Загальна характеристика податкового права КНР.

На сьогодні, податкова система Китаю складається з 25 видів податків, які за ознакою їхньої природи та функцій можуть бути об'єднані у 8 груп:

1. Податки з обороту

* ПДВ;

* Податок на споживання (податок з продажу);

* Податок на підприємницьку діяльність.

2. Податки з доходу

* Податок на прибуток підприємств (підприємства, що знаходяться в державній та колективній власності, а також приватні підприємства, підприємства спільного господарювання, акціонерні підприємства;

* Податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств;

* Прибутковий податок з фізичних осіб.

3. Податки за користування ресурсами

* Податок за користування природними ресурсами (природна рента);

* Податок за користування землями міст і міських районів (земельний податок).

4. Податки спеціального призначення

* Податок на підтримання міського будівництва;

* Податок на займані орні угіддя;

* Податок на інвестиції в нерухомість;

* Податок на передачу оцінюваної нерухомості.

5. Майнові податки

* Податок з власників будинків;

* Податок на міську нерухомість;

* Податок на майно, що переходить в порядку спадкування (до теперішнього часу не введений).

6. Податки та збори, що стягуються при здійсненні певних дій (операцій)

* Податок на використання автотранспорту та суден;

* Податок на використання реєстраційних номерів транспортних

засобів та суден;

* Гербовий збір;

* Мито при продажу житлової нерухомості;

* Податок на забій худоби;

* Податок на банкети;

* Податок з обороту цінних паперів (до теперішнього часу не введений).

7. Сільськогосподарські податки

* Сільськогосподарський податок (включаючи податок з сільськогосподарської діяльності);

* Податок на тваринництво

8. Митні збори

4. Основи податкового права Арабських країн (ОАЕ, Саудівська Аравія).

В останньому Індексі економічної свободи (Index of Economic Freedom), який формується щорічно американським фондом The Heritage Foundation і The Wall Street Journal, податкова політика Об'єднаних Арабських еміратів була оцінена, без змін, на одному з найвищих рівнів у регіоні і в світі. У категорії «фінансова свобода» ОАЕ щорічно отримує 99.9 балів. («Фінансова свобода» країни в індексі показує ступінь податкового тягаря).

В ОАЕ відсутні податки на дохід, податки на капітал, податки на репатріацію капіталу. Але все це не поширюється на підприємства нафтопереробної промисловості та на місцеві банківські установи. Держава має підписані договори про уникнення подвійного оподаткування з 45 країнами, серед яких Індія, Китай, Німеччина, Канада, Франція, Італія та інші.

В ОАЕ немає єдиного податкового законодавства. Кожен емірат встановлює свою податкову систему.

В ОАЕ немає прямих податків. Держава отримує гроші від системи непрямих податків.

У країні немає:

-ПДВ

-Податку на доходи фізичних осіб

-Податку на приріст капіталу

-Корпоративного податку

-Прибуткового податку

- Прибуткового податку, утримуваного із заробітної плати

-І деяких інших

У різних еміратах є система корпоративних податків у різних сферах діяльності.

Так, вся нафтова індустрія і банківський сектор платять і прибутковий податок, і податок на капітал, а також податок на корпорації і податок на прибуток.

Інший об'єкт податку на прибуток - компанії з великими грошовими оборотами. Величина податкової ставки безпосередньо залежить від рівня доходів:

- 10% - на прибуток в межах 1 000 000 - 2000000 дирхам;

-30% - На прибуток в межах 2 000 000 - 4000000 дирхам;

-40% - На прибуток в межах 4 000 000 - 5000000 дирхам

-50% - На прибуток понад 5000000 дирхам.

Відносно високі податки і в готельній сфері - 17%, і в сфері комерційної нерухомості - 10%.

В ОАЕ є «коло 5%» - кілька податків, що становлять 5%. Це:

-Податок на житло

-Податок на послуги готелів

-Податок на розважальну діяльність

В Об'єднаних Арабських Еміратах діють більше десяти вільних економічних зон (ВЕЗ).

Кожна вільна економічна зона регулюється окремим державним органом, який реєструє підприємства і видає їм ліцензії в ОАЕ.

Серед основних переваг вільних економічних зон - податкова свобода: підприємства, зареєстровані у ВЕЗ, звільнені від корпоративних податків на 15 років. Законом також передбачена можливість пролонгувати цей режим на наступний строк 15 років. Співробітники підприємств звільнені від усіх податків на особисті доходи.

Податкова система Саудівської Аравії - система податків і зборів, встановлених в Королівстві Саудівська Аравія, а також сукупність принципів, форм і методів їх стягнення. Саудівська податкова система вважається однією з найбільш зручних у світі (займає 7-е місце в рейтингу 10-ти самих зручних податкових систем). Систему оподаткування Саудівської Аравії характеризують як протекціоністську, спрямовану на підтримку рівня життя населення та захист інтересів національних комерційних компаній.

Історично першим податком на території Аравії був закят - встановлений у Корані податок на користь бідних, що направляється також на цілі поширення ісламу і знань про нього. Податки в Саудівській Аравії платять всі категорії фізичних осіб та юридичних осіб, як резиденти Королівства, так і нерезиденти в залежності від норм про конкретний податок. Звільненням від податків зі своїх доходів користуються тільки громадяни третіх країн, найняті на роботу за контрактом в Саудівській Аравії.

