Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Правила заповнювання






 

5.2.1 У заголовку колонки або рядка одиницю фізичної величини пишуть після назви цієї величини, між ними ставлять кому.

Якщо всі показники, наведені в колонках таблиці, визначено тією самою одиницею фізичної величини, її позначення розташовують над таблицею праворуч, а для таблиці, поділеної на частини – над кожною частиною (рисунок 4). У такому разі в колонках її вже не зазначають.

Якщо в більшості колонок таблиці наведено показники, визначені в однакових одиницях, наприклад у вольтах або штуках, але є колонки з показниками в інших одиницях, над таблицею треба зазначати назву основного показника та назву його одиниць, наприклад «Напруга у вольтах» або «Кількість у штуках». У заголовках решти колонок треба подавати назви показників і (або) позначення одиниць фізичних величин, в яких їх використано (рисунок 2).

5.2.2 Щоб скоротити текст заголовків та підзаголовків колонок, деякі поняття можна замінювати літерними позначеннями відповідно до ГОСТ 2.321–84, стандартів комплексу ДСТУ 3651–97 або іншими позначеннями, якщо їх пояснено в тексті або в рисунках, наприклад: D – діаметр, Н – висота, L – довжина, U – напруга. Показники з тим самим літерним позначенням групують послідовно відповідно до зростання їхніх індексів (рисунок 2).

5.2.3 Обмежувальні поняття «більше», «менше», «не менше» тощо треба подавати в одному рядку або колонці таблиці з назвою відповідного показника після позначення його одиниці фізичної величини, якщо вони належать до всього рядка або колонки. Перед обмежувальним поняттям ставлять кому (рисунки 2 та 15).

5.2.4 Позначення одиниці фізичної величини, спільної для всіх показ­ників у рядку, треба подавати після її назви (рисунок 3).

Позначення одиниці фізичної величини можна виносити в окрему колонку (рядок). Якщо в колонці подано значення тої самої величини, то позначення одиниці фізичної величини наводять у заголовку (підзаголовку) цієї колонки (рисунок 6).

 

Таблиця_____

 

Тип ізолятора Номінальна напруга, В Номінальна сила струму, А
ПНР – 6/400    
ПНР – 6/800  
ПНР – 7/900  

 

Рисунок 6

 

Числові значення величин, однакові для кількох рядків, дозволено подавати один раз (рисунки 2 і 6).

Якщо числові значення величин у колонках подають у різних одиницях фізичних величин, їхні позначення подають у підзаголовку кожної колонки.

Використані в таблиці позначення треба пояснити в тексті або рисунках.

5.2.5Позначення одиниць плоского кута треба наводити не в заголов­ках колонок, а в кожному рядку таблиці як за наявності розділових горизонтальних ліній (рисунок 7), так і за їх відсутності (рисунок 8).

 

Таблиця_________ Таблиця__________

 

a b   a b
3°5¢ 30² 6°30¢ 3°5¢ 30² 6°30¢
4°23¢ 50² 8°26¢ 4°23¢ 50² 8°26¢
5°30¢ 20² 10°30¢ 5°30¢ 20² 10°30¢
5°35¢ 20² 10°35¢   6°30¢ 20² 12°30¢
  Рисунок 7     Рисунок 8

 

5.2.6 Граничні відхилення, що стосуються всіх числових значень величин, поданих в одній колонці, зазначають у головці таблиці під назвою або позначенням показника (рисунок 9).

 

Таблиця______

У міліметрах

Діаметр d S ±0, 2 H ±0, 3 Умовний діаметр шплінта D
  7, 0 5, 0 1, 0
  8, 0 6, 0 1, 2
  10, 0 7, 5 1, 6
  12, 0 9, 2 2, 0
  16, 0 11, 2 2, 5
  18, 0 13, 3 3, 6

 

Рисунок 9

 

Граничні відхилення, що стосуються декількох числових значень величин або певного числового значення величини, подають в окремій колонці (рисунок 10).

 

Таблиця______

У міліметрах

Зовнішній діаметр вала Канавка для кільця
D A B r
Номінальне значення Граничне відхилення Номінальне значення Граничне відхилення
  23, 2          
  30, 2 -0, 25 2, 05 -0, 15 1, 3 0, 4
  33, 2          
  35, 8          

 

Рисунок 10

5.2.7 Текст, який повторюється в рядках тої самої колонки і складений зі слів, що чергуються з цифрами, замінюють лапками (рисунок 11).

 

Таблиця _________

У міліметрах

Діаметр зенкера С С1 R
Від 10 до 11 включ. 3, 17 - -
Понад 11» 12» 4, 85 0, 14 0, 14
» 12» 14» 5, 00 4, 20 4, 20

 

Рисунок 11

 

5.2.8Якщо в колонці повторюють текст, який складається з двох і біль­ше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі – лапками (рисунок 12).

