Історія ведення лісового господарства на території Українських Карпат

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Інститут природничих наук

Кафедра лісознавства

Реферат

на тему:

«Вплив вирубки лісів на екосистему Українських Карпат»

Виконала

студентка

групи ЛГ-41

Марчук Іванна

Івано-Франківськ

Зміст

Вступ

Історія ведення лісового господарства на території Українських Карпат.

Характеристика лісів Українських Карпат.

Значення лісів Українських Карпат. Методи рубок в гірських умовах. Штучне лісовідновлення та лісорозведення.

Висновок

Вступ

Ліси Карпат мають надзвичайно важливе водоохоронне, гідрокліматичне, протиерозійне та санітарно-гігієнічне значення. Вони регулюють поверхневий стік і помітно впливають на гідрологічний режим Дністра, Пруту, Тиси та їхніх приток. Лісові багатства Карпат відіграють важливу роль у розвитку народного господарства. Тут зосереджено більш ніж 20% лісового фонду України, 53% стиглих та перестиглих насаджень. Лісозабезпеченість у розрахунку на одну особу становить тут 0, 42 га і 73, 8 м³ деревини.

Унікальність природних екосистем Карпат зумовлена їх геологічною будовою, багатим рослинним і тваринним світом, мальовничими ландшафтами. Окремі райони Карпат мають важливе природоохоронне значення. З метою їх збереження утворено Карпатський природний національний парк площею 50, 3 тис. га. Для збереження гірських лісів Карпат, підвищення їх продуктивності, водоохоронно-захисної ролі та соціального значення необхідно впроваджувати науково обґрунтовані системи ведення лісового господарства для всіх лісогосподарських округів. Порушення правил ведення лісового господарства призводить до небажаних наслідків і завдає великих збитків народному господарству. Це стосується, передусім, норм лісокористування.

З метою підвищення ролі гірських лісів як могутнього природоохоронного чинника та комплексного їх використання у народному господарстві необхідно удосконалювати техніку, підвищувати рівень виробництва, розробляти системи господарства з урахуванням природних умов Карпат. Лісогосподарською основою рубок у гірських умовах Карпат мають бути постійне і безперервне зростання лісу, збереження та підвищення його корисних властивостей, регульоване користування лісом і його побічними продуктами, підвищення біологічної стійкості та продуктивності насаджень. У зв'язку з цим на особливу увагу заслуговують поступові й вибіркові рубки, що дозволяють повніше використати природу лісу, підвищити його захисні функції.

Історія ведення лісового господарства на території Українських Карпат

Українські Карпати - унікальний природний комплекс із великим розмаїттям ландшафту, багатим рослинним і тваринним світом. Тривалий період в Карпатах по-хижацьки експлуатувалися ліси. Найбільш помітно зменшилася площа та змінився стан лісів під впливом розвитку сільського господарства та виробництва поташу, деревного вугілля у другій половині XVIII - на початку XIX ст.

Необхідність збільшення площі сільськогосподарських угідь, інтенсивний розвиток лісових промислів призвели до надмірних рубок лісу, що зумовило значне зменшення лісистості, погіршення породного складу лісів, зниження їх продуктивності й біологічної стійкості. У цей період значне поширення в Карпатах мала вогнева система землеробства, яка призвела до знищення великих площ лісів. За цією системою ліси на окремих ділянках спалювали, а збагачений попелом ґрунт використовували протягом 3-4 років під зернові культури. Після цього площі перетворювалися на пасовища або знову заростали лісом.

У другій половині XIX ст. використання вогневої системи землеробства і виробництво поташу в Карпатах припинилися, але тисячі гектарів цінних букових лісів були вже знищені. Зменшилися також площі дубових і ялицево-смерекових лісів. На місці вирубаних змішаних і складних корінних насаджень почали створювати прості та чисті, біологічно нестійкі культури смереки, які легко піддавалися вітровалам, буреломам та іншим стихійним явищам. Дослідженнями встановлено, що у місцях, де зберігся первісний склад лісів, відповідний до географічного середовища, наслідки шкідливих стихійних явищ незначні.

Підневільно-вибіркові та суцільні рубки проводилися на великих площах і крутих схилах без урахування напрямку панівних вітрів. Це призвело до значного ослаблення хвойних лісів, поширення вітровалів. Тільки у Закарпатті було повалено вітром у 1869 р. 2, 6 тис, а в 1886 р. - 2, 3 тис. га хвойних лісів (А. Златник, 1934). У Передкарпатті в цей період вітровалами знищено 12, 8 тис. га смерекових лісів. Несвоєчасна розробка вітровалів зумовила масове розмноження короїдів, що завдало ще більших збитків лісам у наступні роки.

У початковий період розвитку капіталізму здійснювалися певні заходи, спрямовані на регламентування рубок та лісовідновлення, але вони були неефективні. Заходи з лісовідновлення здійснювались у дуже незначних обсягах; здебільшого воно відбувалося природним шляхом. Це призвело до важких наслідків. На території Карпат утворилися десятки тисяч гектарів незалісених пустирів і розладнаних малоцінних насаджень.

Виснаження лісових ресурсів цього краю зумовлене також надмірною експлуатацією лісів у повоєнний період, наслідки якої не ліквідовано і сьогодні. Рубки головного користування перевищували розрахункові норми (лісосіки) у 2, 5-3, 0 рази, у деяких областях в окремі роки вони досягали 4 розрахункових лісосік (у Чернівецькій області у 1949 р. вирубано 1, 1 млн. м³ замість 275 тис. м³). Лише за 1946-1968 рр. у Карпатах вирубано 120 млн. м³ високоякісної деревини; вітровали з 1959 по 1964 р. та снтомошкідники (короїди) знищили ще 40 млн. м³ смерекових лісів. Хижацька експлуатація лісів призвела до виснаження лісосировинного потенціалу Карпат, зниження водоохоронно-захисної ролі гірських лісів. Запаси стиглих і перестійних насаджень за цей період зменшилися на 48%.

Нині економічна інтеграція лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості в Українських Карпатах не забезпечує належного рівня ведення господарства, відновлення і комплексного використання лісових ресурсів. Більше уваги потребує лісове господарство, яке має не тільки забезпечити сировинну базу на тривалу перспективу, а й створити сприятливі умови для життєдіяльності населення регіону. Якщо у повоєнні роки ліси Карпат винищувалися головними рубками, то тепер вони виснажуються надмірними Прохідними рубками догляду у пристиглих насадженнях і суцільними санітарними рубками. Це призводить до зниження продуктивності та біологічної стійкості лісостанів. Головним завданням гірського лісівництва на сучасному етапі є оптимізація лісокористування, яке може поліпшити вікову структуру лісів, підвищити їх продуктивність і стабільність.