Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Зупинка серця
|
|
Багато смертельних випадків настають протягом перших кількох годин після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST через фібриляцію шлуночків. Оскільки така аритмія найчастіше спостерігається на ранніх стадіях, смерть у таких випадках, звичайно, настає поза лікарнею. Тому вирішальне значення має те, щоб весь медичний та середній медичний персонал, який бере участь у лікуванні та догляді за пацієнтами з підозрою на інфаркт міокарда, мав доступ до обладнання для дефібриляції і був підготовлений для проведення заходів з підтримки серцевої діяльності, і щоб у ПМК можна було негайно забезпечити контроль ЕКГ для всіх пацієнтів з підозрою на ГІМ (Таблиця 7).
Таблиця 7 Зупинка серця
| Рекомендації | Класа | Рівеньb | Літературас |
| Усі медпрацівники, які надають допомогу пацієнтам із підозрою на інфаркт міокарду, повинні мати доступ до дефібрилятору та пройти попередній курс із надання невідкладної кардіологічної допомоги. | I | C | - |
| Рекомендується розпочати моніторинг ЕКГ при першому ж зверненні пацієнта за медичною допомогою у разі підозри на інфаркт міокарда. | I | C | - |
| У деяких випадках відразу після проведення реанімації з приводу зупинки серця пацієнтам в коматозному стані або глибокій седації може бути застосована лікувальна гіпотермія. | I | B | 34 - 36 |
| Негайна ангіографія (з наміром проведення первинної ПКВ) рекомендована пацієнтам після реанімації з приводу зупинки серця, в яких дані ЕКГ свідчать про розвиток ГІМ. | I | B | 31 -33 |
| Доцільність негайної ангіографії з наміром проведення первинного ПКВ слід розглянути у пацієнтів після зупинки серця, в яких немає елевації сегменту ST на ЕКГ, але є велика підозра на ГІМ | IIa | B | 31, 33 |
aКлас рекомендацій
bРівень доказовості
cЛітература
Для пацієнтів, яким були виконані реанімаційні заходи з приводу зупинки серця, і які на ЕКГ мають елевацію сегмента ST, стратегією вибору є термінова ангіографія, що має на меті подальше первинне ПКВ, за умови, що всі процедури можна виконати вчасно за встановленими інструкціями.31-33 Враховуючи широку розповсюдженість оклюзій коронарних артерій і можливу складність інтерпретації ЕКГ у пацієнтів після зупинки серця, термінову ангіографію слід проводити у пацієнтів, які вижили після зупинки серця, і, в яких з найбільш високою ймовірністю триває розвиток STEMI (біль в грудях перед зупинкою серця, ІХС в анамнезі і патологічні або непевні результати ЕКГ).31, 33 Крім того, є свідчення того, що для пацієнтів, які пережили зупинку серця поза лікарнею, і які знаходяться в коматозному стані, можна одержати кращі неврологічні результати, якщо зразу після реанімації забезпечити охолодження. Тому таким пацієнтам треба швидко забезпечувати терапевтичну гіпотермію.34-36 Оптимальна послідовність охолодження і первинного ПКВдля таких пацієнтів ще не з’ясована.
Впровадження місцевих/регіональних протоколів для надання оптимальної допомоги у випадку зупинки серця поза лікарнею є найважливішим заходом для забезпечення швидкого відновлення діяльності серця та дихання, ранньої дефібриляції (за потреби) та ефективної інтенсивної терапії для підтримки серцевої діяльності на передгоспітальному етапі. Ключовим фактором для виживання є доступність автоматичних зовнішніх дефібриляторів. Профілактика та покращення лікування зупинки серця на передгоспітальному етапі є ключовими факторами зменшення смертності, пов’язаної з ІХС. Більш детальне обговорення цих питань наводиться в Рекомендаціях з реанімації, виданих Європейською радою реанімації.37
Коментар Робочої групи:
Відповідно до Європейських рекомендацій з серцево-легеневої реанімації та невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях і раптовій смерті (2001 р., доповнені в 2005 р.):
• інтервал часу від першого контакту з пацієнтом особи (осіб), які проводять реанімаційні заходи, до початку цих заходів, має бути мінімальним (бажано близько 10 с). Ні збір даних про хворого, ні оформлення документації, ні нюанси транспортування не можуть призводити до збільшення цього інтервалу (чи до виникнення тривалих пауз у проведенні реанімаційних заходів);
• первинні реанімаційні заходи, що включають як мінімум непрямий масаж серця в ділянці нижньої третини грудини (100-120 поштовхів за хв), в ряді випадків здатні підтримати життєздатність пацієнта протягом часу, достатнього для початку розгорнутих реанімаційних заходів;
• в той час, як непрямий масаж серця хворого вже сам по собі допомагає підтримувати легеневу вентиляцію на мінімальному рівні за умови забезпечення прохідності дихальних шляхів, штучна вентиляція легень методами «рот у рот» або «рот у ніс» не є адекватною заміною фізіологічному акту дихання, оскільки в одержуваній хворим газовій суміші процентний вміст СО2 підвищений. Крім того, такий підхід до вентиляції легень поєднаний з ризиком інфекції. Раціональніше використовувати дихальні маски;
• при проведенні непрямого масажу серця та вентиляції легень їх співвідношення за частотою має становити 30: 2. Ефективність заходів слід оцінювати за появою пульсації магістральних артерій;
• при порушенні серцевої діяльності, що супроводжується відсутністю пульсації на магістральних судинах, перш за все слід припустити наявність у хворого фібриляції шлуночків або гемодинамічно неефективної шлуночкової тахікардії до уточнення причини зупинки кровообігу за допомогою ЕКГ та інших інструментальних методів;
• електрична дефібриляція – єдиний ефективний метод відновлення серцевої діяльності в більшості випадків раптової зупинки кровообігу. Кожна хвилина після настання зупинки серця знижує імовірність успішного результату дефібриляції на 10%;
• на сьогодні рекомендують проводити дефібриляцію ударами постійного струму із двофазною формою хвилі зниженої амплітуди та енергією 200 Дж для перших двох ударів і 360 Дж – для наступних. Серед двофазних найбільш ефективним вважають імпульс з формою плато кожної з фаз, що экспонентно зменшується
• електрод, що накладається на грудину, розташовують на верхній частині правої половини грудної клітки під ключицею. Електрод, що накладається на верхівку серця, розміщують дещо латеральніше точки нормальної проекції верхівкового поштовху, але не на молочну залозу у жінок. Полярність електродів вирішального значення не має.
|
|