Заключний етап

3. Економічне та екологічне обґрунтування.

4. Міні маркетингові дослідження.

Визначається вартість матеріалів, робіт і ін. Розраховується собівартість виробу.

Студенти вивчають попит та пропозиції на спроектовану продукцію, здійснюють можливість її реалізації.

ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ ВИСНОВКІВ ДО КУРСОВИХ РОБІТ

У висновках викладають найбільш важливі результати, одержані в роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивчення проблеми (задачі). Далі викладаються результати дослідження, які базуються на висновках до кожного розділу. Найзручніше формулювати висновки у відповідності з поставленими завданнями. У висновках необхідно наголосити на ефективності пропонованих у курсовій роботі ідей, викласти рекомендації щодо їх використання.

ІV. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ

До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

– методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи;

– таблиці, схеми, рисунки;

– конструкторсько-технологічна документація;

– анкети і опитувальники (як зразок в 1 примірнику);

– конспекти уроків;

– зразки документів, наказів, тощо;

– наочність до уроків тощо.

Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується. Позначаються вони великими літерами української абетки (за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, ь), наприклад, «Додаток А».

V. ЛІТЕРАТУРНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Робота виконується на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Текст набирається шрифтом Times New Roman 14, між рядками інтервал – 1, 5 (30 рядків на сторінку). Поля таких розмірів: ліве – 25 мм, праве – 15мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Обсяг курсової роботи близько 30 сторінок. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Титульний аркуш – перша сторінка курсової роботи. Його включають до загальної нумерації сторінок, проте не нумерують. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Кожен розділ слід починати з нової сторінки, відстань між підрозділами, між заголовком і текстом має становити 1 рядок. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, рисунків, таблиць подається арабськими цифрами, додатків – великими українськими літерами. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера у змісті роботи. Звертаємо увагу на те, що нумерація сторінок у додатках не проводиться.

Таблиці, рисунки (ілюстрації) подаються безпосередньо після абзацу, де вони згадані вперше або на наступній сторінці: Рисунок 2.3 або Таблиця 1.2 (курсивом), що означає третій рисунок другого розділу або друга таблиця першого розділу. Позначка Таблиця 1.2 ставиться у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, який розміщується над таблицею. Позначка Рисунок 1.2, та назву рисунка розміщують під ілюстрацією. Заголовки граф в таблиці слід починати з великої літери, підзаголовки – із малих, якщо вони є продовженням заголовків, та з великих, якщо вони є окремими реченнями. При переносі частини таблиці на інший аркуш слово “Таблиця”, номер її і назву вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова Продовження таблиці 1.2.

При написанні роботи потрібно давати посилання на літературні джерела, з яких запозичені матеріали. Оформлення посилання в тексті: [3, с. 63] – означає, що цитата запозичена із 63 сторінки 3 джерела в бібліографії. Посилання на декілька видань оформлюється так: [5; 7; 10; 23] (вказуються порядкові номери у списку джерел). В окремих випадках, коли номер сторінки вказати неможливо, скажімо в Інтернет-публікації, то посилання оформляється так: [23], де 23 – номер джерела у списку.

При посиланні на ілюстрацію вказують Рисунок 1.2, на таблицю – у Таблиці 1.3.

Числа та знаки у тексті. Великі круглі числа (тисячі, мільйони, мільярди) зручніше писати у вигляді поєднання цифр із скороченням тис., млн., млрд., наприклад, 6 тис., 12 млн., 14 млрд.

Знак №, §, %, С у тексті може стояти тільки біля цифри. Якщо такий знак застосований без поєднання з числом у цифровій формі, то його замінюють словом.

Довільні скорочення слів застосовувати неприпустимо. Щоб правильно користуватись скороченнями, слід звертатись до словників прийнятих скорочень, які можна знайти у довідкових виданнях.

VІ. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список літературних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми, наскільки глибоко він володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у курсову роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.

Список джерел виконують в алфавітному порядку.

