Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу.

Сьогодні кожна дитина мовби існує одночасно в трьох вимірах. Перший – об’єктивна реальність, яку дитина не може змінити і тому має адаптуватися до неї. Другий – суб’єктивна реальність, яка досить умовно існує в колі сім’ї, друзів, у колективі класу, групи чи гуртка. Вона тому є суб’єктивною, що цілком залежить від почуттів самої дитини. З’являється в житті дитини й третя реальність – віртуальна. Нові телекомунікаційні та інформаційні технології надають можливість опинитися у будь-якій фантастичній ситуації, відчути себе її учасником. Виникає питання: як допомогти дитині розібратися у цих реальностях, не втратити себе, не розгубитися?

Необхідно згадати, що мета виховання – ідеал. Але суперечливість полягає в тому, що ідеали шкільного виховання здебільшого суперечать ідеалам реального життя дітей. У гуманістичній виховній системі ідеал – це створення випереджаючої ситуації, надання можливості заглянути в майбутнє. Варто разом з дітьми поміркувати над тим, яким вони бачать своє майбутнє. [5]

Щоб зробити суспільний ідеал людини ідеалом кожної особистості вихователі оздоровчого табору використовують два шляхи. Перший полягає в тому, щоб зацікавити дітей різноманітною діяльністю, а потім зацікавлюють та включають їх до справ високої моральної значущості. Так поступово діти привчаються до усвідомлення моральних ідеалів суспільства.

Існує другий шлях. Вихованці починають діяти, вже маючи перед очима спільно прийнятий ідеал, в якому закладені ідеали відносин до себе, до однолітків, до дорослих. Якщо ідеал приймається, то вся майбутня виховна діяльність стає для дітей засобом втілення ідеалу в життя.

Актуалізація ідеалу в свідомості вихованців, - головна умова, необхідна для того, щоб «дух» табору приймався вихованцями та спонукав їх до дії.

У сучасних умовах вся робота в таборі повинна бути побудована на демократичних засадах. Якщо вихованці не пишаються своїм колективом – ефективність впливу такого колективу на особистість буде незначною. Високий престиж колективу – гарантія успішності впливу його норм та цінностей, засвоєння виховного ідеалу.

З окремих знайомих, малознайомих та зовсім незнайомих дітей, де хтось комусь симпатизує та навпаки, народжується через деякий час спільнота дітей, виникає поняття «ми». Відбувається виокремлення «ми», «наше» із загального навколишнього життя.

«Ми» - це те, що притаманне тільки одному певному колективу, на відміну від інших таких або зовсім інших колективів. Існують поняття – «ми», а все навколо – «вони».

Для тимчасових дитячих об’єднань – це почуття спільності дуже необхідне, воно сприяє створенню та зміцненню колективу.

Існують певні умови, за яких ця спільність може виникнути. По-перше, треба мати так звану матеріальну основу: певну кількість дітей, носіїв цього поняття «ми». Потрібна територія, де «ми» може розташуватися, збиратися, діяти. Необхідна мета спільної діяльності.

У дитячого тимчасового колективу є свої ідеали, норми та правила поведінки, специфічні форми організації колективу, органи самоврядування, а також символи, назва, девіз, емблема, пісні, які підкреслюють приналежність саме до цього конкретного колективу. Все це – центри об’єднання, тобто ті цінності, предмети та символи, які ідентифікують групу, складають матеріальну та ідейну основу її існування й розвитку. На цій основі відбувається усвідомлення спільності, створюється почуття «ми». Визнання ідеалу колективом – важливий етап формування ідеалу. [3]

Неодноразово відмічалося, що літній тимчасовий дитячий оздоровчий табір має певні переваги у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості:

· в центрі діяльності таких закладів знаходяться не навчальна робота, а інша системотворча робота (спорт, праця, мистецька діяльність тощо);

· оздоровчий табір надає широкі можливості для роботи різновікових колективів школярів;

· в умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме: вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;

· організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості (звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності). [1]

Виховання базується на комплексному підході. У цьому зв’язку вся система роботи в таборі будується на основі ідеї співпраці вихователів та вихованців.

Співробітництво дітей з дорослими та однолітками є першим поштовхом до внутрішнього процесу розвитку, зоною найближчого розвитку. Тільки в цьому виховна робота веде до розвитку особистості та формує індивідуальний стиль творчої діяльності. Ґрунтуючись на структурі особистості, можна виділити такі фактори самореалізації дитини в умовах тимчасового колективу:

фактор відносин – це характер відносин, які складаються між вихователем та вихованцем. Від них залежить, які особистісні прояви, риси характеру членів колективу актуалізуються, а які вирівнюються. Міжособистісні відносини є середовищем самореалізації, тому таке велике значення приділяють створенню позитивного мікроклімату.

фактор здоров’я. Суть його полягає у формуванні здорового способу життя вихованців. Навчити дитину вести здоровий спосіб життя як в нормальних, так і екстремальних умовах, - важливе завдання оздоровчо-виховної роботи.

фактор творчості. Дитячий табір розкріпачує творчі сили кожної дитини, максимально розвиває ії самодіяльність. Узгоджена із віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до праці, розвитку інтелекту, максимальному розкриттю здібностей.

Співробітництво передбачає різноманітність педагогічних ролей і положень керівника, вихователя в роботі з дітьми залежно від віку, рівня вихованості колективу, характеру діяльності. Ось деякі з них:

· Безпосередній керівник діяльності. Така роль обирається в критичних ситуаціях, складній діяльності або справі.

· Активний учасник справи – коли проводиться конкретний табірний захід, виявляється комплекс ролей цієї справи.

· Помічник – коли діти потребують допомоги на певному етапі справи.

· Звичайний учасник справи або гість заходу.

· Суддя, член журі, конкурсної комісії. Займає лише роль того, хто оцінює, а діти працюють самостійно.

· Позиція повного невтручання. В роботі дітей повинні бути «зони невтручання дорослих», де опіка вважається зайвою. [11], [14]

Виховну роботу слід будувати так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі, відчувала себе сильною, збагатилася духовно й відчувала себе затишно. Тому щоденне життя в оздоровчому таборі має бути насиченим різноманітною діяльністю, інтелектуально й фізично спрямованим.

Необхідно спрямувати виховну роботу на індивідуально-масові заходи в гурті, загоні, таборі, забезпечивши щоденне психологічне розвантаження дітей за допомогою індивідуальною роботою з книгою, малювання, мислення, вишивання.

Життя табору будується як творчо різноманітна діяльність колективу дітей і дорослих, в процесі якої розвиваються духовні й фізичні сили кожного вихованця, здійснюються взаємне виховання й самовиховання старших та молодших при керівній ролі вихователів. Основу цього життя складає колективна організаторська діяльність. Найважливіші сторони життєдіяльності – постійне всебічне піклування про людей, один про одного, різноманітна пізнавальна діяльність, пізнання навколишнього середовища, а також спорт і туризм.

Створення колективу однодумців у загоні, дітей захоплених спільною метою, загальною й важливою для всіх справою досягається через особливу організацію життя, в котрій головне місце посідають органи самоврядування.

