Вісімкова та шістнадцяткова системи числення

Двійкова система числення призводить до довгого запису чисел, який важко сприймається користувачем при його зчитуванні. Тому для ком­пактнішого запису чисел використовують вісімкову та шістнадцяткову системи числення. Ці системи числення використовуються користувачами, комп’ютер все рівно працює з двійковими числами.

Вісімкові числа записуються за допомогою цифр 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, а алфавіт шістнадцяткової системи складається з арабських цифр і перших шести літер латинського алфавіту: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, A, B, C, D, E, F. Основи цих двох систем є степенями числа 2 (8 = 23, 16 = 24), тому двійкові числа зручно записувати в цих системах.

Наприклад (357)8 = 11 101 111, (7AB)16= 111 1010 1011.

Шістнадцяткові числа ще позначають літерою H в кінці числа, наприклад (7AB)16 = 7ABH.

6) Для переведення чисел із системи числення з основою p в систему числення

з основою q, використовуючи арифметику нової системи числення з основою q, потрібно записати коефіцієнти розкладу, основи степенів і показники степенів у системі з основою q і виконати всі дії в цій самій системі. Очевидно, що це правило зручне при переведенні до десяткової системи числення.

Наприклад:

з шістнадцяткової в десяткову:

92C8₁₆=9*10₁₆³+2*10₁₆²+C*10₁₆¹+8*10₁₆⁰= 9*16₁₀³+2*16₁₀²+12*16₁₀¹+8*16₁₀⁰=37576

735₈=7*10₈²+3*10₈¹+5*10₈⁰= 7*8₁₀²+3*8₁₀¹+5*8₁₀⁰=477₁₀

з двійкової в десяткову:

110100101₂=1*10₂⁸+1*10₂⁷+ 0*10₂⁶+1*10₂⁵+0*10₂⁴+0*10₂³+ 1*10₂²+0*10₂¹+1*10₂⁰= 1*2₁₀⁸+1*2₁₀⁷+0*2₁₀⁶+1*2₁₀⁵+ 0*2₁₀⁴+0*2₁₀³+1*2₁₀²+0*2₁₀¹+ 1*2₁₀⁰=421₁₀

Для переведення чисел із системи числення з основою p в систему числення з основою q з використанням арифметики старої системи числення з основою p потрібно:

для переведення цілої частини:

послідовно число, записане в системі основою p ділити на основу нової системи числення, виділяючи остачі. Останні записані у зворотному порядку, будуть утворювати число в новій системі числення;

для переведення дробової частини:

послідовно дробову частину множити на основу нової системи числення, виділяючи цілі частини, які й будуть утворювати запис дробової частини числа в новій системі числення.

Цим самим правилом зручно користуватися в разі переведення з десяткової системи числення, тому що її арифметика для нас звичніша.

Приклади: 999, 35₁₀=1111100111, 01011₂

для цілої частини:

для дробової частини:

7) Персональні комп'ютери, робота яких грунтується на принципі програмного управління, мають схожу структуру, спрощений вигляд якої показано на мал. 1.

Вони включають такі апаратні-засоби: центральний мікропроцесор, внутрішню і зовнішню пам'ять, системну шину, пристрої введення-виведення інформації.

Мал. 1.

Далі розглядаємо апаратне забезпечення комп'ютерів архітектури IBM PC. Центральний мікропроцесор, внутрішня пам'ять і системна шина конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам'яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам'яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам'ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.

Зовнішня пам'ять — це, як правило, накопичувачі на магнітних та оптичних дисках. Сюди входять жорсткі магнитні диски (ЖМД) та гнучкі магнітні диски (ГМД) також існують оптичні диски (лазерні) CD-ROM з максимальним розміром ~ 650Мбайт.

Останні бувають двох типів 5.25” з максимальним розміром 1.2, та 3.5” з максимальним розміром 1.44 Мбайт (мал.2.)

Мал.2.

Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні — пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої — це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких комп'ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

· накопичувачі на магнітних та оптичних дисках;

· пристрої виведення символьної та графічної інформації;

· пристрої введення інформації (миша, сканер);

· пристрої зв'язку комп'ютера з телефонною мережею (модем). Системна шина виконує функцію зв'язку між мікропроцесором, внутрішньою пам'яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв'язку мікропроцесора з пам'яттю, а шину даних для зв'язку з пристроями введення-виведення.

