Результати випробувань

Часткові залишки на решетах;

α _{2, 5}= m_{2, 5}/m·100 =

α _{1, 25}= m_{1, 25}/m·100 =

α _{0, 63}= m_{0, 63}/m·100 =

α _{0, 315}= m_{0, 315}/m·100 =

α _{0, 14}= m_{0, 14}/m·100 =

Повні залишки на решетах:

А_{2, 5}= α _{2, 5} =

А_{1, 5}= α _{2, 5}+α _{1, 5} =

А_{0, 63}= α _{2, 5}+ α _{1, 5} +α _{0, 63} =

А_{0, 315}= α _{2, 5}+ α _{1, 5} + α _{0, 63} +α _{0, 315} =

А_{0, 14}= α _{2, 5}+ α _{1, 5} + α _{0, 63} + α _{0, 315} +α _{0, 14} =

Результати визначення часткових і повних залишків на решетах піску, що випробувався, записуються у таблицю 1.

Таблиця 1 – Зерновий склад піску

Таблиця 2 – Класифікація пісків по зерновому складу

Рисунок 1 – Графік зернового складу піску

Контрольні питання

– Що уявляє собою пісок?

– У якій послідовності відбирають середню пробу піску?

– У чому складається методика визначення придатності щебеню (гравію) для виготовлення бетонної суміші?

– Як визначають ступінь забруднення піску глинуватими і пилуватими частками?

– Як визначається модуль крупності піску?

– Як визначається міцність крупного заповнювача?

– Який пісок вважається придатним для приготування бетону?

Лр.9 – Визначення марки бетону

Мета: Оволодіти методикою визначення міцності бетонних і залізобетонних виробів різними методами, навчитися визначити міцність цих виробів еталонними молотками Кошкарова, Фізделя та новітніми приладами

Робоче місце: Лабораторія ТОВ " Запоріжбудіндустрія ЛТД", тривалість заняття - 2 години.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Еталонний молоток конструкції Фізделя І.В., еталонний молоток конструкції Кашкарова К.П., прилад " Онікс-2, 2", еталонний стержень, штангенциркуль, вимірювальна лупа, зразки бетонних кубиків.

Правила охорони праці: Додержуватися загальних правил техніки безпеки при роботі у лабораторії.

Література: [7, с.162... 165]

Завдання:

1. Коректування розрахункового складу бетону.

2. Визначити коефіцієнт виходу бетонної суміші (вихідні дані див. Лр.8).

3. Виготовлення зразків-кубів.

4. Визначення марки бетону.

5. Визначити міцність бетону за допомогою еталонного молотка конструкції Фізделя І.А.

6. Визначити міцність бетону за допомогою еталонного молотка конструкції Кашкарова К.П.

7. Визначити міцність бетону за допомогою приладу " Онікс-2.2".

Зміст і послідовність виконання роботи

1. Коректування розрахункового складу бетону

2. Визначення коефіцієнта виходу бетону

Коефіцієнт виходу бетону Р визначається за формулою:

β = V_б.с./(V_ц + V_п. + V_щ(г))

де V_б.с. = 1, 0 м³ – об'єм бетонної суміші;

V_ц, V_п., У_щ(г) – відповідні об'єми цементу, піску, щебеню (гравію) для одержання 1 м³ бетону.

V_ц = m_ц/ρ _н.ц.; V_п. = m_п/ρ _н.п.; V_щ(г)= m_щ(г)/ρ _н.щ(г),

де m_ц, m_п, m_щ(г) – відповідні маси цементу, піску, щебеню (гравію);

ρ _н.ц., ρ _н.п., ρ _н.щ(г) – відповідно насипна густина цементу, піску, щебеню (гравію).

Дані про маси компонентів та їх насипну густину взяти з вихідних даних Лр.8 та результатів розрахунків складу бетонної суміші

β =

3. Виготовлення зразків-кубів

4. Визначення марки бетону

Таблиця 1 – Дані випробувань зразків-кубів бетону для визначення границі міцності (марки) бетону

5. Визначення міцності бетону за допомогою еталонного молотка конструкції Фізделя І.А.

Рисунок 1 – Кульковий молоток конструкції Фізделя І.А.

Рисунок 2 – Графік залежності між діаметром лунок і міцністю бетону

Результати вимірювань

Висновок: Бетон, що випробувався має

6. Визначення міцності бетону за допомогою еталонного молотка конструкції Кашкарова К.П.

Рисунок 3 – Еталонний молоток Конструкції Кашкарова К.П.

Рисунок 4 – Визначення діаметру відбитку на бетоні кутовим масштабом

1 –

2 –

Рисунок 5 – Графік для визначення міцності бетону, виготовленого на щебені

Результати вимірювань

Висновок: Бетон, що випробувався, має марку (клас)

7. Визначення міцності бетону за допомогою приладу " Онікс-2.2"

Контрольні питання

– Властивості бетону

– Визначення міцності бетону за допомогою еталонного молотка конструкції Фізделя І.А.

– Визначення міцності бетону за допомогою еталонного молотка конструкції Кашкарова К.П.

– Принцип роботи приладу " Онікс-2.2"

Лр.10 – Визначення властивостей будівельного розчину

Мета: Навчитися розраховувати склад будівельного розчину та визначати властивості розчинних сумішів, розшарування і міцність розчину.

Робоче місце: Лабораторія ТОВ " Запоріжбудіндустрія ЛТД", тривалість заняття - 2 години.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Прилад для визначення рухомості розчинної суміші, металева форма, лабораторна віброплощадка, шпатель для ущільнення розчинної суміші.

Правила охорони праці: Додержуватися загальних правил техніки безпеки при роботі у лабораторії.

