Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Текстові тести 5 страница


⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 25Следующая ⇒


    1. технологічні, санітарно-гігієнічні, фізичні, хімічні;
    2. * технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні
    3. технологічні, хімічні, біологічні;
    4. хімічні, фізичні, біологічні;
    5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні.
  1. Класифікація несприятливих чинників виробничого середовища медичних працівників:
    1. технологічні, санітарно-гігієнічні, фізичні, хімічні;
    2. * технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні
    3. технологічні, хімічні, біологічні;
    4. хімічні, фізичні, біологічні;
    5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні.
  2. Класифікація технологічних чинників виробничого середовища медичних працівників:
    1. організаційні, ергономічні, біологічні, статичне напруження;
    2. санітарно-гігієнічні, організаційні, фізичні, біологічні;
    3. * хімічні, фізичні, біологічні, статичне напруження, нервово-емоційна напруження;
    4. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, нервово-емоційне напруження;
    5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, санітарно-гігієнічні.

650. Класифікація технологічних чинників виробничого середовища медичних працівників:

    1. організаційні, ергономічні, біологічні, статичне напруження;
    2. санітарно-гігієнічні, організаційні, фізичні, біологічні;
    3. * хімічні, фізичні, біологічні, статичне напруження, нервово-емоційна напруження
    4. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, нервово-емоційне напруження;
    5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, санітарно-гігієнічні.
  1. Класифікація технологічних чинників виробничого середовища медичних працівників:
    1. організаційні, ергономічні, біологічні, статичне напруження;
    2. санітарно-гігієнічні, організаційні, фізичні, біологічні;
    3. * хімічні, фізичні, біологічні, статичне напруження, нервово-емоційна напруження
    4. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, нервово-емоційне напруження;
    5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, санітарно-гігієнічні.
  2. На долю професійних хвороб лікарів з гострою протіканням доводиться (%):
    1. * 10, 6;
    2. 89, 4;
    3. 46, 5;
    4. 53, 5;
    5. 70.
    6. 10, 6;
    7. 89, 4;
    8. 46, 5;
    9. 53, 5;
    10. 70.
  3. На які лікувальні процеси впливає навколишнє середовище?
    1. * Сприяє швидкому видужанню хворих
    2. Сприяє спокійному перебуванню хворих у лікарні
    3. Покращує догляд за хворими
    4. Сприяє створенню спокійних умов
    5. Забезпечує повноцінне харчування у лікарні
  4. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)
    1. * Робота з трупним матеріалом
    2. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)
    3. Вимушена робоча поза і статичні навантаження
    4. Емоційне й інтелектуальне навантаження, навантаження оперативної і
    5. Е. Недостатня професійна підготовка в деяких молодих фахівців
  5. Назвіть групи шкідливих і небезпечних факторів, що не характерні для роботи лікарів різних спеціальностей:
    1. Фізичні
    2. * Техногенні
    3. Хмічні
    4. Біологічні
    5. Психофізіологічні
  6. Назвіть несприятливі психофізіологічні фактори, що відзначаються в роботі лікарів:
    1. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)
    2. * Стресові ситуації (необхідність ухвалення рішення в складних умовах)
    3. Вимушена робоча поза і статичні навантаження
    4. Емоційне й інтелектуальне навантаження
    5. Недостатня професійна підготовка в деяких молодих фахівців
  7. Назвіть оптимальний ступінь ефективності санації повітря приміщення лікарняної палати бактерицидними лампами БУВ-30:
    1. 20%
    2. 30%
    3. 50%
    4. * 80%
    5. 90%
  8. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до біологічних факторів:
    1. Патогенні мікроорганізми, комахи-паразити
    2. Малярійниі комари
    3. Гельмінти
    4. Тварини хворі зоонозними інфекціями
    5. * Лікарські рослини
  9. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до фізичних
    1. Іонізуюче, э/м та лазерне випромінювання
    2. Механічні коливання (ультразвук, шум, вібрація)
    3. Підвищення атмосферного тиску
    4. Нераціональне висвітлення і високі світлові навантаження
    5. * Психофізіологічні
  10. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до хімічних
    1. Анестетики
    2. Антибіотики
    3. Цитостатики
    4. * Пил, що містить діоксид кремнію
    5. Лікарські речовини і препарати подразливої, токсичної, алергенної та комбінованої дії
  11. Найбільш сприятливі гігієнічні умови для провітрювання, інсоляції і освітлення створює вид палатного відділення:
    1. * Однокоридорне з односторонньою забудовою коридору
    2. Однокоридорне з двосторонньою забудовою коридору.
    3. Двохкоридорне
    4. Компактне
    5. Двохкоридорне з вестибюлем.
  12. Найменше освітлення з використанням люмінесцентних ламп в операційних становить, як:
    1. 50
    2. 100
    3. 300
    4. * 400
    5. 1000
  13. Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:
    1. хворі тиреотоксикозом;
    2. хворі виразковою хворобою шлунку;
    3. із захворюваннями печінки;
    4. із захворюваннями опорно-рухового апарату;
    5. * породіллі, новонароджені.
  14. Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:
    1. хворі нирково-кам'яною хворобою;
    2. з ішемічною хворобою серця;
    3. хворі лейкозом, цукровим діабетом;
    4. з гіпертонічною хворобою;
    5. * із захворюваннями шкіри.
  15. Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:
    1. хворі, що отримали антибіотикотерапію;
    2. хворі, проліковані сульфаніламідними препаратами;
    3. особи, що перенесли інфекційний гепатит;
    4. * хворі, що отримували радіотерапію, кортикостероїди;
    5. з гіперфункцією щитовидної залози.
  16. Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:
    1. хворі тиреотоксикозом;
    2. хворі виразковою хворобою шлунку;
    3. із захворюваннями печінки;
    4. із захворюваннями опорно-рухового апарату;
    5. * породіллі, новонароджені.
  17. Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:
    1. хворі, що отримали антібіотікотерапію,
    2. хворі, проліковані сульфаніламіднимі препаратами;
    3. особи, що перенесли інфекційний гепатит;
    4. * хворі, що отримували радіотерапію, кортикостероїди;
    5. з гіперфункцією щитовидної залози.
  18. Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:
    1. хворі ночечно-кам'яною хворобою;
    2. сишемічеськой хворобою серця;
    3. хворі лейкозом, цукровим діабетом;
    4. з гіпертонічною хворобою;
    5. * із захворюваннями шкіри.
  19. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. * зміни місця існування і властивостей мікроорганізмів, які її викликають;
    2. комп'ютеризація охорони здоров'я;
    3. впровадження наукової організації праці медичних працівників;
    4. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;
    5. застосування нових засобів дезинфекції.
  20. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. застосування ультрафіолетового опромінювання (область С) для стерилізації інструментарію;
    2. * впровадження в практику все більш складних оперативних втручань;
    3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;
    4. несприятливий мікроклімат в лікувальних установах;
    5. застосування нових хімічних засобів для дезинфекції.
  21. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції
    1. недостатнє застосування лікувального дієтичного харчування;
    2. підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі приміщень;
    3. * збільшення госпіталізації дітей раннього віку і людей похилого віку;
    4. підвищена температура і вологість повітря в приміщеннях лікарні;
    5. знижена температура і вологість повітря в приміщення лікарні.
