Кровоносно-судинна система.

Вступ

У результаті виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру виникне багато руйнувань будівель, споруд, які завдадуть різноманітних уражень населенню. Надання першої медичної допомоги в осередку ураження проводять не тільки санітарні дружини, але і командири, бійці невоєнізованих формувань.

У зв’язку з руйнуваннями медичних установ і втратами медичного персоналу складаються надзвичайно важкі умови для своєчасного надання допомоги населенню в ураженім місті.

Кожна людина повинна уміти надавати першу медичну допомогу. Потреба у ній може бути не тільки при виникненні осередків масового ураження, але і у мирний час при стихійних лихах, виробничих аваріях, нещасних випадках. Від того, як своєчасно і правильно вона буде надана, нерідко залежить подальша доля потерпілих.

Перша долікарська допомога – це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами: правильність, доцільність, швидкість, продуманість, рішучість, спокій, дотримуючись, як правило, наступної послідовності:

n усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);

n оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння;

n виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);

n викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;

n підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам’ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.

1.Завдання і принципи надання першої медичної допомоги

Організація медичного обслуговування населення в надзвичайних ситуаціях покладається на медичну службу ЦО, яка організує спеціальні медичні формування і установи, а також використовує всі існуючі лікувально-профілактичні установи.

Для збору, надання першої медичної допомоги і погрузки потерпілих на транспорт з метою евакуації з осередку ураження на об’єктах і у житловому секторі міста обладнуються пункти збору потерпілих.

Малюнок 1. Місця розміщення пунктів

У залежності від пори року і погодних умов пункти збору потерпілих можна обладнати на відкритих майданчиках, під навісом, з розгортанням палаток або у приміщеннях, спорудах, підвалах, сховищах, які збереглися. Розміри майданчиків і приміщень визначаються з розрахунку 1, 5-2 м² на одну людину, але не менше 40м². Пам’ятаючи короткостроковість перебування потерпілих на пункті збору, зручності їх розміщення можуть бути мінімальними.

Крім пунктів збору потерпілих у межах осередку ураження, як правило, у зоні слабких руйнувань розгортаються загони першої медичної допомоги (якщо фактори впливу на людей є довготривалими).

Організація медичної допомоги потерпілому населенню будується по принципу двох етапної системи лікувально-евакуаційного забезпечення з евакуацією уражених по призначенню.

Перший етап медичної евакуації складають (при масових враженнях і довгострокових діях негативних факторів на людей):

Малюнок 2. І етап медичної евакуації

Другий етап медичної евакуації складають:

Малюнок 3. ІІ етап медичної евакуації

Завдання першої медичної допомоги:

Малюнок 4. Завдання першої медичної допомоги

Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога).

Об’єм першої медичної допомоги:

1. тимчасова зупинка кровотечі;
2. накладання стерильної пов’язки на рану або опікову поверхню;
3. штучне дихання;
4. непрямий масаж серця;
5. введення заспокійливих ліків;
6. транспортна іммобілізація;
7. часткова санітарна обробка.

2. Види першої медичної допомоги, прийоми і способи їх здійснення

Раною називається пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем чи кровотечею.

Рани бувають:

1. вогнепальні;
2. різані;
3. рубані;
4. колоті;
5. вдарені;
6. рвані;
7. вкушені;
8. розчавлені.

Малюнок 5. Види ран

Рани бувають:

1. Поверхневими, коли пошкоджується тільки верхній шар шкіри (синці),

2. Глибокими, коли пошкоджуються не тільки шари шкіри, а й підшкірна клітчатка, м’язи і т.д.

Рани бувають проникаючими, якщо вони проникають у яку-небудь порожнину:

1. грудну;
2. черевну;
3. черепну.

При відсутності пов’язки рана може загноїтися, вона погано затягується (мал.6).

Малюнок 6. Гнійна рана

Кровоносно-судинна система.

Кровоносні судини разом з серцем складають кровоносну систему, діяльність якої забезпечує в організмі рух крові. При цьому клітини і тканини отримують з крові кисень і необхідні їм поживні речовини і виділяють у кров вуглекислоту і утворені у процесі їх життєдіяльності продукти розщеплення. (мал.7)