Стаття 145.1

План

1.Інші активи аптеки: призначення, класифікація

2.Тара, її класифікація. Облік руху багатооборотної тари

3.Лікарська рослинна сировина (ЛРС), облік руху:

а) порядок оформлення приймання ЛРС від населення;

б) порядок і документальне оформлення переводу ЛРС в товар;

в) порядок і документальне оформлення здачі ЛРС на аптечний склад

4.Допоміжні матеріали, їх облік. Методики списання допоміжних матеріалів

5.Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП)

6.Основні засоби та їх класифікація

7.Особливості обліку основних засобів

8.Оцінка вартості основних засобів

9.Шляхи надходження основних засобів

10.Амортизація основних засобів. Методи розрахунку річної суми амортизації

11.Документальне оформлення руху основних засобів

12.Поняття і склад нематеріальних активів, облік надходження, амортизації та вибуття

13.Відображення руху інших активів, основних засобів, МШП та нематеріальних активів на рахунках бухгалтерського обліку

До інших активів аптеки відносяться:

· лікарська рослинна сировина (ЛРС);

· тара;

· допоміжні матеріали;

· інші матеріальні цінності (паливо, будматеріали тощо).

Інші активи в аптеці підлягають обліку за цінами надходження, а ЛРС – за заготівельними цінами.

Тара – самостійна облікова група. Вона має важливе значення при транспортуванні товарів, їх зберіганні та реалізації. За характером використання, функціональним призначенням розрізняють однооборотну, багатооборотну та інвентарну тару.

Однооборотна тара призначена для одноразового обслуговування товару в ході його просування від постачальника до споживача: пакувальний та обгортковий папір, шпагат, стружка, картонні коробки, ящики, пакети тощо. Вона в обліку аптек не відображається, оскільки не підлягає реалізації чи поверненню постачальнику. Якщо ця тара виділена в рахунку, накладній із зазначенням ціни та суми, вона може бути реалізована або знищується з оформленням акта, на підставі якого її вартість відноситься на витрати аптеки. Якщо ця тара може бути реалізована населенню (картонні ящики), то переводиться по акту в товар і, надалі, підлягає обліку вже як товар.

Багатооборотна тара (ящики дерев’яні, фанерні, бочки, мішки тощо) – це тара багаторазового використання. В аптеку багатооборотна тара надходить за тими ж документами, що й товар. При її надходженні необхідно звертати увагу на якість, відповідність кількості даним супровідних документів. Багатооборотна тара, прийнята з товаром без зазначення її вартості в супровідних документах, підлягає оприбуткуванню за середньообліковими цінами відповідно до акта, який складається у двох примірниках: один додається до товарного звіту, другий зберігається у справах аптеки (у матеріально відповідальної особи). Оборотна тара обліковується в грошовому і натуральному вираженні в картках складського обліку, в звіті відображається у третьому розділі місячного звіту за середньообліковими цінами.

Багатооборотна тара повертається постачальникам (на підставі прибутково-видаткової накладної). Вона також може здаватися організаціям, які збирають тару. При цьому різниця між отриманою та обліковою вартістю відображається в бухгалтерському обліку. Вибуття багатооборотної тари, пов’язане зі зносом чи порчею, оформляється актом. Знос тари списується на витрати аптеки, а вартість зіпсованої тари, при наявності винних – відшкодовується ними, а при їх відсутності – списується на витрати.

Інвентарна (постійна) тара призначена для зберігання товарів (металеві бочки, балони для зберігання вогненебезпечних речовин, кисневі балони, бідони для спирту тощо) обліковується в аптеці як майно. Залежно від вартості за одиницю інвентарна тара обліковується як інші необоротні матеріальні активи. Облік інвентарної тари ведеться у натурально-сумовому вираженні в інвентарних картках. Скляний аптечний посуд, в якому готують чи фасують лікарські засоби в аптеці, відноситься до товару.

Рух тари відображається у товарному звіті та звіті аптеки.

