Витоки й сутність демократії

ДЕМОКРАТІЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

План

1. Витоки і сутність демократії.

2. Виникнення і зміст демократії.

3. Особливості сучасної демократії.

4. Аспекти і різновиди демократії.

Витоки й сутність демократії

Століття, що минуло, було епохою грандіозних випробувань, яких зазна­ли засадничі цінності й принципи існування людської цивілізації. Водночас можна стверджувати, що саме завдяки цим цінностям, завдяки вірі у них людство витримало буремні, зламні періоди свого розвитку.

Серед таких ключових цінностей одне з перших місць, безумовно, посідає демократія. Для одних це символ віри, непересічний ідеал, для інших (особливо у перехідних суспільствах, де слова «демократія», «реформи» і «криза» стоять поряд) – ледь не головна причина усіх негараздів. Зрозуміло, що важко знайти істину у крайнощах. Та очевидно, що демократичні форми є конструктивними і рятівними, а прихильність до демократичних ідеалів нади­хає мільйони людей на дію.

Демократія у її сучасному розумінні винайдена і виплекана на Заході, але і ніколи не була суто західним явищем. «Демократія народжується і вмирає на усіх широтах, отже, немає сенсу визначати її точні географічні координа­ти», – зазначав свого часу південноафриканський вчений О. Сакс^[1]. Нині демократія є однією із основоположно суперечливих рис сучасної цивілізації, як, скажімо, прогрес науки або технології. Демократія дає людству широкі можливості, але вона ж породжує низку проблем. Та все ж поширення духу й цінностей демократії – це визначальна риса сучасності, один із виявів гло­балізації цивілізаційних надбань.

Упродовж XX ст. демократія поширилася у планетарному масштабі. Вона є основою державного устрою більшості країн Європи й Північної Америки. Австралія (можна взяти у її найширшому контексті – разом з Океанією), ця країна-континент також міцно стоїть на демократичному ґрунті. Масштаб­ні демократичні зміни відбуваються в країнах Південної і Центральної Аме­рики, Азії й Африки. Нарешті, рубіж 80-90-х років знаменував собою швид­коплинну руйнацію комуністичних режимів у Східній Європі. Ці події були тісно пов'язані з процесом перебудови в СРСР, який мав по суті демокра­тичну спрямованість. XX ст. наочно продемонструвало хиткість демокра­тичних надбань, вразливість молодих демократій, їхню безпорадність і без­захисність перед викликами авторитаризму й тоталітаризму. Усе це приму­шує звернутися до з'ясування сутнісних засад демократії та її цінностей.

Власне, намагання відповісти на одвічне питання «Що є демократія?» Це один із способів буття демократії. Вона по-справжньому існує тільки то­ді, коли ми дбаємо про неї, занепокоєні тим, що з нею відбувається, наскільки вона вкорінена й захищена. Те, що ми думаємо про демократію, є фор­мою її здійснення, випробуванням нею свідомості й моралі громадян. Наші намагання опанувати й зберегти дух демократії та громадянської гідності завжди передбачають поглиблену увагу до класичного її розуміння, до її ви­токів та перспектив.