Основними податками є:

Закят - платниками податків закята є фізичні та юридичні особи резиденти Королівства і країн-учасників РСАДПЗ, податок стягується в розмірі 2, 5% від чистого доходу за винятком капіталу, вкладеного в нерухомість і довгострокові інвестиції. У разі якщо юридична особа лише частково належить резиденту зазначених країн, закят виплачується пропорційно належної йому частки у статутному капіталі. За несвоєчасну сплату закята ніяких штрафних санкцій не передбачено.
Податок на прибуток резидентів Королівства і країн-учасників РСАДПЗ;
іноземних компаній нерезидентів Королівства і країн-учасників РСАДПЗ стягується за прогресивною шкалою:

від 1 до 100 000 ріял - 25%

від 100 001 до 500 000 ріял - 20%

від 500 001 до 1 000 000 ріял - 25%

понад 1 000 000 ріял - 30%;

Філії іноземних компаній, зареєстрованим в Королівстві на термін не більше 1 року, в деяких випадках користуються правом сплати податку на підставі «очікуваних доходів», мінімальна ставка податку при цьому дорівнює 15%.

фізичних осіб нерезидентів, які займаються підприємницькою діяльністю на території Королівства також стягується за прогресивною шкалою:
від 0 до 6 000 ріял - 0 або 5%

від 6001 до 16 000 ріял - 5%

від 16 001 до 36 000 ріял - 10%

від 36 001 до 66 000 ріял - 20%

більше 66000 ріял - 30%, при цьому платники податків, які прожили в Саудівській Аравії перший повний рік, отримують податкове вирахування на перші 6000 ріял їх прибутку. За несвоєчасну сплату податку на прибуток передбачені санкції, в тому числі штрафи до 25% від суми несплаченого податку за 15-денну затримку. Податок з продажів, ПДВ, податок на нерухомість, податок на «дари», в Королівстві Саудівська Аравія не стягуються.

Тема 2.8. Міжнародне подвійне оподаткування та шляхи його усунення

1. Поняття міжнародних податкових правовідносин.

2. Поняття та види міжнародного подвійного
оподаткування.

3. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування.

4. Особливості оподаткування міжнародної діяльності транснаціональних корпорацій.

1. Поняття міжнародних податкових правовідносин.

Міжнародні податкові відносини являють собою відносини між країнами з приводу взаємного врегулювання сфер застосування податкового законодавства (податкової юрисдикції) та інших питань оподаткування.
У сучасному оподаткування розрізняється міжнародне оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Проблеми міжнародного оподаткування юридичних осіб можна поділити на такі групи:

- Визначення національної прив'язки юридичної особи - суб'єкта оподаткування;

- Порядок визначення режиму діяльності іноземної юридичної особи на території країни діяльності;

- Проблеми, пов'язані з визначенням джерела доходу;

- Урахування податків, сплачених за кордоном, при визначенні податкових зобов'язань у країні постійного місця;

- Порядок визначення податкової бази з прибуткового оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між залежними один від одного економічними агентами.

2. Поняття та види міжнародного подвійного
оподаткування.

Подвійним оподаткуванням слід вважати явище, за якого відбувається оподаткування визначеного об'єкта оподаткування у окремого платника податку більше ніж один раз за ідентичний проміжок часу у межах однієї чи кількох податкових юрисдикцій

Для міжнародного подвійного оподаткування характерні наступні ознаки:
• ідентичність суб'єктів оподаткування (платників податків);
• ідентичність об'єктів оподаткування (джерел доходів і самих доходів);

• підпорядкованість цих суб'єктів або об'єктів податкової юрисдикції різних
держав;

• одночасність оподаткування;

• відмінності в правилах і методиках обчислення оподатковуваного доходу в різних країнах.

У податковій теорії та практиці розрізняють подвійне економічне та подвійне юридичне оподаткування.

Під подвійним економічному оподаткуванням розуміється ситуація, коли з одного й того самого доходу податок сплачують декілька його послідовних отримувачів. Це проявляється при оподаткуванні податком доходу підприємства як самостійного платника та при оподаткуванні доходу акціонера або пайовика при розподілі прибутку.
Як правило, проблема економічного подвійного оподаткування вирішується при розробленні національного податкового законодавства, в якому передбачаються норми, що дозволяють тим або іншим способом зараховувати податок, сплачений на рівні підприємства, при визначенні податкових зобов'язань акціонера.

Подвійне юридичне оподаткування розуміється як ситуація, коли один і той самий платник податку оподатковується стосовно одного й того самого доходу однаковими або подібними податками два і більше разів за один період. Подібна ситуація може виникати і в тому випадку, коли платник податку здійснює діяльність тільки в одній країні, таке подвійне оподаткування може виникнути при «несостикуванні» загальнодержавного законодавства і законодавства на рівні регіонів, а також на рівні органів місцевого самоврядування.

3. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування

Усунення подвійного оподаткування може здійснюватися двома шляхами: у односторонньому та двосторонньому порядку. Так, в односторонньому порядку усунення подвійного оподаткування здійснюється шляхом зміни національного податкового законодавства. У двосторонньому (багатосторонньому) - на основі міжнародних угод, шляхом укладання двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування доходів від праці та капіталу та включення таких угод до системи національного законодавства держави.

До найбільш використовуваних в міжнародній практиці методів усунення подвійного оподаткування відносяться:

1) метод податкового кредиту;

2) метод податкового звільнення:

3) метод податкових пільг тощо.

4. Особливості оподаткування міжнародної діяльності транснаціональних корпорацій

Визначенню податкових умов діяльності ТНК належить особливе місце у фінансовій політиці корпорації. Це пов'язано з тим, що ТНК діють у різних податкових системах. Податкові системи країн розташування структурних підрозділів ТНК і країни національної належності материнської компанії відрізняються за багатьма параметрами, зокрема за податками на доходи і рівнем податків.

