Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мета і завдання розрахункової роботи






Міністерство освіти і науки україни

Білоцерківський Національний Аграрний університет

 

Агробіотехнологічний факультет

Кафедра технологій у рослинництві та захисту рослин

 

ПРОГНОЗ І ПРОГРАМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Методичні вказівки для лабораторно-практичних занять та самостійної роботи студентів спеціальності 8.090101 «Агрономія», освітнього рівня «Магістр»

 

Біла Церква

Затверджено радою агробіотехнологічного факультету

Протокол № ___ від _________2015 р.

 

Укладачі: Грабовський М.Б., Покотило І. А., канд. с.-г. наук

 

«Прогноз і програмування врожаю сільськогосподарських культур». Викладено зміст, методичні поради та довідковий матеріал щодо виконання розрахунків для практичних занять та самостійної роботи студентів V курсу агробіотехнологічного факультету, спеціальності 8.090101 «Агрономія», освітнього рівня «Магістр» / Грабовський М.Б., Покотило І. А. – Біла Церква, 2015. – 30 с.

 

Рецензенти: Лозінський М.В., Яковенко О.М. кандидати с.-г. наук

 

 

©БНАУ, 2015


 

Зміст

    Стор.
  Вступ  
  Поняття про прогнозування, планування, програмування урожайності  
  Мета і завдання розрахункової роботи  
  Предмет і умови наукового проектування  
  Вимоги до оформлення розрахункової роботи  
  Зміст окремих розділів  
  Додатки  
  Рекомендована література  

 


ВСТУП

Досягнення сільськогосподарських і біологічних наук, розкрит­тя суті багатьох біологічних явищ, розробка методів контролю і об­ліку на посівах сільськогосподарських культур дають змогу кори­гувати процеси формування врожаю і якості продукції. Наукові методи управління передбачають прогнозування, планування та організацію виробництва. Це дає змогу перевести процес вироб­ництва певного виду рослинницької продукції на наукову строго контрольовану якісну основу і тим самим реалізувати в рослинниц­тві елементи одного з найбільш перспективних напрямів науково-технічного прогресу — програмування врожаїв. Програмування передбачає розробку програми, тобто оптимального кількісного співвідношення регульованих факторів з урахуванням малорегульованих і нерегульованих погодних умов, які в системі технологічного процесу забезпечують одержання запланованої врожайності при найбільш економному витрачанні наявних ресурсів.

Прогнозування як складова частина програмування врожаїв передбачає розробку прогнозу, тобто ймовірного уявлення про те­оретично можливу врожайність, яка забезпечується ресурсами клі­матичних факторів, родючості ґрунту, добрив, засобів захисту посівів тощо.

Задачі дисципліни „Прогноз і програмування врожаїв сільськогосподарських культур ” полягають в тому, щоб поглибити теоретичні та практичні знання студента з історією розвитку наукових спроб управляти процесами формування продуктивності посівів, досягненнями науки і практики з метою вирощування завчасно спланованої врожайності, напрямками розвитку і принципами програмування урожаїв; освоїти математичні моделі формування врожаїв різних сільськогосподарських культур, поглибити свої знання в користуванні комп’ютерною технікою.

 

 

ПОНЯТТЯ ПРО ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ, ПРОГРАМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ

Слід розрізняти поняття програмування, планування і прогнозування урожаїв (або врожайності).

Програмування врожаїв – це розробка комплексу взаємопов'язаних заходів, своєчасне і високоякісне виконання яких забезпечує одержання запланованого врожаю. Основна ціль його полягає в тому, щоб перейти до широкого використання в агрономії кількісних моделей і електронно-обчислювальної техніки, яка дозволяє швидко обробити велику інформацію про фактори, які впливають на розвиток рослин і намітити оптимальний варіант агрономічних заходів, зосереджених на одержання програмованих урожаїв.

Використання програмування у виробництві дає можливість отримати стабільну врожайність на основі оптимізації факторів життя рослин і максимально можливого використання потенціалу посівів, але вимагає високої кваліфікації від спеціалістів, витрат певних ресурсів та суворої виробничої дисципліни при виконанні передбачених програмою прийомів і операцій.