Рис. Види тари в аптечних закладах

Лікарська рослинна сировина (далі – ЛРС), одержана від постачальників згідно з рахунками-фактурами, обліковується сумарно в аптеці як товар і відпускається з аптеки за роздрібними цінами. ЛРС, прийнята у заготівельників, обліковується в аптеці за назвами, кількістю і сумою в заготівельних цінах, окремо від товару. Приймається тільки повністю підготовлена ЛРС (висушена, звільнена від домішок). Принесена заготівельником ЛРС перевіряється на відповідність вимогам нормативно-технічної документації. У разі позитивного висновку здійснюється кількісне оприбуткування сировини, а саме: зважування і оформлення приймальної квитанції в трьох екземплярах. У приймальній квитанції вказується найменування та кількість прийнятої сировини, її вартість за роздрібними, оптовими і заготівельними цінами, а також прізвище та паспортні дані особи, від якої прийнята сировина (оскільки квитанція є документом, за яким здійснюється виплата вартості зданої сировини заготівельнику за заготівельними цінами). Перший екз. – видається заготівельнику для одержання грошей в касі за заготівельними цінами і залишається в касі, другий екз. – передається матеріально відповідальній особі як приходний документ на надходження сировини в аптеку, третій екз. – при необхідності для звіту особі, яка здала сировину. В квитанції проставляється тільки заготівельна ціна і вартість, тобто облік ЛРС ведеться за заготівельними цінами.

ЛРС може передаватися аптекою на фармацевтичні фабрики, аптечні склади, іншим аптекам за видатково-прибутковою накладною або переводиться в товар для реалізації самою аптекою (оформляється актом про переведення ЛРС у товар). При передачі іншим організаціям ЛРС оцінюється за оптовими цінами, а при переведенні у товар – за роздрібними.

ЛРС в аптеці підлягає обліку у грошовому та номенклатурно-кількісному вираженні. Рух ЛРС відображається у товарному звіті. Підсумкові дані про закуплену, витрачену ЛРС та її залишки відображається в оборотній відомості на ЛРС (складова Звіту аптеки про господарську діяльність).

Рух ЛРС можна відображати на активному рахунку 209 – “Інші матеріали” класу 2 “Запаси”:

Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку надходження ЛРС

Облік допоміжних матеріалів. Виробнича діяльність аптеки пов’язана з:

- упаковкою і оформленням ліків у процесі їх виготовлення і відпуску, внутрішньоаптечних заготовок та фасування,

- обробкою рецептурного посуду,

- підтриманням санітарного режиму в аптеках.

З цією метою використовуються етикетки, пробки, капсули, сигнатури, резинові обхватки, фільтрувальний папір, папір пергаментний, вощаний, дезінфікуючі та та інші допоміжні матеріали, які можуть надходити від постачальників або закуповуватися у роздрібній торгівлі.

Допоміжні матеріали приймаються на облік на підставі рахунків, накладних постачальників або чеків (якщо придбані у роздрібній мережі).

Облік руху допоміжних матеріалів в аптеках ведеться на картках складського обліку матеріалів та в оборотних відомостях (як складова звіту про господарську діяльність). Рух допоміжних матеріалів відображають у товарному звіті в сумовому вираженні за цінами придбання.

Списання допоміжних матеріалів може проводитися аптеками різними методами:

§ нормативним,

§ за фактичним використанням,

§ списання щомісячно 1/12 вартості допоміжних матеріалів від ліміту їх вартості на рік.

При використанні нормативного методу списання допоміжних матеріалів оформляється довідкою про нормативні витрати допоміжних матеріалів згідно з встановленими нормами (з використанням облікових даних з реєстрації роздрібних оборотів, журналу обліку лабораторних і фасувальних робіт, реєстру виписаних покупцям рахунків).

До інших матеріальних цінностей в аптеці відносять паливно-мастильні матеріали, запасні частини, будматеріали тощо.

Аптеки, які мають власний транспорт використовують паливно-мастильні матеріали, запчастини тощо. Потреби у використанні паливно-мастильних матеріалів встановлюється згідно з діючими нормами, списання здійснюють на підставі маршрутних листів. Дані про витрати палива узагальнюються у накопичувальних відомостях, які додаються до звіту аптеки.

Будівельні матеріали приймаються на облік аптекою на підставі рахунків та накладних. Їх облік проводиться у спеціальних відомостях за номенклатурою, кількістю та вартістю. Використані будматеріали списуються за актом, їх вартість відображується у відповідній статті витрат та у звіті аптеки.

