Аналіз якісних методів оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства

Крім кількісних методів діагностики виділяють ще одну групу - так звані якісні методи. Вони є свого роду альтернативою кількісним моделям і, часом, можуть показувати навіть кращі результати.

Сутність якісного підходу полягає в тому, що можна виділити ряд ознак, що свідчать про можливість настання кризи і, як наслідок, небезпеку в діяльності суб’єкту підприємництва. Причому такі ознаки є типовими, тобто їх дія, з деякими застереженнями, поширюється на всі суб’єкти. Таким чином, проаналізувавши наявність або ж відсутність певних ознак на підприємстві можна робити висновки про можливість настання кризи в майбутньому.

На основі аналізу й узагальнення фінансово-економічної літератури [2, с. 35; 3, с. 115; 9, с. 78; 13, с. 223; 19, с. 178] визначено сутність і зміст основних понять щодо управління загрозами фінансовій безпеці підприємства:

· управління загрозами фінансовій безпеці підприємства – це багатоступеневий процес, який включає оцінювання, аналіз і управління загрозами фінансовій безпеці підприємства;

· мета управління загрозами фінансовій безпеці підприємства – це запобігання або зменшення впливу загроз на фінансову безпеку підприємства до допустимого або беззагрозливого рівнів;

· оцінювання загроз фінансовій безпеці підприємства – це процес визначення впливу загроз на фінансову безпеку підприємства;

· оцінювання загроз фінансовій безпеці підприємства – це процес визначення впливу загроз на фінансову безпеку підприємства;

· рівень загроз фінансовій безпеці підприємства – це кількісне вимірювання впливу загроз на фінансову безпеку підприємства;

· аналіз загроз фінансовій безпеці підприємства – це процес визначення загроз, що вплинули на фінансову безпеку підприємства;

· зона загроз фінансовій безпеці підприємства – це рівень впливу загроз на фінансову безпеку підприємства: беззагрозлива, допустима, критична, катастрофічна.

На основі аналізу й узагальнення робіт [3, с. 245; 7; 11, с. 64; 16; 20] визначено етапи управління загрозами фінансовій безпеці підприємства:

· вибір методу оцінювання загроз фінансовій безпеці підприємства;

· визначення зон загроз фінансовій безпеці підприємства за обраним методом;

· визначення рівня загроз фінансовій безпеці підприємства за обраним методом;

· вибір методу управління загрозами фінансовій безпеці підприємства;

· застосування обраного методу управління загрозами фінансовій безпеці в систему фінансового менеджменту підприємства.

Більшість сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців розглядають дві групи методів оцінювання загроз фінансовій безпеці підприємства: якісні чи суб’єктивні (експертний, імовірності та ін.) та кількісні чи об’єктивні (статистичні, аналітичні, рейтингові та ін.) [4, 5, 10, 12, 15, 22].

Якісний аналіз загроз фінансовій безпеці підприємства потребує ґрунтовних знань як теоретичних основ фінансового менеджменту, так і спеціальних предметів – ризикології, інвестування та ін. Також для цього необхідна наявність певного практичного досвіду.

Якісний аналіз загроз фінансовій безпеці підприємства передбачає виявлення їх джерел та причин; ідентифікацію (встановлення) усіх можливих їх видів; виявлення практичної корисності та можливих негативних наслідків.

У процесі якісного аналізу загроз фінансовій безпеці важливо не тільки установити всі їх види, які загрожують підприємству, але й бажано виявити втрати ресурсів при їх виникненні.

Застосовувати цей метод особливо доцільно під час розв’язання складних проблемних ситуацій, коли неповнота й невірогідність інформації не дозволяють використовувати точні методи оцінювання загроз фінансовій безпеці підприємства.

Практика господарювання свідчить, що для якісної оцінки загроз фінансовій безпеці підприємства використовують такі методи [4, 10, 15, 19] (табл. 1).

Таблиця 1 - Порівняльний аналіз методів якісної оцінки загроз фінансовій безпеці підприємства

У фінансово-економічній літературі [8; 14, с. 261; 17] зазначено, що якісний аналіз загроз фінансово-економічній безпеці підприємства передує кількісному. Тобто він є вихідною інформацією для його проведення. Зазвичай кількісний аналіз спрямований на отримання числового вираження загроз фінансово-економічній безпеці підприємства із зазначенням імовірностей їх прояву та можливих втрат від їх дії. У процесі визначення рівня загроз фінансово-економічній безпеці підприємства необхідно враховувати, що він може змінюватися залежно від обраного методу оцінювання. Умовою застосування більшості з них є достатність ресурсів, зокрема грошових, інформації, часу тощо.

Ще одним плюсом використання якісних методик є усунення найбільш серйозного недоліку кількісних методик - перекручувань даних фінансової звітності. Оскільки компанії, що опиняються у скрутному положенні, можуть " поліпшувати" свої звіти про фінансові результати. У такому випадку адекватна оцінка фінансових труднощів компанії виявляється неможливою.