В кожній дитині закладена така композиція рис та властивостей, якої не має в іншій. На цьому й побудоване самоврядування – законне суспільне право дітей, яке передбачає:

· самостійно планувати роботу;

· максимально реалізовувати свої плани, проводити справи, обговорювати та давати їм оцінку. Важливо, щоб частину загальнотабірних, загонових зборів діти проводили самостійно, а дорослі допомагають підказками, порадами;

· самостійно обирати постійний й тимчасовий актив з відкритим обговоренням, розподіляти доручення;

· приймати рішення та перевіряти їх виконання, оцінювати різноманітні конкурси, змагання;

· критикувати, викривати недоліки, шукати шляхи їх подолання. [3]

Органи самоврядування – це вибірні органи, основне завдання яких – організація різнобічної діяльності. Ці органи потрібні для того, щоб поширити уявлення підлітків про демократичні норми життя суспільства, виховувати особисту відповідальність за кожну колективну справу, активну позицію в колективі, розвивати ініціативу й самостійність. Чим більше законних прав буде мати дитина, тим міцніше стане організація самих вихованців.

Взаємодія педагогів з органами дитячого самоврядування виявляється у створенні умов для прояву ними своєї самостійності, загальної відповідальності за колективну справу. В обов’язки вихователя входить – навчити дітей організовувати свою діяльність, тобто планувати, розподіляти, контролювати виконання, самостійно доводити справу до кінця, досягати мети. Завдання соціального педагога – вдало поєднувати свою допомогу з розвитком самодіяльності колективу, що передбачає повне виключення авторитарно-адміністративних методів, глибоку повагу до кожної дитини.

Вищим органом самоврядування є збори, на яких висуваються ідеї, найважливіші питання, які передбачають життя колективу. Збори обирають командирів та актив, затверджують плани, завдання, підводять підсумки, виносять рішення, намічають перспективи.

Загальний збір має велике значення для всього колективу табору. Перш за все, завдяки отриманій інформації в свідомості вихованців визначилися цінності та перспективи табірного життя.

Загальний збір – це концентрація емоційно-морального стану колективу, об’єднання дітей не тільки в загоні, а й в плані всього табору. Він обирає Раду табору, ради загонів, штаб, визначають назву та девіз зміни. Добрим початком першого збору загону може стати екскурсія територією оздоровчого закладу. [15]

У багатьох вихованців відсутнє прагнення до самостійності, дехто не проявляє ініціативи та взагалі не вміють слухати один одного, спільно працювати. Виходячи з цього, завданням зборів стали:

· розвивати самостійність та ініціативність вихованців;

· вчити дітей думати спільно, визнавати думку іншого, з повагою ставитися до оточуючих, поєднувати свої інтереси зі спільними інтересами;

· залучати кожного до процесу колективного планування діяльності, сприяти згуртування колективу.

У перші дні табірної зміни на загальному зборі обирається Рада загону: 5-7 чоловік - у молодших загонах, 7-9 дітей - у старших.

Великим загальним збором на період обирається штаб загону. Таким чином, протягом зміни діють по черзі декілька скликань загонових штабів. До штабу входять – начальник штабу, командири ланок, командир загону, а також за рішенням збору інші відповідальні особи.

Штаб керує всім життям загону протягом всього періоду виконання загонового лану на цей період. На наступному зборі старий штаб звітує перед загоном й передає керівництво новообраному штабу.

На великому зборі також обирають ради справ. Рада справи – це зведений орган, що складається з представників кожної ланки й відповідає за підготовку й проведення конкретного заходу, який включений до плану загону. Рада загону, дружини висувають декілька пропозицій, варіанти пропозицій на вибір, серед них можуть бути дуже суперечливі. Діти обговорюють всі пропозиції, відзначають раціональні, доводять їх важливість.

Далі обговорюється якась справа, пропозиція. На зборі діє група контрпропозицій, яка «прискіпується», задає питання, примушує шукати докази. Рішення збору оголошується перед вихованцями, ті в свою чергу, комплектують групи обговорення, які додають свої пропозиції. Наприкінці збору формується президія, яка повинна дати відповіді на будь-які запитання аудиторії.

На зборі працюють спеціальні групи:

· група «експертів» - вислуховує всі думки й останньою висловлює рішення. Експертами виступають члени педагогічного колективу табору;

· група аналізу – збирає письмові запитання, класифікує пропозиції, обробляє анкети;

· ініціативна група – вигадує нове, неординарне, розподіляє доручення.

Використовуючи прийом доручення, необхідно пам’ятати про умови розподілу доручень серед дітей:

дитина повинна бути спроможною виконати те чи інше доручення, воно повинно бути посильним для неї;

доручення адресуються авторитетному вихованцю;

організація первинного успіху, підтримка та допомога у важких моментах;

постійне й поступове ускладнення змісту доручень, організація змагання;

контроль за виконанням доручення, оцінка й заохочення.

Доручення характеризуються такими особливостями – мають характер повноважень, які особистість отримує від колективу, несуть на собі рольову функцію. [14], [15]

Обираючи начальника штабу свого загону, одночасно його обирають до складу загальнотабірної ради на той самий період. Загальнотабірна рада обирається загонами в перші дні кожної зміни, збори проводяться щоденно. Рада керує всім життям табору протягом періоду виконання календарного плану, підготовкою й проведенням чергового заходу, роботою чергового загону.

Чергування загону по табору – найважливіша складова табірного самоврядування. Черговий вожатий чи вихователь є розпорядниками та організаторами дня в таборі, всі інші виконують їхні розпорядження. Чергові відповідають за підйом, слідкує за виконанням режимних моментів, організовує підготовку місця для проведення загальнотабірних заходів. Від вдалої організації чергування залежать чіткість та злагодженість роботи всього виховного колективу.

Черговий загін працює весь день. Він забезпечує виконання внутрішнього розпорядку табору, слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних норм в корпусах, кімнатах та на території закладу.

Якщо згідно з планом у таборі намічено масове дійство, черговий загін готує необхідне обладнання.

Хід чергування відображається в спеціальному журналі, куди вносяться дані про кількість дітей в загонах, таборі, кількість хворих. [30]

Однією з ефективних форм вирішення питань та проблем «особистість-колектив» є вогники. Вогник – колективне обговорення підлітками й педагогами своїх прав, стосунків. Назва вогник пов’язана з вечірнім багаттям. Однак це не тільки багаття, це іскра зацікавленості кожного справами колективу, теплота стосунків й світло дружності. Тому вогнище не обов’язковий атрибут вогника. Головне в ньому зміст й тональність розмови.

Емоційний настрій вогника забезпечується такими моментами:

вогник проводиться ввечері, що сприяє відвертій розмові;

проведення супроводжується певними ритуальними моментами – всі сидять у колі, дивлячись один одному в очі, відчуваючи поряд плече друга, вожатий з емоційним настроєм залучає дітей до розмови;

вирішальна роль у формуванні ліричного настрою грає пісня, яка знімає напругу дня й сприяє створенню щиросердечної атмосфери. [3]

Види вогників – вогники знайомства, вогник-аналіз дня, аналіз справи, вогник-відверта розмова, тематичний вогник, прощальний вогник.

Мета вогника оргперіоду – виховання потреби спілкування, зацікавлення дітей загальними справами колективу. Тривалість 30-40 хвилин. Обов’язкові елементи – аналіз дня, виступи дітей, обговорення й оцінка роботи тимчасового командира.

Вечірній вогник проводить аналіз дня. Містить таку схему:

- що означає цей день для мене та колективу;

- що я зробив для друга, для колективу;

- що мені сподобалось і чому, що не сподобалось й чому;

- мої пропозиції на майбутнє.

