Догляд за хворим.

59. У дівчинки 3-х років, що знаходиться на лікуванні в соматичному відділенні, з приводу двосторонньої пневмонії на 9 добу від початку захворювання різко погіршився стан. Дитина закашлялась, наросли ознаки дихальної недостатності. На оглядовій рентгенограмі зліва виявлено газ в плевральній порожнині зі зміщенням межистіння в протилежний бік.

Ваш діагноз?

1. Яке ускладнення виникло?

2. Які допоміжні методи діагностики необхідно провести?

3. Тактика чергового лікаря?

4. Тактика ведення хворого, основні принципи лікування.

1. Напружений пневмоторакс

2. Діагностична пункція плевральної порожнини.

3. Дренування з використанням активної аспірації

4. лікувальна тактика спрямована на усунення внутрішньо плевральної напруги, евакуації ексудату, санацію плевральної порожнини, досягнення максимальної ре експансії легені, в комбінації з раціональною антибіотикотерапією і місцевим лікуванням, корекцію порушень функцій житєвоважливих органіві гомеостазу. Після виписки з стаціонару диспансерне спостереження

60. В торакальному відділенні на лікуванні знаходиться хлопчик 6 років з діагнозом гостра деструктивна пневмонія, правосторонній напружений піопневмоторакс. Дитині проведене справа дренування плевральної порожнини із пасивною аспірацією за Бюлау, але стан не покращився. В зв’язку з наявністю бронхоплевральної нориці по дренажу відходить велика кількість газу та гною, права легеня колабована. 1. Частість даного ускладнення.

2. Який найбільш оптимальний метод лікування даної дитини?

3. Основні принципи та тактика подальшого лікування.

1.35-46%

2.Денування з використанням активої аспірації, в 1-добу. Показане відеоторакоскопічне втручання, яке дозволяє оцінити стан вісцеральної і парієнтальної плеври, провести адгезіоліз, більш повну аспірацію осумкованого ексудату і гнійного вмісту із субплеврально розташованих абсцесів.

3. див 4. задача №59

61. Двомісячна дитина госпіталізована до хірургічного відділення. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 38, 5 ⁰С, набряк, гіперемію і відсутність рухів у ділянці лівого плечового суглоба. В анамнезі: омфаліт, псевдофурункульоз.

1.Який найбільш імовірний діагноз? Метаепіфізарний остеомієліт.

2.Тактика лікаря при виявленні захворювання. Імобілізація ураженої кінцівки.

3.Етіологія та патогенез захворювання. будь-який мікроб, найчастіше - золотистий стафілокок, вірусна інфекція.ТеоріЇ патогенезу: емболічна (уповільнення кровотоку в метафізах та утворенні бактеріального ембола, який викликає порушення кровопостачання, запалення та некроз кісткової тканини), алергічна (тільки в сенсибілізованому організмі при наявності інфекції i неспецифічного подразнення - травми, охолодження), нервово-рефлекторна (тривалим рефлекторним спазмом судин з порушенням кровообігу, аутогенні джерела мікрофлори)

4.Назвати основні напрямки лікування.

· 10% глюкоза, розчин Рінгера, вітаміни, СЗП.

· Антибіотики (іміпінем, цефтріаксон).

· Промивання суглоба фурациліном, антибіотиками (при наявності гною).

5.Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання? Своєчасне виявлення ускладнень, що призводять до деформації кінцівок та ураження її росткових зон.

62. Дитина, 12 років, хворіє 2 доби. Скаржиться на гіпертемію, біль у нижній третині правого стегна і в колінному суглобі. В анамнезі: 3 доби тому була травма. Об’єктивно: помірне підвищення локальної температури шкіри, незначна інфільтрація м’яких тканин. Під час перкусії цієї ділянки локальний біль посилюється. Встановлено попередній діагноз: гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини правого стегна. Чим зумовлений біль при остеомієліті в перші дні захворювання?

1.Ваш діагноз.

2.Які заходи потрібно проводити для профілактики захворювання?

3.Які заходи повинен здійснити хірург насамперед.

4.Чим зумовлені больові відчуття під час перкусії стегнової кістки?

5.Які консервативні заходи повинні бути використані під час лікування захворювання?