  22. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. впровадження наукової організації праці медичного персоналу;
    2. застосування повітряного опалювання;
    3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;
    4. * широке і безсистемне застосування антибіотиків;
    5. використання кварцових ламп для дезинфекції приміщень.
  23. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. широке застосування хімічних препаратів для дезінфекції;
    2. застосування УФ опромінювання (С- діапазон) з бактерицидними цілями;
    3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;
    4. зменшення змісту кисню в повітрі приміщень;
    5. * недотримання правил асептики і антисептики.
  24. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. * порушення санітарного режиму в лікарні;
    2. широке використання інфрачервоного випромінювання з бактерицидними цілями;
    3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;
    4. порушення озонового шару атмосфери;
    5. застосування області.
  25. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. * зміни місця існування і властивостей мікроорганізмів, які її викликають;
    2. комп'ютеризація охорони здоров'я;
    3. впровадження наукової організації праці медичних працівників;
    4. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;
    5. застосування нових засобів дезинфекції.
  26. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. застосування ультрафіолетового опромінювання (область З) для стерилізації інструментарію;
    2. * впровадження в практику все більш складних оперативних втручань;
    3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;
    4. несприятливий мікроклімат в лікувальних установах;
    5. застосування нових хімічних засобів для дезинфекції.
  27. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції
    1. недостатнє застосування лікувального дієтичного живлення;
    2. підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі приміщень;
    3. * збільшення госпіталізації дітей раннього віку і людей похилого віку;
    4. підвищена температура і вологість повітря в приміщеннях лікарні;
    5. знижена температура і вологість повітря в приміщення лікарні.
  28. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. впровадження наукової організації праці медичного персоналу;
    2. застосування повітряного опалювання;
    3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;
    4. * широке і безсистемне застосування антибіотиків;
    5. використання кварцових ламп для дезинфекції приміщень.
  29. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. широке застосування хімічних препаратів для дезинфекції;
    2. застосування УФ опромінювання (С- діапазон) з бактерицидними цілями;
    3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;
    4. зменшення змісту кисню в повітрі приміщень;
    5. * недотримання правил асептики і антисептики.
  30. Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:
    1. * порушення санітарного режиму в лікарні;
    2. широке використання інфрачервоного випромінювання з бактерицидними цілями;
    3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;
    4. порушення озонового шару атмосфери;
    5. застосування області.
  31. Освітленість лікарняних приміщень природнім освітленням не можна оцінити по:
    1. Світловому коефіцієнту.
    2. Коефіцієнту глибини закладання.
    3. Куту падіння світла
    4. * Питомій потужності ламп
    5. Коефіцієнту природної освітленості
  32. Основні виробничі фактори, що впливають на лікарів-стоматологів:
    1. Шум, вібрація, пил, недостатнє освітлення
    2. Шум, вібрація, пил, метеофактори, робоча поза
    3. Робоча поза, недостатнє освітлення, окис вуглецю, пил.
    4. * Шум, вібрація, вимушена робоча поза, недостатнє освітлення, емоціональне напруження, мікрофлора
    5. Робоча поза, недостатнє освітлення, окис вуглецю, мікрофлора.
  33. Основні напрями по попередженню професійної захворюваності медичних працівників:
    1. технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні;
    2. технологічні, організаційні, медичні;
    3. * санітарно-гігієнічні, організаційні, медичні;
    4. санітарно-гігієнічні, організаційні, ергономічні;
    5. планувальні, санітарний режим, медико-біологічні.
  34. Основні професійні шкідливості в роботі медичного персоналу?
    1. * Психічне і моральне напруження
    2. Тривале перебування на ногах
    3. Недостатнє штучне освітлення
    4. Вимушене положення тіла
    5. Невпевненість у своїх діях
  35. Офіційні статистичні дані про захворювання лікарів не відбивають дійсного рівня їхньої захворюваності. Що з названого не впливає на це:
    1. Не завжди лікарі звертаються по допомогу в лікувальні установи при захворюванні
    2. Займаються самолікуванням
    3. Роблять взаємодопомогу без оформлення відповідної документації
    4. * Відсутня високо кваліфікована допомога
    5. Продовжують професійну діяльність при нездужанні
  36. Оцініть, в якому варіанті умови в терапевтичній палаті можна охарактеризувати як нагріваючий мікроклімат:
    1. температура повітря 22°, вологість 30%, швидкість руху 0, 05 м/с;
    2. температура повітря 18°, вологість 80%, швидкість руху 0, 3 м/с;
    3. температура повітря 21°, вологість 20%, швидкість руху 0, 07 м/с;
    4. * температура повітря 26°, вологість 70%, швидкість руху 0, 01 м/с
    5. температура повітря 20°, вологість 40%, швидкість руху 0, 1 м/с.
  37. Первинна профілактика захворювань включає:
    1. * Попередження виникнення захворювань
    2. Попередження подальшого розвитку захворювань
    3. Попередження ускладнень хвороби
    4. Реабілітацію
    5. Попередження рецидиву захворювання
  38. Первинна профілактика напралена на:
    1. * Оздоровлення оточуючого середовища
    2. Безпосередню причину хвороби шляхом організації здорового способу життя.
    3. Соціальні фактори, що викликають хвороби.
    4. Не включають розробку раціонального режиму праці і відпочинку
    5. Не включають гігієнічне нормування діючих факторів.
  39. Перерахуйте основні види профілактики:
    1. Другорядна, функціональна
    2. Комбінаційно-діскретна
    3. * Первинна, вторинна
    4. Адміністративно-примусова
    5. Законодавча
  40. Періодичність вологого прибирання асептичних палат:
    1. Раз на день
    2. * Двічі на день
    3. Раз на тиждень
    4. Двічі на тиждень
    5. Тричі на тиждень
  41. Періодичність дослідження на стерильність інструментів, перев'язувального матеріалу і т.п. баклабораторією лікарні:
    1. 1 раз на місяць;
    2. * 1 раз в тиждень;
    3. 1 раз на квартал;
    4. 1 раз на рік;
    5. 2 рази на рік.
  42. Періодичність дослідження повітря в лікарняних приміщеннях на бактерійну обсіменінність баклабораторією лікарні:
    1. 1 раз на квартал;
    2. 1 раз на рік;
    3. 2 рази на рік;
    4. * 1 раз на місяць;
    5. 2 рази на місяць.

693. Питома вага професійних захворювань лікарів біологічної етіології (%):

    1. 60;
    2. * 33, 5
    3. 5, 5;
    4. 10;
    5. 1, 2.
  1. Питома вага професійних захворювань лікарів фізичної етіології (%):
    1. * 1, 2;
    2. 5, 5;
    3. 10;
    4. 33, 5;
    5. 60.
  2. Питома вага професійних захворювань лікарів хімічної етіології (%):
    1. 33, 5;
    2. 5, 5;
    3. 1, 2;
    4. * 60;
    5. 10.
  3. Питома вага професійних захворювань лікарів, викликаних перенапруженням окремих груп м'язів (%):
    1. 1, 2;
    2. * 5, 5;
    3. 10;
    4. 33, 5;
    5. 60.
  4. При виявленні внутрішньолікарняної інфекції у стаціонарі необхідно проводити певну групу заходів з профілактики. Який з перерахованих нижче заходів має першочергове значення?
