Вдосконалення напрямків використання фінансових результатів підприємства

Виходячи з результатів аналізу у розділі 2, можна говорити про втрату частини вантажообігу металовантажів. Очевидною є необхідність компенсувати втрати у загальному вантажообігу. Це можна зробити двома шляхами. По-перше можна інвестувати кошти у приваблення вантажопотоків, що було втрачено. Цей варіант має низку проблем. Погане географічне положення відносно центрів металургії та не найбільші потужності для переробки металовантажів ускладнюють відновлення обсягів вантажообігу, що спостерігалися до 2010 року. По-друге можна компенсувати втрати за рахунок інших типів вантажу. Для цього треба розглянути найбільш перспективні для ДП «ІМТП» типи вантажу та обрати серед них ті, що можуть бути обрані для компенсації втрат.

Зробимо SWOT - аналіз порту, він являє собою групування факторів маркетингового середовища на зовнішні і внутрішні і їхній аналіз з позиції визначення позитивного чи негативного впливу на маркетингову діяльність порту.

SWOT – аналіз відображено у Додатку Г.

При цьому SO - стратегії визначають, як найкраще використовувати сильні сторони підприємства, щоб реалізувати сприятливі можливості, що знаходяться в зовнішнім оточенні, ST - стратегії розглядають, як використовувати внутрішні сильні сторони підприємства для запобігання зовнішніх погроз, WT - стратегії відносяться до оборонного типу і націлені, як правило, на мінімізацію впливу внутрішніх слабких сторін і запобігання зовнішніх погроз, WO - стратегії являють собою спробу реалізувати переваги, що випливають із зовнішніх можливостей за допомогою подолання внутрішніх слабостей.

Міністерством Інфраструктури було затверджено наказом № 26 від 17 січня 2013 Програму розвитку ДП «Іллічівський морський торговельний порт», котра була розроблена фахівцями ДП «ІМТП» та передбачає реконструкцію існуючих та створення нових виробничих потужностей, модернізацію і придбання перевантажувальної техніки, оновлення складу портового флоту і, як наслідок, збільшення пропускної спроможності порту, вирішення соціально-економічних проблем [10, с.12].

Основна мета документу – оптимізація виробничої діяльності, підвищення конкурентоспроможності, ефективної роботи Іллічівського порту та визначення основних напрямків подальшого розвитку підприємства.

Програма розвитку порту розроблена в чіткій відповідності з Законом України «Про морські порти України» №4709-17 від 17.05.2012 та враховує заданий законом вектор реформування галузі. Так, окремі об’єкти ІМТП будуть передаватися концесіонерам для реконструкції, будівництва та експлуатації виробничих комплексів.

При цьому, портова акваторія, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інші стратегічні об'єкти портової інфраструктури не підлягатимуть передачі у концесію. Причали можуть бути об’єктами оренди на строк до 49 років. Причали, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби теплове, газове, водо - та електропостачання, інженерні комунікації можуть передаватися у концесію у складі єдиних майнових комплексів.

Рішення про надання концесії прийматиметься Міністерством інфраструктури України виключно за результатами проведення концесійного конкурсу.

Реалізація Програми розвитку ДП «ІМТП» дозволить:

- залучити приватних портових операторів-інвесторів до розвитку перевантажувальних потужностей, допоміжних та соціально-невиробничих підрозділів;

- провести реконструкцію існуючих та побудувати нові перевантажувальних потужностей за рахунок залучення компаній-інвесторів до розвитку порту на умовах договорів концесії;

- перетворити ДП «ІМТП» у головний контейнерний порт на Чорному морі;

- створити нові високотехнологічні сучасні перевантажувальні термінали та комплекси і підвищити конкурентоспроможність порту на світовому ринку портових послуг;

- забезпечити використання прогресивних організаційно-правових форм управління в порту та створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

- звести до мінімуму вплив виробничого процесу на здоров’я працівників порту і навколишнє природне середовище, знизити рівень виробничого травматизму та аварій, значно поліпшити умови праці;

- створити необхідні умови щодо неухильного зростання соціального рівня та захищеності робітників ДП «ІМТП» та їх сімей.