Оподаткування впливає на такі основні сфери політики ТНК, як:

іноземне інвестування;

форма організації структурного підрозділу за кордоном;

форма фінансування і кредитування;

стратегія переказів грошових коштів;

стратегія управління валютними ризиками.

Названі сфери політики ТНК особливо реагують на такі основні податки, як податок на:

прибуток;

додану вартість;

капітал і дивіденди;

доходи працівників;

соціальні податки.

Підходи до оподаткування прибутків корпорації, класифікованих залежно від національних податкових систем:

Перший підхід - територіальний, або «звільнення від податків за територіальною ознакою». Оподатковуються прибутки, отримані національними та іноземними компаніями на території певної країни, тобто повністю виключає з податкової бази зарубіжний дохід компанії. Країни, які дотримуються цього принципу, дозволяють не вираховувати з прибутку, що оподатковується витрати, здійснені за кордоном. До таких країн належать Венесуела, Бразилія, Австралія, Південна Африка, Канада та деякі інші.

Другий підхід - національний, резидентський, світовий. Оподатковуються всі прибутки корпорації, отримані в країні реєстрації, і прибутки, отримані від діяльності філій корпорації в усіх інших країнах світу. Це призводить до подвійного оподаткування, тобто податок стягується в іноземній країні, де розташований філіал, і в країні реєстрації ТНК.

Третій підхід - «всесвітня система пільг». Він передбачає, що всі доходи системи ТНК, тобто доходи як зарубіжних структурних підрозділів, так і материнської компанії, повинні обкладатися всіма видами податків.

Тема 3.1 Податкові органи та організація податкового контролю у зарубіжних країнах.

1. Поняття та компетенція органів податкового адміністрування в зарубіжних країнах.

2. Особливості здійснення податкового контролю в зарубіжних країнах.

1. Поняття та компетенція органів податкового адміністрування в зарубіжних країнах.

Великобританія

Головний урядовий орган, що здійснює управління і регулювання податкової системи країни - Казначейство. Воно відповідає за розробку і здійснення загальної економічної стратегії.

Організація податкової служби покладена в основному на два урядових департаменти, підзвітних казначейству: Управління внутрішніх доходів (УВД) і Управління мит і акцизів (УМА).

Франція

У Франції податкова служба включає три рівні. На національному рівні діють Управління національних і міжнародних перевірок, Управління перевірок податкового стану та Національне Управління податкових розслідувань.

У Франції 22 регіони. На регіональному рівні діють 20 регіональних та 10 міжрегіональних управлінь. На цьому рівні здійснюються перевірки середніх підприємств (з оборотом від 10 до 400 млн. євро).
До нижнього рівня відносяться податкові управління департаментів. На цьому рівні здійснюються податкові перевірки дрібних підприємств (з оборотом менше 10 млн. євро).

США

Створення Служби внутрішніх доходів США відноситься до 1862 року, коли конгрес заснував Відомство комісара з внутрішніх доходах з метою збору коштів для фінансування громадянської війни 1861 року. У 1952 році зазначена організація була перейменована в Службу внутрішніх доходів (СВД).

У США податкова система має три рівні:

1. На вищому рівні СВД, здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства і збором федеральних податків - прибуткового податку, податку на нерухомість, податку на дарування, а також деяких акцизів.

2. На середньому рівні діють податкові служби штатів, що стягують податки і збори, що вводяться законодавчими зборами штатів. Ці податки надходять до бюджетів штатів.

3. На нижньому рівні - місцеві податкові органи, які стягують податки, що вводяться місцевими органами влади.

Німеччина

Спеціального податкового відомства в Німеччині не існує. Податкові інспекції входять у фінансову систему, структура побудови якої досить своєрідна. Вона відображає федеративний устрій держави, відносну самостійність земель: існує Федеральне міністерство фінансів і земельні міністерства фінансів. У кожній землі, крім того, є так звана Верховна фінансова дирекція (Головне фінансове управління), що підпорядкована одночасно і Федеральному, і Земельного міністерствам фінансів. Верховній фінансовій дирекції підпорядковані податкові інспекції і митні органи.
У Федеральному міністерстві фінансів поряд є й інші управління: мит і акцизів, майна і податків, фінансових взаємовідносин між Федерацією і землями. Вони займаються і земельними податками, але вказівок землям давати не можуть. У земельному Міністерстві фінансів існує податковий відділ з підрозділами по окремих податках.

Японія

Основним державним органом, на який покладено всі функції щодо нарахування, збору та контролем за ухилення від сплати всіх загальнодержавних прямих і непрямих податків та зборів є Національне податкове управління, що структурно входить до Міністерства фінансів як його «зовнішнє» відомство.

Національне податкове управління, що має в даний час 11 районних податкових управлінь, 518 окружних податкових служб та податкову службу Окінави, було засноване в 1949 р.

2. Особливості здійснення податкового контролю в зарубіжних країнах.

США

У США існує три види податкових перевірок:

1) заочна (проводиться шляхом направлення документів в Контрольне управління СВД поштою);

2) камеральна (проводиться за місцем знаходження СВД);

3) виїзна (проводиться за місцезнаходженням платника податків).

Канада

Податкова служба Канади носить назву - Агентство у справах митниці і доходів (АМДК).

В арсенал податкових інспекторів Канади входять методи контролю, аналогічні методам, вживаним в США.