    1. Проведення дезинфекції у всіх приміщеннях стаціонару;
    2. Посилення контролю за стерилізацією інструментів;
    3. Специфічна імунопрофілактика;
    4. * Виявлення та ізоляція джерела інфекції;
    5. Ізоляція хворих з підвищеною температурою
  5. При проведенні періодичних медичних оглядів лікар по гігієні праці виконує таку роботу:
    1. Знайомить лікарів медсанчастини з умовами праці на підприємстві.
    2. Складає план проведення медоглядів.
    3. * Складає список контингента, що підлягає медгляду
    4. Складає поіменний список працівників.
    5. Бере участь в проведенні медоглядів.
  6. При роботі з стоматологічними інструментами, що не відповідають анатомо-фізіологічним особливостям кисті, при постійному тиску на одне і те ж місце долоні можуть виникати слідуючі захворювання:
    1. * Неврити, невралгії, тендовагініти, хвороба Дипюітрена
    2. Тендовагеніти, міозити, артралгії.
    3. Хвороба Дипюітрена
    4. Неврити, невралгії.
    5. Плексити, артрози.
  7. Професіональні шкідливості у лікаря-хірурга:
    1. * Вимушена робоча поза
    2. Шум, вібрація.
    3. Напруження окремих органів.
    4. Пил
    5. Мікроорганізми
  8. Рівні шуму в палатах не повинні перевищувати:
    1. 10 дБА.
    2. 15 дБА.
    3. 20 дБА.
    4. 25 дБА.
    5. 30 дБА.
  9. Різновид екстреної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:
    1. гігієнічна;
    2. індивідуальна;
    3. * загальна;
    4. комбінована;
    5. аутоіммунна.
  10. Різновид екстреної профілактики внутрішньолікарняної
    1. інфекції:
    2. гігієнічна;
    3. індивідуальна;
    4. * загальна;
    5. комбінована;
  11. Санітарно-гігієнічні умови в лікарняній палаті характеризують результати наступних досліджень:
    1. вміст в пилу двоокису кремнію;
    2. * бактерійне забруднення повітря;
    3. рівень вібрації;
    4. вміст окислу вуглецю в повітрі;
    5. стан погоди.
  12. Санітарно-гігієнічні умови в лікарняній палаті характеризують результати наступних досліджень:
    1. вміст в пилу двоокису кремнію;
    2. санітарний стан грунту;
    3. рівень вібрації;
    4. * вміст СО2 в повітрі;
    5. стан погоди.
  13. Санітарно-гігієнічні умови в лікарняній палаті характеризують результати наступних досліджень:
    1. вміст в пилі двоокису кремнію;
    2. санитарное стан грунту;
    3. рівень вібрації;
    4. зміст окислу вуглецю в повітрі;
    5. * стан мікроклімату.
  14. Санітарно-гігієнічні чинники виробничого середовища медичних працівників:
    1. технологічні, хімічні, біологічні, неефективна вентиляція;
    2. технологічні, організаційні, нераціональність планування, неефективна вентиляція;
    3. технологічні, організаційні, планувальні, неефективна вентиляція;
    4. * нераціональний вибір і забудова земельної ділянки, неправильне планування, неефективність санітарно-технічних пристроїв;
    5. нераціональний вибір і забудова лікарняної ділянки, неправильне планування, незадовільність організації праці.
  15. Санітарно-гігієнічні чинники виробничого середовища медичних працівників:
    1. технологічні, хімічні, біологічні, неефективна вентиляція;
    2. технологічні, організаційні, нераціональність планування, неефективна вентиляція;
    3. технологічні, організаційні, планувальні, неефективна вентиляція;
    4. * нераціональний вибір і забудова земельної ділянки, неправильне планування, неефективність санітарно-технічних пристроїв
    5. нераціональний вибір і забудова лікарняної ділянки, неправильне планування, незадовільність організації праці.
  16. Сприятливий лікувально-охоронний режим, ефективну профілактику внутрішньолікарняних інфекцій, доступність у використанні хворими лікарняного парку забезпечує система забудови лікарень:
    1. * Децентралізована
    2. Централізована
    3. Блокова
    4. Напівблокова
    5. Вільна
  17. У яких відділеннях першочерговим є обстеження персоналу на носійство стафілококів?
    1. * Акушерських
    2. Терапевтичних
    3. Інфекційних
    4. Венерологічних
    5. Хірургічних
  18. Укажіть, які повинні бути мікрокліматичні умови в палаті для хворих із тяжкими опіками?
    1. Температура – 20º С, відносна вологість повітря – 40 %, швидкість руху повітря – 0, 1 м/с
    2. Температура – 18º С, відносна вологість повітря – 50 %, швидкість руху повітря – 1 м/с
    3. Температура – 15º С, відносна вологість повітря – 60 %, швидкість руху повітря – 1 м/с
    4. * Температура 22-25º С, відносна вологість повітря – 55 %, швидкість руху повітря – 0, 05 – 0, 1 м/с
    5. Температура – 28º С відносна вологість повітря – 65 % швидкість руху повітря – 0, 5 м/с
  19. Умови для найбільш сприятливого лікувально-охоронного режиму і ефективної внутрішньолікарняної інфекції створює система забудови лікарень:
    1. * Децентралізована
    2. Централізована
    3. Змішана
    4. Блочна
    5. Компактна
  20. Хто безпосередньо відповідає за організацію і проведенням комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у лікувальній установі?
    1. * Головний лікар
    2. Старший ординатор
    3. Старша сестра
    4. Персонал лікарні
    5. Головний лікар санепідстанції
  21. Чи допускається створення загального приймального відділення для хворих терапевтичного і акушерського профілю:
    1. Допускається
    2. * Не допускається
    3. Після дезінфекційної обробки.
    4. Після узгодження з адміністрацією.
    5. В невеликих лікарнях.
  22. Що не відноситься до професійних шкідливостей лікаря-хірурга?
    1. Вимушена робоча поза.
    2. Шкідливі хімічні речовини.
    3. Напруження окремих органів.
    4. * Пил
    5. Мікроорганізми.
  23. Що не входить в роботу лікаря дитячого закладу?
    1. Проведення медичних оглядів.
    2. Проведення протиепідемічних заходів.
    3. Контроль за харчуванням.
    4. * Контроль за навчанням.
    5. Санітарно-гігієнічне обстеження.
  24. Як часто пологове відділення необхідно закривати для повної профілактичної санації:
    1. 1 раз на місяць;
    2. 1 раз на квартал;
    3. 1 раз на рік;
    4. * 2 рази на рік;
    5. 2 рази на місяць.
  25. Як часто пологове відділення необхідно закривати для повної профілактичній санації:
    1. 1 раз на місяць;
    2. 1 раз на квартал;
    3. 1 раз на рік;
    4. * 2 рази на рік;
    5. 2 рази на місяць.
  26. Яка вентиляція повинна застосовуватись у операційній:
    1. Природна;
    2. Припливна;
    3. Витяжна;
    4. * Припливно-витяжна з переважанням припливу.
    5. Припливно-витяжна з переважанням витяжки.
  27. Який шкідливий чинник нехарактерний для робочого місця лікаря УЗД-кабінету)
    1. Перенапруження зору
    2. Недостатня освітленість
    3. Вимушена поза
    4. Ультразвук
    5. * Шум
  28. Які з перерахованих предметів складають найбільшу небезпеку для поширення ВІЛ?
