Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






УВАГА !!!






Пропуски семінарських занять та негативні оцінки, отримані під час семінарського заняття, перездаються студентом в обов’язковому індивідуальному порядку під час індивідуальних занять з викладачем, який веде семінарські заняття або з керівником курсу (лектором) у позааудиторний час (протягом наступного тижня після проведення заняття). Форма таких відпрацювань (усна або письмова), вид передбачених завдань (теоретичні, практичні, творчі) встановлюються викладачем (згідно рішення кафедри) з попереднім погодженням із студентом.

Наявність невідпрацьованих пропусків та незадовільних оцінок має наслідком недопуск до складання заліку.

Права студента:

вчасно і повною мірою отримати ґрунтовну наукову інформацію, поради та рекомендації від викладача щодо засвоєння навчального матеріалу і виконання завдань, передбачених робочою програмою дисципліни;

вчасно захистити самостійно виконані завдання й отримати об’єктивну, адекватну рівня власних знань і навчальних здобутків оцінку;

брати участь в позааудиторних формах організації навчального процесу (індивідуальні консультації викладача, участь у конференціях, підготовка наукових публікацій тощо).

Обов’язки студента:

відвідувати передбачені розкладом заняття з дисципліни;

сумлінно виконувати вказівки і рекомендації викладача щодо успішного засвоєння начального матеріалу;

належно і вчасно виконувати передбачені завдання;

звертатися до викладача за порадами та роз’ясненнями щодо засвоєння змісту матеріалу і виконання практичних завдань;

вчасно ліквідовувати академічну заборгованість.

 

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль 1.

Семінар 1. Предмет логіки для юристів

Питання для обговорення

1. Визначення логіки як науки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Міркування (мислення) і його структура.

4. Істинність і правильність міркування.

5. Функції “Логіки для юристів” як навчальної дисципліни та її значення для підготовки фахівця-правника.

 

Мета заняття – сформувати розуміння логіки як частини сутності об’єктивного буття людини та самостійної науки, пізнати загальну структуру міркування. Історія науки логіки розпочалася ще у Стародавній Греції і налічує дві з половиною тисячі років. Закони логіки лежать у площині нашого мислення. Головний їх зміст формулюється особливою, створеною навмисно для власних цілей мовою. Щоб розкрити предмет логіки необхідно висвітлити, що таке пізнання, що таке форма і закон мислення і в чому полягає значення логіки для пізнавальної діяльності майбутнього юриста.

Термінологічний словник

 

Логіка, традиційна логіка, сучасна логіка, математична логіка, формальна логіка, діалективна логіка, відчуття, сприйняття, уявлення, міркування, абстрактне мислення, засновки, висновки, логічна форма, закон мислення, штучні мови, мова логіки, метод формалізації.

Дайте відповідь на питання

1. Які значення має термін “логіка” у наш час?

2. Хто є засновником традиційної логіки? Що Ви можете про нього розповісти?

3. Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?

4. Що таке міркування? Яка його структура?

5. Чи може висновок одного міркування стати засновком іншого? Наведіть приклади.

6. Як можна відрізнити правильне міркування від неправильного?

7. Що таке логічна помилка?

8. Чи може правильне міркування мати хибний висновок?

9. Що таке логічна форма міркування?

10. У чому полягає сутність методу формалізації в логіці?






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.