Специфічним явищем оздоровчого табору є зміна. Табірна зміна – надзвичайно концентрований за змістом та виховною ефективністю період діяльності тимчасового дитячого колективу. [14], [15]

Кожна зміна складається з таких етапів: підготовчий, організаційний, основний та підсумковий; кожний з них вирішує свої завдання, ставить свої виховні цілі, визначає зміст, форми й методи роботи. Але поєднані вони спільною метою - тісна співпраця дорослих та дітей у кожній колективній справі. Табірна зміна для дитини – це справи, в яких вона бере участь у різних ролях: учасника, організатора, глядача. На цьому підґрунті відчувається пробудження й розвиток ініціативи дітей, створення атмосфери радості й творчості в дитячих колективах.

Підготовчий період зміни розпочинається з підготовки приміщень до прийому дітей. Нерідко від того, сподобається дитині її майбутня оселя, залежить те, чи залишиться вона на всю зміну чи поїде додому через декілька днів. Тому персоналу перш за все потрібно ґрунтовно підготувати корпуси. Педагогічні працівники заздалегідь розробляють план на зміну, режим дня. Невід’ємною частиною повинно стати створення святкової, доброзичливої атмосфери. Чудовим елементом окраси приміщення можуть стати добре оформлені плакат настрою та режим дня. Ці два плакати повинні бути вивішені на самому видному місці. Плакат настрою – це свого роду лакмусовий папір всієї виховної діяльності, оскільки наочно показує ефективність роботи, яка проводиться в загоні.

Варіантів плакатів настрою велика чисельність. Так, наприклад, це може бути варіант з кішкою, навколо якої розташовані миші різного кольору. Миші символізують дні, а колір – якість дня, що пройшов. Непогано буде виглядати варіант плакату настрою з акваріумом та рибками або яблуні з яблуками. [30]

Важливо ще дещо зробити до приїзду дітей. Треба домовитися зі своїм напарником про три прості речі:

всі вимоги до дітей повинні бути єдиними. Якщо один вожатий щось забороняє, то інший його підтримує.

якщо один з вожатих «карає» кого – небудь з вихованців, він же й повинен зняти покарання. Це допоможе дітям уникнути поділу дорослих на «добрих» та «поганих».

вихователі ніколи не повинні з’ясовувати свої стосунки перед дітьми, більш того скаржитися на інших вихователів або керівництво.

Дуже важливим моментом в цей період є ознайомлення персоналу з посадовими інструкціями, правилами техніки безпеки, забезпечення турботи про життя та здоров’я вихованців.

Організаційний період зміни – це початок творчої сумісної діяльності тимчасового колективу.

Мета: розкрити перспективи діяльності дітей у таборі; закласти основи тимчасового колективу, враховуючи традиції табору й досвід минулих років.

На цьому етапі відбувається перше знайомство дітей зі своїми вихователями, однолітками, табором.

Оргперіод – це перші дні після приїзду дітей до оздоровчого табору. Вважають, що він повинен закінчитися святом відкриття зміни. Але цей термін умовний: кінець оргперіоду повинен означати повну готовність загонів, дітей усіх господарських служб до роботи. Але у вожатих, вихователів свій оргперіод – обрати актив загону, пояснити та навчити виконувати санітарно-гігієнічні вимоги та норми, треба не тільки пояснювати, а й вимагати, щоб було чисто, щоб діти звикли вчасно вставати, вмиватися, швидко збиратися, вкладатися спати.

Перші дні – це період організації колективу, відносин між дітьми, формування психологічної атмосфери. На цьому етапі дуже важливо відчувати стан дітей, всіх разом та кожного окремо. Виключну увагу слід звернути на адаптацію кожної дитини до табірного життя. Від того, як будуть організовані перші дні перебування дітей в оздоровчому закладі, залежатиме успіх подальшого відпочинку.

Деякі діти глибоко переживають розлуку з рідними, звичними друзями, тому до них потрібно ставитись з особливою увагою та чуйністю. Доцільно провести соціально-педагогічну роботу, насамперед вивчити вплив загону на особистість дитини, формування сприятливого мікроклімату, вирішення особистих проблем кожного вихованця.

В таборі виникає емоційне напруження, яке незалежно від індивідуально-психологічних особливостей відчувають всі в оргперіод в кожному дитячому об’єднанні, яке складається з новачків. В перший день всі відчувають своєрідний інформаційний голод, прагнуть отримати більше – про вимоги колективу, про спрямованість діяльності, про вожатих, - всі інші потреби відходять на другий план. Вожаті, вихователі виконують певну роль носія інформації, і роблять це не прямими відповідями, а особливою виховною роботою.

Програма роботи з дитячим тимчасовим колективом в ці дні витікає з аналізу психологічного стану дітей в період адаптації та із завдання спрямувати дітей до самостійності. Дружня, невимушена атмосфера першого дня стає сприятливим фоном для адаптації дітей в нових умовах, приваблює дітей. Основним підсумком всього оргперіоду є те, що загін стає для кожного вихованця «рідним» середовищем.

Обов’язково створюються виховні ситуації, які допомагають дитині ближче пізнати однолітків та дорослих. Чим більше зайняті діти, чим більше спільно працюють, тим більше пізнають один одного. На цьому етапі протікають перші організаційні форми виховної роботи: екскурсія табором, вогники знайомства, експрес талантів, відкриття табірної зміни. Всі ці заходи спрямовані на розкриття якостей творчої особистості вихованців.

Загальна лінія керівництва дитячим колективом в оргперіод пов’язана з осмисленням мети й виховних завдань, дитячою організацією, специфікою табору. Від вожатих вимагається вміле поєднання безпосереднього та опосередкованого педагогічного керівництва. На перших кроках вони виступають організаторами загону, носіями тих норм та вимог, що мають стати надбанням колективу. Шляхом раціональної організації діяльності та регулювання спілкування, коригування відносин вони допомагають дітям визначити й обрати первинні акти, поступово передати частину своїх функцій дитячому колективу.

Завдання педагогічних працівників:

1. Організація діяльності й спілкування дітей з метою

· допомогти їм швидше познайомитись один з одним, з вожатими, оточуючим середовищем;

· допомогти самореалізувати свої здібності, нахили, вміння, інтереси, бажання;

· виробити цілі, завдання спільної діяльності, вимоги щодо кожного вихованця, готовність слідувати цим вимогам, правилам та нормам.

2. Організація виконання режимних моментів:

· ознайомити дітей з режимом, правилами особистої гігієни, виховання свідомого ставлення до цих питань;

· домагатися виконання дітьми правил внутрішнього розпорядку.

3. Вивчення дітей, діагностика відносин:

· вивчення інтересів, нахилів, сподівань від табору, досвіду участі в організаторській діяльності;

· вивчення міжособистісних стосунків в загоні;

· вивчення рівень спілкування в колективі.

Вирішити поставлені завдання можливо лише в процесі діяльності дітей, яка забезпечує наукове пізнання дійсності, пробуджує інтерес, почуття народжує нові потреби, активізує волю, енергію – усе те, що слугує будівельним матеріалом для розвитку, становлення особистості. Умови, що забезпечують оздоровчо-виховний характер діяльності в оргперіод такі:

· високий темп, чіткий ритм діяльності, її безперервність, черговість видів та форм;

· суспільно корисна спрямованість, творчий підхід до змісту й організації;

· колективно-груповий характер виконання;

· правильна організація діяльності в групах, спільно постановка завдань, розподіл доручень, виконання роботи, аналіз результатів сприяють реалізації прагнень вихованців до самостійності;

· емоційний контакт вихованців з вожатими.

