Регулювання режимів роботи насосних установок систем ППТ

Під час використання блокових кущових насосних станцій існує необхідність здійснення регулювання продуктивності та напору потоку рідини, яка нагнітається до напірної свердловини.

З цією метою на цих станціях застосовують декілька способів зміни цих параметрів:

– застосування зливної лінії (байпасу) через яку до всмоктувальної лінії повертається надлишкова частина рідини (рис. 2.2.1). Це дозволяє регулювати подачу рідини до напірних свердловин;

– варіювання кількості робочих ступенів відцентрових нагнітальних насосів, що впливає на створюваний ними напір (тиск);

– застосування на всмоктувальній лінії насосів дросельних пристроїв, котрі дозволяють регулювати прохідний переріз всмоктувального патрубка;

– регулювання кількості обертів ротора насосів, за допомогою використання спеціальних конструкцій приводів або регуляторів частоти струму;

– послідовне або паралельне під’єднання насосних блоків (рис. 2.2.2).

Рисунок 2.2.1 – Варіант застосування байпасної лінії на насосній установці:

1 – резервуар з водою; 2 – всмоктувальна лінія; 3 – привідний електричний двигун; 4 – всмоктувальна лінія; 5 – напірний патрубок; 6 – байпасна лінія; 7 – трубопровід до напірного колектору

На рисунку 2.2.2 наведено варіант послідовного підключення насосів, котре дає можливість практично вдвічі збільшити напір в трубопроводі, так як другий насос працює в якості дотисного.

Рисунок 2.2.2 – Послідовне підключення насосів

На рисунку 2.2.3 наведено варіант паралельного підключення насосів при якому практично вдвічі зростає продуктивність.

Рисунок 2.2.3 – Паралельне підключення насосів

Слід зазначити, що найбільшого поширення одержав найпростіший спосіб регулювання продуктивності – застосування зворотної (байпасної) лінії, котра повертає частину рідини до всмоктувального патрубку. Це пояснюється простотою технічного рішення, хоча й викликає певну перевитрату електричної енергії, так як частина рідини прокачується " вхолосту".