Фраземи з компонентом антропонімом. За нашою картотекою, фразеологізмів з компонентом антропонімом виявлено найбільше (13 % від загальної кількості одиниць)

В англійській мові фразеологізми з компонентом антропонімом, на відміну від українських еквівалентів, набувають негативної конотації. Наприклад: Jack Raw – ‘ молокосос’ [83, с. 135], merry Andrew – ‘ блазень’ [83, с. 611], Bess o’Bedlam – ‘ божевільна’ [83, с. 76]. Існування ряду подібних англійських фразеологічних одиниць, наділених негативним відтінком значення, прийнято пояснювати певними біографічними фактами життя вищезгаданих осіб, що залишилися в пам’яті суспільства у вигляді сталих висловів.

В німецькій мові зафіксовано такі фраземи з як позитивною семантикою, наприклад, Wie in Abrahams Schloß sitzen – ‘жити як у раю’[25, с. 16], Doller Otto – ‘смілива людина’[25, с. 498], так і з негативною конотацією Faule Trine – ‘ледача дівчина’ [25, с. 469], Hans Feigling – ‘боягуз’ [25, с. 310], Hans Taps – ‘тюхтій, незграба’ [25, с. 310].

Отже, завдяки подібній оціночній функції підсилюється виразність відтворення національного характеру й міжетнічних стосунків у суспільстві. У трьох досліджуваних мовах зафіксовано ФО з компонентом антропонімом, де внутрішня і зовнішня форми повністю тотожні. Це переважно фразеологічні одиниці античного та біблійного походження, які описано вище. Нами зафіксовано фразеологізми з компонентом антропонімом, що мають однакову внутрішню форму, але зовнішня змінюється. Це такі, як за царя Тимка, як була земля тонка [ ]; за царя Опенька, як була земля тоненька [ ]; за царя Панька, як була земля тонка [ ]; за царя Горошка, як було людей трошки [ ].Всі ці фразеологізми генетично є формулами українських народних казок, прислів’їв, належать до українського фольклору. Вони мають однакове значення ‘дуже давно’, ‘у давні часи’. В англійській мові з таким значенням зафіксовано синонімічні фразеологізми as old as Adam; dead as Queen Elisabeth. Як видно з прикладів, кожна фразема має однакове значення, але різний власноіменний компонент. У німецькій мові ми виявили подібні приклади: Von Adam und Eva, Der alte Adam у значенні ‘старий, давній’. Від синонімії потрібно відрізняти варіативність фразеологічних одиниць. Остання більше характерна для української мови, хоча поодинокі випадки виявлено і серед англійських та німецьких фразеологізмів.

Поняття фразеологічного варіанта у науковий обіг вводить М. М. Шанський: «Варіативність – це лексико-граматичні різновиди фразеологічних одиниць, тотожні за значенням та ступенем семантичної єдності. Відмінності варіантів можуть бути більшими або меншими, однак вони не повинні порушувати тотожність фразеологізму як такого» [148, с. 56].

В українській мові фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом досить часто варіюються. Причому видозмінюватися може сам антропонім, виступаючи в різних формах, наприклад, який Сава, така й слава [137, с. 128] – ім’я Сава – повне, календарне, але в іншому випадку – нема бідному Савці місця ні на печі, ні на лавці – ім’я Сава виступає в зневажливо-співчутливому значенні. В англійській мові можна простежити варіативність на прикладі фразеологізму David and Jonathan (Давид та Іонафан) = Day Jones’s locker = Davy’s locker [83, с. 566], що вжиті в значенні ‘нерозлучних друзів’. У двох останніх варіантах імена друзів мають скорочену форму. В німецькій мові ми не зафіксували таких варіацій, але виявлено приклади поєднання слів у фраземи, наприклад: die Sisyphusarbeit [25, с. 702]‘надзвичайні зусилля, непосильне щось’, Tantalsqualen leiden [25, с. 793] у значенні‘зазнати мук Тантала’, Ariadnefaden finden [25, с. 46]у значенні‘знайти вихід із скрутного становища’.