Зміст педагогічного коригування діяльності дітей передбачає:

· поставити вихованців у позицію свідомо виробленої мети, перспективи колективного життя, норм та правил;

· поставити вимоги, які діти мають безумовно виконувати, особливо ті, що стосуються збереження життя й здоров’я, організації життя;

· регулювати міжособистісні стосунки та процес спілкування. [14], [15]

Використовує вожатий в оргперіод різні методи виховної роботи, такі як переконання, вимоги, колективно суспільну спрямованість, доручення, змагання, ігри, заохочення. Початковий етап становлення колективу закінчується, коли вихованці задовольняють свої потреби в інформації про новий колектив, коли в основних рисах вони бачать перспективу спільної діяльності, характер моральних вимог, коли загін для кожного стає невід’ємною частиною їхнього життя.

Кожний загін є первинним дитячим колективом, він неодмінно повинен мати «своє обличчя», тобто деякі відмінні риси. До них належать:

Ім’я чи назва. Склалась добра традиція давати загону назву, наприклад «Капітошки», «Ювентус». Іноді воно означає профільність діяльності загону – «Турист» або «Пошуковці». Ім’я діти обирають на свій розсуд.

Девіз. Афористичний вираз, який відображає спрямованість діяльності загону або просто подобається дітям. Він не повинен бути багатослівним. Зазвичай девізи проголошують на зборах, лінійках.

Пісня. У кожного колективу повинна бути власна пісня – це його візитна картка.

Емблема. Це символічний малюнок, що відображає сутність назви загону, спрямованість роботи.

Заповіді. Нерідко діти вигадують певні правила свого життя, що походять з власного досвіду, справи та ситуацій. [12]

Під час основного періоду проходить виконання комплексу виховних та оздоровчих заходів, намічених у планах табору, значно зростає фізичне й емоційне навантаження, тому зростає відповідальність за дитяче життя й безпеку.

Одразу після оргперіоду може настати період конфліктів. Такий стан виникає внаслідок стабілізації неформальних лідерів та їх груп, їх намагань самоствердитися, встановлення різноманітних норм, мотивів поведінки, як результат протидії обраному активу. Діти відчувають на собі подвійний вплив цінностей, норм колективу, що формується, і тієї групи, до якої вони належать. Протиріччя переборюються, якщо поставлена захоплююча для всіх груп перспектива, якщо збагачується зміст діяльності. Групи об’єднуються для досягнення перспективи, вони бачать себе часткою цілого колективу – загону. Мета вихователів основного періоду – перетворити колектив загону на інструмент цілеспрямованого формування певних якостей особистості. [3]

Педагогічні завдання:

1. створення умов для організації виховної, розвиваючої, оздоровчої діяльності та спілкування;

2. розвиток й єднання колективу загону, здатного впливати на особистість дитини;

3. створення умов для самореалізації кожного вихованця;

4. виховання свідомого ставлення до зміцнення свого здоров’я;

5. забезпечення систематичних занять фізичною культурою та спортом;

6. на основі аналізу морально-психологічного стану передбачати критичні ситуації, вживання заходів.

В кожній зміні закладена певна ідея, якій підпорядковані всі виховні заходи. Зміни повинні відрізнятися своєрідним творчим рішенням, де присутній свій сценарій, композиція, зміст. Наприклад, зміна може мати назву «Космічна подорож». Це програма роботи табору розрахована на 18 днів та передбачає подорож на кораблі.

Уявний корабель складається з салонів (загонів), їдальні, спортивної площадки тощо. Кордони корабля співпадають з територією табору. Самоврядування – капітани, чергові в салонах, кораблі, прес-центр. В свою чергу кожен день має свою спрямованість.

Особливостями основного періоду є суспільна спрямованість, зв’язок з реальним життям, різносторонність, творчість характеру, емоційність, емпатійність. На протязі цього часу повинні скластися такі три основні виховні ситуації.

Ситуація «друга» - наявність в колективі хоча б однієї людини, з якою вихованця пов’язували близькі міжособистісні стосунки. Розвиток товариськості, здатності до подолання конфліктних ситуацій.

Ситуація «справи» - наповненість кожного дня роботи цікавими творчими справами. Колективна творча діяльність, як виховна система, що дозволяє забезпечити обов’язкове залучення дітей до сумісної творчої діяльності, система роботи творчих гуртків, секцій за інтересами. Обов’язкове урахування інтересів кожного, відчуття емоційного захисту, комфортності.

Ситуація «відповідальності» - відчуття моральногообов’язку перед колективом, вихователями, турбота про успіх спільної справи, відповідальність за кожний день життя колективу, відчуття власної значущості.

Підсумковий період – це період трьох-чотирьох днів до закінчення зміни, коли в загонах проводять підсумки діяльності протягом зміни. [1]

Колектив перетворюється на інструмент індивідуального розвитку кожного з його членів, коригування соціального досвіду, розвитку творчої ініціативи. Прагнення до самовиховання, самопізнання, підготовка до майбутньої діяльності в школі стає в дітей домінуючим. Кожний впевнений в своїх силах, в своєму успіху, займає активну позицію. В колективі присутні взаєморозуміння, одностайність в оцінках, доброзичливість, піклування, водночас високий рівень вимогливості один до одного. Стає більш ефективною діяльність органів самоврядування, зростає самостійність активу з його добровільними помічниками.

Для вирішення поставлених завдань організовується наступна колективна діяльність дітей:

· діяльність інтелектуально-морального змісту, що завершує виховну роботу як у загоні, так і в таборі;

· підбиття підсумків перебування дітей в таборі, підсумкові збори, де визначається внесок кожного в спільну справу, відбувається нагородження та висловлюються побажання, рекомендації щодо виправлення недоліків;

· перевірка й закріплення набутих в таборі моральних та творчих якостей, знань, умінь.

Позиція вожатого – старший друг, порадник та педагог, який аналізує результат своєї праці. На цьому етапі виявляються вміння вихователів побачити й оцінити ефективність виховної роботи. Зміна завершується яскравими масовими справами, проводяться підсумкові фестивалі, творчі огляди, концерти. Існує необхідність «емоційного подарунку» для кожної дитини, створюють атмосферу, у якій вихованці відчувають гордість за свої творчі досягнення. Створюють традиції літнього оздоровчого табору – фото чи відеозйомка табірної зміни, літопису в малюнках, сюрпризу-заповіту для наступних змін. [4]

Невід’ємною складовою виховного процесу в таборі є гра. Гра – це самостійна діяльність, в якій діти виступають у спілкування з однолітками. Їх об’єднує спільна мета, спільні зусилля щодо її досягнення, спільні переживання. Ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини та сприяють формуванню добрих почуттів, благородних поривань, навичок колективного життя. Завдання вихователя полягає в тому, щоб зробити кожну дитину активним учасником ігрового колективу, створити між дітьми відносини засновані на дружбі, справедливості, відповідальності. [7]

Діти грають тому, що це приносить їм задоволення. Разом з тим в жодній іншій діяльності немає таких суворих правил, такої зумовленості поведінки, як в грі. Ось чому гра дисциплінує дітей, привчає їх підкоряти свої дії, почуття та думки поставленій меті. З ускладненням гри, ігрового замислу почуття дітей стають більш усвідомленими.

Ігрова творчість проявляється й в пошуках засобів для здійснення задуму, зображення задуманого. Беручи на себе роль, дитина намагається наслідувати вчинки, манери, мову свого героя. Ігрові дії завжди реальні. Тому гра має великий вплив на формування моральних якостей дітей, створення певного типу поведінки.

