ВИСНОВКИ. Дослідження семантичних, структурних і функціональних особливостей фразеологічних одиниць з компонентом онімом в українській

Дослідження семантичних, структурних і функціональних особливостей фразеологічних одиниць з компонентом онімом в українській, англійській та німецькій мовах з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки здійснено в руслі новітніх досягнень фразеології, ономастики та лінгвокультурології.

Системний підхід до об’єкта розвідки засвідчив, що фразеологізми
є продуктом культурно-гносеологічної здатності носіїв будь-якої мови фіксувати й віддзеркалювати власне антропометричне відношення до навколишнього світу. Уявлення етносу про його внутрішній рефлексивний досвід, його ціннісні орієнтації зберігаються і передаються з покоління в покоління.

Досліджувані мовні знаки здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції, мають яскраве експресивне забарвлення і є інформативно насиченими завдяки ономастичному компоненту, який посідає в семантичній структурі ФО панівне місце, виконуючи роль фразеотворчого центру.

Власні назви як компоненти фразеологічних одиниць, функціонуючи
в мовленні, вичерпують свої ономастичні функції та перетворюються в загальні назви, що свідчить про безперервну динаміку, властиву всім мовним одиницям, як і самій мовній системі в цілому. Десемантизуючись, оніми втрачають функції індивідуалізації та ідентифікації і набувають генералізуючого значення.

У процесі фразеологізації власні назви долають свою семантичну замкненість і розвивають внутрішньосистемні зв’язки: синонімію (міжрівневу, корелятивну, внутрішньогрупову, міжгрупову), варіативність (орфографічні, граматичні, лексичні варіанти), антонімію, полісемію, омонімію.

Встановлено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Зростання семантичної активності компоненту оніму спостерігаємо в метафоричних фраземах, де онім є носієм позамовної інформації про денотат імені та утворює семантичне ядро звороту. Специфіка досліджуваних мовних одиниць, що є нарізнооформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій не лише шляхом утворення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і завдяки структурно-семантичним та власне семантичним видозмінам форм усталених зворотів, а саме: розширенню чи звуженню компонентного складу фразеологічних одиниць, заміні традиційних компонентів фразеологізму іншими лексемами, фразеологічній контамінації та координації, буквалізації фразеологічного значення, наповненню фразеологічних одиниць в певному контексті новим змістом тощо.

Фразеологізми з компонентом онімом в досліджуваних мовах представляють синтаксичні утворення різних типів, які виражають цілісне значення та автоматично відтворюються мовцями для вираження суб’єктивної оцінки предметів об’єктивної реальності.

Семантика фразеологізмів з онімним компонентом охоплює широкий діапазон значень, які знаходяться в межах позитивної та негативної конотації цих понять.

Фундаментом фразеологічного значення фразеологізмів з компонентом онімом у трьох мовах виступає їх внутрішня форма, яка виявляє національний зміст через її співвідносність з культурними символами, еталонами, стереотипами, обумовленими специфікою світосприйняття представниками мовної спільноти.

В ході нашого дослідження, зіставляючи фразеологічні одиниці з країнознавчою семантикою в досліджуваних мовах можемо засвідчити мовне багатство цих народів. Слід зазначити, що і фразеологія, і країнознавство, на стику яких здійснювалося наше дослідження, є дуже показовим ґрунтом для встановлення національно-культурного компоненту мови, що виявляється при контрастивному аналізі.

Досліджуючи фразеологізми з країнознавчою семантикою, ми встановили їх спільні та відмінні риси в трьох мовах. В досліджуваних мовах мало спільного у семантиці й структурі фразем. Це стосується фразеологічних одиниць народного походження: прислів’їв та приказок, фразеологізмів історичної тематики. Значно відмінними в семантичному плані є фразеологічні одиниці з компонентом онімом. Відмінності зафіксовано в семантиці, граматичній будові та ономастичному компоненті фразеологічних одиниць.

Отже, українським, англійським та німецьким фразеологізмам притаманні свої особливості. Але разом з тим спільними для трьох мов є фразеологічні одиниці, однакові за походженням, серед яких найчастотніші фразеологізми релігійного змісту та запозичені фразеологічні звороти з латинської, грецької та інших мов. Серед фразем з країнознавчою семантикою найпоширенішими виявилися і в досліджуваних мовах фразеологічні одиниці, що містять країнознавчу семантику в сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу.

Такі фразеологічні одиниці утворюються завдяки переосмисленню, метафоризації, семантичному зсуву. В трьох мовах вони становлять певну систему, з якої умовно можна виділити тематичні розряди, що віддзеркалюють: давній побут, трудові процеси селянського життя; історичні події, факти життя; флору і фауну; соціальні відносини; одиниці виміру; духовну культуру і фольклор.

Значну кількість досліджуваних фразеологізмів утворено дескриптивним способом (60%), решту складають кальки і напівкальки.

У фразеологічних одиницях, утворених засобами метафоризації, переосмислення, семантичного зсуву, виявляється національний колорит, побут, певна історична епоха, уподобання, характерні для українського, англійського та німецького народів.

Меншу групу становлять фразеологічні одиниці з країнознавчою семантикою окремих компонентів (антропонімів, топонімів, зоонімів), в межах якої можна виділити ряд тематичних підгруп.

Фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом можна поділити на 2 групи: фразеологізми з онімами жіночими іменами і чоловічими іменами. У фразеологізмах з компонентом антропонімом спостерігається варіативність. В українській мові такі фразеологізми варіюються частіше і різноманітніше, в англійській та німецькій мовах вони більш сталі. Власні імена, що входять до складу фразеологізмів, відтворюють національну своєрідність, уподобання кожного народу. Для української мови характерні імена, у складі яких можуть бути Ганна, Параска, Макар, Сірко, Петро, Іван, для англійської: Jack, Jill, Brown, Ann, Philip, John, Tom, для німецької мови притаманні такі імена як, Abraham, Kolumbus, Joseph, Benjamin, Otto, Hans.

Фразеологізми, до складу яких входить топоніми, можна поділити на: фразеологічні одиниці з компонентом астронімом; з компонентом історичним топонімом; з біблійним топонімом; фраземи з макротопонімом.

Виявлено, що значний відсоток фразеологізмів даної групи складають власне українські, власне англійські та власне німецькі фразеологічні одиниці.

В ході дослідження нами зафіксовано випадки, коли фразеологізму однієї мови відповідає кілька фразеологічних одиниць іншої. При перекладі фраземи може вживатися інша фразеологічна одиниця з тим же значенням. Джерелами для фразеологічних одиниць з країнознавчою семантикою, як і фразеології в цілому є: сталі вислови з народної мови; переклади з інших мов або запозичені фразеологізми; біблійні та євангельські вислови; вислови з античної літератури; вислови відомих людей.

Вислови біблійного, євангельського походження, вислови з античної літератури є спільними для досліджуваних мов, адже всі вони утворені способом калькування або є напівкальками. Значні відмінності і в граматичній будові, і в семантиці фразеологічних одиниць виявлено під час перекладу сталих висловів з народної мови українських, англійських та німецьких народів. Це зумовлено особливостями національного менталітету українців, англійців та німців, різноманітним не схожим походженням і розвитком даних мов, належності їх до різних мовних сімей.

Структурно-семантична організація фразеологізмів з онімом в українській, англійській та німецькій мовах зумовлюється двома підходами, з одного боку фразеологізми розглядаються як внеслівні утворення, з іншого боку визнається слівна природа компонентів.

За структурною класифікацією виділяються наступні типи:

ü двокомпонентні ФО, складають 42% від загальної кількості;

ü трикомпонентні ФО, які складають 37, 5% від загальної кількості досліджених фразеологізмів;

ü ФО як просте речення, які складають 11, 5% від загальної кількості;

ü ФО як складне речення, 4% від загальної кількості;

ü однокомпоненті ФО, які складають 2, 5 % від загальної кількості;

ü фразема+дієслово в інфінітиві, 2, 5% від загальної кількості.

За семантичною класифікацією розрізняються 3 види фразеологізмів:

ü фразеологічні єдності, які складають 40% від загальної кількості;

ü фразеологічні зрощення складають 30% від загальної кількості;

ü фразеологічні сполучення, 20% від кількості сполучення.

ü Фразеологічні вирази, комунікативного характеру, 10%.

Національно-мовна специфіка онімів найбільшою мірою виявляється в їх компонентному складі: у вживанні слів-реалій і слів із національно-культурним семантичним компонентом; у використанні національних власних назв; у використанні певних слів у співвідносних компаративних ФО; у семантичному обсязі слів, ідентичних у своєму основному значенні. У досліджуваному матеріалі виділяються групи за походженням:

ü прислів’я і приказки (47%);

ü численні ремінісценції античної старовини (25%);

ü цитати й образи з «Старого» і «Нового» завітів (22%);

ü крилаті слова письменників (4%);

ü влучні фрази видатних людей (2%).

Фразеологічні одиниці з компонентом онімом, використані для емоційно-оцінної характеристики людей, давно вже привертають увагу дослідників, оскільки, власні назви, географічні назви та назви тварин з незапам'ятних часів відіграють важливу роль в господарсько-економічному житті і традиціях носіїв мови.

Культурний компонент мови на рівні фразеології певною мірою фіксує культуру народу – носія мови, оскільки фразеологічний фон вже містить у своїй семантиці національно-культурний компонент. Основу фразеологічних одиниць з онімним компонентом в досліджуваних мовах становлять метафоризовані мініатюри, фундаментом фразеологічного значення є їх внутрішня форма.

Найчастіше фразеологізми з компонентом онімом створюють яскраву картину морально-етичних якостей людини, наприклад, невдячності, пияцтва, працьовитості, хитрості, жорстокості та ін.

Фразеологія досліджуваних мов дуже багата і різноманітна. Вона відображає національний колорит народу. Образність фразеології свідчить про мовну своєрідність українців, англійців та німців. Збагачуючись за рахунок запозичень з інших мов, фразеологія трьох мов зберігає власну своєрідність. Саме фразеологія відображає національну специфіку мови, культури, побуту, традиції цих народів.

Виконане дослідження має перспективи подальших наукових пошуків
у плані зіставного аналізу ФО з ономастичним компонентом української, англійської та німецької мов, функціонування ономастичних ускладнених мовних знаків у художньому дискурсі, вивчення та аналізу фразеологізмів з ономастичним компонентом у зв’язку з проблемами їх відтворення при перекладі українською мовою.

Проведений аналіз показує особливості уявлення про світ в українського, англійського та німецького народів. Це обумовлено соціально-історичними умовами життя народу, загальними закономірностями розвитку людського буття, що дають єдиний досвід, єдине знання «правил життя».

Проведене дослідження дозволило описати досить значущий для людини фрагмент мовної картини світу.