    1. Підкладні судна
    2. Катетери
    3. Ендоскопи
    4. Білизна
    5. * Розчини для внутрішньовенних ін’єкцій
  29. Які з перерахованих чинників умов праці медичних працівників відносяться до організаційних:
    1. нераціональне планування, неукомплектованість штатів, порушення режиму праці, низький рівень організації праці;
    2. нераціональне планування, нічна праця, порушення режиму праці, неефективність санітарно-гігієнічних пристроїв;
    3. нічна праця, неукомплектованість штатів, недостатність площі приміщень, низький рівень виробничої культури;
    4. недостатній набір приміщень, нічна праця, порушення режиму праці, неефективна вентиляція;
    5. * порушення режиму праці, неукомплектованість штатів, нераціональний графік роботи, низький рівень виробничої культури.
  30. Які з перерахованих чинників умов праці медичних працівників відносяться до організаційних:
    1. нераціональне планування, неукомплектованість штатів, порушення режиму праці, низький рівень організації праці;
    2. нераціональне планування, нічна праця, порушення режиму праці, неефективність санітарно-гігієнічних пристроїв;
    3. нічна праця, неукомплектованість штатів, недостатність площі приміщень, низький рівень виробничої культури;
    4. недостатній набір приміщень, нічна праця, порушення режиму праці, неефективна вентиляція;
    5. * порушення режиму праці, неукомплектованість штатів, нераціональний графік роботи, низький рівень виробничої культури
  31. Які захворювання найчастіше реєструються у терапевтів?
    1. ГРЗ, інфаркт міокарду, ішіас;
    2. ГРЗ, інфаркт міокарду, сироватковий гепатит;
    3. ГРЗ, грип, неврастенії
    4. * ГРЗ, грип, ангіни;
    5. ішіас, неврастенії, ГРЗ.
  32. Які захворювання найчастіше реєструються у хірургів?
    1. сироватковий гепатит, ГРЗ, грип;
    2. * сироватковий гепатит, інфаркт міокарду, неврастенії;
    3. сироватковий гепатит, ішіас, неврастенії;
    4. ГРЗ, грип, інфаркт міокарду;
    5. ГРЗ, неврастенії, інфаркт міокарду.
  33. Які заходи лежать в основі лікувально-охоронного режиму в лікарні?
    1. * Гігієнічні умови, спрямовані на забезпечення хворим повного соматичного і психічного комфорту
    2. Гігієнічні умови, що забезпечують хворим тривалий, глибокий сон
    3. Вмілий догляд за хворими
    4. Наявність світлої палати
    5. Наявність зручного ліжка
  34. Які заходи повинні бути здійснені в ЛПЗ, щоб оздоровити умови праці медперсоналу та перебування хворих?
    1. Поточний контроль з боку санепідслужби за дотриманням установлених
    2. Регламентація режимів праці і відпочинку відповідно до важкості і
    3. Проведення імунізації медперсоналу в період епідемій
    4. Санаторно-курортне лікування захворілих медпрацівників
    5. * Строгий контроль з боку адміністрації ЛПЗ за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму
  35. Які заходи повинні бути здійснені в ЛПЗ, щоб оздоровити умови праці?
    1. Поточний контроль з боку санепідслужби за дотриманням установлених
    2. Регламентація режимів праці і відпочинку відповідно до важкості і
    3. Проведення імунізації медперсоналу в період епідемій
    4. Санаторно-курортне лікування захворілих медпрацівників
    5. * Строгий контроль з боку адміністрації ЛПЗ за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму
  36. Які фактори впливають на ефективність дії хімічних деззасобів?
    1. * Концентрація розчину
    2. Атмосферний тиск
    3. Температура повітря
    4. Вологість повітря
    5. Експозиція (час обробки)
  37. Які фактори не впливають на ступінь важкості і напруженості праці медичних працівників?
    1. Умови трудової діяльності в ЛПУ
    2. Характер виконуваної роботи
    3. Наявність професійних шкідливостей
    4. * Тривалість відпустки
    5. Умови побуту і відпочинку на виробництві
  38. В скільки разів знизиться активність радіонукліду через 3 періоди напіврозпаду?
    1. 2
    2. 4
    3. * 8
    4. 16
    5. 32
  39. В скількі разів відносна біологічна ефективність у альфа-випромінювання вище ніж у гама-випромінювання?
    1. 2 рази
    2. Рівні
    3. 10 разів
    4. * В 20 разів
    5. Не можна порівнювати
  40. В чому суть „радіаційної асептики”?
    1. * Запобігання забрудненню середовища радіоактивними речовинами і надходженню їх в організм людини.
    2. Запобігання забрудненню середовища хімічними речовинами і надходженню їх в організм людини.
    3. Зменшення тривалості робочого дня і кількості процедур.
    4. Застосування інструментарію з подовженими ручками та дистанційних маніпуляторів.
    5. Підвищення специфічного і неспецифічного імунітету людини.
  41. В чому суть основного закону радіоактивного розпаду?
    1. За одиницю часу розпадається однакова кількість атомів
    2. * За одиницю часу розпадається кількість атомів, пропорційна їх загальній кількості
    3. Кількість атомів, що розпадаються пропорційна активності джерела
    4. Активність пропорційна масі джерела
    5. Кількість атомів пропорційна активності
  42. В який період року найбільше змінюється концентрація радону в приземному шарі повітря?
    1. холодний
    2. прохолодний
    3. * теплий
    4. вологий
    5. сухий
  43. В яких одиницях виражається експозиційна доза?
    1. * Кулон /кг
    2. Беккерель
    3. Грей
    4. Рад
    5. Бер
  44. В якому випадку слід чекати максимальний біологічний ефект при однаковій поглиненій дозі?
    1. * При інкорпорації радіоізотопів плутонію
    2. При інкорпорації радіоізотопів урану
    3. При інкорпорації радону
    4. У всіх випадках ефект однаковий
    5. При інкорпорації йоду
  45. Величина ефективної питомої активності оздоблювальних матеріалів, що мають естетичну цінність, склала 3500 Бк/кг. На підставі документа якого міністерства може бути дозволене їх використання для оздоблення об'єктів суспільного призначення.
    1. Міністерства будівельних матеріалів.
    2. Міністерства екологічної безпеки.
    3. Міністерства праці.
    4. * Міністерства охорони здоров'я.
    5. Міністерства надзвичайних ситуацій.
  46. Від чого залежить поглинаюча здатність матеріалів, які використовуються для екранування персоналу радіологічних відділень при їх роботі з джерелами іонізуючого випромінювання:
    1. від питомої ваги матеріалів;
    2. від агрегатного стану матеріалу і його електричного заряду;
    3. від розчинності речовини використаного матеріалу в рідкому кисні;
    4. * від атомної маси хімічних елементів, відносної щільності матеріалу і товщини екрану;
    5. від температури плавлення і випаровування матеріалу.
  47. Від чого не залежить радіотоксичність радіонуклідів?
    1. Від шляху надходження в організм
    2. Від розподілу по органах і тканинах
    3. Від часу виведення з організму
    4. Від виду радіоактивного перетворення
    5. * Від форми кристалів ізотопу
  48. Відомо, що в одиницю часу розпадається лише деяка частка ядер радіоактивного ізотопу. Вкажіть величину, що незмінна для кожного радіонукліда і характеризує імовірність розпаду.
    1. * Постійна розпаду.
    2. Коефіцієнт розпаду.
    3. Рівень розпаду.
    4. Показник розпаду.
    5. Показник активності.