У Канаді, так само як і в США, існує три види податкових перевірок:
1) заочна (проводиться шляхом направлення документів поштою);
2) камеральна (проводиться за місцем знаходження СВД);
3) виїзна (проводиться за місцезнаходженням платника податків).

Німеччина

Відповідно до Положення про проведення фінансової перевірки, затвердженим Мінфіном Німеччині за погодженням з Бундесратом Німеччини, податкова перевірка проводиться з метою встановлення й оцінки обставин справи, які мають суттєве значення для оподаткування, а не для вишукування додаткових податків. При призначенні і проведенні перевірки враховуються принципи помірності коштів, витрачених на проведення перевірки, передбачуваним результатам і найменшого втручання у справи підприємства.

Податковий орган приймає на власний розсуд рішення про призначення перевірки, її терміни і обсяг.

Середня тривалість контрольних перевірок складає:

- На великому підприємстві - 25-30 днів;

- На середньому підприємстві -15 днів;

-На малому і дрібному підприємствах - 6-8 днів.

Італія

Перевірки, проведені податковими органами Італії, поділяються на вибіркові, по жеребкуванню, з інших причин (зі сфери підвищеної податкової значимості, особливого виду робіт або товарів, важко контрольованого порядку сплати податків).

Франція

Відбір справ для перевірок у Франції здійснюється різними способами:

1) на основі вивчення справ платників податків за деклараціями.
Декларації надходять у податкові центри, де перевіряється їх формальна сторона. Потім отримана податковими органами інформація порівнюється з даними, представленими платниками податків. В даний час такі зіставлення здійснюються автоматично. В результаті вивчення декларацій співробітники управління виявляють типові порушення і вносять відповідні пропозиції;

2) пошук сторонньої, зовнішньої інформації.

Тема 3.2 Податкові правопорушення у законодавстві зарубіжних країн

1.Правове регулювання відповідальності за податкові правопорушення у зарубіжних країнах.

2. Види податкових злочинів та санкції за їх вчинення у законодавстві зарубіжних країн.

3. Фінансові та податкові суди в зарубіжних країнах.

1.Правове регулювання відповідальності за податкові правопорушення у зарубіжних країнах.

У США на рівні федерації відповідальність за податкові злочини регулюється законодавством, кодифікованим в розділі 26 Зводу законів США. В основу цієї кодифікації покладено Закон 1954 року про внутрішні доходи, іменований Кодексом внутрішніх доходів (нині чинна редакція затверджена Законом 1986 року, який називається Кодексом внутрішніх доходів 1986 року). Відповідальність за ухилення від сплати податків на користь штатів і місцевих податків регулюється відповідними законами штатів.

У Японії відповідальність за податкові злочини передбачена в численних актах так званого кримінально-адміністративного законодавства – Законі про стягування державних податків 1959 року, Законі про прибутковий податок 1947 року, Законі про податок з юридичних осіб 1947 року. У некримінальних законах положення про карні санкції зазвичай виносяться в окрему главу, що знаходиться в кінці тексту закону. Саме вони і складають в сукупності податкове кримінально-адміністративне законодавство Японії.

У Франції основним законодавчим актом, що регулює питання відповідальності за податкові злочини, є Загальний кодекс про податки 1950 року (в редакції, затвердженій Декретом № 90-798 від 10.09.90 р.). У Загальному кодексі про податки виділяють матеріальні та процесуальні норми податкового деліктного права. Відповідальність за податкові правопорушення регулюється в книзі «Справляння податків» в розділі «Покарання» (ст. 1725 – 1840). У Книзі фінансових процедур, що є складовою частиною Загального кодексу про податки, регламентується комплекс питань, пов’язаних з встановленням самого податкового правопорушення, його розслідуванням.

У Великобританії законодавство про відповідальність за податкові правопорушення не систематизовано. До джерел права відносяться як законодавчі акти, так і норми загального права. Деліктні податково-правові норми можуть міститися як в фінансових законах (Закон про грошові платежі 1935 року, Закон про порядок збору податків 1970 року, Закон про митні та акцизні збори 1979 року, Закон про фінанси 1986 року, Закон про фінансові служби 1986 року, Закон про прибутковий податок з корпорацій 1988 року), так і в законах, що регулюють окремі аспекти податкових відносин. Так, норми про відповідальність за податкові правопорушення містяться в Законі про магістратські суди 1980 року, в Законах про кримінальну юстицію 1986 і 1987 років.

2. Види податкових злочинів та санкції за їх вчинення у законодавстві зарубіжних країн.

Аналізуючи законодавство зарубіжних країн з питань санкцій за податкові правопорушення, можна виявити два основні підходи.
Перший – «американський» – характеризується застосуванням жорстких санкцій за податкові правопорушення, криміналізацією значної кількості податкових деліктів. Так, згідно з Кодексом внутрішніх державних доходів США запізнення з подачею податкової декларації може кваліфікуватися як кримінально каране діяння. Для цього Служба внутрішніх доходів повинна довести в суді, що обвинувачений був зобов’язаний представити податкову декларацію, але не представив її своєчасно і зробив це навмисно. У разі визнання провини підсудного суд може позбавити його волі строком до одного року і накласти на нього штраф. Спроба ухилитися від сплати податків шляхом поданням неправдивої декларації про доходи вважається ще більш тяжким злочином. Жорсткість санкцій за податкові злочини в законодавстві США досягається не тільки використанням такого кримінального покарання, як тюремне ув’язнення, але й комбінуванням штрафних санкцій, здатних викликати відчутні матеріальні наслідки для правопорушника.

