Напрями виховної діяльності

Виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Завдання виховної діяльності визначаються загальними завданнями виховання та конкретними умовами життя класу [13].

Вивчення учнів

Класне керівництво починається, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу. Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання. Це допомагає краще організувати виховну роботу.

Організація і виховання класного учнівського колективу

Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, створюються передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Виховні години спрямовані на пізнання себе, своїх сильних та слабких рис, моральних якостей та розвиток позитивного самовідношення:

· «Вихованість як важлива риса особистості»,

· «Що таке справжня дружба»,

· «Можна і не можна» (профілактика шкідливих звичок),

· «Пізнай себе. Я і моральні якості»,

· «Пізнай себе. Я і мій характер»,

· «Велика радість − творити добро»,

· «Пізнай себе, щоб добре навчатися» [13].

Координація виховної діяльності учителів

Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них.

· Класний керівник постійно зустрічається з учителями свого класу, обговорює виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді роботи набули класні учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють питання, пов'язані з життям класу. Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами.

· Робота з батьками учнів. Батьки – найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно. Класний керівник намагається встановити індивідуальний контакт з кожною родиною, також з'ясовує загальну та педагогічну культуру сім'ї, умови життя учня, консультування щодо вимог до дитини, обговорення відхилень у її поведінці, вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі школи тощо [13].

Таким чином, визначення напрямів навчальної і виховної діяльності зосереджує увагу класного керівника на тих ділянках роботи, які в тісному поєднанні створюють можливості для самореалізації учнів.

Планування роботи педагога

Робота класного керівника з організації навчальної діяльності класного колективу становить істотну частину його виховної діяльності в цілому.

Дана робота складається з таких частин:

− допомога учням і вчителям у досягненні високого рівня організованості;

− підтримка в учнів інтересу до навчання, впевненості в значенні високого рівня знань;

− розвиток пізнавальних інтересів;

− здійснення індивідуального підходу до учнів;

− залучення батьків до організації навчальної роботи [7, с. 20-25].

Форми реалізації цих завдань наступні:

− оптимальне розташування учнів у класі на уроці;

− проведення підсумкових класних годин один раз на чверть, на яких дітей учать підбивати підсумки, аналізувати причини успіхів і невдач;

− організація й проведення навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів;

− залучення учнів класу до участі в турнірах, олімпіадах, заохочення переможців;

− залучення учнів до науково-дослідної роботи [7, с. 20-25].

Планування роботи класного керівника – відповідальний і творчий процес, що триває впродовж усіх років роботи з ними. Якісне планування є показником його професійного вміння, його бажання і уміння створити систему виховної роботи з класом.

При плануванні класний керівник повинен знати:

1. державні, регіональні і місцеві документи про освіту, виховання;

2.педагогічні і методичні рекомендації з питань виховання і планування;

3. план навчально-виховної роботи школи; дані власної діагностики класу;

4. рекомендації учителів класу, побажання батьків і учнів класу;

5. поточні і очікувані події у світі, країні, місті і селі [14].

Класний керівник повинен враховувати етапи планування:

1.Виховні заходи повинні враховувати вік учнів

2.Планування має бути системним

3.Планування має враховувати цілі й завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів і їхніх батьків

4.Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими і розвивальними, різноманітними за формою і змістом

В практиці роботи школи виділяють такі види планів: перспективний, тижневий, план виховного заходу.

Зміст і структуру перспективного плану може визначити кожний педагог. Цей план передбачає такі розділи:

1) загальну і психолого-педагогічну характеристику класу;

2) план-мережу на чверть чи півріччя за напрямами роботи і календарними термінами, де вказані конкретні справи з класом;

3) роботу з учителями і батьками;

4) індивідуальну роботу з окремими учнями.

Тижневі плани повинні бути індивідуальні для кожного класного керівника. У ньому потрібно відвести по 2 - 3 сторінки на кожного учня і вносити туди записи про вчинки, різноманітні фактори, за якими можна зробити висновки про розвиток учня і здійснювати на цій основі індивідуальну роботу [15].

План окремого виховного заходу — це конспект який має містити завдання, зміст, хід підготовки та проведення виховного заходу. Такі конспекти особливо потрібно продумувати класним керівникам, які лише розпочинають доручену справу. Колективні справи (свята, вечори тощо) вимагають плану, який називається сценарієм, який потрібно написати.

Класний керівник веде таку документацію: складає характеристику учня, характеристику класу [9].

Отже, ефективність роботи класного керівника визначається вмінням бачити за всім колективом учнів окрему особистість, знати її характер, особливості і здійснювати ефективний вплив.