Методика виконання проекту

Мета виконання проекту

Курсовий проект з селекції сільськогосподарських тварин на тему: „Розробка моделі прогнозування ефекту селекції з

Стадом____________________ ______________________________________

(вид тварин, порода, № тому ДКПТ)

В сучасних умовах виробництва

виконується на підставі фактичних даних, шляхом формування навчального стада за індивідуальним варіантом (державні книги племінних тварин, картки племінних тварин і інші форми племінного обліку).

Курсовий проект подається у вигляді рукопису (комп’ютерний набір) на стандартних аркушах А₄ (ф. 20x30). Після кожної таблиці робляться висновки за результатами набутих цифрових даних.

Мета виконання курсового проекту - набуття навичок з використання селекційних методів удосконалення стада певного виду тварин.

Структура проекту

Проект включає наступні розділи:

1. Вступ

1.1 Актуальність проблеми

1.2.Мета розробки

2. Теоретична частина

2.1. Селекція і методи селекційної роботи

2.2. Методи оцінки тварин за генотипом і фенотипом

2.3. Добір і племінний підбір у тваринництві

2.4. Методи прогнозування ефекту селекції

2.5. Селекційний прогноз за комплексом ознак

3. Аналітична частина

3.1. Генеалогічний аналіз стада

3.2. Екстер’єрно-конституціональні особливості тварин ліній

3.3. Аналіз добору і підбору в стаді

3.4. Селекційно-генетична ситуація у стаді

4. Проектна частина

4.1. Розробка моделі та параметрів добору

4.2. Формування племінного ядра

4.3. Визначення препотентності та прогнозування племінної цінності плідників

4.4. Проект підбору

4.5. Розрахунки селекційного диференціалу та ефекту селекції

5. Висновки і рекомендації з удосконалення стада.

Список використаної літератури

Додатки

Методика виконання проекту

1. Вступ. У цьому розділі на підставі вивчення матеріалу курсу „Селекції сільськогосподарських тварин” і наукової літератури розкривається актуальність проблеми в тій галузі тваринництва, з якої виконується курсовий проект. Надається обґрунтування мети розробки у вигляді короткого змісту методів досліджень, їх використання при розробці моделі прогнозування ефекту селекції у стаді тварин.

2. Теоретична частина. Виконується як огляд літератури.

Висвітлюється ступінь вивченості питання (теми курсового проекту). Приводяться дані досліджень вітчизняної і зарубіжної науки, передо-вого досвіду. Розділ будується за принципом поступового звуження діапазону питань, які розглядаються, від загальних до конкретної теми проекту. Розділ повинен мати смисловий заголовок і при необхідності, підрозділятися за діапазоном питань також з наведенням підзаголовків (наприклад підрозділи 3.2.1, 3.2.2. і т.д.). При висвітлюванні стану питання (відповідно до теми проекту), автор повинен ознайомитися не менш як з 20 джерелами наукових робіт. Об'єм розділу – 7 -8 сторінок.

2.1. Селекція і методи селекційної роботи. Процес створення високопродуктивних стад у різних галузях тваринництва має ряд загальних факторів і принципів, дотримання яких сприяє швидкому досягненню стабільних результатів. Це насамперед створення оптимальної кормової бази, інтенсивне вирощування молодняку, добір і підбір, випробування плідників за якістю нащадків, постійний контроль за плодючістю і здоров’ям маточного поголів'я, кваліфікована селекційна робота, яка ґрунтується на практичному використанні генетичних законів реалізації спадкової інформації при зміні поколінь тварин, та розведенням за лініями цінних генотипів, найбільш пристосованих до інтенсивних прийомів використання в умовах комплексної механізації і промислової технології виробництва продуктів тваринництва.

Для формування тварин нового типу назріла необхідність в сучасній програмі племінної роботи вводити додаткові селекційні ознаки, а також посилити інтенсивність селекції, використовуючи різноманітні методи селекційної роботи.

2.2. Методи оцінки тварин за генотипом і фенотипом.

У практичній селекції важливо визначити загальну селекційну цінність тварини, тобто аддитивний генотип, так як селекціонеру необхідно знати у якому ступені проявиться рівень продуктивності батьків у нащадків.