Керівництво грою засноване на знанні закономірностей її розвитку. Основний шлях розвитку гри під впливом виховання полягає в наступному: життя відображається в грі все повніше та реальніше, зміст розширюється та поглиблюється, думки та почуття стають більш усвідомленими, глибокими, засоби зображення стають різноманітними, гра набуває все більш цілеспрямований характер, з’являється узгодженість дій.

При організації гри, вожатий повинен пам’ятати наступне:

· На початку гри, треба зацікавити вихованців її змістом, визначитися з правилами проведення гри, розподілити доручення.

· Кожна гра повинна бути забезпечена необхідним для її проведення обладнанням.

· Необхідно привчати дітей контролювати та регулювати свої дії та сили в грі. Тому має місце аналіз гри. Успіхів та помилок гравців.

· Необхідно залучати вихованців до проведення різноманітних ігор в якості помічників суддів, членів журі. Важливо пам’ятати, що дітей середнього та старшого віку приваблюють ігри з розділенням на команди.

· Треба вносити в ігри елементи загадковості. Несподіваності, використовуючи для цього розвідку справ, пакети з завданням тощо.

· Декілька хвилин вільного часу, що з’явився між справами, повинні бути заповнені рухливими іграми, іграми-вправами. Можливості вожатого тут безмежні.

· Самоволодіння, стриманість, впевненість в своїх силах, спокійний та зацікавлений тон – це якості, що допоможуть вожатому вчасно вирішити конфліктну ситуацію. Що може виникнути в ході гри.

Керуючи грою, вихователь зберігає самостійність дітей, розвиває ініціативу, фантазію. Ігри в комплексі з іншими виховними засобами представляє собою основу початкового етапу формування гармонійно розвиненої активної особистості, яка поєднує в собі духовне багатство, фізичну досконалість.

Важливо, щоб дитина самостійно змогла організувати ту чи іншу гру. Необхідно перед грою психологічно підготувати дітей, ознайомити з правилами. Існує велика кількість ігор, що можна проводити в таборі. [7]

Види ігор:

· ігри-знайомства;

· ігри-загравання;

· ігри-змагання;

· рухливі ігри;

· пізнавальні;

· масові;

· тихі ігри;

· творчі ігри;

· ігри в колі;

· інтелектуальні ігри.

Ігрові елементи можна використовувати в системі трудового виховання:

1. В організації змагання між кімнатами, за кращий санітарний вигляд об’являються конкурси на краще оформлення кімнати, її назву.

2. У проведенні трудових десантів об’являються змагання на швидкість та якість роботи.

3. В організації чергування в їдальні.

Грати можна й під час подорожі. Опинившись в автобусі треба дітей зайняти цікавою справою. Для цього підійде вивчення загонових пісень та кричалок. Не дивлячись на деяку примітивність, кричалки дуже популярні серед дітей. Це пов’язано з тим, що вони дають можливість просто покричати, тоді як дома, в школі дітей закликають до тиші. Дуже часто дітей захоплює все загадкове та таємниче. Можливо тому вони намагаються створити свою власну, нікому, а іноді й самим дітям не зрозумілу мову.

Регулярно проводячи з дітьми різні ігри та конкурси, можна досягнути того, що сором’язливі діти позбавляться свого недоліку, відчуватимуть впевненість у власних силах.

Так, ігри та конкурси спрямовані на виявлення музичних здібностей, дозволяють непомітно для дітей виділити тих вихованців, які володіють сильними та приємними голосами та музичним слухом.

В таборі проводиться робота з виховання у дітей потягу до знань, розвиток допитливості.

В основу стосунків між вихователями та дітьми може бути покладена методика колективних творчих справ, що дозволяє кожній дитині виявити свої здібності, сприяє згуртуванню колективу. [6]

Ця методика колективна, тому що її планують, готують, здійснюють й оцінюють разом діти й вихователі. Ця справа – творча, оскільки її учасники шукають й знаходять кращі засоби, щоб подолати труднощі, які виникають під час її здійснення. Колективні творчі справи можуть бути різними за тривалістю підготовки та здійснення.

На початку діяльності вихователь намічає 2-3 варіанти завдань для його учасників, доручення для творчих груп, залучає цікавих людей. Можна провести різні попередні заходи, де у співбесіді з дітьми націлити їх на колективну творчу справу. Далі - планування справи. Це може бути загальний збір, на якому керівник ставить перед всіма учасниками такі проблемні питання-завдання: для кого проводиться ця справа? як її краще провести? Наприкінці обговорення всі пропозиції конкретизують план підготовки, розподіляють доручення. Всім цим керує «рада справ».

Рада справ організовує безпосереднє виконання плану, його підготовки за допомогою вожатих, вихователів. Конкретний план здійснюється з усіма уточненнями, що внесли в нього учасники справи. Під час проведення можливі імпровізації, відхилення від задуманого – для дітей це не захід, а саме життя. На зборі, присвяченому підсумкам даної справи чи під час її завершення обговорюють як позитивні, так й негативні сторони підготовки й проведення справи. Колективні творчі справи можуть бути різного спрямування:

· організаційні;

· суспільно-політичні;

· трудові;

· спортивно-туристичні;

· пізнавальні;

· ігрові.

Різновидом колективної творчої справи є прес-конференція. Це пізнавальна справа-огляд, що організована у формі рольової гри-бесіди. Брати участь в цій грі можуть діти різного віку. [6]

Виховне значення прес-конференцій – обмін знаннями, розвиток допитливості, творчої фантазії, почуття гумору, допомога у виробленні правильного відношення до історичних подій та до різних сторін громадського життя. Успіх гри у багатьох випадках залежить від ведучих-дирегентів прес-конференції. Вони повинні знімати напруження, не допускати нудьгування. Їх завдання помічати зниження настрою та красиво закінчити конференцію.

Найбільш поширеною формою організації дозвілля дітей в таборі є методика тематичного дня-свята. [1], [11]

В умовах дня-свята кожен вихованець отримує можливість на емоційне «занурення» до теми, сюжету свята. до виявлення своїх якостей у різних формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватися педагогічні працівники, - забезпечення інтенсивності, наповнення і завдяки цьому – ефективності дня-свята. Організаційні форми проведення тематичного дня-свята потребують специфічних умов, саме тому вони застосовуються в роботі літнього оздоровчого табору.

Вибір тематики відбувається в залежності від традицій табору. тематичний день-свято проходить як театралізоване дійство. Має свої особливості, а саме:

· забезпечує участь кожного вихованця в плануванні, організації та проведення свята;

· день-свято – це комплекс різноманітних організаційних форм виховної роботи;

· наповненість, доцільність всіх форм та імпровізаційний, експромтний характер;

· в роботі приймають участь колективи різного віку;

· непотрібність довгочасної підготовки за готовими сценаріями.

Використання системи днів-свят розвиває почуття прекрасного, емоційної активності, здатності до винахідництва, фантазію, задоволення від процесу творчості у вихованці.

Таким чином, ми можемо бачити, що дитячий тимчасовий колектив має ряд специфічних особливостей. По-перше, коротко тривалість періоду існування колективу. Він вимагає чіткого початку і завершення табірної зміни, обов’язкової оцінки діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці.

По-друге, всі види виховної діяльності в різновікових колективах, з різним соціальним досвідом дітей, із різних умов життя, з сільської або міської місцевості.

По-третє, тимчасовий дитячий колектив має значні виховні можливості. У новому оточенні, під час активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини, в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим, краще вивчити і зрозуміти дитину.

У таборі діти самостійніше ніж удома. Значно менше регламентацій, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють творчий розвиток, активність дитини.