 

Таблиця_____

 

Позначення марки сталі Призначення
Нова Стара
08Х18Н10 0Х18Н10 Труби, патрубки, колектори, муфелі, електроди іскрових свічок
08Х18Н10Т 0Х18Н10Т Те саме
12Х18Н10 Х18Н10 »
09Х15Н810 Х15Н810 Рекомендовано для виробів, що працюють в атмосферних умовах
07Х16Н6 Х16Н6 Те саме. Не має дельта-заліза

 

Рисунок 12

 

Якщо в колонці (в якій немає горизонтальних розділових ліній) повторюють лише частину речення, цю частину можна замінити словами «Те саме», подавши додаткові відомості за одним із варіантів, наведених на рисунку 12.

За наявності горизонтальних ліній текст у колонці треба повторювати.

Не можна замінювати лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка й номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів продукції, позначення нормативних документів.

Якщо деяких даних у таблиці немає, на їхньому місці треба ставити знак «тире» згідно з рисунком 11.

 

5.2.9 Зазначаючи в таблиці інтервал чисел, який охоплює всю послідовність певного числового ряду, перед числами друкують «Від... до … включ.», «Понад... до... включ.» (рисунок 11). Дозволено також між початковим і кінцевим числами ставити знак «тире» (рисунок 13).

 

Таблиця______

 

Назва матеріалу Температура плавлення, К (°С)
Латунь 1 131 – 1 173 (858 – 900)
Сталь 1 573 – 1 673 (1 300 – 1 400)

 

Рисунок 13

 

5.2.10У таблицях за необхідністю використовують східчасті лінії, наприклад, щоб виділити діапазон, віднесений до певного значення, об’єднати позиції у групи та навести основні числові значення показників, розташованих у середині східчастої лінії, або щоб вказати на те, яких значень колонок і рядків стосуються певні відхилення (рисунок 14). У такому разі в тексті треба пояснювати, як використовувати ці лінії.

 

Таблиця________

 

Зовнішній діаметр, мм Маса 1 м труби, кг, при товщині стінки, мм
3, 0 3, 5 4, 0 4, 5
  2, 146 2, 460 2, 760 3, 052
  2, 589 2, 978 3, 354 3, 718
  2, 885 3, 333 3, 759 4, 162
  3, 107 3, 382 4, 044 4, 495

 

Рисунок 14

 

5.2.11 Щоб пояснити окремі дані таблиці, їх треба відмічати надрядковим знаком виноски (рисунок 15). Оформляти виноски треба відповідно до 4.9.

 

Таблиця________

У метрах

Назва показника Показник для екскаватора типу
ЕКО-1, 2 ЕКО-1, 4 ЕКО-1, 6
Глибина копання каналу, не менше 1, 29 1, 2* 2, 0
Ширина копання 0, 25 0, 4; 0, 6 0, 6**
* За найменшим коефіцієнтом заповнення ** Для екскаваторів на тракторі Т – 130

 

Рисунок 15

Якщо в таблиці є виноски й примітки, спочатку подають виноски, потім – примітки.

 

5.2.12Числове значення показника треба вписувати на рівні першого рядка його назви (рисунок 15). Значення показника у формі тексту та текст інших колонок – на рівні першого рядка його назви (рисунок 16).

Таблиця______

 

Назва показника Значення Метод випробовування
1 Зовнішній вигляд поліетиленової плівки Гладка, однорідна Згідно з 5.2
2 Руйнівна напруга при розтяганні, МПа (кгс/мм2) 12, 8 (1, 3) Згідно з ГОСТ 14236

 

Рисунок 16

 

5.2.13 Цифри в колонках таблиці треба писати так, щоб розряди чисел у колонці були розташовані один під одним, якщо вони належать до одного показника. В одній колонці потрібно зберігати здебільшого однакову кількість десяткових знаків для всіх значень величини.

5.2.14 Якщо треба відобразити в таблиці основну використовуваність певних числових величин чи типів (марок тощо) продукції, можна вживати умовні позначення, пояснюючи їх у тексті.

Щоб виділити основну номенклатуру або щоб обмежити числові значення величин чи типів (марок) тощо, які стосуються продукції, дозволено подавати в дужках ті їхні значення, які мають обмежене застосування або не рекомендовані для застосування, пояснюючи в примітці інформацію, наведену в дужках (рисунок 17).

 

Таблиця__________

У міліметрах

Довжина гвинта
Номінальне значення Граничне відхилення
(18) ±0, 43
   
(21) ±0, 52
   
Примітка. Розміри в дужках бажано не використовувати.

 

Рисунок 17

 

5.2.15 Для продукції, кожна одиниця якої має масу меншу ніж 100 г, дозволено подавати масу певної кількості одиниць продукції; для продукції, виготовленої з різних матеріалів, можна подати масу основних матеріалів (рисунки 18–20).