Література: [7, с.166... 179]

Завдання:

1. Розрахувати склад будівельного розчина (Дані наведені у додатку А)

Вихідні дані:

– Марка складного будівельного розчину R_р –

– Активність шлакопортландцементу R_ц 0, 1, МПа –

– Насипна густина цементу ρ _н.ц., кг/м³ –

– Густина домішки ρ _д, кг/м³ –

2. Визначити основні властивості розчинної суміші (рухомість, розшарування).

Зміст і послідовність виконання роботи

1. Розрахунок складу будівельного розчину

– визначається витрата цементу Q, кг на 1 м³ піска [7]

Q_ц = (R_р·1000)/(К·R_ц)

де R_р – марка розчина;

R_ц – активність цементу при випробуванні;

К – коефіцієнт, який при використанні портландцементу дорівнює 1, 0: шлакопортландцементу – 0, 88;

Q_ц =

– визначається об'єм цементу V_ц за формулою [7]

V_ц = Q_ц/ρ _н.ц.

де ρ _н.ц. – насипна густина цементу, кг/м³

V_ц =

– витрата домішки (вапняного тіста) V_д, м³ дорівнює

V_д = 0, 17(1 – 0, 002xQ_ц) =

– витрата домішки, кг на 1 м³ розчину дорівнює

Q_д = V_д·ρ _д =

– встановлюється склад розчину у частинах по об'єму

(V_ц/V_ц)/(V_д/V_ц)/(1/V_ц) =

– визначається орієнтований склад води на 1м³ піску

В = 0, 5(Q_ц + Q_д) =

Висновок: Витрата матеріалів на 1 м³ піску при приготуванні будівельного розчину марки ……………складає:

Цемент……………..

Вода………………..

Вапняне тісто………

Пісок………………..

2. Визначення властивостей розчинної суміші

2.1. Рухомість розчинної суміші

Рисунок 1 – Прилад для визначення рухомості розчинної суміші

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

8 –

2.2. Визначення розшарування розчинної суміші

Рисунок 2 – Схема визначення розшарування

розчинної суміші

Контрольні питання

– Що уявляє собою будівельний розчин?

– Послідовність підбирання складу будівельного розчину?

– Як визначають рухомість розчинної суміші?

– Як визначається розшарованість розчинної суміші?

– Що називається маркою розчину і як вона визначається?

Лр.11 – Визначення характеристик бітумів

Мета: Ознайомитися з властивостями бітумів (в'язкість, розтяжність, температурою розм'якшення) і визначити марку бітуму. Навчитися розраховувати склад будівельного розчину та визначати властивості розчинних сумішів, розшарування і міцність розчину.

Робоче місце: Лабораторія ТОВ " Запоріжбудіндустрія ЛІД", тривалість заняття - 4 години.

Правила охорони праці: Додержуватися загальних правил техніки безпеки при роботі у лабораторії, бути обережним під час роботи з вогнем при визначені температури розтяжності бітуму.

Література: [7, с.180... 189]

Завдання:

1. Ознайомитися з загальним видом бітумів, відбиранням його до випробувань.

2. Визначити в'язкість бітуму.

3. Визначити розтяжність бітуму.

4. Вивчити методику визначення температури розм'якшення бітуму.

5. Вивчити методику визначення температури сполоху бітуму.

Зміст і послідовність виконання роботи

1. Ознайомлення з видами бітумів, послідовністю відбирання проб для випробувань

2. Визначення в’язкості (пенетрацї) бітуму

Рисунок 1 – Пенетрометр

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

8 –

9 –

Дані випробувань

3. Визначення розтяжності бітуму

Рисунок 2 – Дуктилометр

1 – 2 – 3 – 4 –

4. Методика визначення температури розм’якшення бітуму

Рисунок 3 – Положення кульки у приладі " Кільце і куля"

а –

б –

1 – 2 –

3 – 4 –

5 – 6 –

5. Методика визначення температури сполоху бітуму

Рисунок 5 – Прилад для визначення температури сполоху бітуму

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

Визначення марки бітуму, що випробувався

Висновок: Бітум, що випробувався, належить до марки

Контрольні питання

– Що таке бітуми та їх класифікація?

– Що таке нафтові бітуми і як вони одержуються?

– Призначення нафтових бітумів

– За якими показниками проводиться оцінювання марки бітуму?

– Що таке в’язкість бітуму: яким приладом вона визначається?

– Що таке розтяжність бітумів і на якому приладі вона визначається?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Кривенко П.В., Пушкарьов К.К., Барановський В.В. та інші. Будівельне матеріалознавство: Підручник. – К.: ТОВ УВПК " ОксОб", 2004 – 704 с.

2. Гетун В.В. Основи проектування промислових будинків: Навч. Посіб. – К.: Кондор, 2003 – 210 с.

3. Борисов А.Г. Справочник строителя: полный комплекс строительных и монтажных работ для дома в эксплуатацию. – М.: АСТ: Астрель, 2006 – 337.

4. Дворкин Л.И. Строительные материалы и детали. – К.: Вища школа, Головное изд-во, 1987 – 272 с.

5. Дворкин Л.И., Барац С.В., Протас Н.В. Строительные материалы и работы. – К.: Колос, 1983.

6. Мікульський В.С., Федосєєв Г.П., Заслав О.Г. Будівельні матеріали і роботи. – К.: Вища школа, 1978 – 386 с.

7. Попов Л.Н. Лабораторный практикум по дисциплине " Строительные материалы и детали". – М.: Стройиздат, 1988.

8. Ксюковський В.Л. Основи будівельної справи. Навчальний посібник. – Фірма " Інтас", 2008 р. – 704 с.

9. Строительство дома от фундамента до крыши: Справочник/Сост. В.И. Рыженко. – М.: Изд-во Оникс, 2007 – 576 с.