Кількісні й порядкові числівники часу

І досі ще багато хто не знає, як треба точно означити час, і питає: «Скільки зараз годин?» замість «Котра година?».

Наша мовна традиція стоїть за порядкові числівники: «О п’ятій годині виїхали ми з монастиря” (М. Коцюбинський); «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме менеджер». У цих фразах порядкові числівники п’ятій, одинадцятій означають не проміжок часу між двома годинами – четвертою і п’ятою, десятою й одинадцятою, як у російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно визначену годину, що російською буде: в пять часов, в одиннадцать часов.

Виходячи з цього треба питати не «Скільки годин?», а - «Котра година?», казати не «Одна година ночі», а – «Перша година ночі» тощо».

Якщо треба сказати не про точно означений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, відповідно до російських висловів в пятом часу, в одиннадцатом, тоді слід ставити перед порядковим числівником прийменник на: « Ой сплю годину, сплю другу, а вже повертає на третю» (С.Гулак-Артемовський). Отже російську фразу «Я приду в пятом часу» треба сказати українською: «Я прийду на п’яту годину ”, а не «Я прийду о п’ятій годині», - бо це означає вже точний а не приблизний час.

Дробові числівники часу передаються відповідними дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю, - з прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на сьому або пів до сьомої, чи з прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть сьома, або чверть до сьомої, тобто: чверть години залишилось до сьомої або за чверть години буде сьома. Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, треба ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.

Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачено на якусь роботу чи дію, тоді слід користуватися кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, а в годину весь пожар залив» (І.Котляревський); «Взялися перевіряти рахунка з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин».

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяють такі типи відмінювання:

1. Відмінювання числівника один (одна, одне (-о), одні) відбувається за певними правилами. Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті):

2. Відмінювання числівників два, три, чотири має свої закономірності при відмінюванні. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн. р. – два, жін. – дві).

3. Відмінювання числівників від п’яти до десяти та числівників на –дцят і –десят відбувається таким чином:

4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто, як найдавніших, що походять з іменника, відбувається за своєрідними правилами. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:

Н.Зн. сорок дев’яносто сто

Р. Д. Ор. М сорока дев’яноста ста

5. Відмінювання числівників двісті – чотириста та числівниківна –сот відбувається за певними правилами. У цих числівників при відмінювання змінюються обидві складові частини:

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках співпадає з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх варіативними формами: п’ятеро – п’ятьох, п’ятьом, п’ятеро (п’ятьох), (на) п’ятьох.

При відмінюванні дробових числівників перша частина відмінюється як кількісний числівник, а друга – як порядковий.

При відмінюванні складених кількісних числівників змінюються всі складові частини. Наприклад: чотириста п’ятдесят вісім – чотирьохсот п’ятдесяти восьми.

У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті сорок третій – двісті сорок третього.