як оди­ниці мовлення утворю-ються в кожному окремому випадку висловлення думки.

7.Фразеологізми у процесі мовлення відтворюються як готові цілісні одиниці мови.