Планування врожаїв – це перший етап програмування. Воно базується на середніх статистичних даних врожайності в даному господарстві або на конкретному полі за багато років з підвищенням на відповідний відсоток, який ураховує рівень агротехніки, механізації та організації праці, а також потреби населення в продуктах харчування і промисловості в сировині.

Планування складається з:

• довгострокових завдань (пов'язаних з перспективами розвитку);

• поточних завдань (на період одного року);

• оперативних завдань(реалізація на кожному етапі формування врожаю).

Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. З огляду на це виділяють фактори позитивного і негативного впливу на приріст урожаю, залежні, малозалежнівід людини (або керовані та некеровані), постійні (статичні) та змінні (динамічні), тривалої дії і тимчасові, зовнішні та внутрішні. Так, збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів – це керовані фактори, а погодні умови, склад ґрунту – некеровані; тип ґрунту, рельєф, світло, тепло, повітря – постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умовах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння – динамічні.

Поточне планування врожайності практично зводиться до визначення можливого приросту врожаю внаслідок зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньорічної врожайності на величину обчисленого приросту. Обчислюють приріст урожаю за рахунок: добрив, що вноситимуться додатково понад використовувану в базовому періоді кількість; поліпшення попередників унаслідок освоєння сівозмін; упровадження продуктивніших сортів; розширення площ культур, що вирощуються за інтенсивними технологіями; збільшення площ посівів на зрошуваних і осушуваних землях та на землях, де проведено вапнування та фосфоритування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів; розширення площ обробки гербіцидами. Крім того, визначають збільшення валових зборів завдяки зменшенню втрат урожаю під час вирощування та збирання, зумовленому розширенням площ обробки фунгіцидами та інсектицидами, скороченням строків збирання та використанням нових комбайнів, які забезпечують менші втрати продукції.

Прогнозування врожайності – це науково обґрунтоване передбачення можливої величини і якості врожаю на певний період.Процес оперативного управління технологією вирощування сільськогосподарських культур включає в себе оперативне прогнозування урожаїв і методи прийняття необхідних управлінських рішень з метою одержання запланованого урожаю, тобто наперед обчисленого (виходячи з наявних ресурсів і природно-кліматичних умов) рівня врожайності на певних полях із заздалегідь визначеною площею. Отже, прогнозування урожаїв є необхідною складовою частиною оперативного управління технологічними процесами вирощування культур.

Для цього потрібно достатньо точно прогнозувати динаміку цих факторів протягом вегетації. Адже в польових умовах керувати більшістю з них та змінювати їх адекватно вимогам рослини не має можливості. Методи ж надійного прогнозу багатьох з них також не розроблені. Більше уваги приділялося вивченню методів прогнозування найважливіших факторів продуктивності посівів їх найчастіше і використовують у прогностичних рівняннях і модулях. Це – прогноз запасів доступної рослинам вологи в різні періоди вегетації, суми активних, середньодобових і ефективних температур, несприятливих метеорологічних факторів, густоти рослин, розвитку хвороб і шкідників, дат настання фенологічних фаз та ін.

Існують такі найбільш поширені методи для прогнозування врожаїв: експертних оцінок; аналогій, вирівнювання динамічних рядів врожайності та їх екстраполяція, кореляційно-регресійне моделювання.

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

Основною метою розрахункової роботи є оволодіння методами комплексної агрономічної оцінки конкретних ґрунтово-кліматичних умов і отримання навиків практичної розробки системи агротехнічних та організаційних заходів, які забезпечать одержання врожаю заданої величини і якості.

Даною роботою вирішуються такі важливі завдання, як поглиблення та закріплення знань з рослинництва, вдосконалення навичок самостійної роботи з навчальною, науковою і довідковою літературою та критичної оцінки отриманої з цих джерел інформації стосовно до конкретних умов господарювання.

Проект включає елементи програмування і прогнозування врожайності сільськогосподарських культур. Ним передбачається навчити студента практично використовувати принципи програмування, які на сьогодні добре розроблені, сформувати глибоку впевненість у необхідності поповнення знань і накопичення власного наукового та виробничого досвіду для підвищення ділової кваліфікації, без чого неможливе успішне впровадження цього ефективного, але одночасно і складного методу ведення рослинництва, спрямованого на комплексне використання знань широкого кола біологічних, сільськогосподарських, технічних та інших наук.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.