 

Таблиця_______ Таблиця________

 

Довжина, мм Маса, кг, не більше   Довжина, мм Маса, 1000 шт., кг, не більше
  1, 25     0, 780
  1, 50     1, 275
  Рисунок 18     Рисунок 19

 

Таблиця_______

 

Довжина, мм Маса, кг, не більше
сталі латуні
  1, 20 1, 30
  1, 50 1, 64

 

Рисунок 20

 

5.2.16 Замість того, щоб зазначити в таблиці масу продукції, виготовленої з різних матеріалів, можна в примітці до таблиці посилатися на поправкові множники.

 

Приклад

Щоб визначити маси гвинтів, виготовлених з різних матеріалів, значення маси, наведені в таблиці, потрібно помножити на множник:

– 1, 080 – для латуні;

– 0, 356 – для алюмінієвого сплаву.

 

5.2.17 У таблиці з показниками та номерами можна виділити колонку, щоб зазначати позначення стандарту (або його вимоги), які містять правила та методи контролювання цих показників (рисунок 16).

5.2.18 За наявності невеликого за обсягом цифрового матеріалу його доцільно оформляти як текст, а не таблицю, розташовуючи цифрові дані колонками.

Приклад

Граничні відхилення розмірів профілів усіх номерів:

за висотою ± 2, 5 %

за шириною полиці ± 1, 5 %

за товщиною стінки ± 0, 3 %

за товщиною полиці ± 0, 3 %.

 

 

6 Оформлення рисунків

 

6.1 Усі графічні матеріали (ескізи, діаграми, графіки, схеми, рисунки, креслення, фотознімки тощо) повинні мати однаковий напис «Рисунок».

Рисунки треба розміщувати в документі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі рисунки мають бути посилання в тексті.

6.2 Рисунки, розміщені в тексті, мають відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) і Єдиної системи програмної документації (ЄСПД).

Фотознімки, розміром менші від формату А4, мають бути наклеєні на аркуш білого паперу формату А4 або на форму 9а ГОСТ 2.106–96.

6.3 Рисунки треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, крім додатків. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі, відокремлених крапкою.

 

Приклад

Рисунок 3.2

Рисунок 2.4

 

Якщо рисунок один, то позначається «Рисунок 1».

Дозволяється нумерація рисунків наскрізна, за винятком додатків.

6.4 Рисунки кожного додатка мають окрему нумерацію, що складається з літери позначення додатка та порядкового номера рисунка в цьому додатку, відокремлених крапкою.

Приклад

Рисунок А.3

 

6.5 Рисунки можуть мати назву, яка повинна відображати його зміст, бути конкретною і стислою.

Назву рисунка пишуть з великої літери і розташовують під ним.

Приклад

 

Рисунок 3.1 – Схема розміщення

 

Рисунок може мати пояснювальні дані, які подають безпосередньо після графічного матеріалу перед назвою рисунка.

Приклад наведено на рисунку 21.

 

Рисунок 21

 

1, 2 - проміжні перетворювачі; 3 - різницевий пристрій; 4 - блок перетворення; 5 - монітор   Рисунок 5.1 – Узагальнена структурна схема ротаційних віскозиметрів

6.6 Рисунок виконують на одній сторінці. Якщо він не вміщується на одній сторінці, можна переносити на інші сторінки, розташовуючи назву рисунка на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають:

Рисунок________, аркуш________

номер номер

6.7 При посиланні в тексті на окремі елементи деталей (отвори, пази, канавки тощо) їх позначають великими літерами української абетки. Вказані дані наносять на рисунках згідно з ГОСТ 2.109–73.

6.8 На електричних схемах, що наводяться в документі, коло кожного елемента вказують його позиційне позначення, встановлене відповідними стандартами, та, за необхідності, номінальне значення величини.

 

7 Вимоги до додатків

7.1 Матеріал, що доповнює або унаочнює текст документа, дозволено розміщувати в додатках. Додатки, як правило, виконують на листах формату А4, дозволяється оформляти додатки на листах формату А3 за ГОСТ 2.301–68.

Наприклад, у додатках можна розміщувати рисунки, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури та приладів, опис алгоритмів і програм задач, які розв’язують на обчислювачах (комп’ютерах), специфікації, технологічні процеси, перелік елементів тощо. Додатки оформлюють як продовження документа.

7.2Додатки можуть мати такий статус:

– обов’язковий;

– довідковий.

В обов’язковому додатку подають детальний виклад окремих положень документа, щоб уникнути переобтяження основного тексту. У довідковому додатку наводять відомості, які унаочнюють положення документа або які містять довідкові відомості.

7.3 Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком Г’, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток В».

Дозволено позначати додатки літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української і (або) латинської абеток дозволено позначати додатки арабськими цифрами.

