Заняття № 48

Тема. Поняття про еволюцію. Основи еволюційної теорії Ч. Дарвіна.

Мета: ознайомити студентів з історією формування та становлення еволюційних поглядів, розглянути внесок у розвиток ідей еволюціонізму відомих учених.

Література: Загальна біологія (Підруч. Для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк.) М. Є. Кучеренко, та ін. – Генеза, 2000. – 464с.: іл. §

План

1. Історія еволюційних вчень.

2. Еволюційне вчення Ж. Б. Ламарка.

3. Еволюційна теорія Ч.Дарвіна.

1. Біологічна еволюція – це історичний процес розвитку живої природи, який супроводжується прогресивним ускладненням організмів, рідше – спрощенням їх організації, що загалом послужило причиною виникнення величезного різноманіття органічного світу. Основне питання теорії еволюції живої природи – виявлення рушійних сил і закономірностей виникнення видів.

Життя на Землі почалося з найпростіших організмів – одноклітинних або ще примітивніших форм. Внаслідок перетворення цих форм, яке тривало протягом багатьох мільйонів років, виникли незліченні види мікроорганізмів, рослин і тварин. Однак такі уявлення усталилися в науці в результаті багато-вікової боротьби. У найдавніших центрах цивілізації (Індії, Китаї, Єгипті, Вавілоні, Давній Греції) панували релігійно – міфологічні погляди на природу. Давньогрецький філософ Платон вважав, що ідеї існують самос-тійно і незалежно від свідомості людини. Він стверджував споконвічну доцільність, тобто присутність у світі Божественного начала. Аристотель вважав основою речей матерію, але пояснював її розвиток впливом нема-теріального чинника – душі. наукове дослідження природи почалося з часів Відродження.

Біологічні науки швидко накопичували великий фактичний матеріал щодо рослинного і тваринного світу. анатомічні й морфологічні дослідження сприяли пізнанню розмаїття форм живої природи, відкрили шляхи до порів-няльного аналізу. Одним із головних завдань біології в період її революцій-ного перетворення на межі XVII - XVIII ст. стала систематизація накопиче-ного фактичного матеріалу. Ще в 1583 р. Ф. Цезальпін (Флоренція) зробив першу спробу класифікації рослин. Англійський ботанік Джон Рей у 1693р. ввів одиницю систематики – вид.

Шведський натураліст Карл Лінней обгрунтував вид як універсальну одиницю та основну форму існування живого. Велика заслуга Ліннея - введення до наукової практики бінарної номенклатури.

2. Найвидатнішим еволюціоністом до Дарвіна був французький натураліст Ж.Б. Ламарк він здійснив першу спробу створити цілісну теорію еволюції, виклавши свої погляди у книжці «Філософія зоології».

Теорія еволюції Ламарка грунтується на двох головних передумовах: успадкування набутих ознак та внутрішнє прагнення організмів до самовдос-коналення. В основі цієї теорії лежить уявлення про те, що всі живі організми під впливом умов довкілля набувають корисних пристосувань, змінюючи свою будову, функції, індивідуальний розвиток. Інакше кажучи, за Ламарком, еволюція – це процес набуття корисних ознак, які успадковуються потомством. Інший фактор еволюції зумовлений внутрішнім прагненням організмів до прогресу, тобто не залежить від умов довкілля. Річ у тім, що вчений розглядав еволюцію як процес безперервних змін, які полягають в ускладненні будови і переходять від нижчого щабля організації до вищого. Такі щаблі він назвав градаціями. Нижчі щаблі – це бактерії та мікроскопічні організми, вищі –теплокровні тварини, у тому числі й людина. Наявність видів, які перебувають на різних щаблях досконалості в певний момент існування Землі, він пояснював тим, що життя безперервно самозароджується, і багато організмів, які виникли пізніше, ще не встигли вдосконалитися до вищого щабля.

3. Створення теорії еволюції було підготовлене усіма досягненнями природознавства того часу. Еволюція, за Дарівном, полягає в безперервних пристосувальних змінах видів. Еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, результатом якої є природний добір.

Спадкова мінливість – це зміни, які виникають у кожного організму індивідуально, незалежно від змін довкілля, і передаються нащадкам. Також Дарвін ще визначав й неспадкову мінливість, яка проявляється в усіх особин виду однаково під дією певного чинника і зникає у нащадків, коли припиня-ється дія цього чинника.

Оскільки спадкова мінливість сама по собі не має пристосувального характеру, то мав існувати певний природний механізм, який забезпечує пристосування організмів до умов довкілля. Цей механізм Дарвін убачав у боротьбі за існування та природному доборі.

Боротьба за існування – це вся сукупність узаємозвязків між особинами й різними факторами довкілля. Наслідком боротьби за існування є природний добір, який проявляється у переважаючому виживанні розмноженні найпристосованіших до умов існування організмів певного виду.