Бухгалтерський облік інших активів аптек проводиться на синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”. Аналітичний облік проводиться на рахунках:

201 “Сировина і матеріали” – проводиться облік допоміжних матеріалів;

203 “Паливо” – проводиться облік палива і мастильних матеріалів;

204 “Тара й тарні матеріали” – проводиться облік тари (крім тари, яка використовується в аптеках як інвентарна);

205 “Будівельні матеріали” – проводиться облік будматеріалів для капітального будівництва;

207 “Запасні частини” – проводиться облік запасних частин для заміни зношених чи заміни частин транспортних засобів;

209 “Інші матеріали” – ЛРС.

У положеннях П(С)БО 9 “Запаси” малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) характеризуються як предмети, що використовуються протягом не більше 1 року чи нормального операційного циклу, якщо він більше 1 року. Згідно з Податковим кодексом України для віднесення активів до МШП використовується ще й вартісний критерій – їх вартість не повинна перевищувати 2500 грн. Тому вони відносяться до оборотних активів.

До МШП у аптеках відносять спеціальний санітарний одяг, який видається працівникам аптек, господарський і виробничий інвентар, інструменти, аптечний посуд (нерецептурний), наприклад, ложки-дозатори, штангласи тощо.

Облік наявності та руху МШП проводять на синтетичному рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів та однорідними групами. За дебетом рахунку 22 відображаються за первісною вартістю придбані МШП (надходження), за кредитом – за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію з одночасним списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів (вибуття).

Отже, в аптеці при відпуску МШП для подальшої експлуатації повна вартість виключається зі складу активів і списується з балансу. Надалі за ними повинен бути організований оперативний кількісний облік в місцях експлуатації матеріально відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання. Для забезпечення збереження МШП в експлуатації на місцях в аптеці організовується належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік за видами предметів або однорідними групами.

Передача МШП в експлуатацію не означає вибуття предметів із аптеки. Тому згідно з Законом про бухгалтерський облік передбачено, що аптеки для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов’язані проводити інвентаризацію всіх МШП, які є в експлуатації. Під час інвентаризації перевіряється і документально підтверджується наявність, стан і оцінка МШП в експлуатації.

Первинний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів за місцями використання проводиться у картках та інвентарних описах. Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів оформляється відповідним актом.

Щомісячно складається звіт про рух МШП як складова звіту аптеки про господарську діяльність.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку МШП

Основні засоби (ОЗ) є важливою частиною активів аптеки і займають особ­ливе місце у складі його майна, а тому правильна організація їх обліку є важливою передумовою їх раціональної експлуатації. У бухгалтерському обліку критерієм віднесення активів до ОЗ є тільки термін їх використання – понад 1 рік, а ПКУ встановлюється й вартісний критерій – понад 2500 грн (з 2012 р.). ОЗ – матеріальні активи, які підприємство утримує з ме­тою використання їх у виробничому процесі. Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

За функцiональним призначеннм ОЗ розрiзняють:

- виробничi основнi засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесi або сприяють його здiйсненню (будови, споруди, силовi машини та обладнання, робоче обладнання тощо), що дiють у сферi матерiального виробництва;

- невиробничi основнi засоби, що не беруть безпосередньої або побiчної участi у процесi виробництва й призначенi в основному для обслуговування комунальних i культурно-побутових потреб працівників (будови, споруди), якi використовують у невиробничiй сферi.

За використанням ОЗ подiляються на:

• дiючi;

• недiючi;

• запаснi.

Істотне значення в облiку основних засобiв має розподiл їх за ознакою належностi на:

• власнi;

• орендованi.

Власнi засоби – ОЗ, що отримані за рахунок статутного капiталу, додаткового капiталу, власних прибуткiв. Орендованi основнi засоби показуються у балансi орендодавця, тим самим виключаються можливiсть подвiйного облiку одних i тих основних засобiв.

Особливості та проблеми обліку основних засобів (ОЗ) визначаються тим, що є відмінності визначення основних засобів у податковому (згідно з ПКУ) та бухгалтерському (згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”) обліку.

Рис. Визначення основних засобів

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Одиниця обліку основних засобів – об’єкт ОЗ як закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений до виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу у складі комплексу, а не самостійно. Так, комплекс технічних засобів, що входять у комп’ютер, складається з окремих об’єктів ОЗ, дисплея, принтера та ін.

Якщо один об’єкт складається з частин, які мають різний строк експлуатації, то кожна з цих частин може визначатися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Порівняльна характеристика класифікаційних груп ОЗ (фондів) у бухгалтерському і податковому обліку наведена на рис.

ПКУ

стаття 145.1

(по групах)