Якщо в документі один додаток, його позначають «Додаток А».

7.4 Кожен додаток повинен мати назву, яку записують симетрично відносно тексту з першої великої літери окремим рядком. Допускається записувати великими літерами.

7.5 Кожний додаток треба починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині сторінки слова «Додаток» із першої великої літери і його позначення, а під ним у дужках статус додатка.

7.6 Текст кожного додатка можна поділити на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

У додатках розділи, підрозділи, пункти, підпункти, рисунки, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Перед номерами ставлять літерне позначення цього додатка.

Сторінки, на яких розміщено додатки, мають наскрізну для усього документа нумерацію.

7.7 У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Статус додатка у посиланні та в «3місті» не зазначають. Додатки розташовують у порядку посилання на них у тексті документа.

7.8 Усі додатки повинні бути перераховані в «Змісті» із зазначенням їх номерів та назв.

8 Перелік посилань

8.1 Перелік джерел, на які є посилання в тексті, наводять у кінці документа, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті.

8.2 Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

8.3 Перелік посилань включають у зміст документа.

 

9 Вимоги до оформлення змісту

 

9.1 Структурний елемент «Зміст» розташовують на першому (заголовному) аркуші.

9.2 Залежно від обсягу та вмісту конкретного документа «Зміст» може містити такі структурні елементи: вступ, розділи та підрозділи (якщо вони мають заголовки), висновки, перелік посилань, назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

9.3 Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка посередині сторінки з великої літери. Назви всіх структурних елементів, включених в зміст, записують з першої великої літери. Зміст включають у загальну кількість сторінок документа.

За потреби до «Змісту» можна вносити відомості про наявні в документі таблиці та рисунки (номери і назви) з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

9.4 Зміст складають, якщо документ містить не менше двох розділів або один розділ і додаток за загальною кількістю сторінок не менше десяти.

9.5 Приклад оформлення змісту документа наведено в додатку Б.

 

10 Загальні вимоги до структури

текстових документів

 

10.1 Пояснювальні записки до дипломних (курсових) проектів та дип­ломних (курсових) робіт повинні містити такі структурні елементи:

– титульний аркуш;

– завдання на проектування;

– анотацію;

– відомість проекту;

– зміст;

– вступ (з вказівкою, на базі яких документів розроблено проект);

– розділи основного тексту;

– висновки;

– перелік посилань;

– додатки.

Документи в пояснювальній записці підшиваються в тій же послідовності, що вказано вище. Додатки, як правило, підшиваються до записки.

10.2 Анотація до дипломних проектів (робіт) призначена для ознайом­лення з проектом (роботою) і повинна бути стислою, інформативною.

10.2.1 Анотація повинна містити:

– тему проекту;

– прізвище автора та керівника проекту;

– обсяг пояснювальної записки і графічної частини;

– короткий зміст виконаної роботи;

– підпис автора та дату виконання проекту (роботи).

10.2.2 Анотацію належить виконувати обсягом не більше ніж 500 слів і розміщувати на одній сторінці формату А4.

Анотацію оформлюють у двох екземплярах, один із яких підшивають до записки.

10.3 Пояснювальна записка до дипломних проектів (робіт) у загальному повинна складатись з таких розділів:

– назва та галузь використання проекту (роботи);

– технічні (економічні) дані;

– опис та обґрунтування проекту (роботи), який розглядається;

– розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність розробки;

– опис організації робіт з використанням проекту (роботи), який пропонується;

– очікувані техніко-економічні показники.

Залежно від особливості проекту (роботи) окремі розділи можна об’єднувати або виключати, а також вводити нові розділи.

 

11 Загальні вимоги до позначення дипломних

(курсових) проектів та робіт

 

11.1 Згідно з ГОСТ 2.201–80 кожному проекту (роботі) необхідно присвоювати позначення.

 
 

       
   

 

 


Позначення проектів (робіт) вводиться для запровадження електрон­ного обліку в університеті.

11.2 Позначення складається з коду розробника, коду характеристики.

11.3 Враховуючи специфіку та спеціальності кафедр університету, в дипломних та курсових проектах (роботах) рекомендується складати коди розробника, вказуючи тип проекту (ДП – дипломний проект, КП – курсовий проект, ДР – дипломна робота, КР – курсова робота тощо) та позначення спеціальностей.

 

Приклади

КПТМ – курсовий проект студента спеціальності «Технологія машинобудування»;

ДПЕК – дипломний проект студента спеціальності «Економічна кібернетика»;

КРМІН – курсова робота студента спеціальності «Міжнародна інформація»;

ДРОА – дипломна робота студента спеціальності «Облік і аудит».

 

Кодом характеристики для студентів є номер залікової книжки.

Приклади

ДПТМ. 001016.00.00.00;

ДРФБС. 001038.00.00.00;

КПТМ. 001087.00.00.00.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.