РОЗДІЛ 2 Методичні засади роботи дитячого оздоровчого закладу. (З досвіду роботи дитячого комплексу «Южний».)

Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Разом з тим стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Протягом останніх років в області зберігається тенденція до погіршення стану здоров’я дітей та психічного самопочуття, зумовлена негативними факторами соціально-економічного та екологічного характеру, а також стресові навантаження.

Обласною держадміністрацією та обласною радою в 2001 році був придбаний в комунальну власність дитячий оздоровчий комплекс «Южний», що знаходиться в АР Крим, Бахчисарайський район, селище Піщане.

Протягом трьох років свого існування комплекс доводив свою доцільність та необхідність. Функціонування табору надає унікальну можливість пільгового оздоровлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування на екологічно чистій території Криму. [20]

З часу свого існування ЛОКУ ДОК «Южний» було оздоровлено біля 13 тисяч дітей Луганської області.

(Примітки. З 2003 року тривалість зміни збільшено, тому фактично кількість змін зменшено до 7.)

Поряд з оздоровленням на високому рівні проводиться виховна робота, що спрямована на розвиток всебічно розвиненої особистості, виховання здорового почуття патріотизму, формування комунікативних здібностей.

Вперше в 2004 році завдяки створеним умовам, було можливим оздоровлення дітей з Луганського Дитячого Будинку (діти віком від 3 до 6 років), які раніше не мали можливості їздити до Криму. Жодна з існуючих здравниць в Україні не працює з дітьми такого віку. Також вперше в 2004 році діти з малозабезпечених сімей та діти працівників підприємств Луганської області мали можливість за пільговими тарифами відпочити в таборі.

З вересня 2001 року й дотепер Луганська ОДА, Луганська облрада, міські та районні адміністрації, виконавчі ради з розумінням ставляться до необхідності розвитку ЛОКУ ДОК «Южний». Наявність у власності такого закладу дає можливість на високому рівні проводити оздоровлення в першу чергу дітей пільгових категорій. [20]

В 2005 році зможуть відпочити 1600 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – вихованці шкіл-інтернатів обласного підпорядкування.

«Южний» - унікальний дитячий оздоровчий комплекс на чорноморському узбережжі. Його унікальність полягає в тому, що належить він Луганській області, але знаходиться далеко за її межами.

Територія комплексу обладнана спортивним стадіоном з футбольним полем, волейбольним та баскетбольним майданчиками.

В парковій зоні комплексу розташовані чотири двоповерхових сучасних упорядкованих корпусів.

Свою оздоровчо-виховну діяльність розпочав у 2002 році. Програма розвитку матеріальної бази розрахована до 2010 року. Заплановано будівництво спорткомплексу – басейн, масажний кабінет, тренажерна зала, встановлення санаторно-курортного обладнання, введення всеосяжного радіозв’язку, створення учбового корпусу. В майбутньому табір стане цілорічним та дозволить здійснювати санаторно-курортне оздоровлення дітей різних категорій, також матиме місце учбова база, комп’ютерний клас для занять взимку.

В плануванні роботи безпосередню участь приймає Головне управління освіти і науки Луганської ОДА.

Дитячий оздоровчий комплекс «Южний» працює 7 змін. Оздоровчий сезон розпочинається з першого червня й закінчується наприкінці жовтня. Кількість загонів на зміну досягає 20. В кожному загоні працюють вихователь та два вожатих, кількість дітей не перевищує 30 чоловік. [26]

Всі діти проживають у двоповерхових корпусах по 6-8 чоловік в кімнатах. Вік вихованців від 8 до 17 років.

Основні напрями роботи розроблені відповідно до сучасних наукових підходів до реалізації загальних педагогічних задач особово-зорієнтованого навчання і виховання. [16] Основною метою своєї роботи педколектив вважає збереження фізичного, морального і психологічного здоров'я дітей, створення таких педагогічних умов в комплексі, які сприяли всесторонньому розвитку особистості дитини. Саме особово-зорієнтований підхід найбільш ефективний в умовах комплексу, оскільки його основні принципи:

1. Виявлення індивідуальних потреб та схильностей кожної дитини;

2. Розвиток здібностей й інтересів у дітей та підлітків;

3. Задоволення потреб дітей, через особово-зорієнтовані аспекти спільної діяльності;

4. Виховання особистості в колективі з урахуванням індивідуальних особливостей;

Сприяють виконанню основних задач:

- оздоровлення й фізичне вдосконалення дітей;

- розвиток інтелекту засобами різних форм роботи в умовах комплексу;

- формування й розвиток особистості дитини, її комунікативних здібностей, навичок спілкування в колективі;

- формування у дітей відчуття цілісності та єдності з природою, сприйняття себе частиною її й соціуму;

- формування та розвиток патріотичного виховання;

- організація сприятливого творчого середовища, розвиток дитячої творчості;

- формування й розвиток навичок самообслуговування, мотивації необхідності суспільно-корисної праці;

Дані задачі реалізуються через, певним чином підібрані за змістом, форми виховної роботи комплексу та його основні напрями:

- національне виховання;

- організація суспільно-корисної праці й трудове виховання;

- розвиток допитливості й пізнавальної активності;

- естетичне виховання й розвиток культури спілкування;

- фізичне виховання й валеологічна, туристична й екологічна робота;

- дитяче самоврядування в умовах комплексу;

- організаційно-методична робота. [16]

Комплекс живе за законами «Веселкової країни», сім кольорів, якої визначають спрямованість кожної зміни:

- червоний - «Національні традиції», тема зміни «Козацькому роду нема переводу»;

- помаранчовий - «Казкова», тема зміни «По слідах казок. Лукомор'я -2005»;

- жовтий - «Шляхами Лугарів», тема зміни «Мі юні, й за нами Україна»;

- зелений - «Екологічна», тема зміни «В гостях у природи»;

- блакитний - «Морська», тема зміни «Веселі пригоди на безлюдному острові»;

- синій - «Спортивна», тема зміни «Богатирські потіхи»;

- фіолетовий - «Пригодницька», тема зміни «Подорож до V планети». [16]

«Веселкову країну» створюють «сонячні промінчики» - загони дружини, основним законом життя яких є любов до тепла і світла, до людей і природи; тому основними законами «Веселкової країни» є:

- вчися розуміти природу, стань її другом й захисником;

- радій красі природи; не шкодь їй своїм недбалим ставленням;

- будь другом всіх людей, знайди в кожній людині прекрасне;

- користуйся будь-яким випадком для того, щоб зробити для природи і людей що-небудь корисне;

- охороняй чистоту вод, піклуйся про струмочки, річки й моря;

- допомагай тим, хто піклується про природу, стеж за чистотою природного середовища і не залишай після себе слідів перебування в ній.

Комплекс є тією базою, що дозволяє реалізовувати принципи особово-зорієнтованого підходу, особливо четвертий, оскільки знаходження протягом 24 годин в колективі вимагає від дитини певного життєвого досвіду, навичок й уміння спілкування.

Реалізація поставленої мети, позначених завдань вимагає певної науково-теоретичної підготовки педагогічного колективу. Основні форми такі:

· чотириденний семінар «Зміст та форми роботи в комплексі в контексті особово-зорієнтованого навчання й виховання» (квітень-травень);

· педрада – «Зміст та форми роботи в комплексі на оздоровчий сезон «Літо-2005» (кожну зміну), мета й задачі на зміну, підведення підсумків й аналіз зміни, підведення підсумків педагогічної практики студентів (серпень, жовтень).