З урахуванням різних джерел інформації використовують наступні методи оцінки племінних якостей тварин при доборі за фенотипом (індивідуальними якостями або власною продуктивністю) та генотипом. Оцінка за генотипом поділяється на оцінку за походженням, за сибсами і за якістю нащадків.

Висловити свою думку - за яким з перелічених методів найбільш ефективним буде добір тварин.

2.3. Добір і племінний підбір у тваринництві

Для добору тварин суттєве значення мають ті ознаки, коефіцієнти успадковуваності яких досягають 0, 30 і більше, а фенотипові кореляції відповідно 0, 50 і більше.

Племінний підбір в тваринництві можна розглядати як комбінацію генів або батьківських гамет, в результаті якого утворюються зиготи і нові генотипи. У племінній роботі підбір має фундаментальне значення і є подовженням добору. У практиці селекційної роботи використовують два основних методи підбору: гомогенний і гетерогенний, на яких будуються багато інших методів племінного підбору, які застосовуються при удосконаленні багатьох існуючих і створенні нових порід, типів, ліній, гібридів сільськогосподарських тварин і птиці.

2.4. Методи прогнозування ефекту селекції

Розкрити значення методів прогнозування ефекту селекції за інтенсивністю добору маток та плідників.

2.5. Селекційний прогноз за комплексом ознак

При плануванні генетичного удосконалення тварин необхідно поперед усього вияснити, за якими ознаками найкраще вести добір і яке оптимальне співвідношення інтенсивності добору за кожною з селекціонуємих ознак. Більш надійним для прогнозу ефекту селекції є добір за двома, трьома ознаками, так як вони дають подібні селекційні диференціали, які сприяють удосконаленню тварин.

3. Аналітична частина

У цьому розділі викладаються особисті дослідження: докладні характеристики продуктивних та інших якостей тварин, які є об'єктами спостережень і досліджень.

З цією метою під час проходження виробничої практики студент повинен всебічно оцінити стадо тварин і надати його характеристику відповідно до підрозділів частини 3.

При формуванні навчального стада необхідно оцінити не менше 50 тварин, які належать не менше ніж до 3-4 різних ліній (додаток 1).

Для збору даних можна використовувати картки племінних корів (форма №2-мол), картки племінних бугаїв (форма №1-мол), ДКПТ вивчаємої породи.

Цифровий матеріал обробляється за допомогою методів варіаційної статистики. Розділ ілюструється таблицями, графіками, фотографіями, малюнками.

Увесь первинний матеріал необхідно розмістити у розділ „Додатки”. Об'єм розділу залежить від теми проекту і може варіювати від 10 до 25 сторінок.

3.1. Генеалогічний аналіз стада

Поліпшення тварин методом розведення за лініями виникло в результаті тривалого нагромадження досвіду, щодо їх вдосконалення з моменту приручення людиною. Цінність методу розведення за лініями полягає у тому, що він вирішує такі завдання, як створення тварин з достатньо високою спадковою стійкістю, зумовленою концентрацією в породі великої кількості адитивних генів, що сприяють розвитку господарсько-корисних ознак, і підвищення гомозиготності до рівня, який не зумовлює інбредної депресії, і збереження в породі достатньої мінливості (досить значного рівня гетерозиготності) –табл.1.

Таблиця 1. Генеалогічна структура маточного стада

Генеалогічний аналіз стада сприяє об'єктивному вибору шляхів подальшого його поліпшення. Тому доцільно продовжити розведення тих ліній, які виявилися найбільш продуктивними в конкретних умовах (табл.2)

Таблиця 2.

Характеристика бугаїв-плідників різних ліній за походженням

3.2. Екстер’єрно-конституційні особливості ліній.

Тип тварини визначає особливості будови тіла, які вказують на мету їх використання. Об'єктивно оцінити тип можна з використанням промірів екстер'єру і показника загальної оцінки тілобудови тварини (табл.3).

Таблиця 3.

Проміри та оцінка тілобудови корів різних ліній

Користуючись середніми даними промірів, ідентифікувати належність тварин до тієї чи іншої лінії, описати тілобудову корів, особливу увагу приділити оцінці вим'я.

3.3. Аналіз добору і підбору в стаді

3.3.1. Оцінка стада за продуктивністю.

Молочна продуктивність корів - результат взаємодії комплексу фізіологічних процесів організму, які контролюються багатьма системами генів і зумовлюють спадковий статус породи. Хоча породи молочної худоби за спадковими ознаками і різняться між собою, проте основні закономірності їх поліпшення за допомогою селекції однакові.