Центральний мікропроцесор — це основний пристрій ПК. Він виконує програму, яка зберігається у внутрішній пам'яті, керує спільною роботою всіх інших пристроїв і виконує різноманітні операції над даними.

Найважливішою його характеристикою є продуктивність (швидкодія).

Продуктивність, в першу чергу, залежить від тактової частоти, яку вимірюють у мегагерцах. За допомогою сигналів тактової частоти синхронізується робота всіх пристроїв ПК.

Крім тактової частоти до найважливіших характеристик мікропроцесора відносять такі:

· розрядність. Це кількість внутрішніх двійкових розрядів, яка суттєво впливає на його продуктивність;

· кількість розрядів, пов'язаних з системною адресною шиною, та кіль-кість розрядів, пов'язаних з системною шиною даних.

Адресна шина визначає кількість адресних чарунок пам'яті, причому за довжину чарунки взято довжину в 1 байт. Кількість адресованої пам'яті дорівнює числу 2 в степені, що дорівнює кількості адресних шин.

Слід звернути увагу на те, що всі мікропроцесори до моделі 486 не виконували арифметичних операцій з числами в нормальній формі (з плаваючою комою).

Для їх виконання вони комплектувалися окремими мікропроцесорами, названими математичними співпроцесорами.

Починаючи з моделі Intel 486 DX, мікропроцесори обладнані вбудованими блоками для виконання операцій з плаваючою комою.

Внутрішня пам’ять:

Внутрішня пам’ять ПК складається з ОЗП(RAM) і ПЗП(ROM) мал.2.

В ОЗП може неодноразово записуватися та зчитуватися інформація різноманітна інформація. В ПЗП інформація неодноразово зчитується, а записується звичайно при його виготовленні.

Мал.2.

Основною складовою пам’яті є ємкість, найменший розряд вимірювання пам’яті є біт.

Реально пам’ять ПК вимірюється в наступних одиницях

1Кбайт=210=1024байт;

1Мбайт=210=1024Кбайт;

1Гбайт=210=1024 Мбайт;

Конструктивно внутрішня пам’ять оформлюється у вигляді чарунок пам’яті. Мінімальний розмір однієї чарунки дорівнює байту. Кожній чарунці пам’яті присвоюється номер

Клавіатура та її основні блоки:

Клавіатура призначена для вводу данних та керування роботою ПК. Для кожного символа призначена окрема клавіша, натиснувши на яку ви забезпечуєте ввод необхідного символа, кожен символ кодується 8-ми битним кодом. Клавіатура має 101-108 клавіш та декілька клавіш індикаторів, які говорять про нинішній режим роботи клавіатури.

Клавіатура в свою чергу поділена на чотири блока. Перший містить клавіші з літерами, цифрами, символами, а також ряд клавіш керування. На більшість клавіш припадає по три чи чотири символи. Наприклад перехід на верхній реєстр виконуеться натисканням клавіші Caps Lock.

Часто необхідно натискати дві клавіші одночасно (ALT+ENTER) чи (ALT+F1).

Друге поле містить 12-ть функціональних клавіш (F1-F12) та деякі інші клавіші керування. Натискання на ту чи іншу функціональну клавішу призводить до виконання тих чи інших дій, в залежності від поточної програми.

Третє поле містить клавіші керування курсором, одне натискання на клавішу призводить до переміщення курсора на одну позицію залежно від натиснутої клавіші.

Четверте поле – це поле допоміжної клавіатури.

Найчастіше це поле використовується для введення великих цифр, для бухгалтерів.

Принтери:

Пристрої друку призначені для виводу інформації на папір. Інформація є двох типів: текстова, графічна.

Мал.4.

Принтери бувають трьохтипів:

· матричні (гольчаті) спосіб друку на якому а) текстовий (подібен до виводу символів на моніторз клавіатури), б)графічний (голки вдаряють по красячій плівці та виводить зображення на папір);

· струмні принтери відображають інформацію на папері шляхом нанесення на папір красячої речовини, яка зберігається в головці та виприскується з форсунок;

· лазерні принтери забезпечують найліпшу швидкість та зображення, спосіб друку відтиск порошком на папері.

8) Основними компонентами, що входять до конфігурації основних типів комп'ютерів, є:

· центральний процесор;

· материнська плата;

· оперативна пам'ять;

· накопичувані на твердих магнітних дисках;

· накопичувані на змінних магнітних і оптичних дисках;

· відеокарта чи відеоприскорювач;

· порти для підключення периферійних пристроїв.