Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Як попросити вибачення




 

Пробачте! Вибачте! Пробачте, що турбую Вас.

Мені дуже шкода. Пробачте, що примусив Вас чекати.

Забудьте про нашу розмову. Не згадуйте про це.

Пробачте, що я запізнився! Даруйте за клопіт.

Я цілком розумію Вас. Хай Вас це не турбує.

Вибачте мені. Я повинен просити вибачення.

Чи варто про це згадувати? Сподіваюсь, що я Вас не потурбував.

Перепрошую. Вибачтеся за мене, що я завдав стільки клопоту.

Вам нема чого хвилюватися. Вибачте, будь ласка!

Прошу вибачення! Пробачте, що Ви сказали?

 

Рекомендована література:

 

Основна:

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. - 480 с.

2. Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб. - К.: ВЦ "Академія", 2007. - 360 с.;

 

Допоміжна:

 

1. Ділова українська мова: Навч. посіб./ О.Д. Горбул, Л.І. Галузинська, Т.І. Ситнік, С.А. Яременко; за ред. О.Д. Горбула. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 226 с.

2. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навч. Посібник. – Знання. 2006. - 291 с.

 

 


ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

 

Навчальні завдання Рекомендації до виконання завдань Результати
Тема: Типи термінологічних словників (відповідно до фаху). 1. Опрацювати теоретичний матеріал. 2. Дати відповіді на питання (усно) та виконати завдання. 1. Що таке словник? Які функції виконують словники? Які розрізняють словники? Що таке термінологічний словник? 2.Виконати вправу.

 

Актуальність теми:користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і знання мови, а й розширює кругозір людини, підносить загальний рівень її культури. Майбутнім медичним працівникам необхідно володіти термінологічною лексикою та вміти користуватися словниками ріхних типів.

 

Студенти повинні знати:правила вживання термінів свого фаху, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження.

Студенти повинні вміти:працювати з термінологічним словником, правильно використовувати терміни свого фаху.

 

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

 

Дисципліна Знати Вміти
Українська мова Визначення поняття «лексикографія», «словник, «види словників» Вміти користуватися словниками різних видів

 

ЗМІСТ ТЕМИ

 

Лексикографія - розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників.

Отже, предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу.



Словник – зібрання слів або словосполучень, розташованих у певному порядку (алфавітному, гніздовому, тематичному та ін.), в якому з’ясовується значення мовних одиниць, наводиться різна інформація про них або переклад на іншу мову чи подаються відомості про предмети, що визначаються словами.

Словники відіграють велику роль у духовній культурі народу, в них відображені знання, якими володіє суспільство в певну епоху.

Словники виконують функції: інформативну (дають змогу прилучитися до знань) і нормативну (допомагають оволодіти мовними нормами).

Залежно від призначення, лексичного матеріалу, способів його опрацювання, розрізняють словники енциклопедичні і лінгвістичні, або філологічні.

В енциклопедичному словнику, або енциклопедії (фр. encyclopedie, що походить від лат. encyclopaedia, утвореного з гр.—загальне (кругове) виховання (навчання), описуються не слова як одиниці лексичного складу мови, а наводяться відомості про позначувані ними предмети і явища в найширшому розумінні — наукові поняття, біографічні довідки про окремих осіб, відомості про населені пункти, країни, різні події; тощо. Необхідно відзначити, що до реєстру енциклопедичного словника входять іменники (загальні і власні) та іменникові словосполучення.

 

У лінгвістичних словниках наводиться інформація про слова. Вона охоплює такі аспекти, як тлумачення прямих і переносних значень, з'ясування семантичних відношень між словами (синонімічних, антонімічних), відомості про написання, вимову або походження тощо.

Енциклопедичні словники використовують як довідкові видання різного обсягу і фахового призначення. Існують багатотомні праці широкого профілю — загальні енциклопедії. Склад реєстру в них розрахований на подання найширшої інформації, що не обмежується виключно українознавчими аспектами фактичного матеріалу.