· консультації з проведення загонових та загальнокомплексних справ;

· робота методичної служби;

· інструктивні планерки (щодня) та організація інструктажів.

Екологічно спортивний профіль комплексу, що спирається на національні традиції народу, визначає тематичний напрям змін. Провідними формами роботи обрані ігрові. За змістом вони відповідають принципам діяльності комплексу. В плані виховного, пізнавального й естетичного напрямів їх можна поділити на чотири групи:

Навчися трудитися:

· організація самообслуговування й самоврядування в загоні;

· організація чергування комплексом;

· турград;

· робота гуртків;

· участь в «Блакитному патрулі»;

· заняття та ігри в комп'ютерному класі;

Навчися пізнавати:

· екскурсія до природи «Здрастуй сонце, здрастуй море, стало рідним ти для нас»;

· екскурсія до місто - героя Севастополь, заповідні й курортні місця Південного узбережжя Криму;

· ігрові програми: «Заклик джунглів», «Естафети лісових сюрпризів», «Веселий експрес», «Бал квітів», «Робінзонада», «Рибальська вікторина», «Свято Івана Купала», «Порятунок вкраденої літери», «Сорочинській ярмарок», «Подорож в світ казок і пригод», «Казки зі всього світу», «Казковий будинок моделей», «Поле чудес», «День Нептуна»;

Навчися жити:

· відкриття Малих Олімпійських ігор;

· спортивні змагання;

· турград;

· веселі старти;

· спортивно-екологічний експрес;

· екскурсія до природи;

· в гостях у книги;

· бесіди з медичним персоналом;

· бесіди на правові та морально-етичні теми;

Навчися жити разом:

· вечір знайомств «Як здорово, що всі ми тут сьогодні зібралися»;

· вибори парламенту «Веселкової країни»;

· конкурси загонових куточків, інсценованої казки, відео кліпів, лицарський турнір, міс «Морячка - 2005», стартинейджер «Грація, здоров'я, краса - ось наша мета», «Алло, ми шукаємо таланти», День іменинника. [16]

Оскільки всі форми роботи в комплексі вирішують одночасно декілька задач, то вказане вище розділення їх є умовним. Комплексно вони можуть бути розбиті на такі функціональні групи:

Спортивний захід: відкриття Малих Олімпійських ігор, веселі старти, сюїта рухомих ігор, турград, змагання з піонерболу, футболу, шашок, шахів, перетягуванню каната, армрестлінгу, настільного тенісу, бадмінтону, легкої атлетики, плавання.

Пізнавально-інтелектуальні: вікторини «Хочу все знати», «Екологічний лабіринт», «Брейн-рінг», «Веселий експрес», «Що? Де? Коли?».

· Розважальні: День Нептуна, День іменинника, Конкурс відео кліпів, Гумористичний футбол, «Алло, ми шукаємо таланти».

· Художньо-естетичні: Міс «Морячка-2005», Лицарський турнір, конкурс малюнків на асфальті, «Алло, ми шукаємо таланти», стартинейджер, створення музею виробів.

· Заходи, спрямовані на розвиток особистості дитини, навичок спілкування, її комунікативних здібностей: диспути, чи «Вміємо ми спілкуватися», «Пізнай себе», «Психологічні ігри».

· Заходи, що прищеплюють дітям любов до рідної країни: вивчення звичаїв та обрядів, народних свят України, лінійки, присвячені Дню Конституції України та Дню Незалежності України, свято Івана Купала, «Козацькому роду нема переводу», «Без верби та калини немає України», «Козацькі розваги», святкування дня ВМФ України.

Зміна розпочинається з приїзду дітей. Програма роботи з дитячим колективом витікає з аналізу психологічного стану дітей в період адаптації та з завдання створити установку на самостійність. Перші дні – це період організації колективу, відносин в ньому, виховної діяльності, формування сприятливої атмосфери, – тобто це оргперіод й у виховній системі табору. На цьому етапі дуже важливо відчувати настрій дітей, всіх разом та кожного окремо. Користуючись цим знанням, вожаті швидко справляються з конкретними завданнями на початку зміни.

Вожаті в таборі працюють в певній послідовності, але в стислі строки. На першому етапі, в оргперіод та період планування, заохочуючи дітей до спільної діяльності та організації перших днів, вожатий є наочним прикладом самостійності. Він пояснює логіку планування зміни та дня, правила роботи із загоном, спираючись на потреби та вікові особливості вихованців. Найголовніше, особистим прикладом протягом дня демонструє, як правильно розподіляти час, доручення; коли просити, а коли наказувати. На цьому етапі вожаті надають безпосередню допомогу вихованцям.

На другому етапі, всі разом відпрацьовують кращі способи діяльності, самостійної роботи при цьому спираються на власний досвід та поради вихователя. Найважливіше те, що вожатий надає допомогу опосередковано.

На третьому етапі, колективу дітей надається повна самостійність. Прилаштувавшись для роботи десь поряд з дітьми, вожатий пильно спостерігає за тим, що в них відбувається, помічає для себе, що вдається у вихованців, а що – ні. Він поки не втручається, навіть якщо дуже хоче допомогти, підбадьорити, заохотити. В цей час вожатий займає певну позицію: він спостерігає, розмірковує, оцінює, готовиться до вечірнього аналізу дня. Акцент робиться на самостійному аналізі, індивідуальному та колективному усвідомленні досвіду. За результатами діяльності вихованців можна зробити висновок про те, наскільки якісно проведена робота, рівень згуртованості та самостійності колективу.

Наявність двох вожатих та вихователя в загоні дозволяє розподіляти між ними обов’язки на день, при цьому має місце дитяче самоврядування, ініціатива. Крім того, окремі справи в загоні вожаті розподіляють між собою в залежності від власних нахилів та індивідуальних здібностей.

В оздоровчому таборі «Южний» робота вожатого визначається як «робота-життя». Робочий час вожатого практично не обмежений, не можливо формально відпрацювати години, якщо є бажання жити інтересами загону, його успіхами та невдачами, таємницями та відкриттями. Таким чином, робота стає життям. При такому варіанті кожен вожатий щиро зацікавлен в успіхах загону, розвитку творчих здібностей кожного вихованця.

Кількість дітей в зміну досягає сіми сотень, деяких вожаті бачать вперше, але щось підказує досвід, багато дізнаються з бесід, анкет. До табору потрапляють діти з різноманітними потребами, але всім вихованцям в початковій період необхідно адаптуватися до нових умов життя. Досвід «Южного» доводить, що інтенсивність діяльності загону, темп його життя стають ефективним виховним засобом, за допомогою якого педагоги можуть більш динамічно керувати розвитком та вихованням тимчасового дитячого колективу.

Високий темп та різноманітність діяльності в початковий період забезпечують швидку адаптацію дітей в незначний строк, організаційно стабілізують колектив – кожна справа вимагає спільних зусиль в плануванні, самоврядуванні, контролі за виконанням. При такому інтенсивному характері діяльності дружні зв’язки зароджуються на діловій основі, тому гальмується виникнення негативних угрупувань.

Високий темп та різноманітність діяльності не виникають раптово, а поступово втілюються в життя загону педколективом. Це відбувається тому, що такий характер діяльності полегшує дитячу адаптацію, а також через традицію: до свята відкриття табірної зміни залишається 2-3 дні, а за цей час треба підготуватися до спортивних змагань, пройти медогляд, взяти участь в концерті, спланувати життя загону, навести затишок в корпусі, кімнатах, оформити загонові куточки. Справ багато, так за один день проходить екскурсія табором, вогники знайомства тощо.

