Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Рудзевич Настя






Природно-кліматичні умови та цікава історико-культурна спадщина краю може задовольнити потреби людей в активному відпочинку. Це зумовлює віднесення до пріоритетних напрямів інвестування розвиток туризму, в тому числі «зеленого».

Спостерігається тенденція до збільшення в економіці району загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Проте регіон залишається інвестиційно привабливим для інвесторів, які мають бажання вкладати свої кошти у реалізацію вигідних проектів, зокрема, у галузь садівництва; створення виробничих потужностей з переробки рибної продукції; створення нових експортноорієнтованих підприємств; розвиток сільського «зеленого» туризму.

Новоушицький район. Значний історико-культурний та історико-архітектурний потенціал краю. Новоушиччина багата своїми археологічними пам’ятками. Тут виявлено язичеські жертовники-каплиці з кам’яними ідолами біля сіл Івашківці, Ставчани, Хребтіїв, Калюс. Виявлено і досліджено 6 курганів, 3 поселення, 8 городищ різних періодів. Зокрема, Рудковецьке городище кіммерійського періоду, Вільховецьке поселення часів черняхівської культури; Отроківський печерний скит (довжина – близько 40 метрів), Пилипо-Хребтіївське городище часів Київської Русі (Х-ХІ ст.) В с. Заміхів є визначна пам’ятка архітектури – костел св. Яна Непомука, який засновано у 1749 р. До природних пам’яток можна віднести мережу заказників місцевого значення: «Дністровський», «Данилевський» та «Калюський», розміщених на схилах однойменних річок; пам’ятку садово-паркового мистецтва – старовинний парк «Івашковецький»; гідрологічний заказник місцевого значення «Глібівський».

Основною складовою туристичних ресурсів району є його окраса – річка Дністер. Каньйони річки Дністер, що протікає по південній межі району, – це та природна екзотика, що приваблює численних краєзнавців, туристів та підприємців. Поряд з цим, лісові масиви, гориста місцевість, Дністровське водосховище створюють сприятливі умови для розвитку оздоровчого, спортивного, екстремального, розважального видів туризму. Гостям району пропонуються туристичний та оздоровчий відпочинок. Одним із можливих напрямів інвестування в районі є вкладення інвестицій туристичну та відпочинково-оздоровчу інфраструктуру.

Регіон має значний потенціал для розміщення додаткових промислових підприємств галузі переробки сільськогосподарської продукції, створення високопродуктивних сільськогосподарських підприємств, розвитку туристично-відпочинкової інфраструктури.

Полонський район. Сприятливе географічне розташування, наявність природних парків, пам’яток історії та культури має велике значення для розвитку туристичної галузі, особливо, історичного та «зеленого» туризму. Полонщина багата на пам’ятки археології, архітектури, історії та культури, зокрема: земляний оборонний вал в м. Полонному, середньовічне Замчище в с.Новолабунь, курган епохи бронзи в с. Коханівка, поселення Черняхівської культури (ІІІ-ІV ст.) в с. Воробіївка, костьол св. Анни (ХVІІ ст.), Покровська церква та інші. Вагомий внесок у розвиток духовної культури краю внесла і єврейська громада. У Полонному народився видатний єврейський поет, прозаїк-драматург Перец Маркіш. Тут поховані два знамениті проповідники хасидизму: один з найбільш відомих духовних лідерів єврейської громади Полонного ХVІІІ ст. рабин Яаков Іосеф Коен та Ієгуда (Ар’є) Лейб. Останнім часом стародавнє єврейське кладовище стало місцем паломництва численних послідовників хасидизму з США, Ізраїлю та країн Західної Європи.

Унікальними пам’ятками садово-паркового мистецтва є Полонський та Новоселицький парки (ХVІІІ ст.), користується популярністю так зване «Мертве озеро», вода якого багата на мінеральні сполуки.

Серед переваг регіону можна відзначити багатий природно-ресурсний потенціал (Буртинське родовище графітів може стати основною сировинною базою розробки графітових руд в Україні, а на базі унікального родовища радонової води можна розвивати курортну інфраструктуру) та значну історико-культурну спадщину. Для розвитку туристичної інфраструктури краю є необхідність у розширенні послуг готельного бізнесу.