Слід зазначити, що в українських, англійських та німецьких фразеологізмах з компонентом антропонімом переважають чоловічі імена, хоча наявні приклади ФО з жіночим ім’ям. Наприклад, баба Параска – ‘язиката жінка’[ ], плести щось про Химині кури – ‘нести нісенітницю’[ ], Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудить [ ], що не мають англійських або німецьких відповідників. В англійській мові зі значенням ‘базікати’ вживається колоронім green stuff [ ]. Прикладом негативної ідіоми в англійській мові виступає фразема без оніма to knock some sense into someone [ ], що означає ‘верзти нісенітниці’.

Серед англійських фразеологізмів з жіночим іменем відомі – Black Maria («чорна Марія») – ‘тюремна карета’ [83, с. 59], Lady Bountiful – ‘дама-патронеса’ [83, с. 269]. В німецькій зафіксовано тільки ФО Faule Trine – ‘ледача дівчина’ [25, с. 469].

Переважну більшість англійських і німецьких фразем з компонентом антропонімом складають чоловічі імена реальних історичних осіб. Наприклад: англ. King Charles’s head – ‘ідея фікс, нав’язлива ідея’ [103, с. 263], Jack Ketch – ‘кат’ (за ім’ям англійського ката 18 ст.) [103, с. 195], John Bull – ‘Джон Буль’, типовий англієць (‘глузливе прізвисько англійців’) [103, с. 199], нім. Den Bacchus feiern – ‘пити, випивати’ (Бахус) [25, с. 76], Auch du, mein Brutus! – ‘зрада близької людини’ (Брут) [25, с. 129], Jemanden von Pontius zu Pilatus schicken – ‘ганяти когось без толку’ (Понтій Пілат) [25, с. 581].

В українській мові найчастіше вживаються фразеологізми, в яких компонент-антропонім – це календарне чоловіче ім’я, що є широковживаним, наприклад, заплач Матвійку, дам копійку [ ]; Дмитро хитер: з’їв курку та сказав, що полетіла [ ]; не всякому по Якову [ ].

Отже, в українській, англійській та німецькій мовах найчастотнішими є фразеологізми з чоловічими іменами, рідше – з жіночими. За способом творення такі ФО поділяємо на 3 групи:

1) кальки;

2) напівкальки;

3) інші фразеологічні одиниці.

Характерні риси національної психології, уподобань, певної історичної доби українського і англійського народів безсумнівно знаходять своє відображення в країнознавчій семантиці антропонімічних фразеологічних одиниць мов.

Фразеологізми виявляють суттєву відмінність як мовні знаки. Особливості вторинності номінації виявляються в превалюванні кваліфікативної функції при називанні фрагмента дійсності; у відображенні не однієї, а кількох ознак; в обов'язковості вияву суб'єктивно-модальної інтенції мовця, наприклад: пройда – це завжди ‘погано’ (в аспекті моральних цінностей), а битий жак актуалізує наявність хитрості, кмітливості, досвіду різного характеру, набутих в умовах виживання. Тому негативна чи позитивна оцінка тут залежить від того, з яких позицій виступає мовець. Знакова специфіка ФО виявляється також в образній основі номінації й у «прозорості» цих образів для певної лінгвокультурної спільності, наприклад: ФО Люба з дуба є номеном розумово обмеженої людини, що мотивується наявністю слова-компонента дуб, яке традиційно в українців є символічною ознакою нерозумних людей. ДДДДДДДДДДДД

Численна наукова література свідчить про дискусійність статусу фразеологічного значення. Підхід до визначення поняття «фразеологічне значення» цілком залежить від прийнятих дослідником критеріїв фразеологічності. Автор поділяє думку В. В. Виноградова [38], М. Ф. Алефіренка [6], А. М. Мелерович [94] та інших дослідників, які обстоюють позицію наявності фразеологічного значення і вказують на специфіку якісної природи фразеологічної семантики порівняно з лексичною.