Рівень молочної і м’ясної продуктивності худоби визначають в основному плодючість, генетичний потенціал і рівень годівлі. З економічного боку погіршення плодючості корів навіть при високій молочності ризиковане. Високий процент (30) вибракування за плодючістю часто призводить довтрат цінних генотипів, зменшення інтенсивності добору за іншими ознаками, збільшення витрат на вирощування ремонтного молодняку.

У цьому розділі необхідно після кожної таблиці зробити аналіз даних, які містять порівняльну характеристику корів різних ліній за продуктивними і відтворювальними якостями (табл..4 -8).

Таблиця 4.

Надій корів різних ліній

Таблиця 5.

Жирномолочність корів різних ліній

Таблиця 6. Характеристика корів різних ліній за виходом молочного жиру

3.3.2. Оцінка стада за живою масою

Таблиця 7.

Характеристика корів різних ліній за живою масою

3.3.3. Характеристика стада за відтворювальною здатністю

У практиці використовують близько 30 параметрів для оцінки відтворної здатності корів і бугаїв. Одним з таких параметрів є коефіцієнт відтворення. Коефіцієнт відтворення (КВ) корів можна визначити за методикою, розробленою Д.Т. Вінничуком (1970): КВ = (КТ: В) х 100, де КТ - кількість телят, одержаних від однієї корови за досліджуваний період; В - вік корови, років. Для визначення КВ вік тварин виражають у цілих, десятих і сотих долях одиниці.

Щоб виразити вік корови в десятих частинах року, кількість місяців множимо на 0, 083. Наприклад, на певну дату корова мала вік 5 років і 3 місяці. Помножимо 3 міс. на 0, 083 і одержимо 0, 25. Значить вік корови становить 5, 25 років.

Таблиця 8.

Характеристика стада за відтворювальною здатністю

3.3.4. Характеристика стада за інтенсивністю роздоювання за І лактацію

Інтенсифікація молочного скотарства супроводжується інтенсивним оновленням стад. Щоб не зменшити рівня продуктивності, в стадо вводять первісток, надій яких становить 70% і більше середнього надою повновікових корів (табл.. 9).

3.3.4. Аналіз добору та підбору в стаді

В сучасних умовах ведення тваринництва добір тварин характеризується перед усім комплексністю. Комплексна оцінка тварин проводиться завдяки щорічним бонітуванням, на підставі яких здійснюється добір худоби.

За формою діючий добір бува фенотипічним, генотипічним, побічним, стабілізуючим і технологічним.

Побічний добір показує цілісність організму і якщо вести добір за корелюючими ознаками, то можна сприяти накопиченню цінних якостей у тварин.

В селекційній роботі враховуються кореляційні зв'язки між величиною надою, вмістом жиру у молоці, кількістю молочного жиру, живою масою (табл.. 10).

Таблиця 9.

Характеристика ліній за інтенсивністю роздоювання

Таблиця 10.

Кореляція між основними показниками продуктивності

у корів різних ліній

На підставі одержаних результатів зробити висновки доцільності продовження розведення тих ліній (чистопорідних груп), які виявилися найбільш продуктивними в конкретних умовах.

Таблиця 11.

Кореляція між основними показниками продуктивності дочок і матерів, які належать до різних ліній

Оскільки спадковість батька і матері у рівній мірі впливають на потомство, їх відносні внески у популяцію слід зрівняти, взявши середнє значення з обох селекційних диференціалів (сума поділена на 2). Очікувану відповідь на добір можна виразити формулою:

R = h² де Sdб і Sdм - відповідні селекційні диференціали чоловічого (батька) і жіночого (матері) матеріалу порівняти з фактично отриманими.

3.3.5. Селекційно-генетична ситуація гурту

Кожне стадо, наприклад, худоби молочного напрямку продуктивності складається в основному з трьох споріднених груп корів: бабок, матерів, онучок. Порівняння вказаних груп за типом, особливостями екстер'єру, молочною продуктивністю і плодючістю дає змогу об'єктивно встановити, прогресує стадо за певними господарсько-корисними ознаками чи регресує.

Після одержання достовірної інформації приступають до комплексної оцінки корів і визначають їх використання в майбутньому (включити їх у групу відтворення чи вибракувати).