Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Система роботи з формування почуття патріотизму засобами української народної казки. Результати педагогічного експерименту






З метою перевірки рівня знань учнів відповідно до розроблених критеріїв під час вивчення або ознайомлення з народною казкою ми вдалися до експериментального дослідження. Воно здійснювалося протягом листопада – березня 2014–2015 навчального року на базі КЗ Щастинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 Новоайдарської районної ради Луганської області. У педагогічному експерименті взяли участь 14 учнів 3-А класу та 14 учнів 3-Б класу в якості контрольного класу. Класи відібрані приблизно з однаковим складом, з однаковим рівнем навчальних досягнень.

Констатувальна частина експерименту виявила, що учні 3-х класів не вміють диференціювати казки народні й літературні, не відрізняють казку від фентезі, плутають читання твору та його перегляд по телевізору.

Для перевірки рівня сформованості почуття патріотизму в учнів третього класу на початку експерименту нами були вироблені рівні такої сформованості:

- високий (відповідає впевнено, самостійно; знає більше, ніж чотири українські народні казки; вміє проводити аналогії казкового тексту з сучасним життям; застосовує знання з інших дисциплін, життєвий досвід; робить висновки);

- середній (відповідає впевнено, але не розгорнуто; знає менше, ніж чотири українські народні казки; не вміє довести власну думку; відповіді дає короткі - без аргументації; відповідь основує тільки на тексті казки; висновки робить тільки з допомогою вчителя);

- низький (відповідь не впевнена, не аргументована, або взагалі відсутня, односкладна; знає не більше двох українські народні казки; не може зробити висновки).

На початку констатувального експерименту ми розробили систему питань, за допомогою яких виявили рівень знання українських народних казок та розуміння цього жанру учнями першого курсу:

- Які українські казки ви знаєте? Назвіть їх.

- Чим саме вони вам подобаються?

- На кого з фольклорних казкових персонажів ви хотіли би бути схожими? Чому? Які якості цього героя тобі найбільше подобаються?

- Чи можуть казки бути корисними в реальному житті?

- Кого із казкових персонажів можна вважати українським національним?

- Як ви думаєте, яким має бути українець?

І в експериментальному класі, і в контрольному відповіді дітей були приблизно однаковими. Більшість учнів (83% із яких 97% етнічні українці) змогли назвати тільки російські народні або популярні авторські казки. Відповіді стосовно персонажів вразили одноманітністю – більшість хлопчиків хотіли бути схожими на богатиря (Котигорошка), а дівчатка – на князівну або царівну. Труднощі викликало питання про корисність казки, адже головним завданням казки діти вважають – розважальність та гедоністику. Питання щодо справді національного персонажа було оцінене тільки із зовнішньої оцінки (Котигорошко, Іван-царенко). Ми дійшли висновку, що спрацювала візуальна пам’ять, бо діти пригадали обкладинку відомої дитячої книжки. Так само було аргументовано питання про національну автентичність українця. Діти мислили примітивно й стереотипно – вони оцінили образ тільки за зовнішньою атрибутикою – чуб, вуса, шаровари, шабля тощо.

Тож, ми зробили висновок про низький рівень знання української народної казки та уміння її інтерпретувати, приблизно 86% респондентів відчули затруднення, відповідаючи на наші запитання й продемонстрували низький рівень сформованості національно-образного розуміння казки.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.