Елементи бібліографічного опису відокремлюють умовними розділовими знаками: крапкою (.), двома крапками (:), комою (,), крапкою і комою (;), крапкою і тире (. –), похилою лінією (/), двома похилими лініями (//) тощо.

У бібліографічних описах застосовують деякі чітко визначені скорочення. Застосовувати довільні скорочення слів не допускається.

Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення, відомості про авторство, відомості про повторність видання, місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок та деякі інші.

Відомості про автора включають його прізвище (у називному відмінку) та ініціали: Савченко В.П. При потребі вказують додаткові відомості про автора (батько, син, спеціальність тощо).

Бібліографічний опис книги одного автора включає прізвища та ініціали автора, назву книги, відомості, що уточнюють зміст, призначення та повторність видання книги, місце видання, рік видання і кількість сторінок у книзі: Кузьменко В.І. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50-х років ХХ ст. / В.І.Кузьменко. – К.: Інс. літ. НАН України, 1998. – 30 с.

Назву видання вказують у такому вигляді й послідовності, як і на його титульній сторінці. Скорочувати слова у назві не дозволяється. У додаткових елементах бібліографічного опису застосовують уніфіковані скорочення (їх буде наведено у конкретних прикладах бібліографічних описів далі).

При потребі назву видання доповнюють деякими додатковими відомостями про нього, які характеризують його тип (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), призначення (для якої категорії читачів призначене - школярі, студенти, викладачі та ін.), відомості про офіційний характер видання, про те, що його перекладено з іншої мови тощо. Перед першими відомостями цієї групи ставлять дві крапки ((:). У разі потреби навести декілька із вказаних відомостей, їх відокремлюють крапкою.

Відомості про авторство наводять у тому разі, коли книгу написано колективом із двох і більше авторів. До них відносять також відомості про тих осіб, що брали участь у створенні книги (це може бути відповідальний редактор, перекладач тощо). Перед відомостями про авторство ставлять умовний розділовий знак у вигляді похилої лінії (/) та ініціали і прізвища всіх авторів у називному відмінку: Ботвінніков А.Д. Наукові основи формування графічних знань, умінь і навичок школярів / А.Д. Ботвінніков, Б.Ф.Ломов. – К.: Радянська школа, 1979. – 256 с

Відомості про повторність видання наводять в уніфікованій формі незалежно від того, як вказано у самому виданні. Спочатку арабськими цифрами вказують порядковий номер видання, до якого через дефіс додається відмінкове закінчення, наприклад: 3-є випр. і доп. вид.

Місце видання, тобто місто, у якому знаходиться видавництво або установа, що здійснила видання, вказують повністю у називному відмінку. Як виняток, скорочують назву Києва – К., Харкова – Х. і для літератури, виданої російською мовою, назву Москви – М., а в літературі минулих років Ленінграда – Л. Відокремлюють позначення місця видання від попередніх відомостей знаком тире (–).

Назву видавництва або установи, що здійснила видання наводять у називному відмінку, стисло, так, як це зроблено у самому виданні. Між попереднім елементом опису і назвою видавництва ставлять дві крапки. Назву видавництва у лапки не беруть, наприклад: К.: Генеза.

Рік видання завжди вказують арабськими цифрами (без буквених позначень) і відокремлюють від попереднього елемента комою.

Кількість сторінок дає уявлення про обсяг друкованої праці. Вказують кількість сторінок арабськими цифрами з додаванням позначення одиниці підрахунку: «с» (сторінки).

У кожному конкретному виданні елементи бібліографічного опису конкретизуються і мають деякі специфічні особливості.

У колективних виданнях передбачається, що крім авторів участь у створенні книги можуть брати участь й інші особи, що здійснюють її редагування, переклад тощо. Відомості про це вказують після повного чи скороченого переліку прізвищ авторів, відокремивши їх крапкою з комою.

• Дидактика сучасної школи: Посібник для вчителів / Б.С.Кобзар, Г.Ф.Кумаріна, Ю.А. Кусий та ін.; За ред. В.А. Онищука. – К.: Радянська школа, 1987. – 351 с.

