Застосування допоміжних репродуктивних технологій

Визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка регулюється ст. 123 СК України.

У ст. 123 Сімейного кодексу України на відміну від раніше чинного законодавства викладені правила визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка.

Виходячи з того, що у спільній заяві-зобов'язанні подружжя бере на себе рівні права і обов'язки батьків з виховання і утримання майбутньої дитини, у разі застосування до них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій вони обоє записуються батьками дитини. При цьому один із них може усвідомлювати, що він не є біологічним батьком (матір'ю) народженої дитини.

Правила походження дитини при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій:

1) у разі штучного запліднення дружини, проведеного за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини, яка народжена його дружиною.

2) у разі імплантації в організм іншої жінки зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є подружжя.

3) якщо зародок, зачатий чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою, імплантовано в організм його дружини, дитина вважається такою, що походить від подружжя.

4) у разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію.

(при цьому одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається посвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини.)

3. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім'я, по батькові дитини і відомості про батьків.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися:

· за спільною заявою матері та батька дитини (ст. 126 СК України); (добровільний порядок)

· у судовому порядку (ст. 128 СК України).(примусовий)

Спільна заява може бути подана вказаними особами до органу реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дитини.

Особиста присутність їх при подачі заяви не є обов'язковою. (вимога - нотаріального засвідчення заяви або повноважень представника.)

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. Для матері непотрібно.