Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Територіальні та соціальні діалекти у складі лексики обмеженого вживання






Мова жителів певної місцевості називається діалектною, а слова, вживані на певній території і відсутні у літературній мові, називаються діалектизмами. Функціонування діалектизмів можливе на всіх мовних рівнях:

- фонетичному (шос – щось, сатона - сатана);

- морфологічному (щоби с – щоб, му - йому);

- синтаксичному (що чути селом; я не требую їхнею згодою).

(Приклади взято з " Тіней забутих предків” М.Коцюбинського.)

Нас же цікавлять лексичні діалектизми, які, залежно від того, в якому відношенні перебувають з відповідними елементами мови літературної, можуть бути:

1. Власне лексичні діалектизми – це слова, що за значенням збігаються з літературними нормативними, загальновживаними, але виражені абсолютно іншою основою Це своєрідні дублети загальновживаних слів Найпомітніше представлені вони у системі повнозначних частин мови (чічка – квітка, крумплі – картопля, кибель – відро, стрий - дядько).

У різних говорах у складі діалектної лексики помітний шар специфічних емоційно забарвлених вигуків та часток: ади – дивись; бігме, делебі – їй-богу, справді; гейби – немов; к, ік – до.

Іноді лексичні діалектизми поповнюють систему загальнонародної лексики, функціонуючи у синонімічних рядах загальновживаних слів, часто виступаючи на периферії синонімічного ряду як емоційно забарвлені елементи. На межі діалектної і розмовної лексики загальнонародного вживання стоять такі слова: банітувати – лаяти; пантрувати – стерегти; файний – гарний; видіти – бачити.

2. Етнографічні діалектизми – назви місцевих реалій і понять, що не відомі або не використовуються поза межами певного говору. У побуті, матеріальній культурі, характері занять і трудової діяльності, у звичаях і традиціях жителів певної території є місцеві особливості, які і відбито у повсякденному словнику. Етнографічні діалектизми не мають відповідників у загальнонародній мові і пояснити їх можна лише опосередковано. Серед них виділяють групи:

1. Назви одягу і взуття (кобеняк – верхній одяг без рукавів; крисаня – чоловічий капелюх; сардак – зимовий одяг із домашнього сукна).

2. Назви страв (галагани – вид печива; жур – страва з вівсяного борошна, гуслянка – ряжанка з овечого молока; плачинда – різновид печива; лабухи – від печива; кваша – солодка страва з житнього борошна; потапці – їжа з накришеного хліба, перемішаного з олією).

3. Назви житлових і господарських приміщень та їх частин, знарядь праці, предметів побуту (абцаба – одвірок, лутка, стовп у стіні; ковганка – дерев'яний посуд для затовкування сала; колиба – чабанський курінь; кошниця – повітка для зберігання качанів кукурудзи).

4. Назви народних музичних інструментів (дримба – залізний інструмент у вигляді пружинистої залізної пластинки; трембіта – духовний музичний інструмент).

5. Демонологічні назви (арідник – злий дух; мольфар – чарівник; мавка – казкова лісова істота).

3. Семантичні діалектизми. До семантичних діалектизмів зараховують слова, які однакові щодо вираження з загальновживаними, але відмінні від них за значенням (вага – колодязний журавель; вино - виноград; губа - гриб; пасіка – просіка; хвиля – гарна погода; берег – гора, схил гори; іти – їхати; підлий –поганий; верх – димар; гостинець – шлях; година – гарна погода).

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.