Бібліографічний опис словника виконують за правилами бібліографічного опису книги.

• Бурлачук Л.Ф. Словник-довідник з психічної діагностики / Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов. – К.: Наукова думка, 1989. – 199 с.

• Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

Зведений бібліографічний опис багатотомного видання подібний до опису книги. Відомості про те, із скількох томів складається видання, вказують безпосередньо після назви видання, відокремивши його двома крапками (:). Якщо багатотомне видання вийшло з друку протягом кількох років, то наводять рік виходу першого і через тире – рік останнього тому.

• Педагогическая энциклопедия: В 4-х томах / И.А.Каиров (гл. ред.) и др. – М.: Советская энциклопедия, 1964–1968.

• Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х томах / Ред. – сост. Н.С.Лейтес, И.В.Равич-Щербо. – М.: Педагогика, 1985.

Кількість томів може бути вказана і в кінці бібліографічного опису. Для позначення кількості томів застосовують велику літеру «Т» і арабські цифри.

• Ушинский К.Д. Педагогические сочинения / Редкол.: М.И.Кондаков (гл. ред.) и др. – М.: Педагогика, 1988-1990. Т. 1–6.

Бібліографічний опис дисертації включає прізвище (у називному відмінку) та ініціали автора, назву дисертації, та відомості про те, що наукова праця є дисертацією, і про науковий ступінь, який здобувається на основі захисту дисертації. Від назви дисертації ці відомості відокремлюють двома крапками (:) і наводять їх скорочено: Дис. канд. пед. наук, Дис. д-ра пед. наук, Далі через дві крапки вказують шифр номенклатури спеціальностей наукових працівників. Місто, у якому захищено дисертацію, рік написання та її обсяг у сторінках вказують як і для книг.

Вихрущ А.В. Трудова підготовка учнів в загальноосвітніх школах України: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. – К., 1994. – 473 с.

Бібілографічний опис автореферату дисертації виконують подібно до опису дисертації, але відомості про характер наукової праці доповнюють скороченням слова «Авореферат»: Автореф. дис. канд. психол. наук, Автореф. дис. д-ра. філолог. наук та ін.

• Белобородов В.Н. Применение ультракоротких световых импульсов для физических исследований в нелинейной лазерной спектроскопии: Автореф. дис. канд. физ.-мат. наук: 01.04.02. – М., 1984. – 20 с.

У бібліографічному описі статті з періодичного видання спочатку наводять відомості про статтю, а потім про видання, у якому її вміщено. Відомості про статтю включають прізвище (у називному відмінку) автора статті та її повну назву. Відомості про видання включають його назву (в лапки назву журналу не беруть), рік виходу журналу і його номер (число). Елементи відомостей про видання відокремлюють між собою крапкою й тире (. –). У кінці опису вказують сторінки, на яких розміщена стаття у даному журналі (її початок і кінець), відокремлені від попередніх відомостей крапкою з тире. Для позначення кількості сторінок застосовують літеру «С» і арабські цифри.

• Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень / С.У Гончаренко // Вісник Академії педагогічних наук України. – 1993. – №1. – С. 11-23.

Коли авторів статті два чи три, то вказують перше прізвище:

• Абашкіна Н.В. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень / Н.В.Абашкіна, Е.П.Бережна, В.О.Дорошкевич // Рідна школа. – 1994. – №3-4. – С. 41-43.

Так само як і статті в журналах описують статті з неперіодичних видань - науково-технічних та науково-методичних збірників. Різниця полягає тільки у тому, що замість номера збірника праць вказують його випуск:

• Гамезо М.В. Психология чтения проекционных чертежей и изображений / М.В.Гамезо // Ученые записки МГЗПИ. – 1972. – Вып. 33. – С. 32-46.

Бібліографічний опис матеріалів виступу на науковій конференції виконують подібно до опису статті у журналі чи збірнику.

• Перепелиця П.С. Психологічні аспекти визначення здібностей до технічної творчості / П.С.Перепелиця, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон // Актуальні проблеми професійної орієнтації і технічної творчості учнівської молоді: Тези доповідей і повідомлень Міжвузівської науково-практичної конференції, 11-12 грудня 1990р. – Рівне, 1990. – С. 120-121.