У ДП «ІМТП» будуть створені:

- портові потужності для перевантаження контейнерів, обробки суден ро-ро та великовантажних океанських балкарів на рівні високих міжнародних стандартів;

- промислово-транспортувальні портові комплекси на рівні найкращих міжнародних стандартів з прийому, переробки та відвантаження морським та

- іншими видами транспорту сільськогосподарської продукції, що вирощується у південно-східному регіоні України, а також імпортні;

- умови для обробки транзитних вантажів на кращому в чорноморсько-азовського регіону рівні і залучення на підставі цього значних транзитних вантажопотоків.

Правові методи регулювання розвитку морських портів мають забезпечувати:

- лобіювання інтересів морських портів України, захист від недобросовісної конкуренції;

- стимулювання збільшення вантажопотоків, встановлення сприятливих режимів діяльності для вантажовласників та судновласників, стимулювання збільшенню транзитних вантажопотоків;

- узгодження інтересів та встановлення взаємовигідного співробітництва між морськими портами та місцевими органами влади.

Дані заходи повинні сприяти значному збільшенню вантажообігу.

В ДП «ІМТП» буде закладений вагомий фундамент для створення на базі трьох морських портів «Великої Одеси» (Одеського, Південного та Іллічівського) досить спроможної та ефективно діючої структури перевантаження експортно-імпортних та транзитних вантажів, яка за показниками свого функціонування стане привабливою для обслуговування торговельно-транспортних зв’язків між Європою та Азією, а також між Євразійським континентом та іншими регіонами світу.

В рамках радикальної зміни форми господарювання ДП «ІМТП» є необхідним розробка нової стратегії управління фінансовими результатами діяльності, котра повинна бути комплексною та багатоваріантною, орієнтованою на довгострокові цілі, забезпечити взаємозв'язок сукупності елементів економічної стратегії, за допомогою яких буде досягатися стратегічна мета діяльності підприємства.

Дана стратегія повинна включати напрямки підвищення результативності, характерні для даного підприємства, а саме:

1. Привести перелік послуг та продукції, що реалізується, у відповідність з попитом на ринку.

На разі на ринку стрімко розвиваються морські контейнерні перевезення, при цьому збільшується розмір суден і інфраструктура портів по їх обслуговуванню. Однак, на ДП «ІМТП» не зважаючи на деякий ріст вантажообігу, динаміка обсягів перевалки саме контейнерних вантажів в порту залишається від’ємною. Та щоб залишатися конкурентоздатним підприємству необхідно перевалювати більшу кількість вантажів з високою швидкістю обробки, а також бути більш доступним для транспорту.

2. Налагодити систему управління витратами і контролю за ними, здійснювати планування витрат і доходів підприємства, що дасть змогу коригувати поточну діяльність за для досягнення запланованої мети.

При мінімізації затрат основної діяльності, вагомою проблемою залишається значний фактичний знос основних фондів. Так, деяке обладнання для перевантаження контейнерів перевищило свій термін служби більш ніж в 2 рази. Загальний рівень зносу складає 84%, при цьому близько 20 млн. грн.. щороку витрачається на ремонт. Таким чином, необхідно проаналізувати ступінь використання обладнання/майна в господарській діяльності і відповідно визначити їх необхідність щорічного оновлення.

Перевищення норми витрат спостерігається і по оплаті праці, оскільки функціонуючий штат працівників в 1, 5 рази перевищує необхідний, при цьому значні додаткові витрати йдуть на культурно-масову роботу, відпочинок в санаторіях і т.д. Однак, при наявних фінансових труднощах порту дані відрахування необхідно проводити відповідно до виконаної роботи.

