Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






УДК 332.37 : 334.012.23




Контурно-меліоративна організація території ТзОВ «Бучачагрохібпром» Осівецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

59 с. текст. част., 11 табл., 32 джерел, 4 арк. графічної част. формату А 1. Мова українська.

Найбільш поширеними ґрунтами є: чорноземи опідзолені важкосуглинкові грунти на лесовидних суглинках та чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені слабозмиті важкосуглинкові грунти.

Загальна площа сільської ради 1791,0 га. Проаналізовано стан існуючого використання земель та розроблено проект контурно-меліоративної організації території.

 

 

 

ВСТУП

Земельні ресурси справедливо вважаються «фундаментом економіки України». Адже за оцінками вітчизняних експертів близько 95% обсягу продовольчого фонду України та понад 2\3 фонду товарів споживання формується на основі використання земельних ресурсів. У ресурсній забезпеченості соціально-економічного розвитку України земля складає понад 40%, тоді як виробничі фонди та оборотні засоби – дещо більше 20%, а трудові ресурси - близько 39%.

Саме тому в Конституції України земля проголошена основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави ( стаття 14).

Особливу роль земля відіграє в сільському господарстві, де вона водночас є місцем( просторовим базисом) організації виробництва і його головним засобом. При цьому в усіх процесах обробітку грунту вона виступає як предмет праці, оскільки в цьому випадку праця спрямовується безпосередньо на зміну стану і властивостей землі. Добре відомо, що за умов правильного використання земля не тільки не втрачає своїх продуктивних властивостей, тобто «не зношується в процесі виробництва», а навпаки, - поліпшується, підвищуючи свою родючість. При недбалому ж ставленні до землі і безгосподарному її використанні родючість землі знижується. Іншими словами, в процесі раціонального використання земля не амортизується й морально не старіє. Ця особливість землі виступає методичною основою організації раціонального землекористування.

Саме недосконалість системи сільськогосподарського землекористування, що склалась в Україні ще у дореформений період, найчастіше називається серед основних причин деградації грунтового покриву та низької продуктивності сільськогосподарських угідь. Україна здавна славилась своїми родючими грунтами, сьогодні виробляється значно менше валової продукції сільського господарства у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, ніж у країнах Європейського Союзу.

Наприкінці XX століття у світі сформувалися принципово нові уявлення про шляхи розвитку агросфери. Стало зрозуміло,що подальше нарощування сільськогосподарського виробництва при нехтуванні питаннями організації території призводить до різкого зростання енергетичних витрат в розрахунку на одиницю виробленої продукції, а головне, до стрімкого зростання ризиків швидкого виснаження природних ресурсів, зокрема родючості грунтів, руйнації агроландшафтів, забруднення довкілля, загострення питання забезпеченості питною водою тощо.



Стратегічними напрямом виходу з кризи природокористування в аграрній сфері визнано перехід до принципів збалансованого розвитку на основі комплексного екосистемного підходу до формування агроландшафтів і агроекосистем, збереження й регулювання біорізноманіття, активного застосування в сільськогосподарському виробництві новітніх технологій, зокрема досягнень біотехнологій та інформаційних технологій.

Особливо актуальною є потреба екологізації сільськогосподарського землекористування для України. Разом з тим, доводиться з прикрістю констатувати, що за роки здійснення земельної реформи основні недоліки в системі використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в Україні не ліквідовано, подекуди ці проблеми навіть ще більше загострились.

Докорінне реформування економічної системи загалом і земельних відносин зокрема, що відбувається в Україні на тлі значної децентралізації управління територіальним розвитком та розширення повноважень органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень і сфері землекористування, а також зміна ціннісних орієнтирів у процесі організації використання земельно-ресурсного потенціалу території вимагають подальшого розвитку та поглиблення теорико-методологічних основ планування та організації раціонального використання й охорони земель сільськогосподарського призначення.



Важливе місце в загальній системі управління землекористування на всіх рівнях по праву належить землевпорядкуванню – багатогранному комплексу наукової та практичної діяльності, спрямованої на організацію раціонального використання та охорони землі як важливої складової частини біосфери, просторової бази життєдіяльності людини і засобу виробництва.

Землевпорядкування в Україні має певний позитивний досвід організації адаптованого до особливостей природного середовища та соціально-економічних умов використання та охорони земельних ресурсів. Проте системна трансформація земельних відносин в Україні та усвідомлення нагальної необхідності більш повного врахування екологічних вимог при організації використання та охорони земельно-ресурсного потенціалу території вимагають значного розширення теоретичних основ та суттєвої модернізації методів сучасного землевпорядкування.

Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та іншими спеціально уповноваженими на ті державними органами. Моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об’єктом дипломного проекту є територія Осівецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Дипломний проект складається із текстової та графічної частини. Текстова частина (пояснювальна записка) складається з вступу, восьми розділів, висновків і пропозицій та списку використаної літератури.

В текстовій та графічній частинах проекту відображені існуючий та проектний склад угідь, розроблено проект контурно-меліоративної організації території, дано оцінку проектних рішень.



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.007 сек.)Пожаловаться на материал