Бібліографічний опис документів з мережі Інтернет: Прізвище та ініціали автора (авторів). Назва роботи. Назва веб-сайту. Дата розміщення/перегляду (якщо вона є). Організація (Якщо назва організації збігається з назвою сайту, то вона подається тільки один раз). < URL – адреса> (Електронна адреса документу).

• Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. – Міністерство освіти і науки України. – 31 березня 2006.- 10 квітня 2006. Режим доступу < https://www.mon.gov.ua/newstmp/31_03/2>.

• Ганська А.А. Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах / А.А.Ганська, Н.І.Мельничук.. – Режим доступу < https://www.kristti.kiev.ua/kabinet/tryd/rekom4.htm>.

• Загородная Л.П. Проблема педагогічних здібностей в психолого-педагогічній літературі / Л.П.Загородная. – Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського. – 10 квітня 2006. – < https://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/ 02zlpppl.zip>.

• Жук Ю.О. Методи педагогічних досліджень з використанням глобальної мережі Інтернет / Ю.О. Жук – Інститут засобів навчання. – 10 квітня 2006. – < https://www.ime.edu-ua.net/Zhook13.doc>.

Зразок оформлення списку використаних джерел подано у Додатку Д.

Додаток А

Волинська обласна рада

Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації

Вищий комунальний навчальний заклад

“Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського”

(лише тут міжрядковий інтервал одинарний)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

(Лише у назві розмір шрифту 16 pt)

Володимир-Волинський – 2011
Додаток Б

Зразок змісту курсової роботи

ЗМІСТ

Додаток В

Зразок вступу до курсової роботи на тему:

«Педагогічні умови активізації пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземної мови»

ВСТУП

У молодшому шкільному віці діти мають в своєму розпорядженні значні резерви розвитку. Але перш ніж використовувати наявні резерви, необхідно активізувати пізнавальні можливості учнів. Зі вступом дитини до школи під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів, надбання нею якостей, властивих дорослим людям. Це пов'язано з тим, що діти включаються в новий для них вид діяльності і систему міжособових відносин, що вимагає від них наявності нових якостей та загальної пізнавальної активності. Загальними характеристиками всіх пізнавальних процесів дитини повинні стати їх довільність, продуктивність і стійкість [17, с. 12] На уроках дитині з перших днів навчання необхідно протягом тривалого часу зберігати підвищену увагу, бути досить посидючою, сприймати і добре запам'ятовувати все те, про що говорить вчитель. Психологами доведено, що діти в початкових класах цілком здатні засвоювати і складніший матеріал, ніж той, який визначається діючою програмою, якщо тільки їх правильно навчати. Проте для того, щоб уміло використовувати резерви, що є у дитини, необхідно вирішити заздалегідь два важливих завдання. Перше з них полягає в тому, щоб якнайшвидше адаптувати дітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, не витрачаючи зайвих фізичних зусиль, бути уважними, посидючими. Друге завдання виникає у зв'язку з тим, що багато дітей приходять до школи не тільки не підготовленими до нової для них соціально-психологічної ролі, але й із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що їх навчання для одних є дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важкою (і внаслідок цього також нецікавою) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, відповідною їх здібностям. Виникає потреба у створенні умов, які б забезпечували усім категоріям учнів посильний та розвивальний рівень пізнання необхідних знань, умінь та навичок [11, с. 245]

Ще одна проблема полягає в тому, що поглиблена і продуктивна розумова робота вимагає від дітей посидючості, організованості, витривалості, швидкої реакції на поставлену вимогу, стримує вияв емоцій і регуляцію природною руховою активністю, а в початкових класах це вміють робити далеко не всі діти. Багато хто з них швидко втомлюється, втрачає інтерес до роботи, стає пасивним. Для вирішення цих та інших проблем великого значення набуває створення умов для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Дослідження Гальперіна П.Я. [6], Давидова В.В.[7], Рєпкіна В.В.[16], Савченко О.Я. [17] (структура процесу навчання як виду пізнавальної діяльності), Бібік Н.М. [3] (формування пізнавальних інтересів учнів в процесі навчання), Проскура О.В. [14], Коробко С.Л. [10] (контрольно-оцінний компонент пізнавальної діяльності) становлять теоретико-методологічну основу дослідження та демонструють необхідність подальшого вивчення окреслених проблем [13, с. 16]

Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідження наукової роботи є пізнавальна активність молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів початкової школи на уроці іноземної мови.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов активізації пізнавальної активності молодших школярів, методики реалізації цих умов в процесі вивчення іноземної мови у початковій школі.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити психологічні особливості пізнавальної активності молодших школярів.

2. Розкрити сутність методичних аспектів розвитку пізнавальної активності молодших школярів, що висвітлюються у сучасних періодичних виданнях.

3. Визначити та структурувати основні педагогічні умови, що сприяють розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

4. Описати методику використання форм роботи вчителя іноземної мови у початкових класах, що реалізують визначені педагогічні умови.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

- емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 34 сторінки, основної частини – 29 сторінок. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 9 додатків загальним обсягом 14 сторінок.

Додаток Г

Приклад оформлення змісту курсової роботи з ПНМ і ДПМ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1.1. Ескізи моделей-аналогів.

1.2. Дизайн-аналіз моделей аналогів.

1.3. Вибір та обґрунтування оптимального варіанту виготовлення виробу.

РОЗДІЛ II. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

2.1. Вихідні дані для виготовлення виробу.

2.2. Виконання креслення (ескізу).

2.3. Моделювання виробу.

2.4. Обґрунтування матеріалів, інструментів та обладнання.

2.5. Специфікація деталей.

2.6. Схема монтажу виробу.

2.7. Характеристика типів з’єднань.

РОЗДІЛ III. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

3.1. Розкладка виробу.

3.2. Технологічна послідовність виготовлення виробу.

РОЗДІЛ IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

4.3. Економічне та екологічне обґрунтування.

4.4. Міні маркетингові дослідження.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Додаток Д

Приклади оформлення бібліографічного опису списку

Літературних джерел

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашкіна Н.В., Бережна Е.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень / Н.В.Абашкіна, Е.П.Бережна, В.О.Дорошкевич // Рідна школа. – 1994. – №3-4. – С.41-43.

2. Применение ультракоротких световых импульсов для физических исследований в нелинейной лазерной спектроскопи / В.Н. Белобородов: Автореф. дис. канд. физ.-мат. наук: 01.04.02. – М.: 1984. – 20 с.

3. Богданова С.І. Трудове навчання 9 клас / С.І.Богданова: Розробки уроків. – X.: Ранок, 2005.– 154 с.

4. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психічної діагностики / Л.Ф.Бурлачук, С.М Морозов. – К.: Наукова думка, 1989. – 199 с.

5. Вихрущ А.В Трудова підготовка учнів в загальноосвітніх школах України / А.В. Вихрущ: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. – К., 1994. – 473 с.

6. Гамезо М.В. Психология чтения проекционных чертежей и зображений / М.В.Гамезо // Ученые записки МГЗПИ. – 1972. Вып. 33. – С. 32-46.

7. Головніна М.В., Михайлець В.М. Технологія крою та шиття / М.В.Головніна, В.М.Михайлець: Навчальний посібник. – Львів: Техніка, 1992. – 194 с.

8. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень / С.У.Гончаренко // Вісник Академії педагогічних наук України. – 1993. – №1. – С. 11-23.

9. Загородная Л.П. Проблема педагогічних здібностей в психолого- педагогічній літературі / Л.П. Загородная. – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. – 10 квітня 2006. – < http: // < www.nbuv.ua/articles/2002/02zlpppl.zip> /

10.Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. – Міністерство освіти і науки України. – 31 березня 2006. – 10 квітня 2006. Режим доступу – < http: // < www.mom.gov./ua/newstmp/31-03/2> /