Проаналізуйте зміст інструменталістської теорії етносу.

Назва інструменталізм (лот. іпзігшгіепішп — знаряддя) засвідчує прикладний характер підходів при вирішенні етнічних проблем. Сформувалася концепція в США у 70-х роках XX ст. як реакція на нездатність примордіалізму пояснити причини зростання національних рухів. Особливої популярності вона набула в колах американських соціологів і політологів, для яких реалії існування іммігрантських спільнот в США, Канаді, Ла тинській Америці, Австралії, Новій Зеландії та інших країнах стали основою для тлумачення етнічності, етнічних груп. Наукова характеристика американської іммігрантської соці ально-політичної спільноти засвідчувала, що в США існує знач на кількість етнічних груп, що, на нашу думку, є уламками тих етносів, які проживають поза межами країни. Ця обставина й визначила інструменталістський підхід до етнічних груп як до реального факту. Тому їх не цікавила проблема виявлення об’єк тивних передумов існування етносів. Вони зосереджували увагу на вивченні функцій, які етнічна група виконує в суспільстві. У центрі наукових інтересів інструменталістів опинилась ет нічність, яку вони тлумачили як сформоване за певних обста вин почуття солідарності груп людей. Політики використовують такі групи у боротьбі за владу і свій добробут. Віднині інтереси різних солідарних груп людей, на переконання інструменталіс тів, можуть стати основою для формування їх етнічної ідентич ності. Це означає, що етнічність є лише виявом колективних устремлінь для досягнення матеріальних переваг на соціально- політичній арені, що вона виконує ту соціальну роль, яку їй сві домо надала група чи людина, що вона має виражений практич ний характер. Виходячи з такого розуміння етнічності, одна група інстру менталістів зосередила увагу на вивченні того, як етнічна соліда рність впливає на соціальний розвиток солідарних (етнічних) груп і суспільства загалом. Друга їх група аналізує, як соціальні об ставини впливають на вибір ідентичності, як прагнення вдоволь нити власні політичні, економічні, соціальні чи якісь інші інте реси посилюють групову солідарність. Це свідчить, що етніч ність — міф, який створюється і використовується еліта- ми для досягнення поставленої матеріальної чи політичної мети, вдоволення власних амбіцій. Загалом інструменталісти ототожнюють етнічні групи з гру пами інтересів, соціальними групами чи класами. Тому вони не орієнтуються на пошуки об’єктивних чинників формування і функціонування етнічності та буття етносів. Цим і зумовлена повна наукова безпорадність інструменталістів при спробах по яснити причини збереження індивідами своєї етнічної належно сті навіть тоді, коли їм це невигідно чи навіть загрожує їхньому життю.