Стандартизація змісту шкільної освіти та шляхи її оновлення.

Відновлення навчальних планів і пошуки нових шляхів диференціації освіти значною мірою пов’язані з розробленням національних освітніх стандартів.

Відповідно до того, якою є система управління освітою у країні (централізованою чи децентралізованою), відбувається і стандартизація освіти.

За централізованої системи управління освітою у країні керує центральний державний орган – міністерство освіти та його органи на місцях. Централізація характерна для шкільництва Бельгії, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів, Японії та ін. У колишньому Радянському Союзі теж існувала система з високим рівнем централізації управління.

Децентралізована система управління освітою характеризується тим, що стан шкіл безпосередньо залежить від самодіяльності населення; керівництво освітньою сферою забезпечується переважно місцевими органами влади. Така система управління існує в Англії, Норвегії, США, Швеції.

Змішаній системі управління освітою притаманний певний розподіл функцій між центральними та місцевими органами. Така система управління існує в Індії, Новій Зеландії, Пакистані.

Формами стандартів у освітній сфері в країнах з централізованою формою управління освітою виступають:

- навчальні плани і програми, затверджені державним відомством – міністерством освіти;

- норми матеріально-технічного забезпечення навчального процесу;

- норми фінансування;

- розпорядок шкільного життя;

- штатний розпорядок;

- форми моніторингу якості освіти тощо.

На сьогодні розроблено державнi стандарти початковоi, базової i повної загальної середньої освiти, в яких сформульовано зміст освіти, вимоги до освiченостi учнiв i випускникiв шкiл І, ІІ і ІІІ ступенiв, гарантії держави щодо їх досягнення.

Державний стандарт охоплює:

- базовий навчальний план початкової (середньої, старшої) школи, що дає цілісне уявлення про змістове наповнення й співвідношення основних галузей знань і за роками навчання в початковій (середній, старшій) школі, мінімальну тривалість вивчення конкретної освітньої галузі знань або навчального предмета, тижневе навчальне навантаження учнів на різних ступенях навчання в початковій (середній, старшій) школі та його структуру;

- освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів) як змістовна конкретизація цілей загальноосвітньої підготовки учня початкової (середньої, старшої) школи в навчальних програмах з предметів, а також система вимог, що визначає рівень засвоєння змісту освітньої галузі чи предмета, обов’язковий для досягнення кожним учнем;

- державні вимоги до рівня засвоєння змісту освіти за ступенями навчання (початкова, основна і старша школа), що засвідчує досягнення учнем мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі свого розвитку.

Найактивніше процеси стандартизації, пов’язані з необхідністю підвищення якості освіти, здійснюються протягом останніх років у країнах з децентралізованою системою управління освітою. Основною метою їх є створення підгрунтя для процесу уніфікації навчальних планів у штатах, для діяльності шкільних вчителів, системи педагогічної освіти, видавців навчальної літератури тощо. До них відносяться насамперед США та Великобританія.

До головних документів США, на основі яких у певний період здійснювалося створення стандартів освіти, відносять:

- програма „Америка 2000” (1989 р.), в якій були проголошені загальнонаціональні освітні цілі з акцентом на якість;

- основні характеристики стандартів (1992 р.), створені тимчасовим державним органом – Національною радою з стандартів освіти та тестування (NCESТ).

Введення системи національних стандартів у галузі освіти супроводжувалося розробкою нових тестів; програма „Цілі 2000” (березень 1994 р.). Засноване нове федеральне відомство – Комітет з національних стандартів освіти та їх удосконалення (NESIC), який здійснював сертифікація добровільно прийнятих стандартів. Діяльність комітету була направлена на контроль за відповідністю національних стандартів міжнародним, їх порівнюваності з кращими світовими стандартами у галузі освіти, за відповідністю стандартів штатів національним стандартам. Створення чотирьох нових дослідницьких інститутів мало вирішити проблеми стандартизації освіти у країні.

Нині у США виділяють три типи освітніх стандартів.

Стандарти навчальних програм, які чітко визначають, що вивчають учні, які навички та вміння розвивають. Дані стандарти включають вимоги до розвитку здібностей мислення, до вмінь працювати у групі, до володіння методами дослідницької роботи, що характерні для різних навчальних дисциплін, до трудових навичок. „Стандартні знання” передбачають ключові ідеї, концепції, проблеми та найважливіші факти з відповідної галузі знань.

Ступінь майстерності або рівень досягнень учнів визначають стандарти оцінювання знань, що вказують на форму перевірки (твір, математичне доведення, лабораторна робота, усний екзамен тощо); чітко визначають, який рівень знань та навичок можна вважати задовільним; встановлюють чіткі стандарти оцінок за шкалою від 0 („не оцінено”) до 6 („детально опрацьовано”).

Стандарти забезпечення навчального процесу визначають необхідний штат працівників, наявність програм, посібників та інших ресурсів у школі та навчальному окрузі, що дають можливість учням виконувати вимоги стандартів з програми і одержати оцінку в межах стандартів оцінювання знань.

Варто зазначити, що в Україні прийнято новий Державний стандарт загальної початкової освіти (2011 р.), який впроваджується в навчально-виховний процес початкової школи з 1 вересня 2012 року.

Цей Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Державний стандарт складається з:

· базового навчального плану початкової загальної освіти;

· загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

· державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.