  49. Відповідно до НРБУ-97 для персоналу групи А ефективна доза за рік, у середньому за п'ять послідовного років, не повинна перевищувати:
    1. 50 мЗв
    2. 30 мЗв
    3. * 20 мЗв
    4. 10 мЗв
    5. 5 м3в
  50. Відповідно до НРБУ-97 для персоналу групи Б основні дозові межі встановлені на рівні:
    1. Рівних дозових меж як і для персоналу групи А
    2. * У чотири рази нижче дозових меж для персоналу групи А
    3. У шість разів нижче дозових меж для персоналу групи А
    4. У вісім разів нижче дозових меж для персоналу групи А
    5. На рівні межі дози для населення
  51. Вкажіть первинний механізм ушкоджувальної дії іонізуючого випромінювання на організм:
    1. Мутація статевих клітин
    2. Підвищення проникності клітинних мембран
    3. Гальмування синтезу незамінних амінокислот
    4. * Утворення молекулярних іонів в тканинах
    5. Пошкодження взаємодії системи холінестераза-ацетилхолін
  52. Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у порядку зменшення їх чутливості.
    1. * Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, статеві клітини
    2. М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра
    3. Статеві клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка
    4. Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок
    5. Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м’язи
  53. Вкажіть число груп критичних органів:
    1. 1
    2. 2
    3. * 3
    4. 4
    5. 5
  54. Властивостями рентгенівського випромінювання як різновида іонізуючих випромінювань є:
    1. * іонізація середовища, фотографічна дія;
    2. ослаблення і розсіяння в середовищі;
    3. іонізація середовища, прямолінійне розповсюдження в ньому;
    4. фотографічна дія, відбиття від поверхонь;
    5. відбиття від поверхонь, біологічна дія.
  55. Властивостями рентгенівського випромінювання як різновида іонізуючих випромінювань є:
    1. люмінесцентна дія, прямолінійне розповсюдження в середовищі;
    2. фотографічна дія, відбиття від поверхонь;
    3. розсіяння в середовищі, біологічна дія;
    4. * люмінесцентна і біологічна дія;
    5. іонізуюча дія, прямолінійне розповсюдження в середовищі.
  56. Вода підземних джерел в порівнянні з поверхневими має природну активність:
    1. меншу
    2. * більшу
    3. відмінності немає
    4. індиферентну
    5. оптимальну
  57. Вода поверхневих джерел в порівнянні з підземними має природну активність:
    1. * меншу
    2. більшу
    3. збільшену в 15 раз
    4. зменшену в 15 раз
    5. відмінності немає
  58. Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в процедурній рентгенкабінету має бути не менше (%):
    1. 65-70;
    2. 60-65;
    3. 55-60;
    4. 50-60;
    5. * 30-60.
  59. Гігієнічний норматив температури повітря в процедурній рентгенкабінету має бути не менше, (о С):
    1. 24;
    2. 22;
    3. * 20
    4. 18;
    5. 6.
  60. Гостра променева хвороба легкого ступеня розвивається при дії на організм дози іонізуючого випромінювання
    1. 25-50 бер (250-500 мЗв)
    2. 50-100 бер (500-1000 мЗв)
    3. * 100-200 бер (1000-2000 мЗв)
    4. 200-300 бер (2000-3000 мЗв)
    5. 300-500 бер (3000-5000 мЗв)
  61. Дані, необхідні для розрахунку захисту кількістю поглинутого іонізуючого випромінювання персоналу радіоологичеськіх відділень:
    1. * доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, тривалість опромінювання;
    2. доза випромінювання, активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання;
    3. доза випромінювання, потужність поглиненої дози, відстань від джерела випромінювання;
    4. доза випромінювання, коефіцієнт ізотропності, відстань від джерела випромінювання;
    5. доза випромінювання, активність джерела випромінювання, потужність поглиненої дози.
  62. Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів?
    1. в хірургічному відділенні;
    2. в приймальному відділенні;
    3. * в житлових будинках;
    4. в консультативних поліклініках;
    5. в стоматологічних поліклініках;
  63. Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів
    1. * в дитячих установах;
    2. в стоматологічних поліклініках;
    3. в консультативних поліклініках;
    4. в санаторіях;
    5. в хірургічному відділенні.
  64. Де не обов’язково здійснювати дозиметричні дослідження в рентгенорадіологічних відділеннях?
    1. На робочому місці персонала, у суміжних приміщеннях і на прилеглій території
    2. У місцях стиків і з'єднань захисних екранів, стін
    3. У оглядових вікон, технологічних отворів, віконних і дверних пройомах
    4. На рівнях 150, 90 і 10 см від підлоги
    5. * За межами лікарняної території
  65. Дезактивація - видалення радіонуклідів:
    1. з поверхонь
    2. з будь-якого середовища
    3. з організму людини
    4. * вірно А (з поверхонь), В (з будь-якого середовища), С (з організму людини)
    5. нічого з цього.
  66. Депо нагромадження радіоактивного йоду I131:
    1. Печінка;
    2. Селезінка;
    3. М'язи;
    4. * Щитоподібна залоза;
    5. Кістки.
  67. Для стохастичних ефектів випромінювання характерно:
    1. Відсутність порогу дози
    2. Відсутність зв'язку між дозою і важкістю прояву ефекту
    3. Збільшення імовірності прояву ефекту при збільшенні дози
    4. Правильно: А (Відсутність порогу дози) і В (Відсутність зв'язку між дозою і важкістю прояву ефекту)
    5. * Правильно: А (Відсутність порогу дози), В (Відсутність зв'язку між дозою і важкістю прояву ефекту), С (Збільшення імовірності прояву ефекту при збільшенні дози).
  68. До відкритих джерел іонізуючих випромінювань відносяться:
    1. Стронцій-90, що входить до складу металевої голки
    2. * Розчин йоду-131 в шприці для ін’єкції
    3. Кобальт-60, що знаходиться в металевому циліндрі або капсулі
    4. Ампула з розчином золота-196, що поміщена в контейнері
    5. Золото-198 у вигляді дроту, введеного в тканину пухлини
  69. До джерел можливого надходження радіоактивних забруднень в біосферу відносяться:
    1. * Підприємства з видобування, переробки і отримання радіонуклідів
    2. Прискорювачі елементарних частинок
    3. Космічне випромінювання
    4. Грунт
    5. Установи, підприємства і лабораторії.
  70. До закритих джерела іонізуючого випромінювання відносяться:
    1. * Кобальт-60, запаяний в сталеву капсулу
    2. Розчин йоду-131, що знаходиться в герметично закритому флаконі
    3. Порошок стронцію-90 в поліетиленовому пакеті, що знаходиться в сейфі
    4. Скляна ампула з розчином фосфору-32, що знаходиться в контейнері
    5. Розчин золота-196 в шприці для ін’єкції
  71. До практичної діяльності людини, що працює з використанням джерел іонізуючого випромінювання відносяться:
    1. Виробництво джерел випромінювання
    2. Використання джерел випромінювання в медицині
    3. Виробництво ядерної енергії
    4. Зберігання, транспортування. джерел іонізуючого випромінювання
    5. * Всі перераховані види діяльності
  72. До соматостохастичної патології дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:
    1. Скорочення тривалості життя
    2. Канцерогенез
    3. Тератогенез
    4. Хромосомні аберації
    5. * Катаракта.
  73. До якої групи критичних органів відноситься щитоподібна залоза?
    1. 1
    2. * 2
    3. 3
    4. 4
    5. 5
  74. До якої групи критичних органів відносяться кисті рук і передпліччя?
