Підключення ІР-відеокамер

В самому простому випадку IP-камеру можна просто підключити до домашнього комп'ютера або ноутбука, оснащеного мережевою картою. В нашому випадку ІР-камеру потрібно підключити в локальну мережу. Відповідно, для комутації їх знадобиться спеціальний кабель і роз'єми. В якості з'єднувального кабелю, як і при прокладанні будь-якої невеликої локальної мережі, застосовується «вита пара», а в якості роз'ємів використовуються RG-45.

Практично всі мережеві відеокамери володіють дуже корисною вбудованою функцією «веб-сервер». Фактично, це набір апаратного та програмного забезпечення, який дозволяє користувачеві змінювати налаштування конкретної відеокамери, переглядати відео в режимі реального часу, встановлювати налаштування безпеки, здійснювати простим рухом мишки поворот відеокамери і т.д. Все, що треба, для того щоб звернутися до веб-серверу, це знати IP-адресу відеокамери, який вводиться в адресний рядок інтернет браузера (Internet Explorer, Opera, FireFox і т.д.) і пройти стандартну аутентифікацію користувача, ввівши логін і пароль. Меню веб-сервера практично нічим не відрізняється від звичайного сайту, тому навіть початківці ледь знайомі з просторами інтернету зможуть без зусиль зорієнтуватися, на що потрібно натискати.

Другим способом як перегляду, так і збереження інформації є установка на комп'ютер спеціалізованого програмного забезпечення, яке може поставлятися в комплекті з відеокамерою.

Для подачі напруги живлення в основному застосовуються два варіанти:

1. Перший - від блоку живлення до відеокамери необхідно протягнути дріт, по якому і буде подаватися напруга живлення.

2. Другий - це використання технології PoE (Power over Ethernet), який власне має підтримувати як відеокамера, так і мережевий комутатор.

У цьому випадку електрична енергія буде передаватися з мережевого кабелю і ніяких додаткових проводів прокладати не доведеться.

Для управління IP-камерою, перегляду відеозображення використовується стандартний IP-браузер, встановлений на будь-якому робочому місці системи. IP-камера управляється незалежно і може бути встановлена в будь-якому місці в межах підключення до існуючої IP-мережі.

Для підключення ІР-відеокамери в мережу необхідно надати їй ІР-адресу. Якщо IP-адреса буде динамічною, то при кожному підключенні до WWW потрібно буде посилати її користувачам, щоб вони могли переглядати зображення з камери. Можна підключитись до Інтернету зі статичною IP-адресою і можливістю підключення зовнішнього доступу. Це дуже проста ситуація, але не безкоштовна.

Останнім часом з'явилися інші можливості забезпечити доступ до ПК з Інтернету, не вимагаючи при цьому звернення до провайдера.

Так звані Dynamic DNS сервіси, які динамічно виділяють адреси. Базові послуги ними, як правило, надаються безкоштовно, а от за додаткові можливості доводиться платити. Налаштування DDNS прописуються в роутері. (В софті від камери прописати налаштування DDNS або пряму адресу не забувши вказати необхідний відкритий порт).

Сервіс DDNS складається з двох компонентів:

1. Перша - спеціальне ПЗ, яке працює на віддаленому комп'ютері.

2. Друга - клієнтська програма, що встановлюється на робоче місце.

Перша компонента відповідає за взаємодію зі своїм DNS, налаштування і підтримку облікових записів користувачів. Клієнтська частина забезпечує зв'язок з серверною, передає їй поточне значення виділеногї для даного з'єднання адреси, забезпечує деякі додаткові налаштування.

Суть рішення полягає в наступному. Клієнт серверу створює на ньому свій обліковий запис і реєструє субдомен на базі домену сервісу, або прописує вже наявне у власника ім'я домену (можна реєструвати на сервісі і ті домени, про які вже є запис на DNS-серверах, але їх буде потрібно

мережі з можливістю передачі відео зображень на віддалену відстань.