Методи викладання

Методи викладання — це способи (система прийомів), які використовуються викладачем з метою ефективного викладу знань, формування навичок і вмінь, світогляду, розвитку здібностей студентів, способи організації та управління пізнавальною діяльністю студентів.

Кожний метод складається з певної кількості прийомів (виокремлення головного, запис на дошці окремих слів, прізвищ учених, років появи певних наукових теорій тощо).

Лекція є і формою організації навчальної діяльності, і водночас методом навчання. Характерною особливістю лекції як методу навчання є те, що в ній систематично, послідовно, логічно, чітко викладається великий за обсягом навчальний матеріал, зміст наукових проблем. Аналіз досвіду викладання видатних учених-педагогів засвідчує, що добре прочитана лекція не тільки містить цінний науковий матеріал, а й учить науково мислити. Думки, погляди, переконання викладача нерідко стають думками й переконаннями студента, а манера лектора подавати матеріал, доводити, аргументувати, уза­гальнювати, підводити підсумки — взірцем для студента і використовується в його майбутній професійній діяльності.

Психологічні аспекти лекції як методу навчання висвітлено у працях С. Зінов'єва, П. Зайченка, І. Конфедератова, Р. Нізамова, М. Никандрова, І. Страхова, І. Кобиляцького та інших учених.

До методів, що активізують пізнавальну діяльність студентів, належать методи проблемного навчання. М. Махмутов розглядає проблемне навчання як дидактичну систему, що ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань та способів діяльності і охоплює специфічне сполу­чення прийомів і методів викладання та учіння, якому притаманні основні риси наукового пошуку.

Розгляньмо особливості проблемних лекцій як методу навчання. Р.Нізамов виокремлює кілька типів проблемних лекцій.

1. Лекція, під час якої основний матеріал викладається проблемно: викладач по ходу лекції порушує проблеми і сам їх розв'язує. Це лекція проблемного викладу. Викладач, порушивши проблему, розмірковує вголос, висловлює свої міркування, обґрунтовує, доводить істинність положень, спростовує помилкові тлумачення фактів, звертає увагу студентів на нерозв'язані наукою питання і окреслює можливі напрями їх розв'язання.

2. Лекція проблемного засвоєння. На ній основний навчальний матеріал вивчається шляхом самостійного (частково чи повністю) розв'язання проблем самими студентами. Головні положення теми засвоюються студентами шляхом розв'язання проблем, порушених викладачем і самими студентами. Проблемні питання поєднуються з інформаційними, спрямовувальними і такими, що потребують доведення. Це лекція проблемного засвоєння. Такий тип лекції, хоч і є найефективнішим щодо активізації пізнавальної діяльності, проте не завжди зручний і потребує високої майстерності викладача. Тут потрібна й підготовленість студентів. Досвід показує, що лекції другого типу проходять вдало під час вивчення тем, знайомих студентам із попереднього досвіду, саме вони викликають особливий інтерес. Такі лекції доцільно проводити для невеликої аудиторії (1—2 групи).

3. Лекції, на яких проблемний виклад поєднується з проблемним засвоєнням. Такі лекції називають комбінованими проблемними лекціями.

Пояснення науковці тлумачать з різних позицій:

1) як функцію наукового дослідження поряд із функцією передбачення;

2) як функцію педагога — розкриття ним істотних властивостей, внутрішньої структури матеріалу, що вивчається;

3) як один із методів викладу навчального матеріалу поряд із лекцією, бесідою.

Пояснення — це докладне, доступне висвітлення окремих питань, явищ, змісту роботи на лабораторних або практичних заняттях. Застосовуючи цей метод, викладач повідомляє невеликий за обсягом навчальний матеріал, розглядає окреме питання.

Бесіда (евристична бесіда) належить до методів проблемного навчання і проводиться у формі запитань, заздалегідь підготовлених викладачем, і відповідей на них студентів. Цей метод передбачає аналіз і узагальнення раніше вивченого та формулювання усної відповіді. Під час бесіди засвоюються нові знання, закріплюються засвоєні раніше. Бесіду використовують і як елемент лекції. її можна застосовувати на колоквіумах, заліках, екзаменах.

Показ, демонстрація — наочно-чуттєве ознайомлення студентів із предметами, явищами, процесами, що сприяє створенню наочних образів, уявлень про них. Цей метод викладачі застосовують для полегшення розуміння студентами навчального матеріалу. Він передбачає демонстрацію на заняттях натуральних об'єктів та їх моделей, таблиць, схем, діапозитивів, діафільмів, використання комп'ютера як засобу наочності тощо. Важливою особливістю цього методу є поєднання показу, демонстрації зі словом викладача.