Важливу роль виконують галузеві енциклопедичні словники, присвячені висвітленню знань, пов'язаних з конкретними науковими сферами. Вони створюються у формі фахових енциклопедій, словників, довідників тощо.

Типи лінгвістичних словників. Сучасна українська лексикографія представлена двома основними типами лінгвістичних словників—двомовними і одномовними.



Основним типом лінгвістичних словників є різноаспектні одномовні лексикографічні праці. Вони поділяються на такі окремі різновиди словників: тлумачні, орфографічні, етимологічні, історичні, словники іншомовних слів, фразеологічні, термінологічні, діалектні, мови окремих письменників, словники конкретних лексичних груп (синонімів, антонімів, паронімів, омонімів), словотвірні тощо.

Тлумачні словники. Призначення цього різновиду одномовних словників — опис значень слів, що входять до лексичного фонду мови на відповідному історичному етапі її функціонування. Укладанню тлумачного словника передує важлива підготовча робота, яка полягає в доборі реєстру з особливою увагою до таких ознак лексичних одиниць, як відповідність їх нормам сучасної літературної мови, загальновживаність, співвідношення між нормативною лексикою і такими її стилістичними категоріями, як діалектизми, вузькопрофесійні, застарілі слова тощо. Другим важливим аспектом тлумачного словника є, звичайно, інформативність значеннєвого опису, розмежування прямих і переносних значень, вичерпність граматичних і стилістичних ремарок, ідентифікація омонімії тощо. При тлумаченні слів беруться до уваги також випадки вживання їх у складі фразеологізмів різних типів. До обов'язкових умов тлумачення слів належить використання ілюстративного матеріалу, дібраного з відповідних джерел і упорядкованого у вигляді спеціальної картотеки. У тлумачному словнику слова розташовуються за алфавітом, основною одиницею опису виступає слово, яке разом з усією належною до нього інформацією утворює словникову статтю.

Орфографічні словники. В орфографічних словниках наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних орфографічних норм. Розташовані в алфавітному порядку, слова подаються в початкових формах: іменники — в називному відмінку однини, прикметники — у формі чоловічого роду однини, дієслова — в неозначеній формі (доконаного і недоконаного виду). Для орфографічних словників української мови типовою є така інформація — відмінкові закінчення іменників: 1) родового відмінка однини (долина, -й; навчання, -я; підручник, -а; театр, -у); 2) орудного відмінка однини (ножем, кашею, болем, ріллею, кров'ю, цвіллю); 3) називного, родового, орудного відмінків однини і називного, родового, давального множини іменників чоловічого роду на -р, що належать до м'якої та мішаної груп (пузир , школяр,); 4) давального і місцевого відмінків однини іменників жіночого роду з основою на приголосні г, к, х, які чергуються з з, ц, с (перемога, атака, стріха,); 5) паралельні форми родового відмінка множини (днів — день, сердець—серць, кілограмів—кілограм); 6) паралельні форми інших відмінків .

Орфографічна інформація про прикметники полягає в наведенні закінчень жіночого і середнього роду форм на -ій(-їй).

Числівники подаються в називному відмінку. Крім того, наводяться форми родового та інших відмінків, якщо їм властива певна правописна специфіка, наприклад: вісім, восьми і вісьмох, д. восьми і вісьмом, ор. вісьма і вісьмома тощо.

До реєстру орфографічних словників вводяться також власні іменники — імена та по батькові людей, назви міст, установ, країн тощо, що дає інформацію про вживання великої літери. До орфографічної інформації належать також відомості про написання слів окремо і через дефіс тощо.

Етимологічні словники. В етимологічних словниках подаються основні відомості про походження і генетичні зв'язки слів. Одна з характерних особливостей етимологічних словників — широке залучення до реєстру історичної та діалектної лексики, яка часто містить важливу етимологічну інформацію.