Фразеологічне значення має ряд відмінних від лексичного ознак: специфічна, неускладнена словотвірна семантика, в якій виділяється семантичний надлишок: наприклад, для називання періоду часу, в межах якого відбулася якась давня подія, можна використати слово здавна або ФО з предку-віку (От би, здавалось, і добре, та горе, що старожитні козаки, що з предку-віку козаками бували, військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П.Куліш).

Оскільки компонент-назва людини є знайомим мовцеві й у плані форми, й у плані змісту, а також мотивує актуалізацію сем на позначення людини («вік», «стать», «соціальний стан» тощо), думаємо, справедливим є твердження, що ступінь ідіоматизації, ступінь цілісності семантики таких ФО буде нижчим, за ті, до лексичного наповнення яких уходять компоненти-назви тварин чи предметів.

Показовим у цьому плані є те, що антропонімічні компоненти, навіть утрачаючи здатність виділяти особу з-поміж інших, не втратили такої особливості, як актуалізація семи «стать», наприклад: мудрий як Соломон [105, с. 356](мудрий має граматичний показник чол. р.), англ. Admirable Crichton [83, с. 28](‘вчений, освічена людина’), нім. Ein groß er Hans [25, с. 310](‘поважна, мудра особа’). У відапелятивних псевдовласних утвореннях знаходимо такі показники: іти до Бокового (виділяється флексією чол. р), [як] Кобра Львівна [28, с. 381] (суфікс - івн). В англійській та німецькій мовах таких показників немає. Крім того, в семантичній структурі ФО компоненти-антропоніми експлікують яскраві характерологічні семи: ‘розумово обмежений’ – як Стецько, дурний як Омелько, Альоша приморожений; ‘неохайний’ – як Клава, як Манька з мильного заводу, як Фрося. Є такі фразеологічні одиниці й в англ. John Trot – ‘неотесаний селюк’, Arab of the gutter – ‘вуличний хлопець, бездомний’, в нім. Hans Huckebein – ‘бідолаха’, Der keusche Joseph – ‘непорочний Йосип’, Wie die Faust aufs Auge – ‘ні до села, ні до міста’. Частотність уживання антропонімічного компонента мотивується екстралінгвальними чинниками, що, зокрема, виявляється у відсутності в лексичному наповненні досліджуваних ФО власних назв іншомовного походження Альбіна, Модест, Едуард, Жанна. У лексичному наповненні ФО не фіксуються також імена Ярослав, Ігор, Святослав, Ольга, що усвідомлюються як імена правителів країни. Це є ще одним свідченням народності джерел виникнення ФО. Крім того, простежується «вік» імені, наприклад, Ленін, Буратіно в лексичному наповненні ФО дивиться як Ленін на буржуазію, багатенький Буратіно, в англ. a Mark Tapley – ‘оптимістична людина’, в нім. Hans Ohnesorge – ‘безтурботна людина’, порівняно молоді для фразеології власні назви, а Хима, Настя, Мартин, давні (Хима з Єрусалима, взулась як Настя в постоли, носиться як Мартин з балабайкою, в англ. Cassandra warnings – ‘перестороги, якими нехтують, але які збуваються’ [83, с. 938], Parthian arrow – ‘парфянська стріла, влучне зауваження в кінці’ [83, с. 682], в нім. Der alte Adam – ‘ветха людина’ [25, с. 22].

Корпус антропонімічних компонентів з традиційною пейоративною конотацією (Стецько, Феська, Солоха, Хома), як показує дослідження, збільшився, демонструючи фразотворчі потенції нових слів-компонентів Альоша («нерозумний» – як Альоша з водокачки, Альоша приморожений, як Альоша з Бугаївки), Клава (‘недоумкувата’, ‘неохайна’ – як Клава, ходить як Клава), Дунька (‘неохайна’, ‘криклива’ – Дунька з маслобойні, як Дунька з бараків) тощо.