Друга тенденція зарубіжного законодавства в питанні встановлення податкових санкцій – європейський підхід – відрізняється більш гуманним ставленням до порушників податкових правил. Одним з напрямів реформування податкового законодавства європейських держав є декриміналізація ряду податкових деліктів. Кримінальні покарання нерідко замінюються різними доплатами до податків, встановленими не судами, а адміністративними органами. Повторне вчинення податкового правопорушення однією і тією ж особою призводить до значного збільшення розміру штрафних санкцій (повторний штраф). Поряд з основними санкціями за податкові злочини і провини (позбавлення волі, кримінальний арешт, штраф тощо) можуть застосовуватися і різні додаткові санкції.

3. Фінансові та податкові суди в зарубіжних країнах.

В системі спеціалізованих судів в зарубіжних країнах виділяється Німеччина

Федеральний фінансовий суд (нім. Bundesfinanzhof, скор. BFH) є найвищим судовим органом Німеччини, який розглядає справи, пов'язані з податками і зборами, а також митні суперечки. ФФС є переважно касаційною інстанцією, що перевіряє правильність рішень, винесених нижчестоящими фінансовими судами, так як є одним з п'яти верховних судів в країні.

Суд створений в 1950 році відповідно до абз. 1 ст. 95 Основного закону ФРН. До 1970 року суд підкорявся німецькому міністерству фінансів, що породжувало сумніви в його об'єктивності. В даний час суд підпорядковується міністерству юстиції лише в адміністративно-технічному плані; при здійсненні своїх повноважень він незалежний. Місцеперебуванням суду є місто Мюнхен. Вся система включає Федеральний фінансовий суд і ще 15 фінансових судів (по одному в кожній землі).

Казахстан
Перший фінансовий суд на території СНД був створений в Казахстані в рамках реалізації проекту по створенню Регіонального фінансового центру міста Алмати (РФЦА). У 2006 р. Указом Президента Республіки Казахстан був заснований Спеціалізований фінансовий суд у місті Алмати (фінансовий суд), уповноважений розглядати цивільно-правові спори учасників РФЦА. Створюючи дану структуру, Казахстан продемонстрував міжнародному інвестиційному співтовариству прагнення до забезпечення кваліфікованої та неупередженої захисту прав учасників фінансового центру з урахуванням специфіки ринку цінних паперів і фінансових послуг.

Великобританія

У Лондоні діє комерційний суд, де працюють 12 комерційних суддів, кожен з яких спеціалізується по певній темі. Комерційні суди Лондона розглядають спори, що виникли в рамках міжнародних договорів, комерційних перевезень, страхування і торгівлі. У Казахстані, як і в Лондоні, журі присяжних відсутня, рішення приймає тільки суддя.

Фінансові суди деяких країн істотно обмежені в повноваженнях. Наприклад, створений у Китаї в 2008 р. фінансовий суд Шанхая перебуває під юрисдикцією регіонального Народного суду, а розгляд фінансових злочинів обмежена лімітом 7, 4 млн. дол..

Суди фінансових центрів в Сінгапурі та Дубліні мають більш широку юрисдикцію і можуть застосовувати законодавство країни розташування або законодавство, вибране учасниками контракту. Цим судам підсудні та інші питання, що виходять за рамки комерційного законодавства, але виникли на території фінансового центру або з одним з його учасників. На відміну від даних судів.

США

Податковий суд США є судовим органом згідно з Конституцією (ст. 1, розділу 8, п. 9). У його функції входить розгляд питань, пов'язаних з несплатою податків за поданням податкового комісара. В даний час до складу членів суду входять 19 суддів. Головний суддя обирається раз в два роки з цих 19 суддів.

Податковий суд США розглядає спори, пов'язані з неповною сплатою або переплатою прибуткового податку, податку на майно і податку на дарування за умови, що недолік був виявлений комісіонером Податкової служби. Він також розглядає спори, коли позивачем виступають платник податків або його законний представник

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1.1. Історичні аспекти виникнення та розвитку оподаткування в окремих країнах. Організація сучасних податкових систем.

1.Виникнення оподаткування.

2. Етапи розвитку оподаткування.

3. Основи організації та функціонування податкових систем.

4. Податкова політика та її методи.

5. Гармонізація та адаптація оподаткування в рамках податкових реформ в ЄС.

Тема 1.2. Типи та моделі податкових систем зарубіжних країн.

1. Поняття та загальна характеристика сучасних податкових систем.

2. Типи податкових систем в зарубіжних країнах.

3. Моделі податкових систем в зарубіжних країнах.

Тема 1.3. Підходи до визначення та класифікації податків в зарубіжних країнах.

1. Класифікація податкових платежів в зарубіжних країнах.

2. Загальна характеристика основних податків в зарубіжних країнах.

3. Спеціальні екологічні податки та збори в зарубіжних країнах.

Тема 1.4. Правовий статус платників податків в зарубіжних країнах. Поняття податкового консультування

1. Платники податків в зарубіжних країнах та їх загальна характеристика.

2. Основні обов'язки і права платників податків.

3. Досвід електронної звітності платників податків в зарубіжних країнах.

4. Податкове консультування в зарубіжних країнах.

5. Палати податкових консультантів в Німеччині.

Т. 2.1. Європейське податкове право

1. Податкова система Німеччини.

2. Податкова система Великобританії.

3. Податкова система Франції.

4. Податкова система Польщі.

Т. 2.2. Податкове право країн учасниць - СНД. Порівняльний аспект

1. Податкова система Російської Федерації.

2. Податкова система Білорусії.