    1. 1
    2. 2
    3. * 3
    4. 4
    5. 5
  75. До якої групи критичних органів відносяться кисті рук і стопи?
    1. 1
    2. 2
    3. * 3
    4. 4
    5. 5
  76. Додатковий комплекс захисних заходів, що використовуються в радіологічних відділеннях при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання:
    1. захист часом;
    2. захист відстанню;
    3. медогляди;
    4. дозиметричний контроль;
    5. * радіаційна асептика.
  77. Дози опромінювання, як і вся решта похідних для населення групи Б, не повинні перевищувати значень для персоналу групи А -
    1. 1/2
    2. * 1/4
    3. 1/6
    4. 1/8
    5. 1/10
  78. Дозиметричний контроль при роботі із закритими джерелами іонізуючих випромінювань включає:
    1. * Оцінку індивідуальних доз зовнішнього випромінювання
    2. Оцінку індивідуальних доз внутрішнього випромінювання
    3. Контроль за рівнями радіоактивного забруднення робочих поверхонь і устаткування
    4. Визначення рівнів радіоактивного забруднення харчових продуктів
    5. Визначення рівнів радіоактивного забруднення води і повітря
  79. Дозиметричний контроль при роботі із закритими джерелами іонізуючих випромінювань включає:
    1. Визначення рівнів радіоактивного забруднення харчових продуктів
    2. Оцінку індивідуальних доз внутрішнього випромінювання
    3. Контроль за рівнями радіоактивного забруднення робочих поверхонь і устаткування
    4. * Оцінку потужності дози на робочих місцях
    5. Визначення рівнів радіоактивного забруднення води і повітря
  80. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення поверхонь визначаються:
    1. Видом випромінювання
    2. * Видом випромінювання і об'єктом забруднения
    3. Видом випромінювання, об'єктом забруднення і матеріалом покриття поверхонь
    4. Видом випромінювання, об'єктом забруднення, тривалістю забруднення
    5. Об'єктом забруднення, тривалістю забруднення
  81. Ефекти опромінювання детерміновані - це біологічні ефекти, при яких
    1. * існує порогова величина іонізуючого випромінювання, вище за яку тяжкість ефекту залежить від дози
    2. не існує порогової величини іонізуючого випромінювання
    3. вірогідність ефекту пропорційна дозі іонізуючого випромінювання
    4. нічого з цих факторів
    5. не мають дозової межі іонізуючого випромінювання
  82. Ефекти опромінювання стохастичні - шкідливі біологічні ефекти:
    1. що не мають дозової межі
    2. при яких вірогідність ефектів пропорційна дозі іонізуючого випромінювання
    3. припускаючі існування порогу дії іонізуючого випромінювання
    4. не існує порогової величини іонізуючого випромінювання
    5. * вірно: А (що не мають дозової межі)) і В (при яких вірогідність ефектів пропорційна дозі іонізуючого випромінювання.
  83. З метою своєчасної профілактики ушкоджень від джерел іонізуючих випромінювань назвіть найбільш радіоіндуковані первинні ефекти змін у крові людини при еквівалентній дозі 1-30 Зв (100-1000 бер).
    1. * Абсолютний лейкоцитоз
    2. Швидкість осідання еритроцитів зростає
    3. Активізується фагоцитоз
    4. Стимулюється гемопоез
    5. Погіршується фагоцитоз
  84. З яким періодом напіврозпаду радіонукліди відносяться до короткоіснуючих?
    1. До 10 років
    2. До 1 року
    3. До 6 місяців
    4. До 1 місяця
    5. * До 2 тижнів
  85. Екран з якого матеріалу затримує бета-промені?
    1. папір
    2. бетон
    3. парафін
    4. * алюміній
  86. За допомогою якої величини можна порівнювати опромінювання окремого органу з опромінюванням всього тіла?
    1. Коефіціента якості (радіаційного фактора)
    2. * Зважувального коефіціента (тканинного фактора)
    3. Коефіціента поглинання
    4. Коефіціента ризику
    5. Не можна порівнювати
  87. За одиницю активності джерела випромінювання прийнято:
    1. Грей,
    2. * Бекерель,
    3. Зіверт,
    4. Бер,
    5. Дж/кг.
  88. За одиницю еквівалентної дози випромінювання прийнято:
    1. Грей,
    2. Бекерель,
    3. * Зіверт,
    4. Рад,
    5. Кюрі.
  89. За рахунок якого виду випромінення від природних джерел людина отримує найбільшу ефективну дозу?
    1. Космічне випромінення
    2. * Вдихання радону
    3. Внутрішнього опромінення від продуктів харчування і води
    4. Радіоактивних ізотопів, розчинених в крові
    5. Всі джерела рівнозначні
  90. Закрите джерело іонізуючого випромінювання - це джерело, будова якого виключає -
    1. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі його застосування
    2. * надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в умовах його застосування і зношення
    3. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі зберігання
    4. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі його установлення і монтування
    5. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі його демонтажу.
  91. Засобами індивідуального захисту персоналу радіологічних відділень є:
    1. ізолюючий протигаз, плащ-накидка, шолом;
    2. халат, шапочка з просвинцьованої гуми, фартух, протигаз;
    3. пневмокостюм з металізованої тканини, шолом, окуляри з органічного скла;
    4. * халат, комбінезон, нарукавники, рукавички, взуття, окуляри;
    5. фартух і рукавички з просвинцьованї гуми, шкіряне взуття.
  92. Засоби індивідуального захисту персоналу радіологічних відділень у випадку можливого забруднення повітряного середовища радіоактивним аерозолем є:
    1. халат, нарукавники, рукавички з металізованої тканини;
    2. * респіратор, ізолюючий костюм;
    3. комбінезон з просвинцьованої гуми, окуляри;
    4. захисне взуття з гуми, халат, окуляри;
    5. шапочка, халат, марлева маска, рукавички.
  93. Засоби, що використовують в радіологічних відділеннях для захисту відстанню персоналу радіологічних відділень:
    1. халат, нарукавники, рукавички, маска;
    2. окуляри, респіратор «Пелюстка»;
    3. комбінезон-скафандр;
    4. * інструментарій і устаткування з подовженими ручками, дистанційні маніпулятори;
    5. місцева витяжна вентиляція, герметизація устаткування.
  94. Захищати від випромінювання рентгенівського апарата необхідно:
    1. Цілодобово
    2. Протягом робочого дня
    3. Тільки під час рентгеноскопічних досліджень
    4. Тільки під час генерування рентгенівського випромінювання
    5. * Усе перераховане правильно
  95. Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:
    1. захист кількістю випромінювання;
    2. * герметизація робочих процесів;
    3. захист часом опромінювання;
    4. попередні і періодичні медогляди персоналу;
    5. санітарно-дозиметричний контроль.
  96. Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:
    1. * раціональне планування відділень з виділенням зон з різним ступенем забруднення;
    2. захист кількістю випромінювання;
    3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування кількості процедур;
    4. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;
    5. дотримання правил транспортування і поховання інфікованих відходів.
  97. Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:
    1. * встановлення загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляции
    2. захист кількістю випромінювання;
    3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування його робочого дня і відпустки;
    4. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;
    5. дотримання правил транспортування і поховання радіоактивних відходів.