На користь антропометричної «призми» бачення об'єктивної дійсності свідчить і той факт, що в лексиконі будь-якої мови, на думку Ю. М. Караулова, розділ «Людина» виявляється вивченим найглибше [66, с. 120]. Онім відіграє велику у роль у визначенні національно-культурних принципів.

Досліджуваний матеріал представлений фразеосемантичними полями (ФСП) «людина», «час», «простір» і «кількість».

Фразеосемантичні поля виявилися найвищою ланкою в ідеографічній організації представленого шару фразеологізмів української мови. Першим етапом диференціації досліджуваного мовного матеріалу є формування фразеосинонімічного ряду (ФСР): за царя Панька, як земля була тонка [137, с. 169], за царя Хмеля, коли людей була жменя [137, с. 239], від Адама, Joe Blow – ‘солдат’ [83, с. 507], Von Adam und Eva – ‘бути допотомним’ [25, с. 23] – фразеологізми, що в своїй семантичній структурі актуалізують інтегральну сему ‘давно’, об'єднуються в один синонімічний ряд.

Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні відзначаються великим діапазоном сфер використання. Спостереження свідчать про різноплановість характеристик, кваліфікованих названими фразеологічними одиницями. Людина як еталон освоєння різних категорій буття дала поштовх до виникнення фразеологізмів, що функціонують для називання фрагментів як матеріального, так і нематеріального світу.

Проте людина в першу чергу усвідомлюється як істота біологічна, що відповідним чином відбивається й у семантиці фразеологічних мовних засобів. Зокрема, виділено фразеологізми, у значеннєвій структурі яких домінантними є семи, що маніфестують цілу гаму емоцій і почуттів (від захоплення й до відрази) та актуалізують модальну оцінку: стріла Купідона, Cupid's arrow, den Pfeil des Amors у значенні «символ кохання». Більшість фразеологізмів даної ФСГ є вокативними, оскільки сформовані як одиниці побажання, волевиявлення, наказу. Диференціація ФСР «задоволення», «незадоволення», «категоричне непогодження», «лайка», «впевненість», «невпевненість», «здивування», «байдужість», утворених згідно з актуалізацією відповідної гіпосеми, часто залежить від дистрибутивного оточення й мотивує розвиток полісемії Специфікою конституентів зазначених ФСР є той факт, що первісно вони використовувалися з метою образити людину, облаяти, побажати їй усяких неприємностей, хвороби тощо. Своє матеріальне вираження це знайшло в лексичному наповненні ФО.

Зовнішніми біологічними показниками людини, що інтерпретуються одиницями досліджуваного фрагмента фразеологічного корпусу української мови, називаємо зовнішність і вік. ФСГ «зовнішність» представлена ФО, до лексичного наповнення яких уходять і компоненти-антропоніми (як Адам і Єва, як Клава, як Фрося, як Дунька з масло бойні, a Miss Molly – ‘зніжена дівчина’, Von Adam – ‘як Адам’). Фразеологізми цієї ФСГ називають різні зовнішні характеристики, висвітлюючи при цьому специфіку функціонування компонента-назви людини в лексичному наповненні ФО. Антропонімічні компоненти можуть виступати маніфестантом семи «особа високого росту» (як півтораївани, два Івани), відзначатися актуалізацією традиційно пейоративних сем (ходить як Клава, як Дунька з бомбоскладу), актуалізувати конотативну культурологічну сему на позначення зовнішності (як Адам і Єва). В англійській та німецькій мові не зафіксовано фразем на позначення росту.

