Взаємовідносини людей у групі, поняття психологічного клімату у групі.

Ось ми і перейшли до розглядання особливостей взаємовідносин у групі, але спочатку давайте визначмо що таке взаємовідносини з точки зору психології.

Взаємовідносини - взаємна позиція однієї особи до іншої, позиція особистості стосовно суспільства. Взаємовідносини - відношення, що переходить від людей до людей, назустріч один одному. При цьому якщо у відношенні не обов'язково надходження до людини зворотного сигналу, то взаємовідносини характеризуються наявністю постійного зворотного зв'язку. Але взаємовідносини між контактуючими людьми не завжди мають один і теж самий емоцій тон.

У групі між спілкуванням, з одного боку, і взаємовідношенням - з іншого існує певна співвідношеність. Спілкування - це видимий зв'язок людей за яким можна спостерігати. Ставлення і взаємовідношення - сторони спілкування. Вони можуть бути явними, але можуть бути і прихованими. Взаємовідносини реалізується в спілкуванні і через спілкування. Водночас взаємовідношення накладає печатку на спілкування, воно служить його своєрідним змістом.

Розрізняють ділові та особисті взаємовідносини. Ділові створюються в ході виконання службових обов'язків, регламентованих статутом, інструкцією, постановою. При формуванні групи визначаються функції її членів. Документом ж визначено обов'язки кожного з них. Особі, яка посіла ту чи іншу посаду, слід виконувати певну роботу, а також встановлювати ділові взаємовідносини з іншими працівниками відповідно до цієї посади.

Ділові відносини поділяють на дві групи:

1. Ділові відносини рівності: в цьому випадку два або кілька членів групи виконують подібні функції, мають однакові права та обов'язки (наприклад, студенти в навчальній групі).

2. Ділові відносини підпорядкування: в них одна особа згідно з документом займає положення, яке зобов'язує його намічати для іншого об'єкт роботи, способи її виконання, здійснювати контроль, приймати результат праці. Інша особа визнає і виконує приписи документа, хоча вони виходять не з документа, а від особи з покладеними на нього повноваженнями.

Реальні ділові відносини завжди багатшими положень, закріплених в інструкціях, статутах, наказах. Це пов'язано з тим, що люди наділені індивідуальними якостями.

Особисті відносини виникають на основі психологічних мотивів: симпатії, спільності поглядів, інтересів, неприязні та ін. Необхідною умовою виникнення таких відносин є осягнення один одного. Саме в ході осягнення встановлюються взаємини, а в міру їх зміцнення члени групи пізнають один одного. Взаємини можуть припинитися, як тільки зникають психологічні мотиви, що породили їх. Система особистих взаємовідносин виражається в таких категоріях, як дружба, товариство, любов, ненависть, відчуженість.

У процесі спілкування виділяють кілька варіантів співвідношення ділових і особистих взаємин:

1) Збіг позитивної спрямованості. У групі, яка не має ділових суперечностей між її членами, добрі особисті взаємини сприяють успішному виконанню стоїть завдання. Під впливом позитивних особистих взаємин ділові відносини стають менш офіційними, але відмінності між ними зберігаються;

2) Натягнуті ділові відносини і недоброзичливі особисті. Це конфліктна ситуація. Вона може виникнути у відносинах рівності підпорядкування. Причини ускладнень можуть бути різними, але вихід з конфліктної ситуації не повинен шукатися на основі порушень ділової активності групи;

3) Нейтральні ділові і такі ж особисті відносини. Під нейтральними відносинами розуміють такі відносини, при яких обидві сторони не виходять за рамки інструкції.

Ці співвідношення ділових і особистих взаємин формують основу для психологічного клімату групи який визначається як відносно стійкий психологічний настрій колективу, що проявляється у різних формах праці та взаємодії членів групи один з одним. Він показує особливе відношення колективу до своєї праці та один до одного, а також є одним з показником сумісності людей у групі. Якщо рівень психологічного клімату є позитивний це говорить про те що люди в цій групі підходять один одному тобто є сумісними, і якщо рівень клімату негативний – це говорить про погану сумісність між членами групи. Найважливіша особливість соціально-психологічного клімату полягає в тому, що він дає узагальнену, інтегральну характеристику психологічного стану всіх проявів життя колективу, тому що об'єднує в собі взаємодію усього різноманіття соціальних, групових і особистісних факторів як умов трудової діяльності.

Здоровий соціально-психологічний клімат в колективі повільно визріває і важко підтримується на необхідному рівні. Стан мікроклімату в колективі, як погода, може змінюватися з дня на день. Коливання настроїв, станів людей можуть швидко змінюватися під впливом несподіваних, як сприятливих, так і несприятливих умов. На жаль, природа людської пам'яті така, що він часто забуває хороше і довго пам'ятає погане, а тому негативні емоції можуть різко погіршити позитивний настрій працівника і тривалий час впливати на виконання ним виробничих завдань....

Висновок: отже ми з вами розглянули особливості ділових та особистісних взаємовідносин у групі, а також розібрали що таке психологічний клімат у колективі та як він впливає на діяльність групи.