Прогнозування - це складний етап діагностики, необхідний для з'ясування тенденцій розвитку підприємства в умовах постійної зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовища та пошуку раціональних заходів для підтримання стійкості його економічної поведінки. Сфера застосування методів прогнозування в економічній діагностиці досить широка. Вони використовуються для дослідження ринкової кон'юнктури, у системі прогнозування цін, нових продуктів і технологій, поведінки покупців на ринку. При розробці стратегічних планів найважливішими напрямами є прогнозування розвитку ринку, його динаміки, структури, кон'юнктури, можливостей відтворення пропо­зиції та попиту. З необхідністю прогнозування пов'язана як планова, так і практична робота фірми, тому кожний менеджер і фахівець з аналітичних досліджень повинен володіти основними навичками прикладного прогнозування. В якості інструментарію при прогнозу­ванні застосовується система методів, за допомогою яких аналізуються причинно-наслідкові параметри минулих тенденцій у діяльності підприємства і за результатами аналізу формуються зміни в перспективі соціально-економічного розвитку фірми. Найбільш часто застосовувані в економічній діагностиці методи прогнозування представлені на рис. 3.5.

Рис. 3.5 – Якісні методи прогнозування рівня фінансово-економічної безпеки підприємства

Сутність методів полягають в тому, що прогнозні оцінки визначаються на основі висновків експертів, яким доручається аргументоване обґрунтування своєї точки зору про стан і розвиток того чи іншого ринку або проблеми. Методи експертних оцінок, як правило, мають якісний характер.

Перевагою експертних методів є їх відносна простота для прогнозування практично будь-яких ситуацій, у тому числі в умовах неповної інформації. Важливою особливістю цих методів є можливість прогнозувати якісні характеристики ринку, наприклад: зміна соціально-політичного становища на ринку або вплив екології на виробництво і споживання тих чи інших товарів.

До недоліків експертних методів належать: суб'єктивність думок експертів та обмеженість їхніх суджень.

Експертні оцінки поділяються на індивідуальні і колективні.

До індивідуальних відносять:

· метод інтерв'ю;

· аналітичні доповідні записки;

· сценарії.

Колективні включають опитування експертів (споживачів, торговельних працівників, керівників і фахівців підприємства, сторонніх фахівців, компетентних у досліджуваній області та ін.):

· метод комісій;

· метод мозкових атак;

· метод синектики;

· метод «Дельфі».

Метод комісій може означати організацію «круглого столу» та інших подібних заходів, у рамках яких відбувається узгодження думок експертів.

Для методів мозкової атаки, або мозкового штурму, характерна колективна генерація ідей і творчий підхід до вирішення проблем.

На основі мозкового штурму У. Гордон у 1960 році запропонував метод синектики. Його головна відмінність від мозкового штурму полягає в тому, що в якості експертів виступає стабільна по складу група, яка від «штурму» до «штурму» накопичує певний досвід. Крім того, використання методу синектики передбачає критичні вислов­лювання. Метод заснований на принципі систематичного відчуження від вихідної проблеми, яке досягається шляхом використання аналогій: фантастична, особиста, пряма, образна і т.д.

Процес синектичного пошуку ідей включає такі етапи:

· вивчення проблеми;

· аналіз проблеми і роз'яснення її експертам;

· тестування розуміння проблеми;

· формулювання спонтанних рішень;

· оцінка керівником розуміння проблеми;

· утворення аналогії;

· створення зв'язку між аналогією і проблемою;

· перехід до проблеми;

· розробка рішення.

Специфіка методу «Дельфі» полягає в тому, що узагальнення результатів дослідження здійснюється шляхом індивідуального письмового опитування експертів у кілька турів за спеціально розробленою процедурою. В ідеалі воно повторюється до збігу думок експертів, реально - до отримання найбільш вузького діапазону думок.

Якісні методи базуються на дослідженні наявного досвіду, знань та інтуїції дослідника. Найбільшого поширення в даній групі набули методи експертних оцінок.

Одним з найбільш розповсюджених якісних підходів щодо оцінки ступеню безпечності діяльності суб’єктів підприємництва є метод Аргенті. Також є універсальні методи діагностики, наприклад, SWOT-аналіз.

Метод Аргенті (А-рахунок), розроблений професором Аргенті в 1976 році, полягає у формалізації вражень, відчуттів, різноманітних зведень про діяльність суб’єкту підприємництва у виді експертних оцінок, зведених у таблиці, застосовувані при A-score аналізі.

В організації діяльності будь-якого суб’єкту підприємництва існують ті чи інші недоліки. Але, якщо їх вага є достатньо великою, то рано чи пізно вони приводять до серйозних помилок у діяльності фірми, про що свідчить поява небезпечних симптомів. Якщо в цей період недоліки не будуть нейтралізовані, то організація неминуче приходить до краху.