  98. Заходи щодо ліквідації наслідків радіаційної аварії в зоні тимчасового перебування людей включають:
    1. * Систематичний контроль радіаційної обстановки, вахтовый спосіб роботи персоналу
    2. Проведення дезактивації всіх житлових будинків
    3. Дозвіл тимчасового мешкання населення в будинках
    4. Лікувально-профілактичне харчування
    5. Медичний огляд працівників
  99. Заходи щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:
    1. дотримання правил транспортування і захоронення радіоактивних відходів;
    2. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;
    3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування його робочого дня;
    4. * покриття робочих поверхонь і огорож приміщень матеріалами, що погано сорбують радіонукліди;
    5. зменшення потужності джерела випромінювання.
  100. Згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій проведено з урахуванням:
    1. * Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плутонію та величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини;
    2. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плутонію;
    3. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами стронцію;
    4. Величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини.
    5. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами плутонію
  101. Згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» проведене зонування території України. Виберіть найбільш вірний варіант відповіді.
    1. Зона відчуження і зона посиленого радіоекологічного контролю
    2. * Зона відчуження, зона безумовного (обов’язкового) відселення, зона гарантованого (добровільного) відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю
    3. Зона безумовного (обов’язкового) відселення і зона посиленого радіоекологічного контролю
    4. Зона відчуження і зона гарантованого (добровільного) відселення
    5. Зона посиленого радіоекологічного контролю
  102. Зниження ризику опромінювання до можливо низького рівня слід здійснювати з урахуванням:
    1. для кожного джерела випромінювання встановлюється межа ризику
    2. визначається мінімальний рівень ризику, нижче за який ризик вважається таким, що нехтується
    3. нижче за мінімальний рівень ризику зниження ризику не доцільно
    4. * правильно все перераховане
    5. нічого з перерахованого.
  103. Канцерогенез у людини, обумовлений дією на нього іонізуючих випромінювань, відноситься до ефектів:
    1. Соматичного, гострого
    2. Соматичного, віддаленого
    3. * Соматичного, віддаленого, генетичного
    4. Віддаленого, генетичного, спадкового
    5. Соматичного, спадкового
  104. Категорії осіб, які не допускаються до роботи з іонізуючим випромінюванням в радіологічних відділеннях:
    1. особи старше 55 років, жінки до 21 року;
    2. особи молодше 21 роки, жінки старше 40 років;
    3. особи старше 55 років, інваліди;
    4. * особи молодші 18 років, вагітні і ті, що годують дітей грудним молоком;
    5. особи молодше 18 років і старше 55 років.
  105. Класи робіт з використанням відкритих джерел іонізуючого випромінювання встановлюються з врахуванням:
    1. Групи радіаційної небезпеки радіонуклідів та його мінімально значимої активності;
    2. Активності на робочому місці
    3. Групи радіаційної небезпеки радіонукліду
    4. Сумарної активності на робочому місці
    5. * Групи радіаційної небезпеки радіонукліду та активності на робочому місці;
  106. Легкий ступінь променевої хвороби виникає при опромінюванні дозами, Зв:
    1. 0, 1-0, 5;
    2. 0, 5-1, 0;
    3. * 1, 0-2, 0;
    4. 2, 5-4, 0;
    5. 4, 0-10, 0;
  107. Медико-санітарні заходи щодо профілактики променевих уражень у персоналу радіологічних відділень:
    1. * санітарно-дозиметричний контроль, медогляди;
    2. використання засобів індивідуального захисту;
    3. вентиляція приміщень;
    4. дотримання правил радіаційної асептики
    5. дотримання правил збору і поховання радіоактивних відходів.
  108. Медичні протипоказання до роботи з іонізуючими випромінюваннями в радіологічних відділеннях:
    1. хронічний тонзиліт, гепатит, панкреатит;
    2. хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;
    3. респіраторні захворювання, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;
    4. * хвороби крові, вторинна анемія, органічні ураження ЦНС, порушення менструального циклу;
    5. артеріальна гіпертонія, хронічні хвороби жовчовивідних шляхів.
  109. Мінімальна допустима площа процедурної в рентгендіагностичному кабінеті для загальних досліджень (м2):
    1. 20;
    2. 22;
    3. * 24;
    4. 28;
    5. 30.
  110. На чому заснований принцип захисту відстанню при роботі персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого випромінювання:
    1. * на тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;
    2. на тому, що різні матеріали мають різну здатність поглинати іонізуюче випромінювання;
    3. на проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;
    4. на проведенні заходів щодо радіаційної асептики, періодичних медоглядів персоналу;
    5. на зменшенні тривалості опромінювання за рахунок підвищення його кваліфікації і тренування.
  111. На чому заснований принцип захисту екрануванням при роботі персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого випромінювання:
    1. на тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом вивчення і робочим місцем;
    2. на проведенні роботи з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;
    3. * на особливості різних матеріалів поглинати іонізуюче випромінювання;
    4. на зменшенні тривалості опромінювання за рахунок скорочення часу процедур;
    5. на проведенні періодичних оглядів і дозиметричного контролю.
  112. На яких поверхах лікувальної установи не допускається розміщення рентгенівського кабінету:
    1. на останньому поверсі;
    2. на 1-3 поверхах;
    3. * в підвальному і цокольному поверхах;
    4. в підвальному і на 1-му поверсі;
    5. вище за 3-й поверх.
  113. На яких поверхах лікувальної установи не допускається розміщення рентгенівського кабінету:
    1. * на цокольному поверсі, якщо він розташований нижче ніж на 0, 5 м від рівня тротуару;
    2. на останньому поверсі будівлі;
    3. на 1-3 поверхах;
    4. на 4-7 поверхах;
    5. вище за 7-й поверх будівлі.
  114. Назвіть метод обробки продуктів при забрудненні їх поверхні радіоактивними речовинами:
    1. дератизація;
    2. сублімаційне висушування;
    3. консервація;
    4. * дезактивація;
    5. автоклавування.
  115. Найбільша концентрація радону відмічається в:
    1. приземному шарі повітря взимку
    2. приземному шарі повітря влітку
    3. повітрі над океаном
    4. * грунтовому повітрі
    5. у верхніх шарах атмосфери
  116. Найбільша щільність іонізації при взаємодії з біологічною тканиною характерна:
    1. для гамма- випромінювання
    2. для бета-випромінювання
    3. * для альфа-випромінювання
    4. для рентгенівського випромінювання
    5. нейтронного випромінювання.
  117. Найбільший внесок до колективного променевого навантаження населення вносить:
    1. Рентгенодіагностика
    2. Рентгенотерапія
    3. Ізотопна діагностика
    4. * Флюорографія
    5. Радіотерапія
  118. Найбільшу лінійну щільність іонізації має випромінювання:
    1. Бета
    2. Потік протонів
    3. Гамма
    4. * Альфа
    5. Потік нейтронів
  119. Найменший внесок до колективного променевого навантаження вносять:
    1. Рентгенодіагностика
    2. Рентгенотерапія
    3. * Ізотопна диагностика
    4. Флюорографія
    5. Радіотерапія
  120. Найменшу лінійну щільність іонізації має випромінювання:
    1. Бета
    2. Потік протонів
    3. * Гамма
    4. Альфа
    5. Ультрафіолетове
  121. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах
    1. Нормальної експлуатації індустріальних джерел іонізуючого випромінювання
    2. Медичної практики
    3. Радіаційних аварій
    4. Опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження
    5. * Всі перераховані ситуації
  122. Опромінювання медичне - це
    1. опромінювання населення в результаті медичного обстеження
    2. опромінювання добровольців в результаті медичного обстеження
    3. опромінювання населення з лікувальною метою
    4. * вірно А (опромінювання населення в результаті медичного обстеження) і В (опромінювання добровольців в результаті медичного обстеження)
    5. опромінювання при медогляді
  123. Основним шляхом надходження радіонуклідів в організм людини в умовах місця мешкання є:
    1. з водою
    2. * з продуктами харчування
    3. з повітрям
    4. через шкіру
    5. через слизисті оболонки
  124. Основні радіонукліди, що забруднили грунт Чорнобильської зони в перші дні аварії:
    1. * Радіоактивні ізотопи йоду;
    2. Цезій;
    3. Стронцій;
    4. Барій;
    5. Уран.