Інтегральна сема «розумові здібності» організує ФО у відповідну ФСГ. Вона являє собою синонімо-антонімічний блок, оскільки складається з опозиційних фразеосинонімічних рядів з ідеограмами «розумний» – «дурний». Кількісно фразеологізми розподіляються за цими рядами непропорційно. ФСР «дурний» являє собою складну структуру, бо його конституентами є цілі фразеологічні серії (найбільшими є утворені з антропонімічними компонентами як Стецько, Стецько з печі, Стецько на піч, Альоша приморожений, Альоша з водокачки, John Trot, Hans Dumm. ФСР «розумний» представлена такими ФО (укр. Мартин босий, але в брилі; людина твереза; як мудрий Соломон; лиманський хлопець, англ. Admirable Crichton – ‘вчений, освічена людина’, нім. Ein groß er Hans – ‘поважна, освічена особа’). Така статистика зрозуміла, оскільки привертає увагу й краще запам'ятовується негативне. Сигналізаторами семи «дурний» є антропонімічні компоненти Стецько, Клава, Дуня, John, Hans які мають пейоративний ореол, а Зіна, Люба маніфестують сему «дурна», що мотивується контактністю з магазина, з дуба.

ФСГ «риси характеру» мають конституенти, які диференціюються за двома ФСР «негативні риси» і «позитивні риси» (укр. Ваня Вєтров, язиката Феська, англ. honest Abe – ‘чесний’, нім. Hans im Glü ck – ‘щасливчик’). Маніфестантами семи «негативна риса характеру» є антропонімічні компоненти (укр. Палажка, Феська, Мартин, Марко, англ. Tom o’Bedlam, нім. Das ist aber ein Bacchus – ‘оце так товстун’), або інше слово-компонент, що викликає стійкі асоціації (лис Микита). Актуалізація семи «позитивна риса характеру» залежить від сполучуваності.

ФСГ «соціальний стан» складається з таких ФО як багатенький Буратіно, співати Лазаря, Arab of the gutter – ‘вуличний хлопець, бездомний’ [83, с.45]. В німецькій мові немає відповідників до фразеосемантичної групи «соціальний стан». Маніфестація відповідної інтегральної семи в цілісному значенні фразеологізмів здійснюється по-різному.

Джерелом лінгвокультурної інформаціїонімного компонента (ОК) є соціум, історія, література, античність, християнство, на основі якого досліджувані одиниці скласифіковано у фразеологічні моделі, спільні для української, англійської та німецької мов: 1) фразеологізми з соціально маркованими ОК (поширені у соціумі компоненти-імена чоловіка та жінки); 2) фразеологізми із псевдоонімними компонентами (псевдоантропонімні та псевдотопонімні компоненти); 3) фразеологізми з прецедентними ОК (ОК історичного та літературного походження); 4) фразеологізми з сакральними ОК (ОК античного (міфологічні) та християнського (агіоніми) походження).

Мотивація фразеологізмів з ОК ґрунтується на основі переосмисленої культурної інформації про образ людини (антропометричні образи: образ людини як фізичного та фізіологічного феномена; образ людини як суспільного феномена) та про образ людини і всесвіту (антропоцентричні образи: співвідносні із людиною і всесвітом; набуті внаслідок взаємодії людини і всесвіту).

Поширені компоненти-імена людей у процесі тривалого функціонування у фразеологізмах української (Альоша, Дунька), англійської (Jack, Mary), німецької (Hans, Heinz), мов сприяли формуванню символіки й асоціацій у їхньому фразеологічному значенні, на основі якого ці одиниці включено до моделі фразеологізмів із соціально маркованими антропонімними компонентами (пор.: укр. Альоша приморожений у значенні ‘людина з вадами в характері’, Дунька з Кацапетівки – ‘дурна жінка’, англ. Jack on both sides у значенні ‘людина, що намагається служити багатьом, і нашим і вашим’, Mary Ann – ‘проста, банальна дівчина’, нім. Hans Dumm – ‘дурник’, Ein fauler Heinz – ‘ледар, нероба’).