3. Податкова система Грузії.

4. Податкова система Молдови.

5. Податкова система Казахстану.

6. Податкова система Туркменістану.

7. Податкова система Азербайжану.

8. Податкова система Узбекистану.

Т. 2.3. Податкове право країн Східної та Південної Європи

1. Загальна характеристика податкової системи Болгарії.

2. Загальна характеристика системи оподаткування в Туреччини.

3. Загальна характеристика податкової системи Румунії.

4. Податкова система Греції.

5. Податкова система Кіпру.

6. Податкова система Угорщини.

7. Податкова система Чехії.

8. Податкова система Словаччини.

Т. 2.4. Порівняльні особливості податкових систем Скандинавських країн

1. Загальна характеристика податкової системи Швеції.

2. Податкова система Данії.

3. Податкова система Норвегії.

4. Податкова система Фінляндії.

Т. 2.5. Особливості податкових систем країн Бенілюксу

1. Загальна характеристика податкової системи Люксембургу.

2. Особливості податкової системи Нідерландів.

3. Загальна характеристика податкової системи Бельгії.

Т. 2.6. Податкове право країн Америки та Канади

1. Податкова система США.

2. Податкова система Канади, та її правове забезпечення.

3. Особливості оподаткування в Бразилії.

4. Система оподаткування в Аргентині.

5. Податкова система Чилі.

6. Податкова система Перу.

Т. 2.7. Податкове право країн Азії та Африки

1. Податкова система Японії, її загальна характеристика та специфічні
особливості.

2. Податкова система Індії.

3. Загальна характеристика податкового права КНР.

4. Основи податкового права Арабських країн (ОАЕ, Саудівська Аравія).

5. Податкова система Африканських країн.

Т. 2.8. Міжнародне подвійне оподаткування та шляхи його усунення

1. Поняття міжнародних податкових правовідносин.

2. Поняття та види міжнародного подвійного оподаткування.

3. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування.

4. Особливості оподаткування міжнародної діяльності транснаціональних корпорацій.

Т. 3.1. Податкові органи та організація податкового контролю у зарубіжних країнах

1. Поняття та компетенція органів податкового адміністрування в зарубіжних країнах.

2. Особливості здійснення податкового контролю в зарубіжних країнах.

Т. 3.2. Податкові правопорушення у законодавстві зарубіжних країн

1. Правове регулювання відповідальності за податкові правопорушення у зарубіжних країнах.

2. Види податкових злочинів та санкції за їх вчинення у законодавстві зарубіжних країн.

3. Фінансові та податкові суди в зарубіжних країнах.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка країна є батьківщиною науки про оподаткування?

А) Італія;

Б) Іспанія;

В) Великобританія;

Г) Україна;

Д) Німеччина.

2. Які найбільш відомі Вам економісти – науковці, що внесли не зрівняльний внесок у науку про оподаткування:

а) Карл Маркс та Володимир Ленін;

б) Платон та Аристотель;

в) Сталін та Троїцький;

г) А. Сміт та Д. Рікардо.

3. Відрахування у фонди соціального страхування в США діють:

а) дві системи соціального страхування;

б) три системи соціального страхування;

в) чотири системи соціального страхування;

г) не має жодної.

4. Які є фонди соціального страхування у США:

а) резервний соціальний фонд;

б) місцевий та федеральний;

в) федерально пенсійний та федерально-штатний щодо безробіття;

г) федеральний та місцевий фонд соціального страхування в наслідок непрацездатності та народження дитини;

д) вірної відповіді не має.

5. Внески до фондів соціального страхування у США мають характер:

а) добровільності;

б) обов’язковості;

в) на вибір особи;

г) за рішенням суду.

6. Розміри внесків до фондів соціального страхування у США сплачуються:

а) тільки роботодавцем;

б) тільки найманим працівником;

в) працівником та роботодавцем;

г) державним пенсійним фондом США.

7. Шкала податку на доходи населення в США є:

а) прогресивна;

б) фіксована;

в) 13 %;

г) 33%;

д) вірної відповіді не має.

8. Податок на прибуток корпорацій у США вноситься:

а) за певною прогресивною шкалою;

б) тільки у розмірі 25 %;

в) тільки у розмірі 35 %

г) вірної відповіді не має.

9. У США податок на спадщину називається:

а) податок на перехід спадкового майна;

б) податок на спадок і дарунки;

в) спадковий податок;

г) вірної відповіді не має.

10. Назвіть розмір неоподаткованого мінімуму з податку на спадок і подарунки у США:

а) 1млн. Дол.;

б) 200 тисяч доларів;

в) 100 тисяч доларів;

г) 20 тисяч доларів;

д) 5 тисяч доларів;

е) вірної відповіді не має.

11. Скільки відсотків необхідно сплатити у США, від вартості подарунку, якщо його вартість 5 млн. доларів:

а) 18 %;

б) 25 %;

в) 40 %;

г) 50 %;

д) вірної відповіді не має.

12. Податок на доходи з громадян у США належить до:

а) федеральних податків;

б) податків штатів;

в) місцевих податків;

г) регіональних податків.

13. Чи оподатковується у США продаж продовольчих товарів через ресторан податком з продажу:

а) так;

б) ні.

14. До місцевих податків у США віднесено:

а) майновий податок;

б) прибутковий податок із фізичних осіб;

в) екологічні податки;

г) усі відповіді вірні.

15. У Великобританії для всіх платників податку діє:

а) особова знижка і додаткова сімейна знижка;

б) підприємницька знижка;

в) резидентська та нерезидентська знижка;

г) муніципальна знижка.