  125. Основні шкідливості при роботі в рентгенкабінеті:
    1. запиленість, шум, рентгенівське випромінювання, іонізація повітря;
    2. темнота, шум, вібрація, рентгенівське випромінювання, шкідливі гази і домішки;
    3. нагріваючий мікроклімат, шкідливі гази і домішки, рентгенівське випромінювання, темнота;
    4. рентгенівське випромінювання, темнота, загазованість і запиленість повітря, забруднення поверхонь радіоактивними речовинами;
    5. * рентгенівське випромінювання, висока електрична напруга, шкідливі гази і домішки в повітрі, іонізація повітря, затемненість.
  126. Осіб, що працюють з техногенними джерелами випромінювання або виконують роботи у сфері їх впливу, називають:
    1. населенням
    2. * персоналом
    3. операторами
    4. інженерами
    5. лаборантами
  127. Особливостями загального освітлення рентгенівських кабінетів є облаштування:
    1. люмінесцентними лампами в закритих світильниках;
    2. * лампами розжарювання в закритих світильниках;
    3. люмінесцентними лампами в світильниках відображеного світла;
    4. лампами розжарювання в світильниках відбитого світла;
    5. лампами розжарювання в світильниках прямого світла (відкритих).
  128. Особливості планування і устаткування відділень для проведення дистанційної променевої терапії:
    1. облаштування міцних перекриттів, перегородок і екранів з бетону або свинцю
    2. облаштування входу по типу " лабіринту"
    3. застосування дистанційних засобів спостереження за хворими
    4. застосування дистанційних інструментів
    5. * вірно всі перераховані
  129. Особливості облаштування штучної вентиляції в процедурній рентгенкабінету:
    1. загально обмінна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну 4 рази на годину по припливу і 3 рази на годину по витяжці;
    2. місцева витяжна вентиляція з кратністю витяжки 4 рази на годину;
    3. місцева вентиляція припливу з кратністю припливу 4 рази на годину;
    4. * загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну 3 рази на годину по припливу і 4 рази на годину по витяжці;
    5. загально-обмінна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну 2 рази на годину по припливу і 3 рази на годину по витяжці.
  130. Остаточне рішення про проведення рентгенологічного дослідження приймає:
    1. Лікар-клініцист
    2. Пацієнт або особа, що його опікує
    3. Лікар-рентгенолог
    4. Правильно: А (Лікар-клініцист) і В (Лікар-рентгенолог)
    5. * Правильно: В (Пацієнт або особа, що його опікує) і С (Лікар-рентгенолог)
  131. Період напіврозпаду радіонукліда при переміщенні його із закритого джерела у відкрите:
    1. збільшується
    2. * не змінюється
    3. зменшується
    4. збільшується в геометричній прогресії
    5. збільшується експотенціально
  132. Період напіврозпаду стронцію- 90 становить:
    1. 100 років
    2. * Біля 30 років
    3. 6 років
    4. 1 рік
    5. 6 місяців.
  133. Під час роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюють комплекс захисних заходів, який часто називають радіаційною асептикою. Що з названого не відноситься до цих заходів?
    1. Максимальна герметизація робочих процесів.
    2. Раціональне планування приміщень.
    3. Застосування загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції.
    4. Покриття робочих поверхонь матеріалами, які погано сорбують радіонукліди.
    5. * Обмеження тривалості робочого дня.
  134. Площа процедурної в рентгенфлюорографічному кабінеті має бути не менше (м2):
    1. 18;
    2. * 20;
    3. 22;
    4. 24;
    5. 0;
  135. Показник, що позначає час, протягом якого активність ізотопу в організмі зменшується удвічі, називається:
    1. * Ефективним періодом
    2. Періодом напіввиділення
    3. Постійною розпаду
    4. Періодом напіввиведення
    5. Періодом напіврозпаду
  136. Поняття про внутрішнє опромінювання хворого (персоналу) в радіологічних відділеннях:
    1. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться в організмах риб та тварин, які будуть використані як продукти харчування;
    2. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться в грунті;
    3. дія на організм джерел іонізуючих радіоактивних речовин, що знаходяться в гідросфері;
    4. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться в повітрі;
    5. * дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться усередині організму.
  137. Поняття про зовнішнє опромінювання хворого (персоналу) в радіологічних відділеннях:
    1. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що потрапили в організм із зовнішнього середовища;
    2. дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться усередині організму;
    3. дія іонізуючих випромінювань радіологічних речовин, що потрапили в організм з вдихуваним повітрям із зовнішнього середовища;
    4. * дія на організм іонізуючих випромінювань від зовнішніх по відношенню до нього джерел випромінювання;
    5. дія іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що поступили в організм з водою і їжею.
  138. Правильне розміщення радіологічних відділень:
    1. на першому поверсі головного корпусу лікарні;
    2. на останньому поверсі головного корпусу лікарні;
    3. в будівлі приймального відділення;
    4. * в ізольованій прибудові (блоці) до будівлі лікарні;
    5. в хірургічному корпусі.
  139. При збільшенні відстані від точкового джерела іонізуючого випромінювання в 2 рази поглинена доза
    1. збільшиться в 4 рази
    2. збільшиться в 2 рази
    3. не зміниться
    4. зменшиться в 2 рази
    5. * зменшиться в 4 раза
  140. При одній і тій же поглиненій дозі бета- і альфа-випромінювання у скільки разів еквівалентна доза альфа-випромінювання буде більшою, ніж бета-випромінювання?
    1. В 2 раза
    2. В 5 разів
    3. В 8 разів
    4. В 10 разів
    5. * В 20 разів
  141. При одночасному збільшенні в 2 рази активності джерела іонізуючого випромінювання, часу опромінювання і відстані від нього поглинена доза:
    1. збільшиться
    2. * не зміниться
    3. зменшиться
    4. збільшиться в 2 рази
    5. зменшиться в 2 рази
  142. При підготовці пацієнта до рентгенологічного дослідження лікар-рентгенолог зобов'язаний:
    1. Оцінити всі можливості апаратури щодо проведення дослідження
    2. *Інформувати пацієнта про користь і ризик проведення дослідження й одержати його згода
    3. У разі потреби повторити дослідження до отримання достовірних результатів
    4. Оцінити вартість проведення дослідження
    5. Провітрити приміщення
  143. При підготовці пацієнта до рентгенологічного дослідження лікар-рентгенолог зобов'язаний:
    1. *Оцінити доцільність проведення дослідження
    2. Інформуват
      ⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

      Данная страница нарушает авторские права?





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.