Фразеологізми з соціально маркованими антропонімними компонентами у кількісному плані переважають інші моделі фразеологізмів. Власні імена у фразеологізмах цієї моделі виконують символічну функцію і можуть позначати певний стереотипний образ(укр. Дурний, як Стецько, англ. Cousin Betsy; нім. Hans Leiderlich). Вибір імені-компонента може зумовлюватися зовнішньою формою фразеологізму, тобто формальною організацією мікротексту (укр. Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають, англ. John Doe and Richard Roe, нім. Er ist Hans Dampf in allen Gassen має еквівалент в українській мові без нашого Гриця вода не освятиться).

Ця модель представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1) як фізичного та фізіологічного феномена, що трансформують лінгвокультурну інформацію про її розумові вади в усіх зіставлюваних мовах: укр. То ще дурна Гапка – ‘дурна жінка’ [27, с. 126], англ. Jack Adams – ‘нерозумний чоловік’ [83, с. 500], нім. Faule Trine – ‘особа дурна, бездумна’ [25, с. 469].

2) як суспільного феномена, які передають інформацію про професію в англійській мові: Cheap Jack – ‘мандрівний дрібний торговець’ [83, с. 95] (атрибутивний компонент Cheap надає фразеологізму негативного конотативного відтінку. Сама лексема Jack є англіфікацією французького імені Jacques, яке є зменшувальною формою від Jacobus, але в Англії це ім’я завжди асоціювалося з апелятивами Johan, John і тому воно, можливо, має місцеве походження і використовується при зверненні до незнайомця як загальна назва); соціальну нерівність – у німецькій мові: Will Heinz nicht, so muß Kunz – ‘чого не хоче робити один, те мусить зробити інший’та українській: Не для Гриця паляниця (ім’я Гриць – назва простого чоловіка, якому не слід від життя очікувати особливих роскошів, навіть у формі паляниці); гендерну нерівність: Старший Гриць як Парашка та умов життя, які зафіксовані тільки в українській мові з використанням антропонімів: куди Макар телят не ганяв – ‘там, де важкі умови життя, далеко’ [27, с. 365] (Макар – це злидар, змушений пасти своїх телят на закинутих вигонах. Можливо, що Макарові телята – фікція, й у цьому вислові міститься прихований гумор.

Ця модель ще представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини і всесвіту, зокрема:

1)образах, співвідносних із людиною і всесвітом, що трансформують інформацію про різні реалії в англійській мові: the Blue Peter – ‘прапор відплиття’ [83, с. 48] (синій прапор з білим квадратом, що піднімається перед відплиттям судна) тапро поняття виміру – в українській: три душі і Марфа – ‘зовсім мало’ [105, с. 277], в німецькій мові таких образів не має;

2) образах, набутих унаслідок взаємодії людини і всесвіту, що трансформують лінгвокультурну інформацію про нечисту силу лише у слов’янських мовах: укр. Антипко (Грицько) в нім сидить (антропонім Антипко використано у значенні ‘злого духа’; грец. ім’я Α ν τ ί π α ς). Одна з особливостей демонічних назв – це множинність найменувань того самого міфічного персонажу, що пов’язано зі страхом вимовляти ім’я демона, оскільки вважали, що це одночасно є його прикликанням. Цим зумовлено табуювання імен: замість «справжньої» назви демона вживається «безпечне» ім’я людини.

У слов’янських фразеологізмах, порівняно з англійськими та німецькими, ширше представлена оцінна характеристика людини: укр. Манька білолучанська [26, с. 312], Альоха з мильного заводу [26, с. 28].

Фразеологізми з псевдоантропонімним компонентом відзначаються яскравою національно-культурною специфікою у зіставлюваних мовах, пор.: укр. Читати Храповецького – ‘хропіти’ [106, с. 449], англ. Sleep with Mrs. Green – ‘ночувати на траві’ [83, с. 366], нім. wie ein Stein schlafen – ‘спати як камінь, міцно спати, хропіти’ [25, с. 983]. В німецькій мові цей фразеологізм вживається без антропоніму.