16. Ставка податку на додану вартість у Великобританії:

а) 10 %;

б) 15 %;

в) 17, 5 %;

г) 18, 5%;

д) 20%.

17. Назвіть податок, метою якого є обмеження розміру і спекулятивності угод у Великобританії:

а) прибутковий податок;

б) муніципальний податок;

в) акцизи;

г) податок на приріст капіталу;

д) податок на ділову активність.

18. За якою ставкою буде оподатковано спадкове майно у Великобританії, вартість якого становить 100 тисяч фунтів стерлінгів:

а) 20 %;

б) 25%;

в) 30 %;

г) 40 %;

д) вірної відповіді не має.

19. Які ставки прибуткового податку у Великобританії:

а) 10%; 13%; 20%;

б) 20%; 25%; 40%;

в) 25%; 33%; 45%;

г) вірної відповіді не має.

20. Ставка податку на прибуток корпорацій у Великобританії становить:

а) 10%;

б) 25%;

в) 30%;

г) 33%.

21. У Німеччині за рівнями податки поділяються на:

а) спільні;

б) федеральні;

в) земельні;

г) общинні;

д) усі відповіді вірні;

е) правильної відповіді не має.

22. До земельних податків у Німеччині відносять:

а) прибутковий податок;

б) податок на корпорації;

в) податок з обороту;

г) усі відповіді вірні;

д) вірної відповіді не має.

23. До земельних податків у Німеччині відносять:

а) податок на майно;

б) податок на спадок;

в) податок на автомашини;

г) податок на пиво;

д) усі відповіді вірні;

е) вірної відповіді не має.

24. До федеральних податків у Німеччині відносять:

а) доходи від фінансових монополій;

б) митні збори;

в) податок з вантажного автотранспорту;

г) разовий податок на майно;

д) усі відповіді вірні;

е) вірної відповіді не має.

25. Прибутковий податок з фізичних осіб у Німеччині стягується за:

а) фіксованою сумою;

б) фіксованою ставкою;

в) прогресивною шкалою;

г) вірної відповіді не має.

26. Яка мінімальна та максимальна ставка прибуткового податку в Німеччині:

а) 10% та 60%;

б) 15% та 30%;

в) 19% та 53%;

г) 23% та 48%.

27. Податок на заробітну плату в Німеччині є різновидом:

а) податку на майно;

б) прибутковому податку;

в) податку з обороту;

г) податку на корпорації.

28. Ставка податку на додану вартість в Німеччині становить:

а) 10%;

б) 13%;

в) 15%;

г) 20%;

д) 22, 5%.

29. Стандартна ставка корпоративного податку на прибуток у Німеччині становить:

а) 45%;

б) 40%;

в) 35%;

г) 30%;

д) 25%.

30. До основних місцевих податків у Німеччині відносять:

а) поземельний податок;

б) податок на додану вартість;

в) акцизи;

г) вірної відповіді не має;

д) усі відповіді вірні.

31. Ставки поземельного податку в Німеччині становлять:

а) від 0, 25% до 0, 7%;

б) від 0, 26% до 0, 6%;

в) від 1% до 3%;

г) від 1, 5% до 3%;

д) вірної відповіді не має.

32. До державних податків у Франції відносять:

а) податок на додану вартість;

б) податок на житло;

в) професійний податок;

г) земельний податок;

д) вірної відповіді не має.

33. До місцевих податків у Франції належать:

а) земельний податок на незабудовані ділянки;

б) податок на доходи фізичних осіб;

в) податок на підприємства;

г) усі відповіді вірні.

34. До державних податків у Франції відносять:

а) податок на додану вартість;

б) податок на доходи фізичних осіб;

в) податок на підприємства;

г) мито на нафтопродукти;

д) усі відповіді вірні.

35. До місцевих податків у Франції належать:

а) земельний податок на забудовані ділянки;

б) земельний податок на незабудовані ділянки;

в) податок на житло;

г) професійний податок;

д) вірної відповіді не має;

е) усі відповіді вірні.

36. У Франції ставка на податок на додану вартість:

а) диференційована;

б) фіксована.

37. У Франції на товари першої необхідності ставка податку на додану вартість становить:

а) 22%;

б) 18, 6%;

в) 7%;

г) 5, 5%;

д) вірної відповіді не має.

38. У Франції шкала оподаткування податку на доходи фізичних осіб має прогресивний характер:

а) від 0% до 13%;

б) від 10% до 27%;

в) від 0% до 56, 8%;

г) від 22% до 59, 7%.

39. Назвіть основну ставку податку на підприємства у Франції:

а) 25%;

б)30%;

в) 34%;

г) 46%;

д) 54%;

40. Яка ставка податку на будинки, що належать іноземним фірмам у Франції:

а) 1% від ринкової вартості;

б) 2% від ринкової вартості;

в) 2, 5% від ринкової вартості;

г) 3% від ринкової вартості;

д) 5% від ринкової вартості.

41. Яка стандартна ставка податку на додану вартість у Швеції:

а) 20%;

б) 25%;

в) 28%;

г) 30%;

д) 32%.

42. Ставка податку на прибуток корпорацій у Швеції становить:

а) 13%;

б) 20%;

в) 25%;

г) 28%;

д) 30%.

43. У Швеції автотранспортний податок стягується із власників транспортних засобів, розмір якого залежить від:

а) використаного пального;

б) ваги транспортного засобу;

в) об’єму двигуна;

г) використаного пального та ваги транспортного засобу.

