Класний керівник: вимоги до особистості, функції та права педагогічної роботи

Класний керівник повинен бути для учнів прикладом високої ідейності і моральності, відданості своїй праці, високим авторитетом, втіленням правдивості. Він повинен організовувати себе, зацікавлювати учнів тією чи іншою справою, володіти культурою і технікою мовлення, керувати своєю поведінкою у будь-яких виховних ситуаціях.

Вимоги до особистості класного керівника повинні бути такими:

1. Суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає:

· високий рівень самосвідомості, суспільної та національної свідомості;

· усвідомлення громадянського обов'язку, високий рівень політичної культури та культури міжнаціонального спілкування;

· високий рівень моральної вихованості;

· соціальну активність і відповідальність;

· володіння навичками суспільно-гуманістичної роботи, вмінням творчо працювати, використовувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте;

· володіння вмінням брати участь у співпраці, співтворчості.

2. Професійно-педагогічна спрямованість, сутністю якої є:

· розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб'єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднозначність внутрішнього світу;

· педагогічна спостережливість; педагогічний такт [12].

3. Високий рівень педагогічної майстерності, який передбачає:

· знання основ предмета, завдань і категорій педагогіки;

· знання вікових, анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання;

· знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців;

· володіння вміннями й навичками організації виховної діяльності школярів, визначення рівня вихованості учнів, вміннями проектування розвитку особистості в колективі, планування, відбору, узагальнення навчально-виховного матеріалу;

· володіння прийомами й засобами педагогічної техніки, вмінням встановлювати педагогічні доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, результати роботи.

Розглянемо функції педагогічної роботи класного керівника. Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції.

1.Діагностична функція передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та їхніх якостей дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розглянуті раніше методи науково-педагогічного дослідження.

2. Організаторська функція полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню діяльність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; цілісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціально значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо-творчої, що дає учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування, організації дозвілля учнів, що взаємозбагачує їх.

Для організації цього виду діяльності та забезпечення виховного результату педагог повинен володіти певними організаційними вміннями та навичками [13].

3. Виховна функція є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховна діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально цінних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей.

Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до підготовки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане справою самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуттям відповідальності. Уміла підготовча робота з чітким розподілом обов’язків вже сама по собі виховує учнів, оскільки потребує відповідної дисципліни як найпершої умови цікавого життя, успіху спільної справи, визнання людини за її ставлення до праці, відповідальності при виконанні дорученої справи, допомоги товаришам та ін. За таких умов самопроведення виховного заходу є завершальним актом певного періоду виховної роботи.

Щоб виховний захід був ефективний і його ідеї усвідомили учні, важливо вловити, відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні корективи.

Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти досягненню конкретної мети, нести у собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення Дня Матері, Дня учителя, 8 Березня та ін.).

4. Координаційна функція полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний керівник передусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об’єднання та спрямування виховної діяльності − найважливіше його завдання.

Успіх виховної діяльності класного керівника залежить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання, допомоги в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів тощо.

5. Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків.

Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й незалежної психолого-педагогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді переконання, які засвічують його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбуваються в Україні та за її межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них певне ставлення до неї.

Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутком, бути делікатним і тактовним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимогливим до них і до себе.

Одна з сумісних його рис – незалежний рівень знань з педагогіки і психології, що дає йому змогу швидко знаходити контакт з учителями й учнями, вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх вихованості, вносити до програм виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та самовиховання.

Класний керівник має право на:

− відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади;

− внесення пропозицій на розгляд адміністрацій навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців) [3, с. 229];

− ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);

− внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;

− відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання;

− вибір форм підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;

− вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);

− захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;

− матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань [3, с. 229].

Отже, діяльність класного керівника є плідна і ефективна. Права і функції педагогічної роботи класного керівника діють в сучасних школах. Діяльність роботи педагога є відповідальною і складною, тому більшість педагогам вона доставляє дуже багато радості і приносить відчуття задоволення.