Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






І з с к а р б н и ц і м у д р о с т і






Маткобожик В. М.

978-966-2311-77-8 © ВидавецьФО-П Чернявський Д. О.

 

ПЕРЕДМОВА

Кожен із нас прагне бути популярним серед своїх друзів, у компаніях, адже спілкування є дуже важливою складовою людського життя. А чи помічали Ви, з ким саме ми охоче вступаємо у контакт? Звичайно ж з тим, хто спілкується легко, використовує влучні, яскраві та експресивні слова й образи, вміє розрадити, доречно пожартувати. І в цьому нам допоможуть саме фразеологізми (адже до складу фразеології входять ідіоми, порівняння, прислів’я, крилаті вислови, каламбури, сентенції, парадокси та ін.).

Не секрет, що останнім часом, особливо у колі підлітків, сформувався стереотип, що фразеологічна мова властива минулим часам. Але ж фразеологія – це перед усім слово і вираз, а кожне слово і вислів – це частка буття народу, літопис його історії й життєвого досвіду. Недаремно М. Рильський вважав, що у фразеології – «дух язика».

Тому, якщо Ви хочете навчитись уникати шаблонних і безликих слів, а говорити красиво, образно, а разом з тим і лаконічно, точно, уміти небагатьма словами дати вичерпну характеристику предмета, думки, то цей посібник саме для вас. Також не полінуйтесь і зверніть увагу на багатющі скарби найбільш щедрих на фразеологізми письменників – Т. Шевченка, І. Котляревського, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Франка, М. Вовчка, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Карпенка-Карого, на доречність їх використання у творах Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Стельмаха, О. Гончара, Л. Костенко та інших.

Вікторія Маткобожик

 

 

І З С К А Р Б Н И Ц І М У Д Р О С Т І

Бувають такі крилаті слова, які з дивною влучністю виражають суть досить складних явищ (В. І. Ульянов).

Забуті перекази, викорінюванні забобони, обряди, звичаї…, вся психологія, все приватне й громадське життя, вся незафіксована історія наших предків, яку важко врахувати, залишали слід у цих еліптичних формулах, які були відшліфовані й залишені у спадщину нащадкам (Х. Касарес).

Неозора багатоманітність людських відносин, що знайшла свій відбиток у карбованих народних висловах і афоризмах. З безодні часів дійшли до нас у цих згустках розуму і знання життя, радість і страждання людські, сміх і сльози, любов і гнів, віра і безвір’я, правда і кривда, чесність і обман, працьовитість і лінощі, краса істин і потворність забобон (М. Шолохов).

Світ фразеологізмів – що безкрає море. Скільки глянеш – набігають одна на одну хвилі фразеологічного безмежжя, тремтять, переливаються. А там народжуються нові й нові і, зливаючись докупи в якийсь чудний гомін, знову й знову розпадаються на окремі хвилі-вислови (П. Мирний).

Приповідка, як монета: поки в обігу, кожний знає їй ціну, а вийде з обігу, то й робиться не раз просто загадкою, особливо коли вона оперта на якійсь грі слів або являється ремінісценцією якоїсь мандрівної анекдоти або якогось місцевого давно забутого факту (І. Франко).

В основі всякої літературної мови лежить нагромаджений віками «скарб» фраз, словосполучень, комбінацій фраз, висловів, прислів’їв… Але цей «скарб» виявляється значно більшим, ніж звичайно думають (Л. Щерба).

Фразеологічні зрощення – застиглі, зцементовані, нерозривні, незмінні, невмотивовані смислові одиниці. Фразеологізми цієї категорії називають ще «вітамінами мови», «родзинками мови», такими, що абсолютно не перекладаються іншими мовами (Е. Вартаньян).

Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово – прислів’я і приказки, які прийшли до нас із сивої давнини. Промиті часом, відшліфовані народом, ці золоті крупинки народного життя стали джерелом вітчизняної та вселюдської культури, джерелом розвитку рідної мови (Г. Сагач).

Українська мова особливо щедро наділена прислів’ями, приказками крилатими висловами, пісенними примовками. Вони – то філософсько-роздумливі, то бадьоро-жартівливі, то святково-урочисті, то поетично-таємничі… У них – спостережливість, досвід, життєві поняття та уявлення багатьох поколінь (А. Бортняк).

ІМЕНА НАУКОВЦІВ НА КАРТІ ФРАЗЕОЛОГІЇ

М. В. Ломоносов, Ф. І. Буслаєв, О. О. Потебня, І. І. Срезневський, П. Ф. Фортунатов, О. О. Шахматов та інші науковці
Створили цінні для розвитку фразеологічної теорії спостереження у своїх працях

 


 

 

 

 


 

О. О. Шахматов, Б. О. Ларін, С. І. Ожегов, О. М. Бабкін, О. С. Ахманова, М. М. Шамський, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, О. І. Молотков, та інші
Сприяли у своїх працях становленню фразеології як галузі лінгвістики

 

Л. А. Булаховський, П. Й. Горецький, І. К. Білодід, І. Г. Череднеченко, П. П. Плющ, В. Д. Ужченко та інші сучасні мовознавці  
Зробили значний внесок у розвиток української фразеологічної теорії
В. В. Виноградов, Б. О. Ларін, Л. А. Булаховський, Л. Г. Скрипник, Ф. П. Медведєв, Г. М. Удовиченко, Ф. М. Янковський, І. Я. Лепешев та інші  
Найбільш детально вивчили східнослов'янську фразеологію та представили дослідження в своїх роботах

 

 


 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.