Термінологічний словник – один із різновидів лінгвістичного словника, у якому подано термінологію галузі (кількох галузей) знань. Теорією і практикою укладання словників займається термінологічна лексикографія.

Такі словники можуть бути:

- одномовними;

- двомовними (перекладними).

Українська мова має термінологічні словники з багатьох галузей науки:

- мінералогії;

- біологіЇ;

- медицини;

- математики;

- тепломеханіки та газотехніки;

- літературознавства;

- мовознавства;

- спорту.

Користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і знання мови, а й розширює кругозір людини, підносить загальний рівень її культури. Словники розширюють світогляд людей. У них представлено знання, якими володіє людство у певну епоху, з різних галузей науки, техніки, мистецтва, Їх заслужено називають супутниками цивілізації.Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних норм, у піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про те, як правильно вимовляти і писати слова, як тлумачити значення слів, як виникло це значення, якого походження слово.Цінну пораду користуватися словниками для поповнення знань, для піднесення культури мовлення образно висловив М.Т. Рильський:Не бійтесь заглядати у словник -Це пишний яр, а не сумне провалля.Плекайте, як дбайливий садівник,Достиглий овоч у Грінченка й Даля.Не майте гніву до моїх порадІ не лінуйтесь доглядать свій сад.

ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ

 

Користуючись словником іншомовних слів, замініть запозичені слова українськими:

 

Анемія, агонізувати, адаптація, баланс, вібрація, генезис, дезінфекція, еквівалентний, ідентичний, адекватний, конвульсії, локальний, ординарний, симптом, дантист, стоматологія, лабораторія, фактор, агент, мікроб, мікстура, шприц, фермент, колба, анамнез, каталізатор, інгібітор, інструкція, регламентувати, епідемія, процес.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Золотухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Фахова мова медика: Навч. посібник. - К.: Здоров’я, 2001 – 392 с.

Додаткова:

1. Панько Т.І., Кочан Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство - Львів: Вид-во “Світ”, 1994. - 214 с.

2. Словарь иностранных слов под. ред. И.В. Лехина, Ф.Н. Петрова, Москва, Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1955 г.

3. Словарь иностранных слов. 16-е изд., испр. – М.: Рус. Яз., 1988.- 624 с.

4. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000, - 680 с. – (Словники України)


ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Навчальні завдання Рекомендації до виконання завдань Результати
Тема: Правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження 1. Опрацювати теоретичний матеріал 2. Зробити конспект 3. Виконати вправу 1. Зробити конспект за планом: 1) Латинізми; 2) Грецизми; 3) Правила правопису слів іншомовного походження. 2. Дати відповідь на питання: чому слова латинського і грецького походження посідають особливе місце в українській мові? (усно) 3. Перевірка виконаної вправи

 

Актуальність теми:Медична освіта неможлива без володіння основами латині. Вивчення латинської мови має велике значення у підготовці медичного спеціаліста середньої ланки, оскільки допомагає свідомо засвоювати і розуміти медичні терміни латинсько-грецького походження, з якими він зустрічатиметься і буде послуговуватися у своїй практичній діяльності. Медикам з давніх часів відоме таке латинське прислів'я: Invia est in medicina via sine lingua Latina – Непрохідний шлях в медицині без латинської мови. справедливе це твердження і наш час.

 

Студенти повинні знати: слова, запозичені з латинської і грецької мов; фонетичні і морфологічні ознаки слів латинського і грецького походження; правопис слів іншомовного походження.

 

Студенти повинні вміти:знаходити в тексті і доречно використовувати слова іншомовного походження; визначати фонетичні і морфологічні ознаки латинізмів і грецизмів.

 

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

 

Дисципліна Знати Вміти
Латинська мова Фонетичні та морфологічні ознаки латинізмів і грецизмів Вміти знаходити слова латинського і грецького походження

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.008 сек.)Пожаловаться на материал