Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ЯК ПРАВИЛЬНО ЧИТАТИ Й ОСМИСЛЮВАТИ ПРОЧИТАНЕ?




Що значить прочитати текст? Прочитати – це насамперед зрозуміти. Зрозуміти думку автора, те, що він хотів сказати, його задум. Як же проходить шлях від слів тексту до головної думки, ідеї? Як розкривається авторський задум?

Найпершою відповіддю на ці питання буде: осмислити прочитане, спробувати зрозуміти весь текст. Виявляється, і це було експериментально підтверджено, що для осмислення тексту читачеві достатньо прочитати, переробити в своїх думках лише 25% змісту.

Вміти читати і занотовувати прочитане – необхідна риса й ознака інтелектуальної праці. Найбільш поширена форма такої роботи – складання плану, тез та написання конспекту.

Перш ніж занотовувати прочитане, його слід зрозуміти, тобто дошукатися до значення, до основного змістового ядра тексту. Процес читання відбувається ніби в два етапи: 1) виділення змістового ядра інформації і; 2) його закріплення, фіксація. Причому, сприймаючи текстову, мовну інформацію, ми орієнтуємося не на її форму, а на зміст.

Читання тексту починається зі свідомого чи несвідомого визначення мети читання. Усвідомлення мети сприяє кращому осмисленню прочитаного, дозволяє виділити у тексті головне і відкинути неістотне, зробити необхідні висновки та узагальнення.

Отже, найперше, що необхідно зробити, приступаючи до опрацювання письмового тексту, - це осмислити мету своєї роботи. Друга необхідна умова роботи з книгою – письмова фіксація прочитаного. При записуванні пізнавальний процес супроводжується зоровими та руховими асоціаціями, а це сприяє глибшому запам’ятовуванню прочитаного.

Існують усталені, загальноприйняті прийоми і методи ведення записів: план, тези, конспект.

План – це короткий послідовний перелік основних питань або тем тексту.

Перш ніж скласти план, ви повинні прочитати весь текст або ту його частину, яку належить опрацювати. В остаточному вигляді план записують лише тоді, коли визначено головну думку твору та виділено основні питання, що її розкривають.

Основні правила складання плану

1. Попередньо перегляньте текст, з’ясуйте ті неясності, що заважають зрозуміти прочитане.

2. Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.

3. Поділіть текст на смислові частини, визначте усі мікротеми.

4. Сформулюєте пункти плану, логічно пов’язавши їх між собою.

5. Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

Ці правила слід доповнити вимогами щодо оформлення плану.

 

Основні вимоги до плану

1. У простому плані перелічуються основні мікротеми тексту.

2. У складному плані наводяться підпункти, в яких уточнюються основні пункти простого плану.

3. Речення мають бути лаконічними та чіткими.

4. Пункти плану можуть оформлятися як у розповідній, так і в питальній формі.

5. Перший та останній пункти плану повинні логічно відкривати та завершувати виклад основних питань тексту.

 

Тезами називають стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.013 сек.)Пожаловаться на материал