Пріоритетними напрямами для залучення інвестицій є: деревообробна та целюлозно-паперова промисловість; виробництво стінових будівельних матеріалів (цегли, блоків, бетонних виробів); фарфорово-фаянсова та керамічна промисловість; сільське господарство (органічне землеробство, вирощування нетрадиційних технічних культур); розробка родовищ корисних копалин; переробка сільськогосподарської продукції; туристично-рекреаційний та оздоровчий комплекс.

Славутський район. Територія сучасної Славутчини заселена з найдавніших часів, свідченням про це є археологічні знахідки періоду неоліту на берегах річки Горинь (поблизу сіл Крупець, Стригани), залишки поселень і курган доби бронзи (урочище Вершина), пам’ятки черняхівської культури (поблизу сіл Кривин, Солов’є). Історія Славутчини тісно переплітається з історією роду князів івВід колишньої величезної садиби князівського роду у Славуті залишилися парк та костьол Святої Дороти (1825 р.). Найвизначнішою пам’яткою дерев’яного зодчества не лише району, а й усієї Південно-Східної Волині, є церква Світлого Воскресіння (1763 р., с. Кривин). Унікальні природні пам’ятки – ландшафні парки (Кривин, Ганнопіль), дивні пейзажі, Голубі озера, могила єврейського святого цадика Дов Бера, а також пам’ятки історії та архітектури створюють туристично-рекреаційний потенціал краю.

Старокостянтинівський район. Старокостянтинівщина – стародавня волинська земля. Район розташований у межах Придністровської височини, розчленованої долинами річок і балок. Межує з Полонським, Шепетівським та Ізяславським районами на півночі, з Красилівським – на заході, Хмельницьким та Летичівським – на півдні, з Старосинявським та Любарським (Житомирська область) – на сході.

Район має значний туристичний потенціал: тут зосереджено значну кількість різноманітних туристичних об`єктів – пам`яток історико-культурної та екокультурної спадщини. До найвизначніших з них належать: замок князів Острозьких (1561-1571 рр.); комплекс споруд оборонної вежі (ХVI-XVII ст.); Костьол Іоанна Хрестителя (1754 р.); палацово-парковий ансамбль – Державний історико-культурний заповідник «Самчики» (ХVIІІ - поч.ХІX ст.); церква Параскеви П`ятниці (1771 р.); городище літописного міста Болохівської землі – Губина (ХІІ-ХІІІ ст.); Преображенська церква (1840 р.); численні пам’ятки архітектури місцевого значення. Проте інфраструктура прийому і обслуговування туристів розвинута ще недостатньо.

Пріоритетними напрямками інвестиційної діяльності на найближчу перспективу є сільське господарство, зокрема, рослинництво (вирощування зернових і технічних культур), тваринництво (вирощування великої рогатої худоби, свиней, птиці), створення машинно-технічних станцій.

Старосинявський район. Історичні пам’ятки та заповідники району включені у різнопланові туристичні маршрути, що пояснюється транзитним положенням регіону, близькістю до обласного центру, розвиненістю транспортної інфраструктури, а також тим, що історія краю багата на події та пам’ятки старовини. Поблизу с.Теліженці віднайдені залишки стародавнього міста, яке входило до складу Болохівського князівства (поч. XІІ ст.). Найвідоміші з пам’ятних місць, пов’язані зі знаменитою перемогою українського війська під проводом Б.Хмельницького над польською шляхтою у 1648 р. поблизу с.Пилява (старовинна церка у с.Олексіївка, могила уманського полковника І. Ганжі, пам’ятний знак та Курган козацької слави на місці легендарної битви, музей-діорама «Пилявецька битва»). Серед відомих історико-архітектурних пам’яток краю – збережені залишки маєтків (Стара Синява, Нова Синявка, Сьомаки), природних – унікальний парк (XIX ст., с. Івки), геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Гранітні відкладення» (с. Нова Синявка), заказники: гідрологічні (урочище «БАМ», с. Паплинці; «Христосівський», смт. Стара Синява; «Теліженецький», с. Теліженці), орнітологічний («Миколаївський», с. Миколаївка), а також державна пам’ятка природи місцевого значення «Чарівська дача».







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.