44. Усього в Японії існує:

а) 25 державних та 30 місцевих податків;

б) 30 державних та 25 місцевих податків;

в) 18 державних та 22 місцевих податків;

г) 22 державних та 18 місцевих податків.

45. Ставка податку на прибуток юридичних осіб у Японії складає:

а) 23, 7%;

б) 25%;

в) 28%;

г) 32%.

46. Ставки податку на доходи фізичних осіб у Японії становлять:

а) 10%;

б) 20%;

в) 30%;

г) 40%;

д) 50%;

е) усі відповіді вірні.

47. Податок на майно у Японії сплачується юридичними та фізичними особами за ставкою:

а) 1%;

б) 1, 1%;

в) 1, 2%;

г) 1, 3%;

д) 1, 4%;

е) 1, 5 %.

48. Ставка податку на прибуток корпорацій в Австрії складає:

а) 10%;

б) 18%;

в) 22%;

г) 32%;

д) 34%.

49. Прибутковий податок з громадян у Австрії стягується за прогресивною шкалою:

а) мінімальна 10%, максимальна 50%;

б) мінімальна 20%, максимальна 45%;

в) мінімальна 18%, максимальна 35%;

г) мінімальна 31%, максимальна 55%.

50. Ставка податку на додану вартість у Бельгії становить:

а) 13%;

б) 15%;

в) 18%;

г) 21%;

д) 25%.

51. Загальна ставка податку на прибуток корпорацій у Бельгії становить:

а) 39%;

б) 35%;

в) 30%;

г) 25%;

д) 20%.

52. Ставка податку на нерезидентів для юридичних осіб у Бельгії становить:

а) 6%;

б) 17%;

в) 43%;

г) 51%.

53. Стандартна ставка податку на додану вартість у Греції становить:

а) 13%;

б) 18%;

в) 20%;

г) 24%.

54. Ставка податку на доходи юридичних осіб у Греції становить:

а) 20%;

б) 25%;

в) 28%;

г) 32%;

д) 35%.

55. Стандартна ставка податку на додану вартість у Данії складає:

а) 20%;

б) 25%;

в) 28%;

г) 30%;

д) 33%.

56. Стандартна ставка податку на дивіденди у Данії стягується з фізичних та юридичних осіб, та становить:

а) 20%;

б) 25%;

в) 30%;

г) 35%;

д) 40%.

57. Стандартна ставка податку на прибуток корпорацій у Ірландії становить:

а) 10%;

б) 20%;

в) 30%;

г) 40%.

58. Стандартна ставка податку на додану вартість у Іспанії становить:

а) 10%;

б) 16%;

в) 18%;

г) 20%.

59. Стандартна ставка податку на додану вартість у Італії становить:

а) 16%;

б) 18%;

в) 20%;

г) 24%;

д) 28%.

60. Ставка прибуткового податку з юридичних осіб у Італії складає:

а) 25%;

б) 33%;

в) 36%;

г) 44%.

61. Податок на нерухомість у Італії справляється за ставками:

а) від 4% до 6%;

б) від 6% до 8%;

в) від 8% до 9%;

г) зовсім податком не обкладається.

62. Стандартна ставка податку на додану вартість у Люксембургу становить:

а) 15%;

б) 18%;

в) 20%;

г) 23%.

63. Ставка податку на майно у Люксембургу становить:

а) 0, 5%;

б) 1%;

в) 1, 5%;

г) 2, 1%.

64. Ставка спеціального податку з винагороди директорів компаній з нерезидентів у Люксембургу становить:

а) 20%;

б) 25%;

в) 28, 2%;

г) 34, 5%.

65. Ставка податку на додану вартість у Нідерландах складає:

а) 15%;

б) 17, 5%;

в) 18%;

г) 20, 5%.

66. За якою ставкою громадянин Німеччини повинен сплатити податок на дивіденди отримані на території Нідерландів:

а) 25%;

б) 15, 5%;

в) 17, 4%;

г) 0%.

67. Ставка податку на додану вартість у Португалії становить:

а) 17%;

б) 18%;

в) 20%;

г) 24%.

68. Державний податок на автомобілі у Португалії стягується у відповідних прогресивних ставках, але не більше:

а) 55%;

б) 67%;

в) 85%;

г) 100%.

69. Ставки податку на додану вартість у Фінляндії становлять:

а) 22%;

б) 17%;

в) 12%;

г) 6%;

д) усі відповіді вірні.

70. Ставка податку на прибуток корпорацій у Фінляндії становить:

а) 28%;

б) 30%;

в) 34%;

г) 40%;

д) 50%.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА МОДУЛЬНУ КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ 1

1.Виникнення оподаткування.

2. Етапи розвитку оподаткування.

3. Основи організації та функціонування податкових систем.

4. Податкова політика та її методи.

5. Гармонізація та адаптація оподаткування в рамках податкових реформ в ЄС.

6. Поняття та загальна характеристика сучасних податкових систем.

7. Типи податкових систем в зарубіжних країнах.

8. Моделі податкових систем в зарубіжних країнах.

9. Класифікація податкових платежів в зарубіжних країнах.

10.Загальна характеристика основних податків в зарубіжних країнах.

11. Спеціальні екологічні податки та збори в зарубіжних країнах.

12. Платники податків в зарубіжних країнах та їх загальна характеристика.

13. Основні обов'язки і права платників податків.

14. Досвід електронної звітності платників податків в зарубіжних країнах.

15. Податкове консультування в зарубіжних країнах.

16. Палати податкових консультантів в Німеччині.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА МОДУЛЬНУ КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ 2