Реакція споживача на зміну його доходу

За допомогою кривих байдужості та бюджетної лінії можна описати можливі варіанти поведінки споживача в залежності від різних умов споживання: збільшення доходу або зміни цін благ.

Поведінку споживача за умов росту його доходу описав англійський економіст Джон Хікс за допомогою лінії «доход-споживання».

Умови побудови моделі споживацького вибору:

– розглядаємо вибір споживача між певним благом Х і всіма іншими благами;

– ціни на всі блага не змінні;

– доход споживача поступово зростає.

Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд:

,

де Х – кількість певного блага;

Р_Х – ціна відповідного блага;

– сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ.

Таке припущення дещо змінює параметри моделі, а саме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ, а по горизонтальній – кількість блага Х.

Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході споживача можуть привести до зміни у споживанні блага Х. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму споживача (рис. 4.1) – Е₁, Е₂, Е₃ – точки оптимумів споживача.

З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву «дохід-споживання».

Крива «дохід-споживання» показує, як змінюється кількість товару Х, що споживається за певний час, в залежності від зміни доходу.

Ця модель може бути використана для побудови кривій Енгеля, яка показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.

Криві Енгеля та криві «дохід-споживання» мають однаковий характер в залежності від зміни доходу:

1. Нормальні блага – криві мають зростаючий характер, а крива Енгеля зростає із затуханням, тобто певний приріст доходу спричинює менший приріст споживання товару Х (рис. 4.1.), це пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак, для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням, до цієї групи належать предмети розкоші.

2. Блага з низькою споживчою цінністю (неповноцінні) – криві відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу. На рис. 4.2.а подано динаміка кривій Енгеля.

3. Нейтральні блага – криві є вертикальними. На рис. 4.2.б подано динаміка кривій Енгеля.

а) неповноцінні благо б) нейтральні благо

Рис. 4.2. Криві Енгеля.

Криві Енгеля можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною, наприклад, реклама автомобілів повинна орієнтуватись на верстви населення з високими доходами. Практичне значення також мають залежності між рівнем доходів і структурою видатків сімей, сформульовані німецьким економістом Е. Енгелем, відомі як закони Енгеля:

– при зростанні доходів частка видатків сімей на продукти харчування має тенденцію до зменшення при незмінних цінах на всі блага;

– придбання одягу змінюється не суттєво, а питома вага видатків на задоволення культурних й інших нематеріальних потреб зростає.

Інтерпретація кривих Енгеля зроблена шведським економістом Л. Тронквіста, який дослідів залежність видатків споживача від доходу для трьох груп благ: першої необхідності, другої необхідності та предметів розкоші.

Графіки функцій Тронквіста представлені на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Криві Тронквіста

Аналіз залежності між видатками на товари (Е) та доходом споживача показує:

– в першу чергу споживачем відбувається насичення товарами першої необхідності – крива 1, але зі зростанням доходу їх частка у бюджеті споживача скорочується, а рівень споживання стабілізується;

– споживання благ другої необхідності (наприклад, аудіо-, відео- та побутова техніка, меблі та ін.) починається за досягнення певного рівня доходу – крива 2. Видатки споживачів на ці товари спочатку зростають, згодом дещо стабілізуються, після чого починається новий етап зростання цих видатків з наступною відносною їх стабілізацією;

– видатки на предмети розкоші з’являються за досить високого рівня доходу – крива 3, але з подальшим його підвищенням вони зростають безперервно та стрімко.

Функції Тронквіста, як і криві Енгеля, мають важливе прикладне значення, оскільки дозволяють прогнозувати поведінку споживача, їх попит на різні види товарів в залежності від рівня доходу.