Важливим питанням залишається значна дебіторська заборгованість, що уповільнює рух оборотних коштів. Тому необхідно стимулювати своїх партнерів швидше платити за рахунками шляхом надання спеціальних знижок, створити систему оцінки клієнтів, встановити формальні ліміти кредиту кожного клієнта, які визначатимуться оцінкою фінансового становища конкретного клієнта, проаналізувати варіант продажу частини дебіторської заборгованості банку.

Зберігається проблема збільшення вартості постачання вантажів до ІМТП залізницею, що потребує пошуку альтернатив.

3. Приділяти більше уваги фінансовій і інвестиційній діяльності підприємства.

4. Поряд з формуванням прибутку на підприємстві має бути забезпечене та ефективне управління його розподілом.

Необхідно при цьому мати на увазі, що кожен цикл розподілу прибутку звітного періоду - це одночасно і процес забезпечення ефективних умов її формування на розширеній основі в майбутньому періоді, реалізації цілей стратегічного розвитку підприємства.

Особливого значення для забезпечення ефективної державної політики розвитку морських портів мають економічні методи регулювання. Головні джерела фінансування портової галузі – портові збори, які зобов‘язані використовуватися винятково на розвиток портової інфраструктури. Сьогодні вони найвищі, порівняно з іншими державами Чорноморського басейну.

Провідними напрямками податкової політики у регулюванні розвитку портів мають бути створення умов для їх економічного розвитку; залучення коштів для фінансування інвестиційних проектів розвитку портів; застосування системи податкових пільг для портів; запровадження ефективного механізму взаємодії між портами та податковими органами.

У нинішніх умовах система оподаткування стримує залучення коштів іноземних інвесторів у розвиток портів. Україна – єдина країна в Чорноморському регіоні, яка не виділяє дотації на будівництво під‘їзних шляхів до морських портів з державного бюджету. У всіх портах, що конкурують із українськими, такі дотації обчислюються мільйонами доларів.

Україні будівництво портових залізниць, естакад, автодоріг, під‘їзних колій, підхідних каналів, акваторій здійснювалося винятково за рахунок портових зборів.

Стратегія розвитку морських портів до 2038 року, яка прийнята в 2013 р. у відповідності з Законом України “Про морські порти” [18, с.4], передбачає в довгостроковій перспективі збільшення щорічної переробки товарів портами до 210 млн. тонн, залучення 26 млрд. грн. приватних інвестицій на розвиток об‘єктів портової інфраструктури.

Також у планах підвищити на 80% ефективність використання перевалочних комплексів морських портів, створити 15 тис. робочих місць, підвищити екологічну безпеку портів.

За інформацією Міністерства інфраструктури [25] капітальні інвестиції в рамках державно-приватного партнерства на 25 років у три морських торговельних порти Одеської області – Одеський, Іллічівський та Південний – можуть становити 70 млрд. грн.

Українська суднобудівна і портова галузь також готується приступити до роботи в програмі державно-приватного партнерства. Для цього українські порти готують техніко-економічні обґрунтування з метою залучення інвестицій. Це дозволить вивести сектор на новий виробничий рівень, істотно підняти обсяги вивантаження-завантаження, налагодити високий рівень інфраструктури і поповнити Державний бюджет.

Отже, основними завданнями державної політики розвитку морських портів є:

- підвищення конкурентоспроможності портової галузі;

- модернізації і розвитку об’єктів портової інфраструктури загального користування;

- забезпечення ефективного державного регулювання спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту;

- забезпечення створення рівних і конкурентних умов для провадження господарської діяльності та отримання послуг у морському порту;

- забезпечення технологічного розвитку портової галузі та підготовки спеціалістів портової галузі;

- залучення приватних інвестицій для розвитку морських портів;

- активна участь у міжнародних організаціях з метою створення умов для транскордонних перевезень вантажів;

- приведення стандартів роботи морських портів у відповідність з європейськими тощо.