Щира, невимушена атмосфера першого дня ставала сприятливим фоном для адаптації дітей в нових умовах, робила привабливим майбутнє життя в таборі. В кожному загоні проходять вогники знайомства, завдання яких – налагодити внутрішньо-емоційний контакт дітей одним з одним, створити атмосферу близькості та взаєморозуміння.

Основним підсумком всіх виховних впливів перших трьох днів перед тим, як вся дружина збереться разом, було те, що загін ставав для кожного вихованця необхідним середовищем, набував значущості з точки зору очікувань та вимог дітей.

Знайомству дітей з табором присвячений спеціальний вогник – вечір знайомства «Як здорово, що всі ми тут сьогодні зібралися». Цей захід починається з представлення колективу співробітників табору й найчастіше проходить як концертна програма. Вечір знайомства задає тон всій наступній зміні. До цього дня, як правило, вожаті кожного загону готують по одному концертному номеру. Саме в цей вечір вони можуть продемонструвати вихованцям свою артистичність, дотепність та неповторність. Окрім виступів вожатих, на цьому вечері у віршованій формі представляють працівників табору. По закінченню концерту відчувається невимушеність взаємовідносин, щирість. Завдяки отриманій інформації в свідомості дітей визначаються перспективи діяльності.

У своїй роботі вихователі комплексу виходять з того, що дитинство – не підготовка до життя, а саме життя. Намагаються допомогти дитині пізнати саму себе, звільнитися від комплексів, навчитися спілкуватися. При цьому спираються на принципи виховання в «Южном»:

· загальна талановитість – необдарованих дітей немає, а є ті, що займаються не своєю справою;

· взаємна довершеність – якщо в дитини, щось виходить гірше ніж у інших, треба шукати – щось повинно вийти краще;

· неминучість змін – жодне судження про людину не вважається остаточним;

· демократичні, товариські стосунки – запорука розвитку активної, самостійної творчої особистості.

Організація різноманітної, творчої, особистісно й суспільно значущої діяльності дітей в загоні – це є модель зразка майбутньої поведінки, під час якої здійснюється розвиток й сприятлива соціалізація вихованців.

Саме тому в 2003 році зміст виховної роботи змінився. До того часу, в 2002 році, виховна робота проводилася у вигляді загально табірних заходів: концертів, літературних вечорів, «Лицарський турнір», «Міс табору», спортивних змагань. Поряд з тим недостатньо уваги приділялось уваги підвищенню якості роботи педагогічного колективу в загонах, не підводились підсумки педагогічної практики студентів.

До табору приїжджав менш підготовлений склад педагогічних працівників, який не знав специфіки роботи табору. Це був перший рік роботи ДОК «Южний».

Новий зміст по-перше заперечував «масовку» - як основну форму виховання, коли все в загоні планує й виконує група активу, підготовлена дорослими: постійно виступає на зборах, концертах, а остання маса – пасивні глядачі. По-друге, коли головний акцент робився на загальнотабірних масових заходах, й від того в загоні робота йде поверхово, немає свідомого самовиховання.

Крім того, відкидали роботу напоказ, оскільки вона змушувала забути про дітей, про їх плани, інтереси. Показна виховна робота означала б втрату головного – авторитету.

Заперечували безкінцеві репетиції концертів, лінійок, що тільки знесилювало дітей й дорослих.

Завдання реалізувалися в цікавих для дітей формах, проведення профільних змін. В кожній зміні була закладена певна ідея, якій були підпорядковані всі виховні заходи, що проводилась в таборі. Зміни відрізнялись своєрідним творчим рішенням, де був присутній свій сценарій, своя композиція, свій зміст.

1 зміна – «Екологія»;

2 зміна – «Юний технік»;

3 зміна – «Турград»;

4 зміна – «Всезнайка»;

5 зміна – «Зоряна феєрія»;

6 зміна – «Осінній листопад»;

7 зміна - «Южний – моя країна».

Правильно організована виховна робота мала успіх.

Головним напрямком виховної роботи є виховання в дітей загальнолюдських духовних цінностей. Виховання таких якостей здійснюється на основі засвоєння культурної спадщини свого народу, відновлення об’єктивного висвітлення історії України, збагачення народними традиціями, звичаями. Організація краєзнавчої виховної діяльності в «Южному» починається з відвідування історичних пам’яток Криму. Передбачено вивчення історії міст, проведення мандрівок визначними місцями.

Вихованці табору відвідують місто-герой Севастополь, околиці Бахчисараю, знайомляться з минулим півострова, архітектурними та культурними спорудами. В Севастополі діти мають можливість побачити Пам’ятник Затопленим кораблям, Графську пристань, Національний заповідник «Херсонес Таврицький», Панораму-музей «Оборона Севастополя 1854-1855рр.», Діораму-музей на Сапун-горі, музей-акваріум та дельфінарій.

В Бахчисараї особливу увагу привертає Ханський палац початку 18 ст., що чудово зберігся до наших днів. Діти на власні очі можуть побачити славнозвісний Бахчисарайський фонтан, відвідати залу, де колись відбувався прийом гостей, подивитися на зброю того часу. Не менш привабливе місце – Чуфут-Кале. Це старовинне місто-фортеця на вершині гори. По дорозі вгору, можна зустріти Свято-Успенський печерний чоловічий монастир, дійсний й по сей день, Бахчисарайський історико-культурний заповідник.

Все це справляє незабутнє враження, місцева культура дуже колоритна. Екскурсії мають виняткове значення для підвищення психоемоційного стану та розумового розвитку кожної дитини.

Цікавим та корисним для дітей стає життя в таборі, коли створюють великі можливості, для того, щоб проявити свої нахили та здібності. Цьому багато в чому сприяє організація гурткової роботи.

На території ДОК «Южний» знаходиться центр дитячої творчості, в якому, окрім гуртків розташовані бібліотека, конференцзала та комп’ютерний клас. Вихованці можуть обрати той гурток, який більше підходить для втілення своїх фантазій:

· «Кримський сувенір»;

· Театр пісні та танцю;

· Драматичний;

· Екологічний;

· Танцювальний;

· Ізостудія;

· Фітодизайн.

Робота в гуртках має колективно-груповий та індивідуальний характер. Діти проявляють творчий підхід, вчаться малювати, робити композиції, створювати собі костюми.

«Южний» має декілька принципів розвитку дитячої особистості. Перший з принципів – свобода у виборі діяльності. Неодмінне те, що при цьому не порушується режим табору. Вожаті та вихователі контролюють діяльність дітей залучаючи їх до різної гурткової роботи.

В залежності від різних причин – поганого самопочуття, втоми або інших інтересів, діти мають можливість відвідати бібліотеку, де читають й періодику, й художню літературу та шкільні програмні твори, беруть участь в вікторинах та конкурсах. Зараз бібліотечний фонд табору нараховує близько 3000 книжок. Також до послуг відпочиваючих караоке, комп’ютерний клас, настільний теніс та кінотеатр, у вечірній час – дискотека. У дітей завжди є право вибору.

Згідно другому принципу – дитина не тільки вільна особистість, вона ще творча особистість. Будь-яка справа за яку беруться діти, повинна носити елементи творчості, несподівано радувати та дивувати як самих дітей, так і дорослих. Але справи табору стають ефективно виховними якщо діти емоційно занурені в них.

До цього часу вважалося необхідним та достатнім ставити вихованця в позицію учасника спільної справи. Не сторонній спостерігач, не