Оцінка системи внутрішнього контролю

Внутрішній контроль – це процес, який забезпечує належне функціонування конкретного об’єкта, прийнятий управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети.

Основною метою системи внутрішнього контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану справ у суб’єкта господарювання, виявлення і попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації дот органу управління.

При організації системи внутрішнього контролю повинні братися до уваги основні принципи її ефективності, дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.

Завдання внутрішнього контролю операцій із власним капіталом будуються відповідно до таких напрямків контролю:

Реальність – зафіксовані операції дійсно проводилися і підтверджені даними в документі;

Повнота – всі фактично проведені операції записані, ні одна не пропущена;

Санкціонування – операції санкціоновані у відповідності з політикою компанії;

Точність – усі кількості та ціни вказані точно, суми належним чином розраховані;

Класифікація – операції, віднесені на рахунки, відповідно до змісту;

Облік – облік операцій повністю завершенні (операція – первинний документ – рахунок – головна книга – фінансова звітність);

Періодизація – операції записані у відповідному періоді.

Основні завдання і процедури внутрішнього контролю операцій із власним капіталом наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Основні завдання і процедури внутрішнього контролю

Проведення тестів узгодженості

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників створюється статутний капітал. Статутний капітал створюється ще до реєстрації юридичної особи.

При перевірці статутного капіталу необхідно:

1) врахувати щоб наявний статутний капітал відповідав затвердженому у Статуті. Це можна перевірити шляхом співставлення сум у відповідному рядку Балансу та у Статуті (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9 – Формування статутного капіталу

Отже, розмір статутного капіталу в повному обсязі відображений в Балансі. Це є позитивним показником.

2) перевірка ліцензій на окремі види діяльності (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 – Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності

Метою контролю розрахунків із засновниками є перевірка правильності внесення замовником у статутний фонд своїх часток, чи правильно складені бухгалтерські проводки. На даному етапі, здійснивши огляд певних документів, встановлено:

1) у статутний капітал учасники внесли свою долю у грошовому та майновому виді.

2) бухгалтерські проводки з формування статутного капіталу, операцій із власним капіталом здійснюються правильно. Це було здійснено шляхом перевірки сум з Головній книзі, журналу реєстрації господарських операцій.

3) в повній мірі засновники внесли свої частки до статутного капіталу.

4) чистий прибуток, який залишається у розпорядженні учасників залишається в повному обсязі на підприємстві, не розподіляється між учасниками, тобто дивіденди не виплачуються.

Отже, провівши певні процедури ми побачили, що в товаристві усі установчі документи належним чином оформлені і затверджені відповідними особами. Слід зазначити, за період перевірки на підприємстві не відбувалося змін у статутному капіталі підприємства.

Складемо список засновників товариства (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 – Інформація про засновників та розмір часток

В період перевірки діяльності на підприємстві не відбувалися зміни в статутному капіталі.

Установчі документи юридичної особи готуються та затверджуються на початковій стадії створення підприємства.

Установчі документи повинні бути належним чином оформлені щоб мати юридичну силу, їх можна перевірити за допомогою огляду або опитування на підприємстві. Для того, щоб встановити чи відповідають вони вимогам чинного законодавства, використаємо таблиці 3.12

Основним первинними документами при створенні підприємства є Статут. Оригінал зберігаються в сейфі, куди доступ користувачів обмежений. Такі документи зберігаються до ліквідації товариства. Головна книга, журнали-ордери, звітність підприємства зберігаються в бухгалтерії протягом року, а потім здаються до поточного архіву. Облікові регістри зберігаються не менше 3-ох років, квартальні теж не менше 3-ох років, а річна звітність не менше 10 років.

Оглянувши місця, де зберігаються документи жодних порушень не виявлено.

Таблиця 3.12 – Процедури контролю дотримання законності в установчих документах

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансові звітність в Україні» передбачено для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, проведення підприємствами, незалежно від форм власності, інвентаризації майна, коштів та фінансових зобов’язань.

Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності і стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом перерахунку, вимірювання та реєстрації майна в натурі, а також порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація проводиться так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах та виключається можливість одних і тих же видів запасів повторно. Записи фактичних залишків майна, виявленого під час інвентаризації, комісія здійснює в інвентаризаційних описах, які складає в процесі і після закінчення інвентаризації.

Аудит операцій з власним капіталом доцільно розпочинати з інвентаризації майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства за участю аудитора.

Інвентаризація власного капіталу полягає в підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником. Тобто інвентаризацією виявляються по відповідних документах залишки на таких рахунках, встановлюються терміни виникнення зобов’язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників у статутному капіталі.

При цьому можуть бути виявлені факти, коли внеском до статутного капіталу є основні засоби, виробничі запаси, непридатні до використання (несправні, неякісні), і нематеріальні активів, що не мають практичної цінності.

Інвентаризації власного капіталу на підприємстві не проводили.

Система внутрішнього контролю підприємства організована на досить високому рівні. Ефективність внутрішньогосподарського контролю забезпечена тим, що особи, які зацікавлені в діяльності підприємства, здійснюється контроль не однієї якоїсь галузі, а всіх ланок, таким чином, існує прямий зв’язок між керованою і керуючою системами. Все це має місце і на ТОВ «Стіл ЛТД», що дає можливість говорити про ефективність системи внутрішнього контролю.

Під час оцінки системи внутрішнього контролюризик внутрішнього контролю міг змінитись.

Отже, зробимо перерахунок ризику внутрішнього контролю (табл. 3.13).

Таблиця 3.13 – Оцінка ризику внутрішнього контролю

Отже, уточнений ризик внутрішнього контролю 71, 19%, тобто він дещо зменшився у порівнянні з попереднім. Відповідно ризик невиявлення і розмір вибірки теж змінився.

Розрахуємо уточнений ризик не виявлення:

DR = AR/CRв*CRз*IR= 0.15/0.6005*0.8*0, 7119 = 0, 437 або 43, 7%

Бачимо, що ризик невиявленості збільшився з 35, 9% до 43, 7%, але він не є високим.

Для оцінки системи внутрішнього контролю ми провели декілька процедур, які дозволили нам побачити сильні та слабкі сторони, які існують при веденні операцій з обліку власного капіталу.

Сильними областями є те, що всі документи по створенні підприємства, формуванні статутного капіталу відповідають встановленим у статуті і внесені у повному обсязі.