Критерії оцінки за методом Аргенті представлені в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 - Критерії ймовірності настання кризи за Аргенті

До основних якісних показників, що впливають на фінансовий стан суб’єкту підприємництва, Аргенті відносить стиль управління та характеристику діяльності Правління, якість менеджменту, фінансові та економічні показники, що демонструє підприємство протягом певного проміжку часу, деякі нефінансові симптоми, як-то якість продукції, що випускається, моральний дух працівників, також до небезпечних симптомів відносяться проведення різного роду «авральних» заходів та часті зриви у виконанні зобов’язань суб’єктом підприємництва.

Кожна позиція в таблиці має свій можливий максимум оцінки. Якщо зазначений дефект, помилка чи симптом виявляються повною мірою, то вони одержують максимальну оцінку, якщо ні, то експерт визначає свою кількісну оцінку. Так, відповідно до досліджень Аргенті, для успішно діючих компаній ця оцінка складає 5-18 балів; для компаній, що мають серйозні ускладнення 35-70 балів. Якщо сума балів більше 25, компанія може збанкрутувати протягом найближчих п'яти років. Отже, чим більше бал за A-score аналізом, тим більший рівень небезпеки.

Основною перевагою методу Аргенті є те, що в ньому вперше була зроблена спроба упорядкування і систематизації показників, що описані в так званих списках збанкрутілих компаній на Заході. Таким чином, аналітику залишається тільки порівняти ознаки вже збанкрутілих компаній з аналогічними ознаками досліджуваної.

Головною позитивною особливістю приведеного якісного методу є його системний і комплексний підходи до прогнозування кризових явищ. Недоліки ж полягають у тому, що дана модель надзвичайно складна в плані практики ухвалення рішення в умовах задачі з багатьма критеріями. Також слід відзначити суб'єктивність прийнятого прогнозного рішення.

Ще однією методикою, яку можна віднести до якісних, є СВОТ-аналіз (SWOT-analysіs). Його основним змістом є дослідження характеру сильних і слабких сторін суб’єкту підприємництва в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного чи негативного впливу окремих зовнішніх факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Що стосується досліджень, наближених до нашої економічної реальності, то в сфері якісного прогнозування їх небагато. Слід відзначити роботу росіянина В.В. Ковальова, який, ґрунтуючись на розробках західних аудиторських фірм і адаптуючи ці розробки до пострадянської специфіки бізнесу, запропонував наступну дворівневу систему показників.

До першої групи відносяться критерії і показники, несприятливі поточні значення чи динаміка яких свідчать про можливі в майбутньому значні фінансові труднощі, у тому числі й банкрутство.

В другу групу входять критерії і показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан як критичний. Разом з тим, вони вказують, що за певних умов чи неприйнятті дійових заходів ситуація може різко погіршитися.

Одним із сигналів настання кризи у майбутньому є фінансова нестійкість. На цій стадії починаються труднощі з наявними коштами, виявляються деякі ранні ознаки криз, різкі зміни в структурі балансу в будь-якому напрямку. Що стосується критичних значень цих критеріїв, то вони мають бути деталізовані по галузях, а їх розробка може бути виконана після накопичення певних статистичних даних.

Пропонується побудова тестових анкет для здійснення якісної діагностики з метою оцінки фінансової безпеки суб’єктів підприємництва. В якості показників для оцінки пропонується брати критерії, запропоновані В.В.Ковальовим, а алгоритм і принцип оцінки їх впливу на рівень фінансово-економічної безпеки – за методикою Аргенті. Пропонується використовувати два типи тестових анкет – для експрес та комплексної діагностики фінансово-економічної безпеки (таблиці 3.17 і 3.18).

Таблиця 3.17 - Тестова анкета для експрес-діагностики

Анкета заповнюється в такий спосіб - по черзі розглядається кожний із представлених критеріїв і виставляється бальна оцінка від 0 до 10 у залежності від ступеня його реальної реалізації на суб’єкті підприємництва.

Дана таблиця - це лише один із прикладів тестової анкети. При незмінності загального принципу побудови (10 показників) і критерію оцінки (із загальної кількості балів у 100 небезпечний рівень її складає 25), самі критерії можуть варіюватися, виходячи з критичних ризиків конкретного суб’єкту підприємництва.

Для комплексного аналізу пропонується використовувати розширену тестову анкету, у яку на відміну від експрес діагностики входить не 10, а 20 критеріїв (див. таблиця 3.18).

Таблиця 3.18 - Тестова анкета для комплексної діагностики

Принцип заповнення комплексної анкети аналогічний експрес-анкеті, тобто по черзі розглядається кожний із представлених критеріїв і виставляється бальна оцінка від 0 до 10 у залежності від ступеня його реальної реалізації на суб’єкті підприємництва. Загальний бал у цьому випадку складає 200, а критичний поріг вище 50 балів.

Використання пропонованих розробок може полегшити роботу аналітиків, зробити їх результати більш точними та такими, що відповідають реальності. Але кожний суб'єкт підприємництва має свої особливості фінансово-господарської діяльності, а, отже, і критерії, що використовуються у тестових анкетах є величиною змінною, тобто можуть замінюватись на інші фактори, що є більш актуальними для тієї чи іншої організації.