Перша (долікарська) допомога при отруєнні

Отруєння - хворобливий стан, викликаний введенням в організм отруйних речовин. Підозрювати отруєння слід в тих випадках, коли цілком здорова людина раптово відчує себе погано негайно або через короткий час після їжі або пиття, прийому ліків, а також чищення одягу, посуду та сантехніки різними хімікатами, обробки приміщення речовинами, що знищують комах або гризунів і т.п. Раптово може з'явитися загальна слабкість, аж до втрати свідомості, блювота, судомні стани, задишка, шкіра обличчя може різко збліднути або посиніти. Припущення про отруєння посилюється, якщо один з описаних симптомів або їх поєднання з'являється у групи людей після спільної трапези або роботи. Причинами отруєння можуть бути: лікарські засоби, харчові продукти, речовини побутової хімії, отрути рослин і тварин. Отруйна речовина може потрапити в організм різними шляхами: через шлунково-кишковий тракт, дихальні шляхи, шкіру, кон'юнктиву, при введенні отрути ін'єкцією (підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно). Викликане отрутою порушення може обмежитися тільки місцем першого безпосереднього контакту з організмом (місцеву дію), що буває дуже рідко. Найчастіше отрута всмоктується і надає на організм загальну дію (резорбтивное), що виявляється переважним ураженням окремих органів і систем організму. Загальні принципи надання першої допомоги при отруєннях 1. Виклик «швидкої допомоги». 2. Реанімаційні заходи. 3. Заходи з видалення з організму, що не всмоктався отрути. 4. Методи прискорення виведення вже всмоктався отрути. 5. Використання специфічних антидотів (протиотрут). 1. При будь-яких гострих отруєннях необхідно негайно викликати «швидку допомогу». Для надання кваліфікованої допомоги необхідно визначити вид отрути, який викликав отруєння. Тому необхідно зберегти для пред'явлення медичному персоналу швидкої допомоги всі виділення ураженого, а також залишки отрути, виявленого біля потерпілого (таблетки з етикеткою, порожній пляшечку з характерним запахом, розкриті ампули та ін.) 2. Реанімаційні заходи необхідні при зупинці серця і дихання. Приступають до них лише за відсутності пульсу на сонній артерії, і після видалення блювотних мас з ротової порожнини. До даних заходів належать штучна вентиляція легень (ШВЛ) і непрямий масаж серця. Але не при всіх отруєннях це можливо зробити. Є отрути, які виділяються з повітрям, що видихається (ФОС, хлоровані вуглеводні) з дихальних шляхів потерпілого, тому особи проводять реанімацію можуть ними отруїтися. 3. Видалення з організму отрути, що не всмоктався через шкіру і слизові оболонки. А) При надходженні отрути через шкірні покриви і кон'юнктиву ока. При попаданні отрути на кон'юнктиву найкраще промити око чистою водою або молоком так, щоб промивні води із ураженого очі не потрапили в здоровий. При надходженні отрути через шкіру слід уражене місце обмити струменем водопровідної води протягом 15-20 хвилин. Якщо це неможливо, слід видалити отруту механічно за допомогою ватного тампона. Не рекомендується інтенсивно обробляти шкіру спиртом або горілкою, терти її ваткою або мочалкою, так як це призводить до розширення шкірних капілярів і посиленому всмоктуванню отрути через шкірні покриви. Б) При надходженні отрути через рот необхідно терміново викликати «швидку допомогу», і тільки якщо цього зробити неможливо, або якщо вона затримується, тільки тоді можна приступати до промивання шлунку водою без застосування зонда. Потерпілому дають випити кілька склянок теплої води і потім викликають блювоту подразненням кореня язика і зіву пальцем або ложкою. Загальний об'єм води повинен бути достатньо великим, в домашніх умовах - не менше 3-х літрів, при промиванні шлунку за допомогою зонда використовують не менше 10 літрів. Для промивання шлунка краще використовувати тільки чисту теплу воду. Беззондовий промивання шлунка (воно описано вище) малоефективно, а при отруєнні концентрованими кислотами і лугами небезпечно. Справа в тому, що концентрований отрута, що міститься в блювотних масах і в промивних водах шлунка, повторно контактує з ураженими ділянками слизової оболонки ротової порожнини і стравоходу, і це призводить до більш важкого опіку цих органів. Особливо небезпечно проводити без зондове промивання шлунка маленьким дітям, оскільки велика вірогідність аспірації (вдихання) блювотних мас або води в дихальні шляхи, що викличе задуху. Заборонено: 1) викликати блювоту у людини в несвідомому стані; 2) викликати блювоту при отруєнні сильними кислотами, лугами, а так само гасом, скипидаром, так як ці речовини можуть викликати додатково опіки глотки; 3) промивати шлунок розчином лугу (питною содою) при отруєнні кислотами. Це пов'язано з тим, що при взаємодії кислот і лугів виділяється газ, який, накопичуючись в шлунку, може викликати прорив стінки шлунка або больовий шок. При отруєннях кислотами, лугами, солями важких металів потерпілому дають випити обволікаючі засоби. Це кисіль, водна суспензія борошна чи крохмалю, рослинне масло, збиті в кип'яченій холодній воді яєчні білки (2-3 білка на 1 літр води). Вони частково нейтралізують луги і кислоти, а з солями утворюють нерозчинні сполуки. При подальшому промиванні шлунку через зонд використовують ці ж кошти. з розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла або готують вугільну суспензію з розрахунку 1 столова ложка вугільного порошку на склянку води. Але необхідно пам'ятати, що сорбція на вугіллі не міцна, якщо він довго перебуває в шлунку або кишечнику, токсичну речовину може виділитися з мікроскопічних пір активованого вугілля і почати всмоктуватися в кров. Тому після прийому активованого вугілля необхідно ввести проносний засіб. Іноді при наданні першої допомоги активоване вугілля дають перед промиванням шлунка, а потім і після даної процедури. Незважаючи на промивання шлунка, частину отрути може потрапити в тонкий кишечник і там всмоктатися. Для прискорення проходження отрути через шлунково-кишковий тракт і обмеження тим самим його всмоктування застосовують сольові проносні (сульфат магнію - магнезія), які краще вводити через зонд після промивання шлунка. При отруєнні жиророзчинними отрутами (бензин, гас) використовують з цією метою вазелінове масло. Для видалення отрути з товстого кишечника у всіх випадках показані очисні клізми. Основний рідиною для промивання кишечника є чиста вода. 4. Реалізація методів прискорення виведення всмоктався отрути вимагає використання спеціальної апаратури і навченого персоналу, тому вони застосовуються тільки в спеціалізованому відділенні лікарні. 5. Антидоти застосовуються медичним персоналом швидкої допомоги або токсикологічного відділення лікарні тільки після визначення отрути, якою отруївся постраждалий

Данная страница нарушает авторские права?

© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.