Ця модель представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1)як фізичного та фізіологічного феномена, що трансформують інформацію про її розумові вади у зіставлюваних мовах, пор.: укр. Балда Іванівна – ‘нерозумна людина’ [27, с. 37], англ. Bess (Jack) o'Bedlam – ‘божевільна людина’ [103, с. 77], нім. Ein wunderlicher Christ – ‘дивна людина’ [25, с. 134]. Натомість лінгвокультурна інформація прориси характеру(балакучість, злостивість) наявна лише у слов’янських мовах: укр. Кобра Львівна – ‘злостива жінка’ [27, с. 298]., Глухар Тетерович – ‘людина, що недочуває, неуважність’ [27, с. 118]., Розтапша Іванівна – ‘неуважна людина та огрядність’ [26, с. 152], Баба Пихтя – ‘товста жінка’ [26, с. 36].

2)як суспільного феноменаіпередається як інформація про рід занять в англійській мові: Joe College у значенні ‘студент’ [83, с. 499]. В українській та німецькій мовах таких фразем з антропонімом не виявлено.

Характерною ознакою цих фразеологізмів є їхня культурна маркованість та оцінна семантика.

Джерелом лінгвокультурної інформації фразеологізмів з прецедентними антропонімними компонентами зіставлюваних мов є історія та література, напр. укр. баба Палажка і баба Параска – ‘сварливі жінки’ (персонажі оповідань І. С. Нечуя-Левицького), англ. as proud as Punch – ‘гордий чоловік’ (герой лялькової вистави «Панч і Джуді»: горбань Панч із гачкуватим носом – утілення оптимізму та його дружина Джуді – неохайної жінки), нім. Der schwarze Peter – ‘Чорний Петер’ (дитяча гра в карти).

Спільне у фразеологізмах з прецедентними антропонімними компонентами спостерігаємо на основі інтерлінгваль­ної інформації. Спостерігаємо різний ступінь засвоєння прецедентної інформації. Так, у межах українського зіставлення важливим є той факт, що через тривалі історичні й культурні контакти певна історична постать була популярною у цих лінгвоспільнотах, однак символіка прецедентного імені, а звідси, і його емоційно-експресивна оцінка є дещо різними: укр. Прославився на Вкраїні козак Гонта, що сажав жидів на кілля поверх плота [137, с. 93].

Фразеологізми з сакральними антропонімними компонентами, джерелом інформації яких є античність та християнство, становлять частину досліджуваного матеріалу. Оскільки їхньою мотиваційною основою є знання про міфи та християнство, вони відзначаються високим ступенем інтернаціональності, пор.: укр. скриня Пандори [27, с. 951] у значенні‘вмістище зла, лиховісний дар’, англ. Pandora's box [83, с. 728], нім. Die Bü chse der Pandora [104, с. 297].

Ця модель представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1)як фізичного та фізіологічного феномена, що трансформують лінгвокультурну інформацію про розумові здібності: укр. премудрий, як Саламон [27, с. 988]. – іронізують над тим, хто вдає розумного, англ. as wise as Solomon – ‘ розумний, досвідчений’ [83, с. 711], нім. Salomonische Weisheit – ‘соломонова мудрість’ [104, с. 185];

2)образах, співвідносних із людиною і всесвітом, що трансформують лінгвокультурну інформацію про певні локуси у всіх зіставлюваних мовах: укр. авгієві стайні [27, с. 19], англ. Augean stable – ‘занедбане, занехаяне місце’ [83, с. 28], нім. den Augiasstall reinigen – ‘навести лад у занедбаних справах’ [25, с. 25]; прочас – у слов’янських: укр. Не до Петра, а до Дмитра – ‘час до зими’ [26, с. 350] (свято Дмитра припадає на день 26 жовтня ст.ст.); про їжу – лише в англійській мові: Adam and Eve on a raft – ‘яєчня з двох яєць на тості’ [104, с. 15] (цей бібіліонім містить у собі семантику якісної подібності двох об’єктів); про пияцтво в німецькій мові: den Bacchus feiern – ‘пити, випивати’ [25, с. 76].