Людям легше виправляти помилки, ніж не робити їх».

Лекція №7

Психологія безпеки.

Щорічно на Україні в побуті гине більше 42 - 72 тис. чоловік!!!

У США від нещасних випадків щодня гине 55 чоловік. У Німеччині кожні 3 хвилини одна людина стає інвалідом, кожні 2, 5 години – випадок зі смертельним результатом (12 чоловік у день).

Відомо, що в 50 – 90 % нещасних випадків (у залежності від галузі) є частка провини потерпілого.

При аналізі нещасних випадків було виділено 2 основних етапи, до виникнення нещасного випадку:

Основний принцип поводження:

Людям легше виправляти помилки, ніж не робити їх».

Але, на жаль, помилки, що привели до трагедії, є незворотними!!!

Правомірне головне питання психології безпеки:

Чому психічно нормальна людина, що не прагне до самознищення, поводиться небезпечним образом?

Основні причини небезпечного поводження людей:

I. Конфлікт безпеки і продуктивності праці.

Імовірність втрати заробітної плати робітником при невиконанні виробничого завдання прагне до 100%, а імовірність її втрати при невиконанні вимог безпеки прагне до 0%. Тобто, існує економічний важіль, що стимулює небезпечні методи роботи.

II. Ілюзія власної винятковості.

Майже в кожної людини, на рівні підсвідомості, існує нічим не обґрунтована внутрішня переконаність у тому, що він не такий як усі, що з ним може щось трапитися, але не повинно, що в даній ситуації йому все-таки повинно повезти. Тому він ризикує і покладається на «Авось».

III. Адаптація людини до небезпеки і до порушення правил.

Людина постійно, взаємодіючи зі складною технікою, адаптується до її потенційної небезпеки, (захисний механізм людини), починає вірити у свою невразливість, тому що неодноразово вже порушували техніку безпеки й усе обходилося (оскільки не кожне порушення веде до травми).

При цьому основна маса людей позбавлена інформації про те, які нещасні випадки відбуваються при взаємодії з тим або іншим видом техніки.

Приклад. Працівник великого заводу, скорочуючи шлях на роботу і з роботи, багаторазово переходив внутрішньозаводські шляхи в умовах шуму і поганої видимості. При розслідуванні важкого нещасного випадку з цим працівником з'ясувалося, що в перебігу 2 років роботи він переходив ці шляхи близько 3000 разів. При цьому він спотикався, падав, діставав забиті місця і подряпини, відскакував в останній момент приблизно 500 разів, 38 разів йому надавалася допомога при легких травмах і, як результат такого поводження, - важкий нещасний випадок.

IV. Некомпетентність.

З підвищенням надійності устаткування в робітника менше можливості для підвищення своєї кваліфікації при пошуку й усуненню відмовлень, звідси неготовність до аварійних ситуацій. Величезна кількість техніки знаходиться в розпорядженні людей, що не мають технічного освіти. Необхідно використовувати тренажери, що імітують збої і відмовлення техніки, підвищувати якість підготовки й атестації фахівців.

V. Готовність і прагнення орієнтуватися на ідеали.

Існує поняття «порушник – рецидивіст» - людина, що постійно порушує правила безпеки і горда за це. Вона має привабливі риси характеру. Новачок, ідеалізуючи поводження порушника, починає поводитися подібним чином, при цьому, не маючи досвіду і критичного відношення до виробничих небезпек.

VI. Тенденція до копіювання норм групової поведінки.

Якщо порушення норм і правил безпечного поводження стало звичним для всього колективу, то людина, що бажає додержуватися правил техніки безпеки, виявляється в становищі «білої ворони» і змушена вислуховувати обвинувачення в боягузтві та малодушності.

VII. Бажання «підняти себе» в очах співробітників.

Прояв ризикованого поводження («ходіння по лезу бритви»), не викликане виробничою або життєвою необхідністю, але диктуєме почуттям власної значимості, що розуміється ложно, (занижена самооцінка).

VIII. Переоцінка власного досвіду і майстерності.

Це приводить до того, що людина глузує з інструкцій з безпеки, вважаючи свої знання і досвід застосовними в будь-якій ситуації (завищена самооцінка). Така самовпевненість може бути жорстоко покарана тому, що люди з таким настроєм не вважають потрібним навчатися далі і поступово деградують.

IX. Схильність (смак) до ризику.

Це індивідуальна особиста характеристика, що виявляється в одержанні задоволення (ейфорії) від небезпечних дій. Фізіологічно полягає у викиді надпочечниками підвищеної кількості норадреналіна в кров.

X. Небажання думати і вникати в різні ситуації з метою прогнозування і підготовки до можливих стандартних і нестандартних небезпечних подій.

XI. У системі людина – машина, людина – слабка ланка.

Створені для задоволення потреб людини знаряддя, механізми, технічні системи стали причиною істотного відставання його психічних і фізичних можливостей від зрослого рівня зовнішньої небезпеки: